Суд: Слобідський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 18 жовтня 2026 р.
Справа: №641/7714/26
Суддя: Василенко О. Я.
Провадження № 2/641/4690/2026Справа № 641/7714/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2026 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова у складі: головуючої судді Василенко О.Я., за участю секретаря судового засідання Кривенко А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,
у с т а н о в и в:
У серпні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить змінити спосіб стягнення аліментів, встановлений заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 вересня 2022 року, на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягувати з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), грошового забезпечення щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Позовні вимоги мотивовані тим, що заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 вересня 2022 року з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання сина у твердій грошовій сумі у розмірі 2 500 грн щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з подальшою індексацією, починаючи з 20 грудня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття. Рішення перебуває на примусовому виконанні, однак відповідач ухиляється від сплати аліментів, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка, за твердженням позивача, станом на середину липня 2026 року становить 35 145,16 грн. Позивач зазначає, що їй стало відомо, що відповідач є військовослужбовцем, а отже має офіційний та стабільний дохід у вигляді грошового забезпечення, у зв`язку з чим стягнення аліментів у твердій грошовій сумі втратило актуальність. Крім того, дитина росте, її потреби у харчуванні, одязі, взутті, засобах гігієни та розвитку збільшились, а позивач разом з дитиною є внутрішньо переміщеними особами, проживають у м. Нововолинську Волинської області та несуть додаткові витрати, пов`язані з орендою житла, через що сума аліментів у розмірі 2 500 грн є неспівмірною з реальним рівнем цін та потребами дитини.
Процесуальні дії у справі
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 серпня 2026 року справу розподілено судді Василенко О.Я.
Ухвалою судді від 07 серпня 2026 року відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та встановлено відповідачу строк для подання відзиву.
21 серпня 2026 року позивач подала заяву про долучення до матеріалів справи доказів.
Ухвалою суду від 28.09.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзив на позов не подав, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 15 серпня 2020 року.
Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 вересня 2022 року у справі № 638/19982/21, яке набрало законної сили 20 жовтня 2022 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина у розмірі 2 500 грн щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 20 грудня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття. Зі змісту вказаного рішення вбачається, що, звертаючись із позовом про стягнення аліментів, позивач посилалась на те, що відповідач працює неофіційно, займається ремонтом приміщень, і його середній заробіток становить 20 000 грн на місяць.
Постановою начальника Межівського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 12 квітня 2023 року відкрито виконавче провадження № 71540386 з примусового виконання виконавчого листа № 638/19982/21.
Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, складеним головним державним виконавцем Петропавлівського відділу державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів станом на 14 липня 2026 року становить 10 311,18 грн. Розрахунку заборгованості на суму 35 145,16 грн, на яку посилається позивач, матеріали справи не містять.
Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 12 квітня 2022 року № 751-5000972850 ОСОБА_1 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа, фактичне місце її проживання: АДРЕСА_1 .
Згідно з відповіддю на запит Петропавлівського відділу державної виконавчої служби № 351052153 від 07 липня 2026 року, отриманою з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, ОСОБА_2 зареєстрований у с. Новопавлівка Синельниківського району Дніпропетровської області та перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа (довідка від 23 лютого 2023 року) з фактичним місцем перебування: АДРЕСА_2 . Відомостей щодо проходження відповідачем військової служби, місця його роботи чи розміру доходу вказана відповідь не містить.
Згідно з довідкою Нововолинського закладу дошкільної освіти № 6 Нововолинської міської ради від 27 травня 2026 року № 29 малолітній ОСОБА_4 відвідує цей заклад, батько дитини контакту із закладом не підтримує, успіхами та розвитком сина не цікавиться.
До заяви про долучення доказів від 21 серпня 2026 року позивач додала копії документів про операції розрахунку в торговельно-сервісній мережі за період з грудня 2025 року по серпень 2026 року, квитанцію до платіжної інструкції на суму 1850,00 грн з призначенням платежу :сплата за товар марчук оплату устілка; платіжну інструкцію на суму 2930,00 грн з призначенням платежу: за парту.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно зі статтею 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Відповідно до частини першої статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (частина друга статті 182 СК України).
Згідно з частиною першою статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Аналогічне роз`яснення міститься у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
Верховний Суд неодноразово зазначав, що СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (статті 182, 183, 184 СК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23.05.2022 у справі № 752/26176/18 (провадження № 61-16697св21) та від 19.02.2025 у справі № 367/10126/19 (провадження № 61-17218св24).
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зазначив, що правові норми самі по собі не можуть створювати суб`єктивних прав та обов`язків, оскільки необхідна наявність саме юридичного факту; зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Отже, звертаючись до суду з позовом про зміну способу стягнення аліментів, визначеного рішенням суду, позивач повинна довести наявність передбачених статтею 192 СК України обставин, які виникли після ухвалення такого рішення, зокрема зміну матеріального становища платника аліментів, а також те, що стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) відповідача відповідатиме інтересам дитини.
Основним доводом позову є твердження про те, що відповідач є військовослужбовцем та отримує офіційне і стабільне грошове забезпечення. Проте жодних доказів на підтвердження проходження відповідачем військової служби, періоду її проходження або розміру його грошового забезпечення чи іншого доходу позивач суду не надала і клопотань про витребування таких доказів у порядку статті 84 ЦПК України не заявляла. Відповідь на запит № 351052153 від 07 липня 2026 року, на яку посилається позивач, містить лише відомості про місце реєстрації відповідача та його облік як внутрішньо переміщеної особи і не підтверджує ні факту проходження ним військової служби, ні розміру його доходу.
За таких обставин суд позбавлений можливості встановити, чи змінилося матеріальне становище відповідача порівняно з тим, яке існувало на час ухвалення заочного рішення від 13 вересня 2022 року, під час розгляду справи за яким позивач сама визначала дохід відповідача у розмірі 20 000 грн на місяць. Так само суд не може дійти висновку, що стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача забезпечить дитині більший рівень утримання, ніж чинний порядок стягнення у твердій грошовій сумі 2 500 грн з подальшою індексацією, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а отже, що така зміна відповідатиме інтересам дитини.
Посилання позивача на ухилення відповідача від сплати аліментів та наявність заборгованості не є підставою для зміни способу стягнення аліментів, оскільки якщо, на думку позивача, відповідач неналежно виконує свої обов`язки з утримання дитини, позивач не позбавлений права звернутися до органів, які здійснюють примусове виконання рішення суду. Зазначене рішення суду перебуває на примусовому виконанні, а законодавством передбачені механізми відповідальності платника аліментів за їх несвоєчасну сплату (стаття 196 СК України) та забезпечення стягнення аліментів не менше мінімального гарантованого розміру (абзац другий частини першої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»).
Доводи позивача про зростання потреб дитини та додаткові витрати, пов`язані зі статусом внутрішньо переміщеної особи та орендою житла, належними і допустимими доказами також не підтверджені. Надані позивачем документи про операції розрахунку в торговельно-сервісній мережі не містять призначення платежу, найменування придбаних товарів (послуг) або інших відомостей, які б дозволяли віднести відповідні витрати до витрат на утримання дитини, а тому не є належними доказами у розумінні статті 77 ЦПК України та не доводять ні розміру витрат на дитину, ні їх зміни. Доказів оплати оренди житла суду не надано. Крім того, позивач перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа з 12 квітня 2022 року, тобто ця обставина існувала ще до ухвалення заочного рішення від 13 вересня 2022 року і не є новою обставиною у розумінні статті 192 СК України.
Досягнення дитиною шестирічного віку та зміна прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку враховані чинним рішенням суду, яким передбачено стягнення аліментів не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, з урахуванням висновку Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 632/580/17, сама по собі не є підставою для зміни розміру (способу стягнення) аліментів.
Довідка закладу дошкільної освіти від 27 травня 2026 року № 29 стосується участі відповідача у вихованні дитини та не містить відомостей щодо матеріального становища сторін чи потреб дитини, а тому не має значення для вирішення цього спору.
Оцінивши докази в їх сукупності відповідно до статті 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позивач не довела наявності передбачених статтею 192 СК України обставин, які б давали підстави для зміни способу стягнення аліментів, визначеного заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 вересня 2022 року у справі № 638/19982/21, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Розподіл судових витрат
Позивач звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Враховуючи відмову в задоволенні позову, підстав для розподілу судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України немає, судові витрати слід віднести на рахунок держави.
Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 141, 223, 247, 258, 259, 263–265, 268, 354, 355 ЦПК України, статтями 141, 180–184, 192 СК України, суд
у х в а л и в:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів відмовити.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття постанови судом апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с. Новопавлівка; фактичне місце перебування: АДРЕСА_2 .
Повне рішення складено 19.10.2026.
Суддя О.Я.Василенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua