Окрема думка від 30 вересня 2026 р. у справі №539/570/24 — Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Суд: Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Інстанція: Касаційна

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

Дата: 30 вересня 2026 р.

Справа: №539/570/24

Суддя: Фомін Сергій Борисович

ОКРЕМА ДУМКА

судді ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12023170000000550 від 31 липня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 286 Кримінального кодексу України

(справа № 539/570/24, провадження № 51-1386км26)

Постановою Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 01 жовтня 2026 року залишено без задоволення касаційні скарги захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 задоволено частково. Вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 25 червня 2025 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 13 січня 2026 року стосовно ОСОБА_2 в частині призначення покарання змінено. Призначено ОСОБА_2 покарання за частиною 3 статті 286 КК у виді позбавлення волі на строк 7 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. В іншій частині судові рішення залишено без зміни.

Не можу погодитися з рішенням колегії та вважаю, що судові рішення не відповідають вимогам статей 370 та 419 КПК.

Консультативна рада європейських суддів (далі - КРЄС) у своєму висновку № 11 (2008) про якість судового рішення виснувала наступне: «Щоб мати ознаки якості, судове рішення повинно сприйматися сторонами по справі та суспільством у цілому як результат правильного застосування юридичних норм, справедливого судового процесу та належної оцінки фактів, а також як таке, що може бути ефективно виконаним. Лише в цьому випадку сторони будуть упевнені, що їхню справу розглянуто й вирішено належним чином, а громадськість сприйме ухвалене рішення як фактор відновлення суспільної злагоди».

Згідно з вироком 30 липня 2023 року приблизно о 20:05 год ОСОБА_2 керував технічно справним автомобілем ВАЗ 21112, державний номер НОМЕР_1 , на якому рухався по проїзній частині проспекту Володимирському в місті Лубни Полтавської області в сторону виїзду з міста, де проїжджаючи в районі будинку 191, проявив крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити грубо порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, змінив напрямок руху та почав виконувати маневр повороту ліворуч на прилеглу територію та допустив зіткнення із автомобілем BMW X5, державний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_6 та який виконував маневр обгону транспортних засобів, а саме: рухався по зустрічній смузі для руху в попутному напрямку.

У результаті порушення водієм ОСОБА_2 п. 10.1 Правил дорожнього руху, водій автомобіля BMW X5 та його пасажири: дві неповнолітні дівчини отримали тілесні ушкодження від яких померли, одна пасажирка отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Місцевим судом встановлено, що порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_2 з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням цієї дорожньо-транспортної пригоди та настанням її суспільно небезпечних наслідків. Водій ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди шляхом виконання вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху. Для цього у водія ОСОБА_2 не було будь-яких перешкод, які б не дозволили йому виконати вимоги вказаних Правил.

З огляду на таким чином встановлені судом обставини дорожньо-транспортної пригоди, пересічний громадянин оцінить призначене ОСОБА_2 покарання як цілком справедливе, а ухвалене судове рішення - як фактор відновлення суспільної злагоди, про що зазначає КРЄС.

Натомість, матеріали цього кримінального провадження свідчать про те, що суд не в повній мірі дослідив та встановив обставини дорожньо-транспортної пригоди в комплексі, які б мали значення для правильного вирішення цієї справи.

Так, з матеріалів провадження убачається, що водій BMW X5 перебував у стані алкогольного сп`яніння (концентрація етилового спирту в крові становила 2,1 проміле, що відповідно до живої особи відповідає середньому ступеню алкогольного сп`яніння) та рухався по населеному пункту зі швидкістю 153,54 км/год, що утричі перевищує дозволену швидкість.

За висновком експертів № 24253/26059 від 21 грудня 2023 року в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля BMW X5 повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 12.3, 12.4, 12.9 «б» Правил дорожнього руху. Він мав технічну можливість попередити виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди з моменту виникнення небезпеки для його подальшого руху шляхом виконання вимог п.п. 12.3, 12.4, 12.9 «б» Правил дорожнього руху. В даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобіля BMW X5 не відповідали вимогам п.п. 12.3, 12.4, 12.9 «б» Правил дорожнього руху та знаходились, з технічної точки зору, у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Проте, усі намагання сторони захисту з`ясувати і оцінити судом усі обставини, які передували ДТП та впливали на розвиток події, місцевий суд відкинув з посиланням на статтю 337 КПК (п. 10.1 вироку).

Беззаперечно, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Це означає, що за обвинувальним вироком до кримінальної відповідальності може бути притягнута лише особа, яка у цьому провадженні набула статусу обвинуваченого і її можна судити тільки за ті дії, які інкриміновані їй за обвинувальним актом. При цьому суд не має права в силу презумпції невинуватості визнавати винуватими інших осіб, які у цьому провадженні не є обвинуваченими.

Разом з цим, у справах, де кримінальне правопорушення стало результатом активної взаємодії двох або більше осіб суд має встановити весь ланцюг дій (подій, обставин) та факторів, які безпосередньо призвели до настання суспільно небезпечних наслідків.

Верховний Суд у справах про порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, неодноразово зазначав, що суд, спираючись на висновки експерта, необхідний причинний зв`язок, що існує між поведінкою конкретних осіб та суспільно небезпечними наслідками як ознаку об`єктивної сторони кримінального правопорушення, встановлює за кримінально-правовими правилами оцінки. Вирішення питання про те, діяння якого учасника дорожньо-транспортної пригоди є причиною заподіяння наслідків, належить до компетенції суду, адже за приписами кримінального процесуального закону висновки експертів не є обов`язковими для органу, який здійснює провадження (ч. 10 ст. 101 КПК) і вони підлягають оцінці у сукупності і взаємозв`язку з іншими доказами.

Ураховуючи складність визначення універсального алгоритму встановлення причинного зв`язку між порушенням нормативних вимог та настанням шкідливих наслідків, позаяк в кожному конкретному випадку цей зв`язок ускладняється і зумовлюється значною кількістю різноманітних чинників (зміст, комбінації та послідовність виникнення яких майже завжди є унікальною), оцінці в кримінальному провадженні підлягають найбільш значущі особливості, на які потрібно зважити для встановлення необхідного причинного зв`язку як складової підстави кримінальної відповідальності. Суд з`ясовує характер порушень, які допустив кожен із учасників дорожньо-транспортної пригоди, на підставі чого доходить висновку про те, чиї дії є причиною заподіяних наслідків.

Використання правил встановлення необхідного причинного зв`язку, які покладено в основу практичного застосування теорії необхідного спричинення, дозволяє встановити, що у процесі послідовного розвитку протиправної дії в часі суспільно небезпечний наслідок з необхідністю походить від конкретного діяння, вчиненого особою, а не знаходиться стосовно нього у випадковому відношенні. Діяння винуватого є визначальною умовою настання суспільно небезпечного наслідку. Це правило, в тих ситуаціях, коли в розвиток причинного ряду вплітаються дії інших осіб, що, відповідно, обумовлює необхідність наступної юридичної оцінки декількох чинників, які певним чином впливають на настання передбачених законом наслідків, є ключем до розв`язання питання про наявність (відсутність) підстави кримінальної відповідальності конкретної особи. Порушення ПДР одним водієм не виключає кримінальної відповідальності іншого водія транспортного, засобу, який також порушив ПДР і таке порушення є причиною заподіяння суспільно небезпечних наслідків, - перебуває з ними в необхідному причинному зв`язку (див., наприклад: постанова ККС від 30 липня 2026 року у справі 686/18206/21, провадження № 51- 4682км24).

У цьому провадженні суди встановили, що порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_2 з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням цієї дорожньо-транспортної пригоди та настанням її суспільно небезпечних наслідків.

Натомість, виникає риторичне запитання, чи можна встановити визначальну умову настання суспільно небезпечного наслідку, не встановивши усіх обставин дорожньо-транспортної пригоди?

Напевно, ні.

Ба більше, під час судового розгляду був досліджений лист виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області від 11 серпня 2023 року № 01-16/4687 з додатком картою-схемою ділянки проїзної частини в районі повороту на с. Вищий Булатець (п. 7.5), з яких убачається, що проїзна частина дороги, де сталася ДТП має по дві смуги руху у кожному напрямку (що не заперечувала прокурор під час касаційного розгляду).

Проте, незважаючи на позицію сторони захисту, належної оцінки судом на предмет відповідності вихідних даних для проведенні експертиз ці документи не отримали (за протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, який разом з іншими матеріалами провадження надавався експертам, вказано, що на цій ділянці є по одній смузі для руху у кожному напрямку (т. 2 а.п.62)).

Вважаю, що встановлення цієї обставини мало суттєве значення для оцінки дій водія BMW X5 з огляду на дотримання п. 11.4 Правил дорожнього руху, який забороняє на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги і у будь-якому разі свідчить про неповноту проведеної експертизи.

Також вважаю небезпідставними доводи сторони захисту, яка заперечувала ту обставину, що автомобіль BMW X5був у стані виконання маневру обгону, а не цілеспрямовано рухався зустрічною полосою руху.

Так, з показань ОСОБА_2 слідує, що він бачив, як автомобіль BMW X5 обігнав білий «бус» ще до перехрестя до с. Булатець. Свідок ОСОБА_7 - водій білого «буса» (автомобіля білого кольору Фольксваген ЛТ 3513) також підтвердив, що обгін стався ще до перехрестя і вказав, що після обгону автомобілем BMW X5 його автомобіля, той продовжив рух по зустрічній смузі прямо. Під час судового розгляду свідок зазначив, що попереду між його автомобілем та автомобілем ВАЗ 21112 рухались ще якісь автомобілі, проте він не пам`ятає які та скільки. Натомість, на слідчому експерименті свідок ОСОБА_7 вказував, що бачив попереду нього в попутному напрямку по своїй смузі рухався автомобіль ВАЗ 21112, який був вже за поворотом на НКО тобто за перехрестям. Про інші транспорті засоби, які б рухались між автомобілем Фольксваген ЛТ 3513 та ВАЗ 21112 свідок на слідчому експерименті не повідомляв. Не убачається наявність інших транспортних засобів між цими автомобілями й на відео, отриманих за результатами зняття показань з технічних приладів та технічних засобів від 31 липня 2023 року.

За таких обставин вказані доводи сторони захисту залишилися неспростованими, хоча на мій погляд, вони мають значення для вирішення питання, чи міг водій ОСОБА_2 передбачити, що автомобіль BMW X5 переткне перехрестя по зустрічній полосі руху та у подальшому продовжить рух зустрічною полосою.

Вважаю безпідставними постійні відмови у задоволенні клопотання сторони захисту про проведення повторного слідчого експерименту з огляду на те, що в результаті ДТП ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження і довгий час знаходився на лікуванні.

Крім того, залишилися без відповіді й низка інших питань, які ставилися стороною захисту.

Таким чином вважаю, що висновок про доведеність винуватості ОСОБА_2 є передчасним і касаційний суд мав би скасувати вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Суддя ОСОБА_8

Оригінал: reyestr.court.gov.ua