Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №641/8196/26 — Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2/641/4903/2026Справа № 641/8196/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючої судді Василенко О.Я.,

за участю секретаря судового засідання Кривенко А.Г.,

представника відповідача адвоката Козуба О.І. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

вус т а н о в и в:

18 серпня 2026 року Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі МТСБУ) через підсистему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 . У позові воно просило стягнути з відповідача в порядку регресу 252 550,00 грн і судовий збір.

Позов мотивовано так. 24.01.2025 у м. Харкові відповідач керував автомобілем KIA, д.н.з. НОМЕР_1 . На перехресті просп. Байрона і вул. Линецького він порушив п. 10.1 і 16.6 Правил дорожнього руху та допустив зіткнення з автомобілем LEXUS LS 600H L, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова у справі № 641/2294/25 відповідача звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України. Цивільно-правова відповідальність щодо автомобіля KIA на дату ДТП застрахована не була. За заявою потерпілого МТСБУ виплатило йому регламентну виплату 250 000,00 грн. Експерту (оцінювачу) за послуги з огляду і оцінки МТСБУ сплатило 2 550,00 грн. Позивач вважає, що після виплати набув право зворотної вимоги до відповідача на підставі ст. 1191 ЦК України та ст. 37, 43 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.05.2024 № 3720-IX (далі Закон № 3720-IX). Добровільно відповідач шкоду не відшкодував.

У відповіді на відзив від 01.10.2026 позивач зазначив, що ФОП ОСОБА_3 діяв за договором № 012/24 від 01.06.2024 і дорученням у справі № 134244. Оцінювач ОСОБА_4 є його працівником. МТСБУ не брало участі в кримінальному провадженні і не мало доступу до висновку експерта № 2529. Розмір шкоди МТСБУ вправі визначати через суб`єкта оціночної діяльності.

У відзиві від 28.09.2026 і запереченні від 07.10.2026 представник відповідача просив у позові відмовити. Вину у ДТП і відсутність договору страхування відповідач не заперечує. Заперечення стосуються розміру вимог: Звіт № 11 від 12.02.2026 є неналежним доказом. По формі це не звіт про оцінку КТЗ (п. 4.3 Методики, ст. 12 Закону «Про оцінку майна…»). Замість обстеження проведено лише огляд, комплектність не встановлено. Оцінювачу не надали висновок судового експерта № 2529. Не доведено відносин між оцінювачем ОСОБА_4 і ФОП ОСОБА_3 . Вказував, що звіт № 11 суперечить висновку судового експерта № 2529 від 14.04.2025, складеному в кримінальному провадженні. Вважає, що витрати 2 550,00 грн не підлягають стягненню, оскільки немає доказів, що ФОП ОСОБА_3 є аварійним комісаром, немає договору з МТСБУ, а призначення платежів не збігається з описом послуг у позові.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 21.08.2026 відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 15.09.2026.

Судове засідання?призначене на 15.09.2026, відкладено у зв`язку з неявкою сторін.

Копію ухвали про відкриття провадження відповідач отримав поштою 02.09.2026. Копії позовної заяви з додатками він не отримав. Доступ до електронної справи його представнику надано 10.09.2026. Позивач підтвердив надсилання позову лише описом вкладення без номера відправлення і фіскального чека. З огляду на це суд визнав поважними причини подання відзиву 28.09.2026. Протокольною ухвалою від 14.10.2026 суд поновив строк на подання відзиву за клопотанням представника відповідача і прийняв відзив до розгляду (ст. 127 ЦПК України). Відповідь на відзив (01.10.2026) і заперечення (07.10.2026) подано в межах встановлених судом строків.

Ухвалою від 08.10.2026 суд задовольнив заяву адвоката Козуба О.І. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (ст. 212 ЦПК України).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, хоча був повідомлений належним чином: повістку доставлено до електронного кабінету. Заявою від 11.09.2026 представник позивача просив розглядати справу без його участі, позов підтримав. Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. За ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Тому суд розглянув справу за відсутності представника позивача.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи відзиву і заперечення та просив у позові відмовити. Вказував, що шкода не доведена належними та допустимими доказами, а витрати на оплату послуг ФОП ОСОБА_3 не були необхідними.

Хід судового засідання фіксувався технічними засобами (ст. 247 ЦПК України).

Фактичні обставини, встановлені судом

24.01.2025 у м. Харкові на перехресті просп. Байрона і вул. Линецького сталася ДТП. Відповідач ОСОБА_1 керував автомобілем KIA, д.н.з. НОМЕР_1 . Виконуючи лівий поворот, він не надав дороги зустрічному автомобілю LEXUS LS 600H L, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням його власника ОСОБА_2 . Внаслідок зіткнення автомобіль LEXUS отримав механічні пошкодження.

Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 26.06.2025 у справі № 641/2294/25 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України у зв`язку з примиренням з потерпілими (ст. 46 КК України). Ухвала набрала законної сили 04.07.2025. Суд у кримінальній справі встановив, що дії відповідача не відповідали вимогам п. 10.1 і 16.6 ПДР і перебували в причинному зв`язку з ДТП.

На дату ДТП договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо автомобіля KIA був відсутній. Це підтверджують дані ЄЦБД МТСБУ і довідка Національної поліції. Відповідач цієї обставини не заперечує.

25.12.2025 представник потерпілого звернувся до МТСБУ із заявою про регламентну виплату (справа № 134244). 12.01.2026 автомобіль LEXUS оглянув оцінювач ОСОБА_4 . Відповідача викликали на огляд, але він не з`явився. За Звітом № 11 від 12.02.2026 вартість відновлювального ремонту без урахування зносу становить 1 261 017,32 грн, з урахуванням зносу 441 027,46 грн. Ринкова вартість автомобіля на момент пошкодження становить 518 073,60 грн. Оскільки ремонт дорожчий за ринкову вартість, матеріальний збиток визначено в розмірі ринкової вартості, тобто 518 073,60 грн.

Заявою від 16.02.2026 потерпілий погодив регламентну виплату у розмірі 250 000,00 грн. Це гранична страхова сума за шкоду майну на одну потерпілу особу (підпункт 2 пункту 5 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3720-IX). Довідкою № 1 від 17.02.2026 і наказом № 3.1/4187 від 24.02.2026 МТСБУ вирішило виплатити цю суму. Платіжною інструкцією № 0004979 від 25.02.2026 МТСБУ перерахувало ОСОБА_2 250 000,00 грн.

Платіжними інструкціями № 0004684 від 23.02.2026 (1 050,00 грн) і № 0005139 від 27.02.2026 (1 500,00 грн) МТСБУ перерахувало кошти ФОП ОСОБА_3 .

У кримінальному провадженні було складено висновок судового експерта № 2529 від 14.04.2025. Відповідач подав його разом із відзивом. За цим висновком матеріальний збиток власнику автомобіля LEXUS дорівнює його ринковій вартості на 24.01.2025 і становить 557 626,23 грн.

Норми права, які застосовує суд

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. За п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За п. 1 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.05.2024 № 3720-IX (далі – Закон № 3720-IX) цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2025 року. ДТП сталася 24.01.2025, тому до спірних відносин застосовується цей Закон.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону № 3720-IX МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює регламентну виплату на умовах, визначених цим Законом, у разі заподіяння шкоди на території України: 1) транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, та майну, яке перебувало в ньому.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 37 Закону № 3720-IX МТСБУ після здійснення регламентної виплати має право зворотної вимоги до: 1) особи, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, керуючи транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду.

Частиною 3 ст. 37 Закону № 3720-IX визначено, що вимоги, передбачені частинами першою і другою цієї статті, встановлюються у розмірі суми страхової (регламентної) виплати та фактичних витрат, понесених страховиком (МТСБУ) у зв`язку з її здійсненням.

За ч. 3 ст. 43 Закону № 3720-IX МТСБУ за рахунок коштів відповідного централізованого страхового резервного фонду здійснює оплату послуг осіб, залучених для визначення (з`ясування) причин, обставин настання подій, які є підставою для здійснення регламентних виплат, визначення розміру заподіяної внаслідок таких подій шкоди (у тому числі здійснює оплату послуг осіб, які надають МТСБУ інформацію чи інші послуги для визначення розміру регламентної виплати).

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону № 3720-IX транспортний засіб вважається знищеним, якщо вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість транспортного засобу станом на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. За ч. 3 ст. 28 цього Закону ринкова вартість транспортного засобу до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди визначається суб`єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом або страховиком (МТСБУ) відповідно до положень законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.

Підпунктом 2 пункту 5 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3720-IX встановлено: до введення в дію частини другої статті 14 цього Закону розмір страхової суми становить: … 2) за шкоду, заподіяну майну потерпілих осіб: з дня введення в дію цього Закону - 250 тисяч гривень на одну потерпілу особу та 1,25 мільйона гривень на один страховий випадок незалежно від кількості потерпілих осіб.

За ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оцінка суду

Вина відповідача у ДТП встановлена ухвалою суду в кримінальній справі і ним не заперечується. Відсутність договору страхування також визнана відповідачем. Закон № 3720-IX прямо надає МТСБУ право регресу до особи, яка спричинила ДТП, керуючи незастрахованим транспортним засобом. Тому відповідач є належним боржником у регресному зобов`язанні, хоч і не є власником автомобіля KIA. Висновок Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 426/16825/16-ц стосується водія, який керував автомобілем у зв`язку з трудовими відносинами з власником. До цієї справи він не застосовується, бо таких обставин не встановлено.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц (пункти 34, 35) виснувала: виплата замість завдавача шкоди припиняє деліктне зобов`язання. Відтак у того, хто здійснив виплату, виникає право регресу до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому відшкодування. Аналогічно Велика Палата кваліфікувала регламентну виплату МТСБУ у постанові від 12.10.2021 у справі № 910/17324/19. Ці висновки сформовано за Законом № 1961-IV. Вони застосовні і тут, бо Закон № 3720-IX регулює регрес МТСБУ так само (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Регресну вимогу позивач заявив у сумі 250 000,00 грн. Факт і суму виплати її потерпілому підтверджують наказ № 3.1/4187 від 24.02.2026 і платіжна інструкція № 0004979 від 25.02.2026. Виплата не перевищує граничної страхової суми за шкоду майну.

Доводи відповідача про неналежність Звіту № 11 суд відхиляє з таких підстав.

Розмір регресної вимоги визначається сумою фактично виплаченого відшкодування (ч. 1 ст. 1191 ЦК України). Звіт про оцінку є лише попереднім оціночним документом. Реальним підтвердженням виплати є платіжний документ (постанова КГС ВС від 06.07.2018 у справі № 924/675/17).

Закон № 3720-IX дозволяє визначати перелік пошкоджень і вартість ремонту на підставі акта огляду представника МТСБУ або висновку суб`єкта оціночної діяльності чи оцінювача (п. 1 ч. 3 ст. 27 Закону № 3720-IX). Ринкову вартість транспортного засобу до пошкодження визначає суб`єкт оціночної діяльності, оцінювач, судовий експерт або саме МТСБУ (ч. 3 ст. 28 Закону № 3720-IX). Оскільки ремонт перевищує ринкову вартість, автомобіль вважається знищеним (ч. 1 ст. 28 Закону № 3720-IX). Звіт № 11 склав оцінювач ОСОБА_4 (кваліфікаційне свідоцтво № 4439/2025) на підставі огляду автомобіля. Відповідача викликали на огляд, але він своїм правом не скористався. Вирішальним є те, що висновок № 2529, поданий самим відповідачем, визначає збиток у 557 626,23 грн. Це більше і за розмір шкоди за Звітом № 11, і за суму виплати. Висновок складено в кримінальному провадженні, а не в порядку ст. 102-106 ЦПК України. Тому суд оцінює його як письмовий доказ (ст. 95 ЦПК України). Обидва докази підтверджують, що реальна шкода потерпілому значно перевищує 250 000,00 грн. Отже, виплата не перевищує розміру завданої шкоди.

Водночас відповідач не надав альтернативного розрахунку шкоди, не заявляв клопотання про призначення експертизи і не довів, що фактична шкода була меншою за виплачену суму. Наслідки невчинення процесуальних дій несе сторона, яка їх не вчинила (ч. 4 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України). Доводи про форму Звіту № 11 і порядок його складання не спростовують того, що шкода перевищує суму виплати.

Отже, суд дійшов висновку, що у частині 250 000,00 грн позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Щодо витрат на послуги ФОП ОСОБА_3 у сумі 2 550,00 грн суд встановив таке. Частина 3 статті 37 Закону № 3720-IX дозволяє включати до регресної вимоги фактичні витрати МТСБУ, понесені у зв`язку зі здійсненням регламентної виплати. Проте те, що витрати фактично понесені та пов`язані зі здійсненням цієї виплати, має довести позивач. Водночас, позивач посилається на договір з ФОП ОСОБА_3 № 012/24 від 01.06.2024, але до справи його не подав. Немає також рахунків № 10 і № 54 та актів приймання-передачі послуг, на які посилаються платіжні інструкції. Зміст і обсяг послуг установити неможливо. У позові платежі названо оплатою збору документів і огляду, а в платіжних інструкціях оплатою послуг аварійного комісара (експерта). Доручення від 30.12.2025 стосується лише огляду. Також не надано доказів, що ФОП ОСОБА_3 має статус аварійного комісара або що його послуги були надані для визначення обставин події чи розміру шкоди у цій справі в розумінні ч. 3 ст. 43 Закону № 3720-IX. Також не доведено, що саме ці платежі є оплатою складення Звіту № 11 оцінювачем ОСОБА_4 . Платіжні інструкції самі по собі підтверджують лише рух коштів. Вони не доводять, що ці витрати були необхідними, пов`язаними з цим страховим випадком і перебувають у причинному зв`язку з діями відповідача.

За таких обставин суд дійшов висновку, що у задоволенні вимоги про стягнення 2 550,00 грн слід відмовити.

Решта доводів сторін на висновки суду не впливає. Давати детальну відповідь на кожен аргумент суд не зобов`язаний. Це відповідає практиці ЄСПЛ, зокрема рішенню у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 (п. 58).

Розподіл судових витрат

Позивач сплатив судовий збір 3 788,25 грн, тобто 1,5 % ціни позову (підп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»). Позов задоволено частково: на 250 000,00 грн із 252 550,00 грн заявлених. Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам:

Інших судових витрат сторони не заявляли. Позивач у попередньому розрахунку вказав 0,00 грн, а відповідач клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу не подавав.

Керуючись ст. 22, 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст. 27, 28, 37, 43 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 211, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України в порядку регресу 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судовий збір у розмірі 3 750 (три тисячі сімсот п`ятдесят) грн 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи, строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за результатами апеляційного перегляду.

Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, місцезнаходження: 02653, м. Київ, Русанівський бульвар, 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено та проголошено 19.10.2026.

Суддя О.Я.Василенко