Суд: Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 14 жовтня 2026 р.
Справа: №495/6088/26
Суддя: Прийомова О. Ю.
Справа № 495/6088/26
№ провадження 2/495/4455/2026
З А О Ч Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2026 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,
за участю секретаря Вініченко О.В.
Справа №495/6088/26
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород – Дністровському Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В:
09 липня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем, який зареєстрований 28.04.2007 року Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Суворовського районного управління юстиції м. Одеси, про що зроблено відповідний актовий запис №345.
Стислий виклад позиції позивача.
Позивач свою позовну заяву обґрунтовує тим, що вони з відповідачем уклали шлюб 28.04.2007 року, який зареєстрований Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Суворовського районного управління юстиції м. Одеси, про що зроблено відповідний актовий запис №345.
Від вказаного шлюбу позивач та відповідач неповнолітніх дітей не мають.
Спочатку сімейне життя позивача та відповідача складалось добре, проте
більш ніж 1 рік сімейні стосунки між ними припинені.
Відносини між сторонами зіпсувалися на ґрунті різних життєвих поглядів і
різниці в характерах, та поступово призвели до повного руйнування сімейних зв`язків і припиненню шлюбних відносин.
З початку 2025 року позивач та відповідач проживають окремо і спільне господарство ними не ведеться, будь-які почуття або спільні інтереси між сторонами відсутні, тому позивач вважає, що подальше спільне проживання є неможливим, збереження шлюбу - недоцільним.
На даний час позивачу відомо, що відповідач проживає за кордоном. Точне місце його фактичного проживання їй невідоме.
У зв`язку з цим, позивач і звернулась з позовом до суду.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
10 липня 2026 року Ухвалою суду по вказаній справі було відкрито спрощене позовне провадження з викликом, повідомленням сторін.
Представником позивача надано заяву про розгляд справи у відсутності позивача, позов просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час судового розгляду повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив.
З урахуванням вищезазначених обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача, відповідно до наданої заяви, без відповідача, за наявними матеріалами у справі.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд ухвалою від 15.10.2026 року перейшов до заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. ст. 280 - 281 ЦПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши надані докази до справи, суд приходить до наступного.
Матеріалами справи встановлено, що дійсно між позивачем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстровано шлюб 28.04.2007 року у Першому відділі реєстрації актів цивільного стану Суворовського районного управління юстиції м. Одеси, про що зроблено відповідний актовий запис №345 та що підтверджується оригіналом свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 . (а.с. 45)
Від вказаного шлюбу неповнолітніх дітей не мають.
Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, сімейні стосунки між ними припинені.
Відносини між сторонами зіпсувалися на ґрунті різних життєвих поглядів і
різниці в характерах, та поступово призвели до повного руйнування сімейних зв`язків і припиненню шлюбних відносин.
Шлюб розпався та носить формальний характер, разом подружжя не проживає, відносин не підтримують.
Спільне господарство не ведеться, подальше спільне проживання є неможливим, збереження шлюбу - недоцільним.
Відповідачем не спростовані вказані ствердження позивача, він не скористався своїм правом щодо надання відзиву на позовні вимоги позивача.
Нормативне обґрунтування.
Відповідно до стаття 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.
Відповідно до ст. ст. 21, 24 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частиною 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини.
Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини - інваліда та інші обставини життя подружжя.
Оцінка аргументів сторін, висновки суду.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
На підставі викладеного, суд вважає, що можливість збереження сім`ї втрачена, подальше сумісне життя подружжя суперечило б інтересам позивача, тому її позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Ст. 115 Сімейного кодексу України передбачено, що документом який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Керуючись ст. ст. 109-110, 112, 115 СК України, ст. ст. 12, 13, 83, 258, 263, 264, 265, 268, 280, 281, 354 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований 28.04.2007 року Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Суворовського районного управління юстиції м. Одеси, про що зроблено відповідний актовий запис №345 – розірвати.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складений 16.10.2026.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua