Суд: Подільський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
Дата: 14 жовтня 2026 р.
Справа: №758/13731/26
Суддя: Лещенко О. В.
Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/13731/26
Провадження № 1-кп/758/1815/26
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15.10.2026 Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Подільського районного суду міста Києва обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026100070000969 від 22.07.2026 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м.Київ, громадянина України, із неповною середньою освітою, офіційно працевлаштований комірником ТОВ «Свій СКЛАД», неодружений, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий:
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.307 КК України,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, суспільні відносини, що охороняють здоров`я населення України, в порушення вимог ст.ст.7,12,17,25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 № 60-95-ВР (в редакції Закону № 530-У від 22.12.2006 ), Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, наказу Міністерства охорони здоров`я України № 481 від 20.08.2008 та наказу Міністерства охорони здоров`я України № 634 від 29.07.2010, з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів, маючи умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання, з метою збуту наркотичних засобів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинив кримінальне правопорушення в сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин за таких обставин.
Так, у невстановлений слідством час та невстановленому слідстві місці у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичних засобів, з корисливого мотиву.
З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне придбання та зберігання з метою збуту наркотичних засобів, та за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, однак не пізніше 22.07.2026, ОСОБА_5 , у невстановленої досудовим розслідуванням особи, незаконно придбав з метою подальшого збуту, наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, що залишив зберігати за місцем фактичного проживання, а саме за адресою АДРЕСА_2 , з метою подальшого збуту третім особам.
У подальшому, 22.07.2026 у невстановлений досудовим розслідування час ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, взяв частину раніше придбаного наркотичного засобу, обіг кого обмежено - канабіс, який залишив зберігати при собі з метою збуту третім особам.
Після чого, 22.07.2026 приблизно о 21 год 00 хв поблизу адреси м. Київ, пр-т Європейського Союзу, 108 працівниками поліції зупинено ОСОБА_5 та у період часу із 23 год 09 хв по 23 год 26 хв проведено особистий обшук останнього, під час якого виявлено та вилучено наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, масою 6,9 г, який останній зберігав з метою подальшого збуту третім особам.
Крім цього, у період часу із 00 год 11 хв по 00 год 28 хв 23.07.2026 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , а саме за адресою АДРЕСА_2 , під час якого виявлено та вилучено наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, масою 60,35 г, який останній зберігав з метою збуту третім особам.
Крім того, 23.07.2026, у період часу з 14:32 год по 15:10 год, працівниками поліції проведено огляд місця події за адресою м. Київ, зона відпочинку парк «Виноградар», під час якого виявлено та вилучено 5 згортків, в середині яких містилась речовина рослинного походження (закладка), що містили наркотичний засіб та рослину, обіг якої обмежено - канабіс, масою в перерахунку на висушену речовину 0,84 г, 084 г, 0,84 г, 0,85 г, 0,86 г, які ОСОБА_5 залишив зберігати з метою подальшого збуту.
Загальна маса вилучених речовин, а саме наркотичного засобу та рослин, обіг якої обмежено - канабіс складає 71,48 г.
Канабіс, згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів», «Списку №1 наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено» в «Таблиці ІІ», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України, від 06 травня 2000 року №770, є наркотичним засобом, обіг якого обмежено.
Згідно наказу № 634 від 29.07.2010 року Міністерства охорони здоров`я України, «Про внесення змін до наказу МОЗ від 01.08.2000 № 188» встановлено що до 5,0 г канабісу, є невеликим розміром, від 500,0 до 2500,0 г, є великим розміром, 2500,0 і більше, є особливо великим розміром.
За таких обставин, ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 307 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, з метою збуту.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, визнав та підтвердив фактичні обставини скоєння ним кримінального правопорушення, викладеного в обвинувальному акті. Зазначив, що придбав наркотичний засіб для подальшого його збуту, через недостатність коштів. Робив закладки, його зупинили працівники поліції та виявили наркотичний засіб, канабіс. Вдома у нього проводився обшук, де також вилучена наркотична речовина. Зауважив, що щиро розкаявся, йому соромно за такий вчинок, наразі допомагає благодійному фонду.
Покази обвинуваченого ОСОБА_5 є послідовними, логічними, за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення, і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та, беручи до уваги, що прокурор і захисник також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися, обмежившись: допитом обвинуваченого ОСОБА_5 , показання якого є детальними, послідовними і повністю відповідають фактичним обставинам справи, та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, щодо речових доказів, арешту майна та процесуальних витрат.
Захист прав та інтересів обвинуваченого ОСОБА_5 здійснює захисник адвокат ОСОБА_4 , який також не заперечив щодо розгляду кримінального провадження в порядку ч.3 ст. 349 КПК України.
Прокурор в судових дебатах просив визнати винуватим ОСОБА_5 за ч.1 ст. 307 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, вирішити питання про речові докази, арешт майна, судові витрати та спеціальну конфіскацію мобільного телефону.
Захисник адвокат ОСОБА_4 у судових дебатах звернув увагу на повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, оскільки саме через повідомлення ОСОБА_5 обставин вчинення ним кримінального правопорушення, зокрема розблокування мобільного телефону, де значились місця «закладок», сприяли їх виявленню працівниками поліції, відсутність обставин, які обтяжують покарання, також звернув увагу, що наркотична речовина, яку обвинувачений придбав та зберігав є обмеженою в обігу, а не забороненою, просив призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 1 рік. Зауважив, що оскільки санкція статті не передбачає конфіскацію майна, тому вважав неможливим конфісковувати телефон. Також просив повернути сплачену заставу.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судових дебатах зазначив, що щиро розкаявся, зробив для себе належні висновки, зазначив, що вчинив правопорушення через скрутне матеріальне становище, йому соромно за вчинене. Щодо призначення покарання, підтримав думку захисника, просив не позбавляти його свободи.
Надавши юридичну оцінку діям обвинуваченого, суд вважає, що його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 307 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів з метою збуту.
За встановлених обставин суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, доведена повністю та вона ніким не оспорюється.
За правилами ч. 1 ст. 65 КК України при обранні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Оцінюючи особу обвинуваченого, суд зважує на роз`яснення, що містяться в абзаці 3 пункту 3 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України, відповідно до якого, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
Так, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує тяжкість вчиненого правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, обставини вчинення діяння, дані, які характеризують особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, офіційно працевлаштований, позитивно характеризувався за місцем навчання, робить благодійні внески на підтримку обороноздатності України, є волонтером БО БВ ЛЕПКА, здійснює допомогу Збройним Силам України, на обліку у нарколога, психіатра не перебуває.
Вирішуючи питання про наявність у кримінальному провадженні обставин, що пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд зважує на роз`яснення, що містяться у пункті 4 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду, відповідно до якого, виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому, таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують покарання.
Згідно ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України суд визнає - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим. Повне визнання особою своєї вини у вчиненні злочину обґрунтовується тим, що така особа заслуговує поблажливого ставлення до себе, оскільки вона щиро каючись у вчиненні злочину, викладає всі обставини вчиненого, що сприяє встановленню істини по справі, тобто розкриттю злочину.
Судом було встановлено, що обвинувачений, висловивши самозасудження своєї кримінально караної поведінки та зазначивши про готовність нести кримінальну відповідальність, винуватість у вчиненні злочину визнав повністю та під час допиту в суді зазначив, що шкодує про свій вчинок і розкаюється та відсутні наміри щодо повторювання аналогічних дій, що свідчить про наявність у кримінальному провадженні обставини, що пом`якшує покарання, - «щире каяття».
Вказаний висновок суду узгоджується з позицією, викладеною у постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06.09.2022 справа №397/92/15-к, від 02.11.2021 справа №643/13256/17 та ін., які беруться судом до уваги в силу вимог ст. 13 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII), відповідно до якої висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» активним сприянням розкриттю злочину слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи.
Активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення як обставина, що пом`якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у провадженні, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, надання допомоги в їх затриманні, видача знарядь і засобів вчинення кримінального правопорушення, майна, здобутого злочинним шляхом тощо.
У судовому засіданні встановлено, що під час досудового розслідування кримінального провадження обвинувачений надавав визнавальні покази щодо обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, добровільно надавав для підтвердження цих показів речі, зокрема мобільний телефон, вказав на обставини, які були відомі саме йому, активно надавав показання щодо обставин його вчинення, які були невідомі органам досудового розслідування, тобто надавав органам слідства допомогу в установленні невідомих їм обставин кримінального правопорушення, отже активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення.
На переконання суду, відсутність у обвинувальному акті обставини, яка пом`якшує покарання обвинуваченого - активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, не є порушенням положень ст. 337 КПК України. При цьому, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити питання, зокрема, чи є обставини, що обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченого, і які саме.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших кримінальних правопорушень.
Відповідно до вимог ст.75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Загальні засади призначення покарання (ст.65 КК України) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст.75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Зважаючи на другорядну роль кари, як мети покарання, враховуючи принцип індивідуалізації покарання, те, що ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вину визнав, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, зробив для себе відповідні висновки, здійснює благодійні внески, є волонтером, з урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення, а також виходячи з того, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_5 зі звільненням від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, із встановленням іспитового строку, який був би достатнім для того, щоб винний, під час здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення, та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
Отже, враховуючи характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, зважаючи на наявність двох пом`якшуючих покарання обставини, відомостей, що характеризують особу обвинуваченого, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, думку прокурора, щодо призначення мінімального покарання, яке слід відбувати реально, суд вважає, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 і попередження вчинення ним нових злочинів, буде покарання, визначене у мінімальних межах, установлених у санкції ч. 1 ст. 307 України, у виді позбавлення волі на строк 4 роки, із звільненням від його реального відбування з іспитовим строком на 2 роки, яке є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, є домірним скоєному і відповідає меті покарання.
Вирішуючи питання про спеціальну конфіскацію суд виходить з наступного.
Прокурором, як на підтвердження доцільності застування спеціальної конфіскації долучено протокол огляду мобільного телефону від 23.07.2026 року та протокол огляду мобільного телефону від 31.07.2026 року, в яких містяться відомості про спрямованість умислу обвинуваченого на зберігання наркотичних засобів з метою їх збуту.
Разом з цим, частиною 1 ст. 98 КПК передбачено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, які були об`єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до положень ч. 9 ст. 100 КПК питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, наданих суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 96-1 КК спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За приписами п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо майно використано як засіб чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
У формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним та фактичні обставини вчиненого злочину, які не заперечувала сторона обвинувачення та сторона захисту, відсутні будь-які посилання на використання ОСОБА_5 мобільного телефону Apple iphone 14 Pro, як знаряддя або засіб злочину, зокрема не встановлений спосіб придбання наркотичного засобу, а наведено, що ОСОБА_5 придбав наркотичну речовину та зберігав її з метою збуту третім особам.
Отже, в обвинувальному акті не інкримінується, що вчинення об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 здійснене у спосіб та за допомогою мобільного телефону Apple iphone 14 Pro та вказані обставини стороною обинувачення не доводились.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 незаконно придбав та зберігав наркотичний засіб саме з метою збуту. При цьому придбання та зберігання наркотичного засобу саме за допомогою мобільного телефону Apple iphone 14 Pro, ОСОБА_5 не інкриміновано, тому не було предметом доведення у суді, а тому відсутні підстави для застосування положень ст. 96-1 КК України.
Вказані висновки узгоджуються з позицією викладеною у постанові Верховного Суду Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 07.05.2025 року справа №335/12523/23, провадження № 51-3838км24.
Крім того, постановою старшого слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м.Києві ОСОБА_6 від 23.07.2026 року, мобільний телефон Apple iphone 14 Pro, IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 визнано речовим доказом, оскільки зазначене майно містить інформацію, яка досліджується у кримінальному провадженні та має для нього значення, є предметом доказування у кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду від 27.07.2026 року (758/13127/26) на мобільний телефон Apple iphone 14 Pro, IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 накладений арешт. Слідча суддя мотивувала своє рішення тим, що речі, на які слідчий просить накласти арешт, можуть бути об`єктом кримінально протиправних дій, містити сліди кримінального правопорушення, а також відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому з метою їх збереження, тобто запобігання спробам її приховування, знищення тощо (шляхом правомірного утримання органом досудового розслідування).
Отже, арешт на мобільний телефон Apple iphone 14 Pro, IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 накладений не з метою застосування можливої спеціальної конфіскації, а з метою збереження речових доказів та інформації, які може на них міститися.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що через відсутність встановлених даних, що мобільний телефон Apple iphone 14 Pro, IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 є знаряддям або засобом вчинення кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, спеціальна конфіскація до нього не застосується.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 24.07.2026 року (758/13119/26) до ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого встановлений до 19.09.2026 року, із визначенням розміру застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 гривень, із покладенням певних обов`язків в разі внесення суми застави.
Відповідно до довідки начальника управління Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві ОСОБА_7 від 27.07.25026 року, підтверджено надходження коштів на спеціальний депозитний рахунок, внесених в якості застави відносно ОСОБА_5 , відповідно до ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 24.07.2026 року 758/13119/26.
Отже, відповідно до положень ч.4 ст. 202 КПК України, з 27.07.2026 року ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
До спливу строку дії покладених на ОСОБА_5 обов`язків передбачених ст. 194 КПК України, від сторони обвинувачення клопотань про продовження їх дії не надходило.
Крім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 звільнений під заставу, оскільки сплачено весь розмір визначеної застави, застоводавцем ОСОБА_4 .
Згідно з ч. 11 ст.182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою. З врахуванням наведеного, беручи до уваги вимоги ч. 4 ст. 374 КПК України, після набрання вироком законної сили дані кошти слід повернути заставодавцю.
У кримінальному провадженні матеріальної шкоди не завдано, потерпілі відсутні, цивільний позов не заявлявся.
Суд вирішує питання про долю речових доказів відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови у цивільному позові.
Із змісту ухвали встановлено, що цей захід забезпечення кримінального провадження застосовано з метою збереження речових доказів. Мета вказаного заходу досягнута, арешт з метою забезпечення цивільного позову або спеціальної конфіскації не накладався і таке клопотання до суду не надходило, тому є всі підстави для скасування арешту на майно.
Враховуючи викладене, необхідно скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду від 27.07.2026 року (758/13127/26).
З огляду на викладене, на підставі ст. ст. 12, 50, 65, 66, 67, ст.307 ч.1 КК України, керуючись ст. ст. 100, 124, 174, 349, 368-371, 373, 374 КПК України,
У Х В А Л И В :
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, та призначити йому покарання за ч.1 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання, якщо він протягом 2 (двох) років не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.
На підставі п. 1, 2 ч.1, п. 2 ч.2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 , наступні обов`язки:
-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід у виді застави до набуття вироком законної сили залишити без змін.
Після набрання вироком законної сили грошові кошти:
- в розмірі 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, сплачені 25.07.2026 року, код документа 94223365-1223-8334, платник ОСОБА_4 , на рахунок отримувача: ТУ ДСА України в місті Києві, призначення платежу: застава за ОСОБА_5 , згідно ухвали Подільський районний суд міста Києва від 24.07.2026 по справі №758/13119/26, внесені ОСОБА_4 , повернути заставодавцю ОСОБА_4 .
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави витрати за проведені у справі експертизи від 30.07.2026 року СЕ-19/111-26/41043-НЗПРАП у розмірі 2406 (дві тисячі чотириста шість) грн. 80 коп.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави витрати за проведені у справі експертизи від 23.07.2026 року СЕ-19/111-26/39542-НЗПРАП у розмірі 2406 (дві тисячі чотириста шість) грн. 80 коп.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави витрати за проведені у справі експертизи від 23.07.2026 року СЕ-19/111-26/39546-НЗПРАП у розмірі 2406 (дві тисячі чотириста шість) грн. 80 коп.
Заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна відповідно до ухвали слідчого судді Подільського районного суду від 27 липня 2026 року (справа №758/13127/26) на мобільний телефон Іphone 14 Pro, IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , з сім картою НОМЕР_4 та електроні ваги із нашаруванням речовини рослинного походження зеленого кольору, поліетиленові пакети (зіп-пакети), дві клейкі стрічки (скотч), дві ізоляційні стрічки чорного кольору - скасувати.
Речові докази у кримінальному провадженні, після набрання вироком законної сили, а саме:
-7 (сім ) згортків у ізоляційній стрічці чорного кольору із речовиною рослинного походження; подрібнювач та ковпак із нашаруванням речовини рослинного походження; паперовий згорток із речовиною рослинного походження; речовини рослинного походження зеленого кольору, що є наркотичним засобом та рослиню, обіг якої обмежено - канабіс, маса канабісц в перерахунку на висушену речовину становить 0,86 г., 0,85 г., 0,84 г., 0,84 г., 0,84 г., 0,34 г; речовину рослинного походження зеленого кольору, що є наркотичним засобом та рослиною, обіг якої обмежено - канабіс, маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 60,35 г. (спеціальний пакет №6456847); речовину рослинного походження зеленого кольору, що є наркотичним засобом та рослиною, обіг якої обмежено - канабіс, маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 6,56 г. (спеціальний пакет №0002566); поліетиленовий пакет із речовиною рослинного походження зеленого кольору; електроні ваги з нашаруванням речовини рослинного походження зеленого кольору; поліетиленовий пакет із речовиною рослинного походження коричневого кольору; поліетиленові пакети (зіп-пакети); дві клейкі стрічки (скотч); дві ізоляційні стрічки чорного кольору - знищити;
-мобільний телефон Іphone 14 Pro, IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , з сім картою НОМЕР_4 (спеціальний пакет 6456548) - повернути ОСОБА_5 .
Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч. 2 ст. 349 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку. В іншій частині вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної чинності після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не будо подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Направити копію вироку не пізніше наступного дня учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні під час оголошення вироку.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua