Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №643/13603/25 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/13603/25

Провадження № 2/643/5360/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді – Пасічник О.М.

за участю секретаря судового засідання – Горєлової А.С.,

представника позивача Давидова В.О.,

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -

встановив:

14.08.2025 Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», юридична адреса: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, ЄДРПОУ 31557119 звернулось до Салтівського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості у розмірі 62210,58 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , і є споживачами послуг з теплопостачання. Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 не сплачували в повному обсязі за послуги теплопостачання, в зв`язку з чим у призвело до утворення заборгованості в сумі 62210,58 грн., з яких: 54624,23 грн. за послугу з постачання теплової енергії (з урахуванням гарячої води до 01.01.2022 року) за період з 01.12.2015 по 28.02.2022; 2037,52 грн. за послугу з постачання гарячої води за період з 01.01.2022 по 28.02.2022; 4 035,16 грн. - інфляційні витрати; 1513,67 грн. - 3% річних.

Заочним рішенням від 30.10.2025 року Салтівського районного суду міста Харкова у справі № 643/13603/25 позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: (не відомий), ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», юридична адреса: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, р/р НОМЕР_3 у ФХОУ АТ «Ощадбанк», МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119, заборгованість в сумі 62210 (шістдесят дві тисячі двісті десять) грн. 58 коп., з яких: 54624,23 грн. за послугу з постачання теплової енергії (з урахуванням гарячої води до 01.01.2022 року) за період з 01.12.2015 по 28.02.2022; 2037,52 грн. за послугу з постачання гарячої води за період з 01.01.2022 по 28.02.2022; 4035,16 грн. - інфляційні витрати; 1513,67 грн. - 3% річних, судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. в рівних частках по 1009 (одна тисяча дев`ять) грн. 35 коп. з кожного.

06.02.2026 року до Салтівського районного суду міста Харкова надійшла заява ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 30.10.2025 у справі № 643/13603/25.

Ухвалою суду від 31.03.2026 Заочне рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 30.10.2025 у справі № 643/13603/25 скасовано, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників судового розгляду.

07.07.2026 до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі.

08.09.2026 до суду надійшло заперечення відповідачів на додаткові пояснення позивача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, пояснив що у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 він не проживає, а лише зареєстрований, послугами позивача не користується.

Відповідач ОСОБА_4 подав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_3 , в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлялись у встановленому законом порядку, про причини неявки в судове засідання не повідомила.

Представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог з підстав зазначених у запереченні на додаткові пояснення позивача.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_6 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 і є споживачами послуг, які надає позивач.

Згідно з розрахунками, через несплату послуг за відповідачами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , виникла заборгованість в сумі 4324,11 грн. за послугу з постачання теплової енергії з урахуванням гарячої води за період з 01.12.2015 по 10.07.2017 року.

Згідно з розрахунками, через несплату послуг за відповідачами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 виникла заборгованість в сумі 57886,47 грн., з яких: 50300,12 грн. за послугу з постачання теплової енергії (з урахуванням гарячої води до 01.01.2022 року) за період з 11.07.2017 по 28.02.2022; 2037,52 грн. за послугу з постачання гарячої води за період з 01.01.2022 по 28.02.2022; 4035,16 грн. - інфляційні витрати; 1513,67 грн. - 3% річних.

Відповідно до Актів підключення споживача та Актів відключення споживача наданих позивачем за період з 2017 по 2022 роки судом встановлено факт надання послуг теплопостачання Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач, серед іншого, зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Правилами ст. 5 Закону України «Про житлово комунальні послуги» закріплено, що до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Не зважаючи на відсутність у матеріалах справи договору про надання послуг з теплопостачання між сторонами, відповідачі зобов`язані були оплачувати спожиті послуги, позаяк вони фактично ними користувались.

Зазначена правова позиція знайшла своє підтвердження у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, в якій зроблено висновок, що «споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі».

Аналогічні висновки викладені і у Постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 712/8916/17 (14-448цс19) від 07.07.2020:

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 64 ЖК України, члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Оскільки відповідачі офіційно, у встановленому чинним законодавством порядку не відмовились від послуг, які надавав їм позивач, то в них виник обов`язок сплатити ці послуги.

Відповідачі належним чином свої зобов`язання щодо оплати послуг у повному обсязі не вносили, що підтверджується розрахунком заборгованості, який міститься в матеріалах справи.

Відповідно до довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, яка міститься в матеріалах справи, відповідачі зареєстровані за адресою, за якою надаються послуги позивачем.

Доказів того, що послуги відповідачам не надавались, що вони не користувалась наданими послугами і потреби в таких послугах не мали належними та допустимими доказами не доведено та матеріалами справи не підтверджено.

Відповідачами також не надано доказів, які б викликали у суду сумнів щодо вірності розрахунків заборгованості наданих позивачем.

Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства, суд дійшов висновку, що зроблені позивачем розрахунки заборгованості є обґрунтованими, та підстав їм не довіряти у суду не має.

За таких обставин, суд вважає заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості підлягають задоволенню.

Разом з тим, відповідачі звертають увагу суду на порушення позивачем строків позовної давності.

Так, відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тобто позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку, в силу частини третьої цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи може належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу.

При цьому якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові(ч.4 ст. 267 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України суд застосовує позовну давність за заявою відповідача.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» 540-IX від 30 березня 2020 року розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема п. 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Вказаний Закон набрав законної сили з 02 квітня 2020 року та діяв до 30.06.2023 року.

Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм та період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, в якому пунктом 19 визначено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259,362,559,681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Законом України від 14 травня 2025 року N 4434-IX Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності, виключено пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, вказаний закон набрав чинності 04.09.2025 року.

Отже після 4 вересня 2025 року почали діяти строки позовної давності.

Таким чином наявні підстави для стягнення заборгованості в межах позовної давності за період з 01.03.2017 року, оскільки строк позовної давності за зазначений період продовжений Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм та період дії воєнного стану», який вже був чинним на момент скасування Закону України 540-IX від 30 березня 2020 року Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Окрім того, відповідно до п.19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупинявся на строк дії такого стану.

У зв`язку з викладеним, починаючи з дня набрання чинності Закону України від 30.03.2020 № 540-IX, тобто з 02.04.2020 року діє положення про продовження строків позовної давності на період дії карантину та воєнного стану в Україні.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідачів заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії з урахуванням гарячої води за період з 01.12.2015 по 28.02.2017 року заявлені поза межами строку позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Таким чином, з урахуванням відомостей про нарахування, заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, за період з березня 2017 по 28.02.2022 року включно, заявлені в межах строку позовної давності.

У зв`язку з невиконанням відповідачами своїх зобов`язань по сплаті комунальних послуг, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, та з відповідачів на користь КП «Харківські теплові мережі» підлягає стягненню заборгованість за комунальні послуги з відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в розмірі 1332,91 грн. за послугу з постачання теплової енергії з урахуванням гарячої води за період з 01.03.2017 по 10.07.2017 року.

з відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 підлягає стягненню заборгованість в сумі 57886,47 грн., з яких: 50300,12 грн. за послугу з постачання теплової енергії (з урахуванням гарячої води до 01.01.2022 року) за період з 11.07.2017 по 28.02.2022; 2037,52 грн. за послугу з постачання гарячої води за період з 01.01.2022 по 28.02.2022; 4035,16 грн. - інфляційні витрати; 1513,67 грн. - 3% річних.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, суд стягує на користь позивача з відповідачів витрати, пов`язані зі сплатою ним при пред`явленні позову судового збору 2882,40 грн.

Керуючись ст. 4, 12, 76, 81, 89, 141, 235, 259, 263-265, ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» – задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», юридична адреса: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, р/р НОМЕР_3 у ФХОУ АТ «Ощадбанк», МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119, заборгованість в розмірі 1332,91 (одна тисяча триста тридцять дві) гривні 91 коп. за послугу з постачання теплової енергії з урахуванням гарячої води за період з 01.03.2017 по 10.07.2017 року.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», юридична адреса: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, р/р НОМЕР_3 у ФХОУ АТ «Ощадбанк», МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119, заборгованість в сумі 57886,47 (п`ятдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят шість) гривень 47 коп., з яких: 50300,12 грн. за послугу з постачання теплової енергії (з урахуванням гарячої води до 01.01.2022 року) за період з 11.07.2017 по 28.02.2022; 2037,52 грн. за послугу з постачання гарячої води за період з 01.01.2022 по 28.02.2022; 4035,16 грн. - інфляційні витрати; 1513,67 грн. - 3% річних.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», юридична адреса: м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, р/р НОМЕР_3 у ФХОУ АТ «Державний ощадний банк України», МФО 351823, код ЄДРПОУ 31557119, судовий збір в розмірі 2882,40 (дві тисячі вісімсот вісімдесят дві) гривні 40 коп. в рівних частках по 960 (дев`ятсот шістдесят) гривень 80 коп. з кожного.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 19.10.2026.

Суддя О.М. Пасічник