Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №643/21103/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Суд: Салтівський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 18 жовтня 2026 р.

Справа: №643/21103/26

Суддя: Крівцов Д. А.

Справа № 643/21103/26

Провадження № 3/643/2770/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2026 м. Харків

Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Крівцов Д.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ВСТАНОВИВ

Обставини адміністративного правопорушення, визнані судом доведеними, та їх кваліфікація

20.09.2026 о 21-55 год. водій ОСОБА_1 (далі – Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності) керував транспортним засобом «Honda Dio» (не зареєстрований) біля буд. 79 по вул. Гв. Широнинців у м. Харкові в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням газоаналізатора «Драгер», результат огляду 0,31 проміле.

Вказані дії Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП як керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, 20.09.2026 о 21-55 год. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, керував транспортним засобом «Honda Dio» (не зареєстрований) біля буд. 79 по вул. Гв. Широнинців у м. Харкові, не маючи права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинене повторно протягом року.

Вказані дії Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд кваліфікує за ч. 5 ст. 126 КУпАП як повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Підстави розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до відповідальності

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, у судовому засіданні 19.10.2026 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, визнав в повному обсязі.

Застосоване законодавство та релевантна судова практика

Відповідно до ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства належать забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з п.п. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху (далі ПДР) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння врегульовано ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015, та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008.

Згідно п.п. «а» п. 2.1.Правил дорожнього руху (далі – ПДР), водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїз Торія проти Іспанії", від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України»).

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Крім визнання своєї вини, вина Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується наступними доказами:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 777031 від 20.09.2026, згідно з яким Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, за вказаних вище обставин 20.09.2026 вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП;

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 777024 від 20.09.2026, згідно з яким Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, за вказаних вище обставин 20.09.2026 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- даними постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 7477986 від 02.07.2026, згідно з якою Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, яке вчинене 02.07.2026;

- даними довідки про повторність, згідно з якими Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, притягнутий до адміністративної відповідальності на підставі вказаної вище постанови;

- даними результатів тестування Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за допомогою газоаналізатора «Драгер» від 20.09.2026, згідно з якими отриманий результат 0,31 проміле;

- даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким результат огляду Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стан сп`яніння складає 0,31 проміле. У вказаному акті Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, поставив підпис у графі «з результатами згоден» без зауважень щодо змісту акту;

- даними рапортів працівників поліції, згідно з якими Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вчинив вищезазначені адміністративні правопорушення за вказаних вище обставин;

- даними відеозаписів, на яких зафіксовані обставини вчинення правопорушень.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає доведеною поза розумним сумнівом вину Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні вказаних вище правопорушень та факт порушення ним вимог п.п. «а» п. 2.1, п. 2.9 «а» ПДР.

Накладення стягнення

Оскільки Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, притягається до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у суду, виходячи з положень ч. 2 ст. 33 КУпАП, відсутні підстави враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в постанові Харківського апеляційного суду від 07.11.2023, винесеної у справі № 645/2694/23.

Відповідно до довідки, яка міститься в матеріалах справи, вказаний вище транспортний засіб не зареєстрований згідно облікових даних ІПНП.

Згідно з довідкою, яка міститься в матеріалах справи, Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не отримував посвідчення водія.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для накладення на Особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд керується таким.

Протягом тривалого часу існувала практика неможливості позбавлення права керування транспортними засобами особи, яка вже позбавлена такого права або не має його.

Вказана практика ґрунтувалась на роз`ясненнях, наданих в п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», згідно яких суди не вправі застосовувати стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Після надання вказаних роз`яснень Пленумом Верховного Суду України, чинне законодавство зазнало змін, внесених Законом України № 1231-IX від 16.02.2021, який набрав чинності 17.03.2021, а саме.

Положеннями ч. 2 ст. 126 КУпАП в редакції Закону № 1231-IX від 16.02.2021 передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Приписами ч. 4 ст. 126 КУпАП в редакції Закону № 1231-IX від 16.02.2021 передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка позбавлена такого права.

Положеннями ч. 5 с т. 126 КУпАП в редакції Закону № 1231-IX від 16.02.2021 передбачено накладення на особу, яка повторно вчинила правопорушення, передбачені ч. 2, ч. 4 ст. 126 КУпАП, стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Як вбачається з положень ч. 5 ст. 126 КУпАП (в редакції Закону № 1231-IX від 16.02.2021), санкція вказаної норми не містить будь-яких виключень, які б унеможливлювали накладення стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на особу, яка була позбавлена такого права або не має його.

Ба більше, Законом № 1231-IX від 16.02.2021 статтю 30 КУпАП доповнено частиною третьою, якою прямо передбачено можливість накладення стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на особу, яка вже позбавлена права керування транспортними засобами, та визначено, що у такому разі до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення.

Як вбачається з пояснювальної записки до Закону № 1231-IX, він прийнятий у зв`язку із необхідністю створення безпечних умов для учасників дорожнього руху, збереження життя і здоров`я громадян, підвищення ефективності впливу на дисципліну учасників дорожнього руху та сприятиме запобіганню вчиненню правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, більш стриманій і виваженій поведінці водіїв на дорогах і, як наслідок, призведе до зменшення кількості ДТП, особливо ДТП, учинених особами, які керували транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння або в стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, а також до підвищення рівня правової культури, зміцнення законності та виховання водіїв, осіб, які керують транспортними засобами, пасажирів у дусі точного і неухильного додержання вимог чинного законодавства.

Таким чином, Законом № 1231-IX було посилено відповідальність за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема доповнено ст. 126 КУпАП частиною п`ятою, доповнено ст. 30 КУпАП частиною третьою, які прямо передбачають можливість накладення стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на особу, яка вже позбавлена такого права або не має його.

Ураховуючи наведене, суд приходить до висновку, що після надання в 2005 роз`яснень Пленумом Верховного Суду України щодо неможливості позбавлення права керування транспортними засобами винної особи, яка вже позбавлена такого права або взагалі його не мала, КУпАП зазнав змін, якими прямо передбачено можливість накладення такого стягнення на вказану категорію осіб.

Суд також звертає увагу, що роз`яснення Пленуму Верховного Суду України носять рекомендаційний характер, на відміну від обов`язкових приписів КУпАП.

Крім того, суд звертає увагу на приписи Інструкції про порядок приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія, затвердженої наказом МВС 07.12.2009 № 515.

Згідно абзацу другого частини четвертої Розділу І Інструкції, право на керування транспортними засобами надається особі, до якої не застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права на керування транспортними засобами чи якій не встановлено тимчасове обмеження у праві на керування транспортними засобами.

Відповідно до пункту 7 Розділу V вказаної вище Інструкції, у разі коли за отриманням посвідчення водія звертається особа, позбавлена в установленому порядку права на керування транспортними засобами, після оформлення посвідчення водія уповноважений працівник ТСЦ МВС викликає поліцейських для його вилучення. У такому разі оформлене посвідчення водія вважається виданим, але особа його не отримує.

Таким чином, положеннями Інструкції також передбачено можливість позбавлення права керування транспортними засобами особи, яка не має такого права.

Також суд звертає увагу на релевантну практику Верховного Суду щодо призначення покарання в кримінальних справах, яку суд вважає за можливе врахувати під час розгляду даної справи з огляду на таке.

Правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, виходячи з критеріїв Енгеля (Engel and Others v. the Netherlands, рішення 8 червня 1976 року, заяви №№ 5100/71; 5101/71; 5102/71; 5354/72; 5370/72), відноситься до «кримінальних» у розумінні ЄСПЛ.

В ситуаціях, коли нормами КУпАП чітко не врегульовано ті чи інші питання, суди відповідно до усталеної судової практики, яка ґрунтується на системному аналізі міжнародних актів з урахуванням рішень Конституційного Суду України, в певних випадках вправі застосовувати принцип аналогії закону. У цьому випадку найбільш близьким до адміністративно-деліктної галузі права є кримінальне процесуальне законодавство (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 263/10894/2020).

Ураховуючи наведене, суд вважає за можливе під час розгляду даної справи врахувати наведені нижче висновки щодо застосування норм права суду касаційної інстанції.

У постанові Верховного Суду від 22.05.2018 у справі 753/18479/16-к зазначено, що права людини це комплекс природних і непорушних свобод і юридичних можливостей, обумовлених фактом існування людини в цивілізованому суспільстві. Таким чином, права людини це її правові можливості. Реалізація прав людини не обмежена у часі, якщо це прямо не передбачено законом. Позбавляючи не посади чи права мати певний офіційний документ на підтвердження права, а саме права особи обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю, навіть у випадках, коли особа на час вчинення кримінального правопорушення офіційно не обіймала певної посади чи офіційно не займалася певною діяльністю, проте вчинила такі дії, законодавець таким чином позбавляє особу можливості реалізації такого права у законний спосіб на певний строк у подальшому, що, в даному випадку, узгоджується з положеннями ст. 55 та ст. 222 КК України. У ст. 24 Конституції України передбачено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. З урахуванням зазначеного, рівними перед законом, в частині призначення покарання та реалізації своїх прав, будуть як особи, які на час вчинення зазначеного злочину офіційно не обіймали певної посади чи офіційно не займалися певною діяльністю, так і особи, які обіймали посади чи офіційно займалися діяльністю, пов`язаною з вчиненим злочином (постанова

Підсумовуючи наведене, Верховний суд дійшов висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, згідно яких покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, застосовується в тому числі і до осіб, які на час вчинення зазначеного кримінального правопорушення не займали офіційно певні посади та не займалися офіційно певною діяльністю.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.09.2023 у справі № 702/301/20 зроблений висновок щодо правозастосування, згідно якого особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Ураховуючи вказані вище положення законодавства України та релевантну практику Верховного Суду, суд накладає на Особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягнення, передбачене санкцією ч. 3 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді позбавлення права керування транспортними засобами, що забезпечить реалізацію конституційних засад рівності перед законом осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, позбавить Особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізації права керування транспортними засобами у законний спосіб на певний строк у подальшому, і, таким чином, сприятиме виконанню завдань КУпАП, підвищенню ефективності впливу на дисципліну учасників дорожнього руху, запобіганню вчиненню правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху та створенню безпечних умов для його учасників.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 665,60 грн., які підлягають стягненню з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Керуючись ст. 33-35, 40-1, 130, 251-252, 279, 283-285 КУпАП

ПОСТАНОВИВ

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення:

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу в дохід держави у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років та без оплатного вилучення транспортного засобу;

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в дохід держави у розмірі одної тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

.

На підставі ст. 36 КУпАП визначити ОСОБА_1 остаточне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 грн. 60 коп. (отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення»).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд м. Харкова – особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя Д.А. Крівцов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua