Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №490/1702/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Суд: Голосіївський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №490/1702/26

Суддя: Данілова Т. М.

Справа № 490/1702/26

Провадження № 2/752/10112/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.10.2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Данілової Т.М.

з участю секретаря Веселовської А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить стягнути з відповідача на свою користь борг за договором позики у розмірі 57 000,00 доларів США та 448 000,00 грн, а також судовий збір у розмірі 16 640,00 грн.

Позов мотивований тим, що відповідач отримав у позику від ОСОБА_3 грошові кошти, що підтверджується трьома борговими розписками:

від 18.01.2022 на суму 51 000,00 доларів США;

від 28.01.2022 на суму 354 000,00 грн;

від 21.02.2022 на суму 6 000,00 доларів США та 94 000,00 грн.

За договором про відступлення права вимоги від 17.10.2025 первісний кредитор ОСОБА_3 відступив позивачу право вимоги до відповідача за цими розписками та передав їхні оригінали. Оскільки строку повернення позики розписки не містять, 15.12.2025 позивач надіслав відповідачу цінним листом з описом вкладення повідомлення про заміну кредитора та вимогу повернути борг до 20.01.2026. Відповідач коштів не повернув.

Ухвалою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 06 березня 2026 року дана цивільна справа передана до Голосіївського районного суду м. Києва для розгляду за підсудністю.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14 квітня 2026 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі.

Відповідач відзиву на позов не подав.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 12 серпня 2026 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача пітримав позовні вимоги та просив задовольнити позов.

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з розпискою від 18.01.2022 ОСОБА_2 отримав у борг від ОСОБА_3 51 000,00 доларів США. Згідно з розпискою від 28.01.2022 він отримав 354 000,00 грн, а згідно з розпискою від 21.02.2022 - 6 000,00 доларів США та 94 000,00 грн. Разом відповідач отримав у позику 57 000,00 доларів США та 448 000,00 грн. Строку повернення позики розписки не містять.

17.10.2025 ОСОБА_3 (первісний кредитор) і ОСОБА_1 (новий кредитор) уклали договір про відступлення права вимоги. За ним до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_2 за зазначеними розписками, оригінали яких передано позивачу та досліджено судом.

15.12.2025 позивач надіслав відповідачу за адресою його зареєстрованого місця проживання ( АДРЕСА_1 ) цінним листом з описом вкладення повідомлення про заміну кредитора та вимогу повернути борг до 20.01.2026. Це підтверджується поштовою накладною № 5401712055092, описом вкладення та відомостями АТ «Укрпошта» про відстеження поштового відправлення.

Доказів повернення позики повністю або частково до суду не надано.

За частиною першою статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей. За частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути пред`явлена розписка позичальника, що посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За статтями 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Заміна кредитора не потребує згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України). Договір від 17.10.2025 не оспорений і недійсним не визнаний, тому позивач є належним кредитором у зобов`язанні.

За частиною першою статті 545 ЦК України, приймаючи виконання зобов`язання, кредитор на вимогу боржника зобов`язаний видати йому розписку про одержання виконання. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор повинен повернути його боржникові. Наявність оригіналів боргових розписок у кредитора свідчить про невиконання боржником свого обов`язку, якщо не доведено інше.

Вимогу про повернення позики позивач надіслав відповідачу 15.12.2025 за адресою його зареєстрованого місця проживання. Тридцятиденний строк, встановлений абзацом другим частини першої статті 1049 ЦК України, на день ухвалення рішення сплив. Відповідач доказів повернення коштів первісному або новому кредиторові не надав, факту укладення договору позики та отримання коштів не спростував. За статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до статей 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в встановлений строк, а його невиконання є порушенням зобов`язання. Отже, відповідач порушив зобов`язання з повернення позики.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 04.07.2018 у справі № 761/12665/14-ц та від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц дійшла висновку, що законодавчої заборони на стягнення боргу за договором позики в іноземній валюті немає. Позичальник, який отримав у позику іноземну валюту, повинен повернути таку ж суму в іноземній валюті. У резолютивній частині рішення суд зазначає суму в іноземній валюті без її гривневого еквівалента, щоб уникнути двозначності під час виконання. Тому з відповідача слід стягнути 57 000,00 доларів США та 448 000,00 грн.

Вимогу про стягнення «в солідарному порядку» суд не враховує, оскільки боржник у зобов`язанні один і солідарного обов`язку за статтею 541 ЦК України не виникає. Це не впливає на обсяг задоволених вимог.

За таких обставин позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

За подання позову з ціною 2 912 754,10 грн (57 000,00 доларів США за офіційним курсом НБУ 43,2413 грн за долар США станом на 26.02.2026 та 448 000,00 грн) позивач сплатив судовий збір у максимальному розмірі 16 640,00 грн. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України ці витрати слід стягнути з відповідача.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, [280-282,] 354 ЦПК України, статтями 512, 514, 516, 526, 530, 545, 610, 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) борг за договором позики, оформленим розписками від 18.01.2022, 28.01.2022 та 21.02.2022, у розмірі 57 000,00 доларів США та 448 000,00 грн 00 коп., а також судовий збір у розмірі 16 640,00 грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua