Суд: Київський районний суд м. Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів
Дата: 13 жовтня 2026 р.
Справа: №953/10595/26
Суддя: Шаренко С. Л.
Справа № 953/10595/26
н/п 3/953/1981/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" жовтня 2026 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Шаренко С.Л., розглянувши матеріали, що надійшли з Харківської митниці Державної митної служби України відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Велика Балаклія Шевченківського району Харківської області, працюючої керівником ТОВ «Парфюмер», місце проживання АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України,
установив:
10.06.2026 року головним державним інспектором управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Харківської митниці Кариповим В.В. ,було складено протокол про порушення митних правил № 0267/80700/2026 відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу від 04.06.2026 року до митного поста «Барабашово» Харківської митниці керівником ТОВ «ПАРФЮМЕР» громадянкою ОСОБА_1 для митного контролю та митного оформлення було подано митну декларацію типу ІМ40ДЕ №26UA807200008032U1 на товари: скляні пляшки, дерев`яні кришки до пляшок, загальною митною вартістю 219 922,53 грн. Товари надійшли з Китаю на адресу ТОВ`ПАРФЮМЕР» на підставі контракту від 27.01.2026 р №12, коносамент від 10.03.2026 р. № BW26020712E, залізнична накладна від 16.05.2026 №31531183, інвойс від 27.01.2026 № СН20260127. Код товару №1 згідно УКТ ЗЕД заявлено 7010909100, ставка ввізного мита 6,5%. Код товару №2 згідно УКТ ЗЕД заявлено 4421999900, ставка ввізного мита 0 %.
Для встановлення характеристик товарів, визначальних для класифікації товару згідно УКТ ЗЕД митним постом «Барабашово» 05.06.2026 року було направлено запит до відділу класифікації товарів Харківської митниці. Рішенням щодо класифікації товарів від 09.06.2026 року №26UA80700000014-КТ товари №1 та №2 об`єднані в один товар «Скляні пляшки з дерев`яними кришками до них» з кодом товару згідно УКТ ЗЕД 7013990000. За фактом неправильної класифікації товару змінюються заходи тарифного регулювання, а саме ставка ввізного мита змінюється з 6,5% та 0% на 10%. Відповідно сума недоборів платежів складає 14 538,65 грн.
Таким чином, в діях керівника ТОВ «ПАРФЮМЕР» громадянки ОСОБА_1 вбачається склад порушення митних правил, а саме заявлення в митній декларації з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД, що призвело до зниження податкового зобов`язання по сплаті обов`язкових митних платежів на загальну суму 14 538,65 грн.
Представник Харківської митниці, приймаючи до уваги, що в діях ОСОБА_1 мають місце подія та склад порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, що доведено матеріалами справи, з урахуванням обставин вчинення правопорушення, викладені в протоколі підтримала. Просила розглянути справу по суті викладеного.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про час, день та місце слухання справи повідомлялась належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надавала.
З урахуванням наведеного та положень ст. 268 КУпАП, ч. 4 ст. 526 МК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Захисником ОСОБА_1 — адвокатом Міліруд Є.О. — до Київського районного суду м. Харкова подано письмові пояснення щодо протоколу про порушення митних правил, у яких сторона захисту заперечує наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, та вважає висновки митного органу про неправомірне декларування товарів необґрунтованими.
На обґрунтування своєї позиції захисник зазначає, що 04.06.2026 до митного поста «Барабашово» Харківської митниці директором ТОВ «Парфюмер» ОСОБА_1 для здійснення митного контролю та митного оформлення було подано митну декларацію типу ІМ40ДЕ № 26UA807200008032U1 на товари, а саме скляні пляшки та дерев`яні кришки до них, загальною митною вартістю 219 922,53 грн. Зазначені товари надійшли з Китаю та декларувалися на підставі товаросупровідних документів.
У митній декларації товар № 1 було заявлено за кодом УКТ ЗЕД 7010909100 зі ставкою ввізного мита 5,5 %, а товар № 2 — за кодом УКТ ЗЕД 442199990 зі ставкою ввізного мита 0 %.
З метою встановлення характеристик товарів, необхідних для їх класифікації згідно з УКТ ЗЕД, митним постом «Барабашово» 05.06.2026 направлено запит до відділу класифікації товарів Харківської митниці. За результатами його розгляду 09.06.2026 прийнято рішення щодо класифікації товарів, відповідно до якого товари № 1 та № 2 об`єднано в одну товарну позицію з описом «Скляні пляшки з дерев`яними кришками до них» та визначено код УКТ ЗЕД 7013990000.
Як зазначає захисник, унаслідок зміни класифікації товарів було змінено заходи тарифного регулювання, зокрема ставку ввізного мита, що, за розрахунками митного органу, призвело до недобору митних платежів у розмірі 14 538,65 грн.
Підставою для складання протоколу про порушення митних правил митний орган визначив порушення вимог ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України, яке, на думку митниці, полягало у заявленні в митній декларації з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД. Такі дії митним органом кваліфіковано за ст. 485 Митного кодексу України.
Водночас сторона захисту вважає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження як неправильності заявленого декларантом коду товару, так і наявності в діях ОСОБА_1 умислу, спрямованого на неправомірне зменшення розміру митних платежів.
На підтвердження обставин, покладених в основу протоколу, до матеріалів справи долучено службову записку начальника відділу митного оформлення № 1 Чалого С. від 09.06.2026, зі змісту якої, за твердженням захисника, вбачається, що під час опрацювання форми АСУР 107-03 було зроблено висновок про необхідність декларування товарів № 1 та № 2 з описом, що передбачає їх використання для ароматичних, воскових і декоративних свічок, призначених для щоденного декорування приміщень та утримання свічок.
З цього приводу захисник зауважує, що форма АСУР 107-03 є програмним інструментом митного органу для внутрішнього користування, а тому відомості, сформовані в межах її застосування, самі по собі не можуть розглядатися як беззаперечне підтвердження правильності класифікації товарів. На думку сторони захисту, використання таких відомостей без належного обґрунтування, з`ясування фактичних характеристик і призначення товарів та надання декларанту можливості ознайомитися з відповідними підставами й оскаржити прийняте рішення не може бути достатньою підставою для висновку про неправомірність заявленого коду УКТ ЗЕД і наявність у діях декларанта ознак адміністративного правопорушення.
Крім того, захисник стверджує, що Харківською митницею без належного з`ясування обставин та отримання відповідних пояснень від декларанта фактичне призначення товарів було визначено як використання для декорування приміщень і утримання свічок. На переконання сторони захисту, такий опис не відповідає дійсному призначенню ввезених товарів, які є скляними флаконами та дерев`яними кришками до них, призначеними для пакування парфумерної й косметичної продукції з подальшою реалізацією.
На підтвердження зазначених доводів захисник посилається на контракт із китайським постачальником від 27.01.2026, пунктами 1 та 2 якого передбачено обов`язок продавця виготовити та поставити товар, а покупця — прийняти й оплатити його вартість згідно з інвойсом. За твердженням сторони захисту, у зазначеному контракті предмет поставки визначено як косметичні скляні флакони для зберігання парфумерної продукції.
Також захисник звертає увагу на письмові пояснення директора ТОВ «Парфюмер» ОСОБА_1 від 10.06.2026, надані з приводу обставин, викладених у протоколі про порушення митних правил. У цих поясненнях зазначено, що в тимчасовій митній декларації кришки та ємності були задекларовані за одним кодом УКТ ЗЕД — 7010909100, оскільки раніше аналогічний товар оформлювався за цим кодом Київською митницею, що, за доводами сторони захисту, підтверджується митною декларацією № 25UA100160049486U0. При цьому, як зазначає захисник, у відповідному випадку кришки та ємності були зазначені в інвойсі постачальника однією товарною позицією.
Посилаючись на наведені обставини, адвокат Міліруд Є.О. стверджує, що митними органами раніше здійснювалося митне оформлення аналогічного товару за кодом УКТ ЗЕД 7010909100 зі ставкою ввізного мита 5,5 %. На думку захисника, зазначена обставина має значення для оцінки добросовісності дій декларанта та спростовує твердження про свідоме подання нею неправдивих відомостей з метою неправомірного зменшення митних платежів.
Крім того, захисник посилається на проведену, за його твердженням, 17.09.2026 за заявою ТОВ «Парфюмер» розширену нараду за участю представників Державної митної служби України та Харківської митниці, зокрема начальника відділу класифікації товарів Державної митної служби України, представників підрозділів Харківської митниці, а також власника й директора ТОВ «Парфюмер». Як зазначає сторона захисту, за результатами цієї наради начальник відділу класифікації товарів Державної митної служби України повідомив, що під час визначення коду товарів спрацьовує система управління ризиками за кодом 7013 у зв`язку з наявністю в системі відповідного рішення Харківської митниці.
На переконання захисника, наведені обставини свідчать про те, що спрацювання системи управління ризиками та наявність у ній відповідного рішення митного органу не можуть самі по собі підтверджувати правильність визначення коду товару 7013990000 без належного дослідження його фактичних характеристик, функціонального призначення та товаросупровідних документів. Сторона захисту вважає, що застосування такого підходу без належного обґрунтування призвело до необґрунтованої зміни класифікації товарів та порушення прав ТОВ «Парфюмер».
Узагальнюючи наведені доводи, захисник ОСОБА_1 — адвокат Міліруд Є.О. — наполягає на тому, що Харківською митницею без достатніх правових та фактичних підстав змінено заявлений код УКТ ЗЕД товарів на підставі власного тлумачення їх призначення, яке, на думку сторони захисту, не узгоджується з відомостями, зазначеними в митній декларації, контракті та інших товаросупровідних документах.
Захисник наголошує, що саме по собі прийняття митним органом рішення про зміну класифікації товарів та визначення іншої ставки ввізного мита не доводить наявності в діях ОСОБА_1 умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України. На його думку, матеріали справи не містять достатніх доказів того, що ОСОБА_1 свідомо заявила неправдиві відомості про код або призначення товарів з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів.
На підтвердження своєї позиції захисником до письмових пояснень долучено лист СУП від 12.06.2026, письмові пояснення ОСОБА_1 щодо обставин, викладених у протоколі про порушення митних правил, а також лист ОСОБА_1 до Державної митної служби України з проханням провести перевірку та організувати зустріч із керівником Державної митної служби України.
Таким чином, у поданих письмових поясненнях захисник ОСОБА_2 заперечує наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, посилаючись на відсутність належних доказів умисного декларування неправдивих відомостей, невідповідність висновків митного органу фактичному призначенню товарів і змісту товаросупровідних документів, а також на обставини попереднього митного оформлення аналогічного товару за іншим кодом УКТ ЗЕД.
Згідно статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до статті 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від 50 до 150 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Відповідно до п.6 ст. 69 МК України, штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.
У свої постанові Верховний Суд від 13.12.2018 по справі №759/360/17 зробив висновок, що склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості. Отож, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 МК України) обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).
Відповідно до ст. 251 КУпАП Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Здійснивши аналіз адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 за ст. 485 МК України, судом встановлено, що підставою для притягнення останньої до адміністративної відповідальності митним органом визначено зміну класифікації ввезених товарів за УКТ ЗЕД на підставі рішення Харківської митниці від 09.06.2026 № 26UA80700000014-КТ, унаслідок чого, за розрахунками митного органу, відбулося збільшення ставки ввізного мита та виник недобір митних платежів у розмірі 14 538,65 грн.
Водночас сам факт прийняття митним органом рішення про зміну класифікації товарів та визначення іншого коду УКТ ЗЕД не є безумовним доказом вчинення особою правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, оскільки для встановлення складу цього правопорушення необхідно з`ясувати не лише правильність класифікації товару, а й наявність у діях особи передбачених законом ознак протиправної поведінки, зокрема умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру.
Як убачається зі змісту протоколу про порушення митних правил, митний орган пов`язує наявність у діях ОСОБА_1 ознак правопорушення з декларуванням товарів за кодами УКТ ЗЕД 7010909100 та 4421999900 замість визначеного рішенням митного органу коду 7013990000. При цьому визначальною обставиною для кваліфікації дій за ст. 485 МК України є не лише розбіжність між заявленим декларантом та визначеним митним органом кодами товару, а й доведеність того, що неправдиві відомості були заявлені з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 13.12.2018 у справі № 759/360/17, відповідно до якої склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, передбачає умисний характер дій особи, тобто усвідомлене та цілеспрямоване вчинення дій, спрямованих на уникнення сплати митних платежів або їх сплату в меншому розмірі.
Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України необхідно встановити на підставі належних доказів не тільки факт заявлення недостовірних відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, а й спрямованість відповідних дій на неправомірне зменшення розміру митних платежів. Відсутність доказів хоча б однієї з обов`язкових ознак складу цього адміністративного правопорушення виключає можливість висновку про доведеність вини особи у його вчиненні.
Крім того, відповідно до п. 6 ст. 69 МК України штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв`язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у випадках, передбачених цією нормою, зокрема якщо рішення про класифікацію товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником усієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття такого рішення, що суттєво вплинуло на його характер.
З огляду на зазначене, під час вирішення питання про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, належить з`ясувати, чи містять матеріали справи докази подання нею недостовірних документів або відомостей, приховування чи ненадання істотної інформації, а також чи перебувають такі дії у причинному зв`язку з прийняттям рішення про класифікацію товарів та визначенням іншого розміру митних платежів.
Як вбачається з письмових пояснень захисника ОСОБА_1 — адвоката Міліруд Є.О., сторона захисту заперечує наявність у діях особи умислу на неправомірне зменшення митних платежів, посилаючись на зміст зовнішньоекономічного контракту від 27.01.2026 № 12, товаросупровідних документів, а також на обставини попереднього митного оформлення аналогічного товару за іншим кодом УКТ ЗЕД.
Зокрема, сторона захисту зазначає, що ввезені товари за своїм фактичним призначенням є скляними флаконами та дерев`яними кришками до них, призначеними для пакування парфумерної продукції, що, на її думку, підтверджується відомостями, зазначеними в контракті та інвойсі. Також захисник посилається на митну декларацію № 25UA100160049486U0, за якою аналогічний товар, за його твердженням, оформлювався Київською митницею за кодом УКТ ЗЕД 7010909100.
Наведені доводи мають значення для з`ясування обставин декларування товарів, оцінки характеру дій декларанта та встановлення наявності або відсутності умислу, необхідного для кваліфікації діяння за ст. 485 МК України. Водночас сам факт попереднього митного оформлення аналогічного товару за певним кодом УКТ ЗЕД не має наперед установленого значення та підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами у справі з урахуванням характеристик товарів, змісту товаросупровідних документів і фактичних обставин їх декларування.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення відповідно до ст. 255 КУпАП.
Таким чином, обставини, викладені в протоколі про порушення митних правил, підлягають перевірці шляхом дослідження всіх наявних у справі доказів, зокрема митної декларації, рішення про класифікацію товарів, зовнішньоекономічного контракту, інвойсу, інших товаросупровідних документів, службової записки митного органу та письмових пояснень сторони захисту.
При цьому рішення митного органу про зміну класифікації товарів підтверджує факт визначення іншого коду УКТ ЗЕД, однак саме по собі не доводить, що ОСОБА_1 під час подання митної декларації усвідомлювала недостовірність заявлених відомостей та діяла з метою неправомірного зменшення митних платежів. Наявність такої мети має бути підтверджена сукупністю належних і допустимих доказів, які дають змогу встановити всі обов`язкові ознаки складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.
Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд має надати оцінку не лише правильності визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД, а й доведеності умислу особи на вчинення дій, спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів, з урахуванням усіх установлених у справі обставин та доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії .
Згідно ч. 6 ст. 257 МК України положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, як порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012 № 651 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684) затверджено Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа. Згідно зазначеного порядку у розділі «Графа 33» зазначено, що якщо не передбачено інше, в першому підрозділі графи зазначаються перші 8 знаків коду товару згідно з УКТЗЕД. У другому підрозділі графи зазначаються дев`ятий та десятий знаки коду товару згідно з УКТЗЕД.
Відповідно до ч. 5 ст. 69 МК України, під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Виходячи з аналізу наведених положень законодавства та досліджених матеріалів справи, суд доходить висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, оскільки під час декларування товарів та здійснення їх митного оформлення вона керувалася відомостями, зазначеними в товаросупровідних документах, а також практикою попереднього митного оформлення аналогічних товарів, тоді як питання класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД належить до компетенції уповноважених посадових осіб митних органів, які володіють відповідними спеціальними знаннями у цій сфері. За таких обставин сама по собі відмінність між кодом товару, заявленим декларантом, та кодом, визначеним митним органом за результатами класифікації, не є достатньою підставою для висновку про умисне подання неправдивих відомостей з метою неправомірного зменшення розміру митних платежів. Матеріали справи не містять достатніх доказів того, що ОСОБА_1 усвідомлювала недостовірність заявлених відомостей та діяла цілеспрямовано з метою ухилення від сплати митних платежів або їх сплати в меншому розмірі, що є обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.
Харківською митницею не доведено подання ОСОБА_1 неправдивих відомостей, документів чи наявність у діях керівника умислу в зменшенні чи уникненні сплати митних платежів. За таких обставин відсутні обов`язкові ознаки складу адміністративного правопорушення щодо порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, а тому відсутні правові підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22.12.2010 № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
В рекомендації №R (91)1 Комітету Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13.02.1991рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.09.2016 у справі «Karelinv.Russia» заява № 926/08 зазначив, що за умови наявності певної неточності чи суперечностей у фабулі адміністративного правопорушення, суд не вправі брати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи.
Таким чином, у матеріалах справи відсутні докази щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, у зв`язку з чим, неможливо встановити у його діях наявність складу адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 245 КУпАП, під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Положеннями ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, вважаю що митним органом не було надано достовірних доказів на підтвердження вини особи та її винність не доведена, а тому це є підставою для закриття провадження по справі, через відсутність складу адміністративного правопорушення, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 36, 248, 249, 251, 283-285 КУпАП, ст. ст. 485, 519, 522, 527, 528 МК України, суд, -
постановив:
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 485 МК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя С.Л. Шаренко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua