Суд: Дарницький районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Дата: 12 жовтня 2026 р.
Справа: №753/13762/26
Суддя: Осіпенко Л. М.
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/13762/26
провадження № 2-а/753/258/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2026 року Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Осіпенко Л.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Костенка О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань в приміщенні Дарницького районного суду міста Києва адміністративну справу
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 2379 від 30.04.2025 року та про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30.04.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено постанову № 2379, якою його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Зі змісту постанови вбачається, що він ніби то не з`явився за адресою ІНФОРМАЦІЯ_9 по повістці № НОМЕР_1 від 03.11.2024 року, що була спрямована на його адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Разом з тим, жодних повісток, а також будь-яких повідомлень від ІНФОРМАЦІЯ_2 або ІНФОРМАЦІЯ_5 він не отримував. В постанові не зазначено відомостей про направлення йому таких повісток, як цього вимагає чинне законодавство, не проставлений його підпис.
Позивач стверджує, що дізнався про існування оскаржуваної постанови тільки після того, як виконавча служба заблокувала всі його банківські рахунки та коли безпосередньо ознайомився з матеріалами виконавчого провадження.
З огляду на все вищевикладене, просить суд: 1) визнати протиправною постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 №2379 від 30.04.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП; 2) скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 №2379 від 30.04.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП; 3) та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Крім іншого, спросить суд стягнути з відповідача на його користь судовий збір в розмірі 1331,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу (а.с. 1-20).
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 правом на подання відзиву не скористався.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 08.09.2026 року в адміністративній справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін, витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_2 матеріали адміністративної справи стосовно ОСОБА_1 (а.с. 45).
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Бровко К.А. не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача звернулась до суду із заявою, в якій підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила здійснювати розгляд справи без її участі та без участі позивача.
У судове засідання представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини.
Постановою № 2379 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 30.04.2025 року, позивача ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. (а.с. 9-10).
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що протоколом про адміністративне правопорушення № 2379 від 26.04.2025 року складеного старшим лейтенантом відділу призову ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , зафіксовано, що 03.11.2024 року мобільна група ІНФОРМАЦІЯ_5 виписала повістку №962021 про виклик на 05.11.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_6 громадянина ОСОБА_1 .
При з`ясуванні обставин виявилось, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 вже мав 5 повісток, остання з них - №2439398 через «Укрпошту» з датою явки до 05.03.2025, по жодній з них він не з`являвся до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
При оформленні протоколу військовозобов`язаний ОСОБА_1 був проінформований про наявність цих п`яти повісток та про необхідність особистої явки на розгляд протоколу, але й на розгляд протоколу він також не з`явився.
3 огляду на викладене, провівши аналіз досліджених та ретельно перевірених доказів, в їх сукупності, вважаю, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 в зазначену дату та час не з`явився, про причини неявки не повідомив, у зв`язку із цим не дотримався вимог абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», п. 3 додатка 2 «Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних» до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 р. в частині неявки за викликом на 05.03.2025 року згідно повістки № 2439398 до ІНФОРМАЦІЯ_6 без поважних причин, тим самим не виконав свій військовий обов`язок, чим скоїв правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Проаналізувавши оскаржувану постанову, суд дійшов до висновку, що в ній відсутні відомості про те, що позивач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
На вимогу суду відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 не надав матеріали адміністративної справи.
Натомість з доказів, що містяться у матеріалах справи, неможливо встановити та дійти обґрунтованого висновку про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого цією статтею.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Частиною 1 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частино 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - у виді накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Засади оборони України, а також повноваження органів державної влади, основні функції та завдання органів військового управління, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, обов`язки підприємств, установ, організацій, посадових осіб, права та обов`язки громадян України у сфері оборони визначаються Законом України «Про оборону України».
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено: особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оборону України» громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (надалі по тексту Закон № 3543-XII).
Згідно ст. 1 Закону № 3543-ХІІ особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій;
оповіщення - доведення сигналів і повідомлень (директив, розпоряджень) до органів військового управління, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та населення про оголошення мобілізації, виклик громадян до ІНФОРМАЦІЯ_9, а також вручення (надсилання) повісток громадянам.
Відповідно до абз.1 ч. 1 ст. 22 Закону № 3543-ХІІ громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_9 у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно ч. 3 ст. 22 Закон № 3543-ХІІ у разі отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_9 громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до п. 15 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 (надалі по тексту Постанова № 560) керівники районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_9 з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження відповідного керівника з визначеними строками та обсягами призову резервістів та військовозобов`язаних:
здійснюють оповіщення резервістів та військовозобов`язаних у складі груп оповіщення, до складу яких залучаються представники структурних підрозділів районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, селищних, сільських рад, підприємств, установ, організацій, представники районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_9 і поліцейські.
Згідно п. 20 Постанови № 560 з оголошенням мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: резервісти та військовозобов`язані, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти ІНФОРМАЦІЯ_9 у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти СБУ - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів - за викликом керівників відповідних підрозділів.
За викликом районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_9 (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (ІНФОРМАЦІЯ_9), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби (п. 21 Постанови № 560).
Згідно п. 35 Постанови № 560 представники, уповноважені вручати повістки, здійснюють оповіщення громадян як самостійно, так і у складі груп оповіщення.
Вручення повісток резервістам та військовозобов`язаним здійснюється цілодобово за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання, роботи, навчання, у громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, ІНФОРМАЦІЯ_9, на пунктах пропуску (блок-постах), пунктах пропуску через державний кордон України.
Під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником ІНФОРМАЦІЯ_9 або поліцейським (п. 40 Постанови № 560).
Відповідно до підпункту 1 п. 41 Постанови № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_9 або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.
Згідно п. 47 Постановим № 560 у разі відмови резервіста або військовозобов`язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення. Акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину. Акт відмови від отримання повістки подається керівнику районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_9 для вжиття заходів до притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності. Акт відмови від отримання повістки реєструється в районному (міському) ІНФОРМАЦІЯ_9.
Зазначені норми чинного законодавства передбачають обов`язок громадян України з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, при цьому належним підтвердженням оповіщення особи у разі вручення повістки є особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.
Разом з тим, Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджений Постановою КМУ №560 від 16.05.2024 року, не передбачає, що належним підтвердженням оповіщення є лише зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення дати та часу розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом встановлено, що у матеріалах адміністративної справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт вручення позивачу ОСОБА_1 повістки на 30.04.2025 року або його ознайомлення з її змістом.
Будь-яких відеозаписів, які б підтверджували факт відмови ОСОБА_1 від отримання повістки, відповідачем суду також не надано.
Також матеріали справи не містять належних та допустимих доказів надсилання спірної повістки ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку. Зокрема, відповідачем не надано поштових квитанцій, описів вкладення, повідомлень про вручення, відомостей про повернення поштового відправлення або інших документів, які б підтверджували факт направлення повістки позивачу у встановленому законом порядку.
Крім того, відсутні будь-які докази того, що позивач був належним чином повідомлений про надходження на його адресу поштового відправлення чи був обізнаний про необхідність його отримання.
Крім того, оскаржувана постанова № 2379 від 30.04.2025 року взагалі не містить посилання на номер та дату повістки, яку працівники ІНФОРМАЦІЯ_5 намагалися вручити позивачу і не вказано, яка дата виклику була у цій повістці, не зазначено на яку дату та час викликався ОСОБА_1 , яким чином і коли йому було вручено повістку.
Отже, оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення винесена за відсутності належних та допустимих доказів відмови позивача від отримання повістки.
Оскільки позивач не був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення.
З наявних матеріалів справи вбачається, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідачем не доведена, оскільки відсутні будь-які докази того, що останній був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 30.04.2025 року.
Враховуючи встановлені судом обставини суд приходить до висновку про відсутність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Щодо строку звернення позивача до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як встановлено судом, зі змістом оскаржуваної постанови позивач ознайомився в матеріалах виконавчого провадження з приводу примусового виконання оскаржуваного рішення відповідача.
Враховуючи наведене та з урахуванням того, що обґрунтування ОСОБА_1 щодо дати отримання ним оскаржуваної постанови ІНФОРМАЦІЯ_9 в жодній мірі не спростовані, суд вважає за необхідне поновити останньому строк на звернення до суду з позовом.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При цьому, відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Розмір судового збору за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Під час вирішенні питання про розподіл судових витрат суд установив, що процесуальні витрати позивача складаються із суми сплаченого ним судового збору у розмірі 665,60 гривень.
Отже, оскільки позов підлягає задоволенню, з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 665,60 гривень.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу.
Водночас у позовній заяві позивач не зазначив розміру таких витрат та не надав доказів на підтвердження їх понесення або обов`язку їх сплатити.
Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.
За таких обставин, з огляду на відсутність відомостей про розмір витрат на професійну правничу допомогу та доказів на підтвердження їх понесення або обов`язку їх сплатити, суд не має підстав для визначення розміру таких витрат і їх розподілу під час ухвалення рішення.
Керуючись ст. 6, 8, 9, 77, 242-246, 268, 286 КАС України, суд,-
ВИРІШИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк звернення строк на звернення до суду з позовом.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову № 2379 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, винесену ІНФОРМАЦІЯ_7 від 30.04.2025 року, якою ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_2 ) було визнано винним винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень 00 копійок неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Суддя: Осіпенко Л.М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua