Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №166/389/26 — Волинський апеляційний суд

Суд: Волинський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:

Дата: 14 вересня 2026 р.

Справа: №166/389/26

Суддя: Осіпук В. В.

Справа № 166/389/26Головуючий у 1 інстанції: Фазан О. З.

Провадження № 22-ц/802/1051/26 Доповідач: Осіпук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Осіпука В. В.,

суддів - Бовчалюк З. А., Матвійчук Л. В.,

з участю секретаря судового засідання Губарик К. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту неправильності актового запису про шлюб, заінтересована особа - Ратнівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ковельському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, за апеляційною скаргою представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 05 червня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеною заявою.

Покликалася на те, що вона 26 квітня 1968 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 . Після реєстрації шлюбу вони з чоловіком проживали у житловому будинку його матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті останньої її син ОСОБА_3 фактично прийняв спадщину шляхом спільного проживання з померлою, однак свідоцтво про право на спадщину не отримав.

Також заявниця вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік ОСОБА_3 . З метою спадкування майна померлого вона зверталась до нотаріуса та з`ясувала, що в актовому записі про шлюб № 1 від 09 жовтня 1947 року його батьків, складеному виконавчим комітетом Щедрогірської сільської ради Ратнівського району Волинської області, було допущено помилку в написанні прізвища наречених - « ОСОБА_5 » замість правильного « ОСОБА_5 ».

Крім того, зазначала, що саме через розбіжність у документах (зокрема, зі свідоцтвом про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_1 та свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 ) вона не має можливості оформити спадкові права на майно, яке залишилося після смерті чоловіка ОСОБА_3 .

Враховуючи наведене, заявник ОСОБА_1 просила суд встановити факт неправильності в актовому записі про шлюб № 1 від 09 жовтня 1947 року складеному виконавчим комітетом Щедрогірської сільської ради Ратнівського району Волинської області в частині запису прізвища наречених замість « ОСОБА_5 » правильно « ОСОБА_5 » та зобов`язати Ратнівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ковельському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести відповідні зміни до цього актового запису.

Рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 05 червня 2026 року в задоволенні заяви відмовлено.

Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним і необґрунтованим, прийнятим судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, у якій просив рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву про встановлення юридичного факту задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, допустив надмірний формалізм, неповно з`ясував обставини, що мають значення для вирішення справи та зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, учасники справи у судове засідання не з`явилися та не повідомили суд про причини неявки, а тому суд ухвалив розгляд справи провести у їх відсутності.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні заяви про встановлення юридичного факту в порядку окремого провадження, суд першої інстанції виходив з того, що заявник не довела належними та допустимими доказами факт неправильності актового запису про шлюб. Щодо вимоги про зобов`язання органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни в актовий запис, то суд вважав оскарженням дій цього органу, яке не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Проте повністю погодитись із такими висновками суду не можна.

Встановлено, що 26 квітня 1968 року між заявником ОСОБА_7 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, актовий запис № 6, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 наявною в матеріалах справи.

З часу одруження заявниця ОСОБА_1 стала проживати і проживає по даний час у житловому будинку, який належить на праві власності матері її чоловіка ОСОБА_4 .

Згідно копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 , виданого 21 травня 2002 року відділом реєстрації актів цивільного стану Ратніського районного управління юстиції Волинської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.

Як вбачається з приєднаної до матеріалів справи копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 , виданого 18 листопада 2009 року Межиситівською сільською радою Ратнівського району Волинської області, актовий запис № 18, чоловік заявника ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того з приєднаної до матеріалів справи довідки № 615, виданої 19 серпня 2024 року Забродівською сільською радою Ковельського району Волинської області, встановлено, що спадкоємцями майна померлого ОСОБА_3 є його дочки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та дружина ОСОБА_1 .

Із наявної в матеріалах справи копії заяви слідує, що ОСОБА_1 18 червня 2025 року зверталась до приватного нотаріуса Ковельського районного нотаріального округу Волинської області з проханням видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 . Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено із-за розбіжностей у написанні прізвища власника будинку « ОСОБА_5 » у наданих нотаріусу правовстановлюючих документах на це нерухоме майно.

Також встановлено, що Ратнівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Ковельському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України заявнику ОСОБА_1 було відмовлено у внесенні змін до актового запису про шлюб № 1, від січня 1947 року укладеного між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 що підтверджується повідомленням № 113/22.9-03-05 від 26 лютого 2026 року.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У частинах першій, другій статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів за наявності певних умов, а саме якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

З матеріалів справи вбачається, що метою встановлення факту заявник ОСОБА_1 визначила реалізацію свого права на оформлення спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_3 .

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні вказаної заяви, виходив із її безпідставності.

Однак колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на те, що встановлення юридичного факту, як про це просить заявник, безпосередньо пов`язано з вирішенням спору про право, зокрема спору щодо спадкових прав інших осіб після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , який підлягає розгляду в порядку позовного провадження з обов`язковим залученням усіх можливих спадкоємців з метою недопущення порушення їх прав.

Оскільки встановлення факту неправильності запису в актовому записі цивільного стану в даному випадку пов`язується з наступним вирішенням спору про право на спадщину, то інститут окремого провадження не може використовуватися для створення преюдиційних фактів з метою подальшого вирішення будь-якого спору про право.

Частиною шостою статті 294 ЦПК України встановлено, що якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Відповідно до частини четвертої статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

За таких обставин колегія суддів вважає, що факт неправильності в актовому записі про шлюб № 1 від 09 жовтня 1947 року не може бути встановлений за правилами окремого провадження, у зв`язку із чим заяву ОСОБА_1 про встановлення вказаного юридичного факту слід залишити без розгляду.

Відповідно до частини першої статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати заяву ОСОБА_1 про встановлення факту неправильності актового запису залишити без розгляду.

Керуючись статтями 374, 377, 381-384, 389 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 05 червня 2026 року скасувати.

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Ратнівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ковельському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту неправильності актового запису про шлюб залишити без розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді

Оригінал: reyestr.court.gov.ua