Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №624/831/26 — Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/831/26

№ провадження 2/624/567/26

РІШЕННЯ

іменем України

селище Кегичівка 19 жовтня 2026 року

Кегичівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Куст Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу №624/831/26,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Кегичівська селищна рада Харківської області,

суть вимог: про встановлення факту проживання однією сім`єю, як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просить встановити факт проживання однією сім`єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 1976 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 - день смерті ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 1976 року вона та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час спільного проживання вони вели спільне господарство, мали спільний побут, були пов`язані взаємними правами та обов`язками, спільно проводили ремонт житлової будівлі, сплачували комунальні послуги та вели домашнє господарство. У період спільного проживання у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , 1979 року народження.

Позивач зазначає, що вони проживали разом за вказаною адресою понад сорок п`ять років, до дня смерті ОСОБА_2 . На підтвердження цієї обставини посилається на довідку Кегичівської селищної ради № 18-46/10 від 20 січня 2026 року.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина. Позивач звернулася до Зачепилівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом, однак постановою державного нотаріуса Л. Терещенко від 29 січня 2026 року, вих. № 28/02.32, їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав необхідності встановлення в судовому порядку факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років.

У зв`язку з наведеним позивач просить встановити факт проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу із ОСОБА_2 за зазначеною адресою в період із 1976 року до 01 липня 2021 року включно, що необхідно їй для реалізації права на спадкування за законом у четверту чергу відповідно до статті 1264 Цивільного кодексу України.

Процесуальні питання пов`язані з розглядом справи.

05 серпня 2026 року позивачка звернулася до Кегичівського районного суду Харківської області з позовом.

Ухвалою суду від 05 серпня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03 вересня 2026 року.

Ухвалою суду від 03 вересня 2026 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 19 жовтня 2026 року.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, належно повідомлені про його місце, дату і час, натомість надали заяви з проханням розглядати справу у їх відсутність, окрім того:

позивачка - про підтримання позову,

представник відповідача - у своїй заяві вказав, що у вирішенні цього спору покладається на розсуд суду, за наявності законних підстав не заперечують проти задоволення позовних вимог та просять розглянути справу за наявними матеріалами справи без участі представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фіксація судового розгляду справи технічними засобами не проводилась, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Судом установлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

Із копії постанови державного нотаріуса Зачепилівської державної нотаріальної контори Терещенко Л.О. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 29 січня 2026 року, вихідний № 28/02.31, убачається, що після смерті ОСОБА_2 відкрито спадкову справу № 1/2026. Зазначеною постановою ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з необхідністю підтвердження в судовому порядку факту її проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Відповідно до зазначеної постанови, на час смерті ОСОБА_2 ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Як убачається з її змісту, син спадкодавця ОСОБА_3 та донька спадкодавця ОСОБА_5 подали заяви про відмову від спадщини.

Згідно з довідкою Кегичівської селищної ради Берестинського (Красноградського) району Харківської області від 31 березня 2026 року № 18-46/13, ОСОБА_2 на день смерті був зареєстрований та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із ним за вказаною адресою були зареєстровані та проживали ОСОБА_1 , 1951 року народження, - співмешканка.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Лозова Кегичівського району Харківської області. Її батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Актовий запис про народження складено 04 серпня 1979 року за № 9.

До матеріалів справи також долучено копію свідоцтва про одруження ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , яка до одруження мала прізвище « ОСОБА_7 », а також копії документів, що стосуються спадкоємців померлого.

На підтвердження обставин спільного проживання та ведення господарства позивачкою подано копії квитанцій про оплату житлово-комунальних послуг, зокрема документи щодо розрахунків за електричну енергію та газопостачання.

На даний час у позивачки виникла необхідність встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 для оформлення спадщини після смерті останнього.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання в порядку, визначеним цивільним процесуальним законодавством.

Чинним законодавством України встановлено, що «сім`єю» на відміну від «шлюбу» є проживання осіб, пов`язаних спільним побутом, та у яких є взаємні права та обов`язки один до одного. При цьому, необхідно звернути увагу, що для існування сім`ї не існує спеціального порядку реєстрації.

Статтею 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено право кожного на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. При цьому органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Також ст. 12 Конвенції встановлено і право на шлюб.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Положеннями ст. 74 Сімейного кодексу України визначено, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

За приписами ч. ч. 3, 4 ст. 4 СК України, кожна особа має право на проживання в сім`ї та на повагу до свого сімейного життя.

Разом з тим, при застосуванні наведених приписів чинного законодавства слід враховувати, що у повсякденному житті може скластися правова ситуація, коли жінка та чоловік не перебувають у шлюбі, однак, проживають разом, ведуть спільне господарство, ведуть спільний побут, набувають певних взаємних прав та обов`язків, притаманних сім`ї, зовні такі відносини подібні до шлюбних.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четвергу чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України, постанови Пленуму Верховного Суду України за №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні, викладений в ч. 1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним.

Зокрема, згідно ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Верховним Судом України звернуто увагу на те, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного суду №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип права на справедливий суд, який означає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п. 21 постанови, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги може належати жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Як зазначив Верховний Суд в своїй постанові від 21 березня 2019 року у справі №461/4689/15-ц, для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/95 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт тощо.

Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності за внутрішнім переконанням, суд вважає повністю доведеним, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживаючою сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, були пов`язані спільним побутом, малі взаємні права та обов`язки протягом всього заявленого періоду. Встановлення цього факту має для позивання важливе юридичне значення, заважає єдиній можливості реалізації її права на оформлення спадщини після смерті цивільного чоловіка. За такими обставинами, відповідні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ст. 76, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачка в позовній заяві просить залишити судові витрати за нею, тому підстав для їх розподілу суд не вбачає.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду ухвалюються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.

Як встановлено ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України.

На підставі викладеного, ст. 4, 13, 18, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Кегичівської селищної ради Харківської області про встановлення факту проживання однією сім`єю, як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу - задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 1976 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 - день смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи Харківському апеляційному суду або через Кегичівський районний суд Харківської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка с. Лозова Кегичівського району Харківської області, паспорт серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ,

відповідач: Кегичівська селищна рада Харківської області, місцезнаходження: 64003, Харківська область, Берестинський район, с-ще Кегичівка, вул. Волошина, буд. 50, код ЄДРПОУ: 04396963.

Суддя Н.М. Куст