Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №904/6657/23 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2026 року м. Дніпро Справа № 904/6657/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

розглянувши у порядку письмового провадження

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

Радушненської житлово-комунального підприємства

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2024р.

(суддя Юзіков С.Г., м. Дніпро.) у справі

за позовом Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ"

до Радушненської житлово-комунального підприємства

про стягнення боргу за послуги з централізованого водопостачання

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Комунальне підприємство "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Радушненської житлово-комунального підприємства, про стягнення 187 399,80 грн. - основного боргу, 650,94 грн. - 3 % річних, 7 402,96 грн. - пені, 838, 81 грн. - інфляції та 2 944,39 грн. - судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №450 від 08.05.2020р., про надання послуг з централізованого водопостачання.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що обставини, викладені в позовній заяві, не відповідають дійсним обставинам взаємовідносин, які виникли між підприємствами, розмір заявлених вимог не є остаточно доведеним. Також, Відповідач зазначив, що 10.01.2024р. оплатив послуги, у розмірі 30 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 3 від 10.01.2024р..

Від Позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, мотивована тим, що після подання позову Відповідач сплатив Позивачеві 30 000,00 грн., у зв`язку з чим останній просить стягнути з Відповідача 157 399,80 грн. - основного боргу, 650,94 грн. - 3% річних, 7 402,96 грн. - пені, 838, 81 грн. - інфляції та 2 944,39 грн. - судового збору.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2024р. прийнято до розгляду заяву Позивача про зменшення позовних вимог.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2024р. у справі № 904/6657/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Радушненського житлово-комунального підприємства на користь Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" 157 399,80 грн. – основного боргу, 792,16 грн. – пені, 650,94 грн. – 3 % річних, 838,81 грн. – індексу інфляції, 2 577,30 грн. – судового збору. У решті позову відмовлено.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач - Радушненське житлово-комунальне підприємство, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2024р. по справі № 904/6657/23 та ухвалити нове рішення, яким: закрити провадження у справі № 904/6657/23 в частині стягнення з Радушненського житлово-комунального підприємства на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" 84 854 грн. 44 коп. основного боргу; стягнути з Радушненського житлово-комунального підприємства на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" 72 555 грн. 36 коп. заборгованості за отриману послугу з централізованого водопостачання, 3 % річних, в сумі 650 грн. 94 коп., інфляційні втрати в сумі 838 грн. 81 коп., пені в сумі 792 грн. 16 коп. та витрати по сплаті судового збору.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним.

Скаржник зазначає, що 29.02.2024 в Єдиному державному реєстрі судових рішень було оприлюднено рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2024 у справі № 904/6657/23 за результатами розгляду позовної заяви Комунального підприємства «Кривбасводоканал» до Радушненського житлово-комунального підприємства про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання, яким частково задоволено позовні вимоги КП «Кривбасводоканал» та стягнуто з Радушненського ЖКП заборгованість за отримані послуги з централізованого водопостачання в сумі 157 399,80 грн, 3 % річних в сумі 650,94 грн, інфляційні втрати в сумі 838,81 грн, пеню в сумі 792,16 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 577,30 грн.

Радушненське ЖКП не може погодитись із вказаним рішенням з підстав неповного з`ясування судом обставин справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи; невідповідності висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; неврахування судом першої інстанції при визначенні в рішенні остаточного розміру заборгованості проведених Радушненським ЖКП платежів на користь КП «Кривбасводоканал» в рахунок оплати послуги з централізованого водопостачання.

Скаржник наголошує на порушенні судом першої інстанції норм процесуального права щодо повідомлення учасника справи, посилаючись на те, що відповідно до частини 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України «ухвала Господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії». Апелянт також посилається на частину 5 статті 176 ГПК України, згідно з якою ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу, а також наводить передбачений частиною 6 статті 242 ГПК України перелік днів вручення судового рішення.

Всупереч вимогам наведених правових норм, як стверджує скаржник, копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2024 у справі № 904/6657/23 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі на поштову адресу та адресу електронної пошти Радушненського ЖКП по теперішній час направлена не була. Фактично Господарським судом Дніпропетровської області Радушненське ЖКП було позбавлено права отримати інформацію про дату, час, місце, спосіб розгляду справи та подати документальні підтвердження часткового погашення заборгованості.

Внаслідок цього, на переконання апелянта, Господарським судом Дніпропетровської області було винесено передчасне судове рішення, в якому не було враховано проплати, проведені Радушненським ЖКП на користь КП «Кривбасводоканал» в рахунок погашення спірної заборгованості за послугу з централізованого водопостачання, а саме: 19 851,44 грн згідно платіжної інструкції від 21.02.2024 № 82 (рахунок КП «Кривбасводоканал» від 28.09.2023 № 44735/01/397н); 21 000,00 грн згідно платіжної інструкції від 06.03.2024 № 104 (рахунок КП «Кривбасводоканал» від 28.09.2023 № 44735/01/397н); 9 000,00 грн згідно платіжної інструкції від 07.03.2024 № 105 (рахунок КП «Кривбасводоканал» від 28.09.2023 № 44735/01/397н); 40 000,00 грн згідно платіжної інструкції від 12.03.2024 № 108 (рахунки КП «Кривбасводоканал» від 28.09.2023 № 44735/01/397н та від 31.10.2023 № 50417/01/397). З огляду на це, Радушненське ЖКП вважає, що Господарський суд Дніпропетровської області необґрунтовано не врахував наявність даних оплат та не розглянув питання щодо закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Скаржник зазначає, що, в свою чергу, це призвело до покладення Господарським судом Дніпропетровської області на Радушненське ЖКП обов`язку сплатити на користь КП «Кривбасводоканал» завищеного розміру судових витрат, в сумі 2 577,30 грн, які були розраховані пропорційно до розміру задоволених вимог, у зв`язку з чим Радушненське ЖКП вимушено звернутись до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою для захисту своїх порушених прав.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Комунальне підприємство "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" подало відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким позивач з міркуваннями та доводами відповідача, викладеними в апеляційній скарзі, не погоджується, вважає їх безпідставними та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2024 у справі № 904/6657/23 – без змін, з покладенням судових витрат за подання апеляційної скарги на скаржника.

Позивач зазначає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з Радушненського житлово-комунального підприємства на користь Комунального підприємства «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» 157 399,80 грн основного боргу за надані послуги з централізованого водопостачання підтверджені належними та допустимими доказами, які були повністю досліджені судом першої інстанції, з`ясовані всі обставини справи, а докази містяться в матеріалах справи № 904/6657/23, тому рішення суду першої інстанції від 26.02.2024 є законним, винесеним з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Позивач звертає увагу, що відповідачем після винесення рішення у справі № 904/6657/23 було частково сплачено суму основного боргу у розмірі 145 876,80 грн на користь позивача за спірний період, а саме: платіжним дорученням № 81 від 20.02.2024 у розмірі 24 825,28 грн за послуги з централізованого водопостачання рах. № 40100/01/397н від 31.08.2023; платіжним дорученням № 82 від 21.02.2024 у розмірі 19 851,44 грн за рах. № 44735/01/397н від 28.09.2023; платіжним дорученням № 104 від 06.03.2024 у розмірі 21 000,00 грн за рах. № 44735/01/397н від 28.09.2023; платіжним дорученням № 105 від 07.03.2023 у розмірі 9 000,00 грн за рах. № 44735/01/397н від 28.09.2023; платіжним дорученням № 108 від 12.03.2023 у розмірі 40 000,00 грн за рах. № 44735/01/397н від 28.09.2023; платіжним дорученням № 507 від 02103.2023 у розмірі 31 200,00 грн за рах. № 50417/01/397н від 31.10.2023. Залишок заборгованості з основного боргу відповідача перед позивачем станом на 01.04.2024 у справі № 904/6657/23 складає 11 523,00 грн.

Водночас, позивач наголошує, що заборгованість відповідача перед позивачем згідно рішення суду першої інстанції від 26.02.2024 у справі № 904/6657/23 про стягнення 3 % річних у розмірі 650,94 грн, інфляційних втрат у розмірі 838,81 грн, пені у розмірі 792,16 грн, витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 577,30 грн станом на 01.04.2024 відповідачем не сплачені.

Позивач вважає безпідставною вимогу відповідача, зазначену в апеляційній скарзі, щодо скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2024 у справі № 904/6657/23 та ухвалення нового рішення, яким закрити провадження у справі в частині стягнення з Радушненського житлово-комунального підприємства на користь Комунального підприємства «Кривбасводоканал» 84 854,44 грн основного боргу, оскільки господарським судом закрито провадження у цій справі на суму 30 000,00 грн, яка була сплачена відповідачем, про що зазначено у рішенні від 26.02.2024 у справі № 904/6657/23.

Щодо доданих до апеляційної скарги додаткових доказів позивач посилається на приписи частини 3 статті 269 ГПК України, за якими докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. При цьому скаржник додав до апеляційної скарги додаткові докази: платіжні інструкції № 82 від 21.02.2024 на суму 19 851,44 грн, № 104 від 06.03.2024 на суму 21 000,00 грн, № 105 від 07.03.2024 на суму 9 000,00 грн, № 108 від 12.03.2024 на суму 40 000,00 грн, на підставі яких він сплатив на користь позивача грошові кошти в рахунок погашення спірної заборгованості за послуги з централізованого водопостачання після прийняття судом першої інстанції рішення від 26.02.2024 у справі № 904/6657/23.

Позивач також вказує на те, що у разі зменшення розміру заборгованості (часткової сплати відповідачем) сторони мають право звернутися до суду із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає повністю або частково, у порядку ст. 328 ГПК України.

На переконання позивача, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2024р. у справі № 904/6657/23 є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які є належними, допустимими, достатніми та які були досліджені при судовому розгляді, судом надана належна оцінка всім доказам у справі у відповідності до вимог ст.ст. 194, 208-210, 236-238 ГПК України, а обґрунтованих доводів відповідача щодо неправильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права апеляційна скарга не містить.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2024р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді – Кощеєв І.М. (доповідач), судді – Чус О.В., Дармін М.О..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.03.2024р. апеляційну скаргу Радушненської житлово-комунального підприємства на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2024р. у справі № 904/6657/23 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків.

Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ч. 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.04.2024р. відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Радушненської житлово-комунального підприємства на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2024р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

22.05.2024р. від Скаржника до суду надійшла заява про закриття провадження у справі за апеляційною скаргою Радушненського житлово- комунального підприємства на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2024 р. по справі № 904/6657/23, у зв`язку відсутністю предмету спору в частині сплати основної заборгованості за послуги з централізованого водопостачання, в сумі 157 399 грн. 80 коп..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2024р. апеляційне провадження за апеляційною скаргою Радушненської житлово-комунального підприємства на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2024р. у справі №904/6657/23 було зупинено до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №916/3006/23. Зобов`язати сторін повідомити Центральний апеляційний господарський суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі №904/6657/23.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2026р. поновлено провадження за апеляційною скаргою Радушненського житлово- комунального підприємства на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2024 р. по справі № 904/6657/23. Ухвалено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Щодо змісту постанови Верховного Суду у подібних правовідносинах:

Постановою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.08.2024р. у справі № 916/3006/23 (до закінчення розгляду якої апеляційне провадження у цій справі було зупинено ухвалою від 02.07.2024р.) сформульовано висновок, згідно з яким суд закриває провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору припинив існування на час (до) ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору; у випадку виникнення обставин припинення існування предмета спору на стадії апеляційного перегляду відсутні підстави для застосування пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України та скасування судового рішення по суті спору лише з мотивів виникнення зазначених обставин, якщо законність та обґрунтованість судового рішення не спростована за наслідками апеляційного розгляду. Цією ж постановою здійснено відступ від висновків, викладених у постановах КГС ВС від 09.03.2021р. у справі № 914/1034/18, від 10.09.2021р. у справі № 910/13848/20, від 27.09.2022р. у справі № 910/14363/21, від 25.07.2019р. у справі № 916/144/18. Зазначена позиція є визначальною для оцінки доводів апелянта та заяви про закриття провадження і має бути розгорнута у відповідному блоці правової оцінки колегії суддів при остаточному доопрацюванні проекту.

7. Встановлені судом обставини справи.

08.05.2020р. сторони уклали Договір №450 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення (далі Договір), за 1.1 якого Виконавець (Позивач) зобов`язується своєчасно надавати Споживачеві (відповідачеві) - відповідної якості послуги з централізованого водопостачання, а Споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені Договором.

Договірний обсяг централізованого водопостачання та водовідведення може бути змінений за письмовою заявкою Споживача. Заявка повинна бути надіслана на адресу Виконавця та отримана останнім не пізніше, ніж за один місяць до початку кварталу.

У випадку, якщо виробник має технічну можливість виконати таку заявку, зміни оформляються додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього Договору (п. 1.3. Договору).

Тарифи на послуги централізованого водопостачання та водовідведення на день підписання Договору затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 283 від 04.02.2020 "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення КП "Кривбасводоканал" тарифи становлять з 05.02.2020: на централізоване водопостачання - 5,03 грн. за 1 куб.м (без ПДВ) (п. 2.1 Договору).

У випадку зміни тарифів, оплата послуг здійснюється Споживачем по новим тарифам без зміни інших умов Договору. Зміна тарифів відбувається з моменту набуття чинності відповідної постанови компетентного органу, яким є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та житлово-комунальних послуг. Споживач здійснює оплату за надані послуги по новим тарифам без додаткового узгодження (п. 2.2. Договору).

Розрахунковим періодом є календарний місяць. Застосовується щомісячна оплата послуг. За згодою сторін можливе застосування авансової форми розрахунків: авансовий платіж вноситься споживачем згідно виставленого Виконавцем рахунку по мірі фінансування (п. 3.1. Договору).

Оплата виставлених Виконавцем рахунків здійснюється Споживачем протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту його (рахунку) пред`явлення (п. 3.2. Договору в редакції Протоколу розбіжностей).

Визначення обсягу спожитих послуг з централізованого водопостачання здійснюється на підставі даних засобів обліку води, встановлених Споживачем у відповідності до виданих Виконавцем технічних умов, що є невід`ємною частиною Договору, та оформлюється актом приймання-передачу послуг.

За умови погодження з Виконавцем можливе встановлення декількох засобів обліку в точках розбору послуг з централізованого водопостачання (п. 3.4. Договору).

У разі прострочення виконання зобов`язань, визначених розділом ІІІ цього Договору, на вимогу Виконавця Споживач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми (п. 6.2. Договору).

За несвоєчасну оплату виставлених Виконавцем рахунків у термін, визначений п. 3.2. цього Договору, на Споживач зобов`язаний сплатити Виконавцеві пеню в розмірі 0,1 відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який стягується пені. Нарахування пені здійснюється відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (п. 6.3. Договору в редакції Протоколу розбіжностей).

Цей Договір набирає чинності з 01.03.2020р. і діє в частині надання послуг з водопостачання до 31.12.2020р., а в частині здійснення розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості (п. 9.1. Договору).

Додатковою угодою №1 від 25.03.2021р., додатковою угодою №12 від 23.12.2021р., додатковою угодою №3 від 30.12.2022р. до Договору №450 від 08.05.2020р. строк дії договору продовжено до 31.12.2021р., до 31.12.2022р., 31.12.2023р., відповідно.

Позивач надав Відповідачеві послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення, за період з 01.09.2023р. по 31.10.2023р., у кількості 24 325,00 м3, що підтверджується рахунками-Актами за послуги з централізованого водопостачання згідно Договору № 450 від 08.05.2020 особовий рахунок № 397: № 44735/01/397gkk від 28.09.2023 на суму 104 851,44 грн., № 50417/01/397 gkk від 31.10.2023р., на суму 82 548,36 грн., підписаними обома сторонами.

Позивач, згідно з умовами Договору, виставив Відповідачеві рахунки, на загальну суму 187 399,80грн.:

- рахунок № 44735/01/397н від 28.09.2023р., на суму 104 851,44 грн.;

- рахунок № 5041/01/397н від 31.10.2023р., на суму 82 548,36 грн.;

Рахунки на оплату за надані послуги вручені представникові Відповідача Бєльковій М.В., про що свідчать підписи та печатка Відповідача на реєстрах-попередженнях про вручення рахунків.

02.10.2023р. та 01.11.2023р. Позивач повторно листами № 28-10/13095 від 28.09.2023р. та № 28-10/14675 від 31.10.2023р. направив Відповідачеві рахунки та рахунки-Акти.

06.10.2023р. Позивач направив Відповідачеві Повідомлення № 28-10/13352 від 04.10.2023 про заборгованість та обмеження (припинення) надання послуг.

06.11.2023р. Позивач повторно направив Відповідачеві Повідомлення № 28-20/15027 від 03.11.2023р. про заборгованість та обмеження (припинення) надання послу.

За даними Позивача, наведені повідомлення залишенні Відповідачем без відповіді та виконання.

За розрахунками Позивача, за Відповідачем обліковується борг, у розмірі 187 399,80 грн.

З посиланням на ст. 625 ЦК України на борг Відповідача Позивач за період з 07.10.2023 по 01.12.2023р. нарахував 650,94 грн. – 3 % річних, 838,81 грн. – індексу інфляції за жовтень 2023, та з посилання на п. 6.3. Договору 7 402,96 грн. – пені. 10.01.2024р.

Вищезазначені обставини і стали причиною звернення Позивача з позовом до суду.

Відповідач оплатив послуги Позивача у розмірі 30 000,00 грн., у зв`язку з чим Позивач подав заяву про зменшення позовних вимог.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що між сторонами 08.05.2020 укладено Договір № 450 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, за пунктом 1.1 якого виконавець (позивач) зобов`язується своєчасно надавати споживачеві (відповідачу) послуги з централізованого водопостачання відповідної якості, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені Договором. Строк дії Договору додатковими угодами № 1 від 25.03.2021, № 12 від 23.12.2021 та № 3 від 30.12.2022 продовжено відповідно до 31.12.2021, до 31.12.2022 та до 31.12.2023.

Суд першої інстанції встановив, що відносини, які виникли між сторонами на підставі Договору, є господарськими, тому згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, а за своєю правовою природою укладений сторонами правочин є договором про надання послуг у розумінні ст. 901 ЦК України, за яким замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Місцевий господарський суд встановив, що позивач надав відповідачеві послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення за період з 01.09.2023 по 31.10.2023 у кількості 24 325,00 м3, що підтверджується підписаними обома сторонами рахунками-актами за послуги з централізованого водопостачання згідно з Договором № 450 від 08.05.2020, особовий рахунок № 397: № 44735/01/397gkk від 28.09.2023 на суму 104 851,44 грн та № 50417/01/397 gkk від 31.10.2023 на суму 82 548,36 грн. Згідно з умовами Договору позивач виставив відповідачеві рахунки на загальну суму 187 399,80 грн, а саме рахунок № 44735/01/397н від 28.09.2023р., на суму 104 851,44 грн. та рахунок № 5041/01/397н від 31.10.2023р., на суму 82 548,36 грн., які вручені представникові відповідача Бєльковій М.В., про що свідчать підписи та печатка відповідача на реєстрах-попередженнях про вручення рахунків. Крім того, 02.10.2023р. та 01.11.2023р. позивач повторно листами № 28-10/13095 від 28.09.2023р. та № 28-10/14675 від 31.10.2023р. направив відповідачеві рахунки та рахунки-акти, а 06.10.2023р. та 06.11.2023р. направив повідомлення № 28-10/13352 від 04.10.2023р. та № 28-20/15027 від 03.11.2023р. про заборгованість та обмеження (припинення) надання послуг, які залишені відповідачем без відповіді та виконання.

Суд першої інстанції зазначив, що відповідно до пункту 3.2 Договору в редакції Протоколу розбіжностей оплата виставлених виконавцем рахунків здійснюється споживачем протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту його (рахунку) пред`явлення, водночас 10.01.2024р. відповідач оплатив послуги позивача лише у розмірі 30 000,00 грн., у зв`язку з чим позивач подав заяву про зменшення позовних вимог. Дослідивши питання строку подання такої заяви, місцевий господарський суд з посиланням на п. 2 ч. 2 ст. 46 та ч. 2 ст. 252 ГПК України встановив, що ухвалою від 28.12.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, а 15.01.2024р. від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, тобто до спливу тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, у зв`язку з чим суд прийняв дану заяву.

З урахуванням наведених доказів (Договір, рахунки-акти, рахунки на оплату, реєстри-попередження), беручи до уваги відсутність доказів оплати наданих послуг, суд першої інстанції, керуючись ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612, 629, 901, 903 ЦК України та ст. 193, 216-217, 230-231 ГК України, визнав обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи вимогу позивача про стягнення 157 399,80 грн основного боргу. Перевіривши розрахунки позивача за допомогою "Юридична інформаційно-пошукова система "Законодавство", суд встановив, що розрахунки 3 % річних у сумі 650,94 грн. та індексу інфляції у сумі 838,81 грн. проведено правильно.

Щодо нарахування пені місцевий господарський суд, послідовно застосувавши ст. 549 ЦК України, ч. 1 ст. 2 та ч. 1 ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", виходив з того, що надані відповідачеві послуги з водопостачання є комунальними послугами, а тому їх регулювання підпадає під норми Закону України "Про житлово-комунальні послуги", який є спеціальним для наведених правовідносин сторін, і яким встановлено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. За перерахунком суду пеня становить 792,16 грн, а решта заявленої до стягнення пені задоволенню не підлягає.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову, у розмірі 157 399,80 грн. – основного боргу, 792,16 грн. – пені, 650,94 грн. – 3 % річних, 838,81 грн. – індексу інфляції, а судові витрати згідно зі ст. 129 ГПК України поклав на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Центральний апеляційний господарський суд звертає увагу, що оскаржуване рішення суду першої інстанції переглядається виключно в частині задоволених позовних вимог пов`язаних зі стягненням суми основного боргу за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, у розмірі 84 854 грн. 44 коп..

В іншій частині рішення Господарського Дніпропетровської області від 26.02.2024р. у справі №904/6657/23 учасниками справи не оскаржено, а тому, в силу приписів ст. 269 ГПК України, Центральним апеляційним господарським судом не переглядається.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 08.05.2020р. сторони уклали Договір №450 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення (далі Договір), за 1.1 якого Виконавець (Позивач) зобов`язується своєчасно надавати Споживачеві (відповідачеві) - відповідної якості послуги з централізованого водопостачання, а Споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені Договором.

Позивач надав Відповідачеві послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення, за період з 01.09.2023р. по 31.10.2023р., у кількості 24 325,00 м3, що підтверджується рахунками-Актами за послуги з централізованого водопостачання згідно Договору № 450 від 08.05.2020р. особовий рахунок № 397: № 44735/01/397gkk від 28.09.2023р., на суму 104 851,44 грн., № 50417/01/397 gkk від 31.10.2023р., на суму 82 548,36 грн., підписаними обома сторонами.

За розрахунками Позивача, на момент звернення з позовом до суду, за Відповідачем обліковувався борг, у розмірі 187 399,80 грн..

Після подання позову Відповідач сплатив Позивачеві 30 000,00 грн., у зв`язку з чим останній просив стягнути з Відповідача 157 399,80 грн. - основного боргу.

Суд першої інстанції визнав обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи вимогу Позивача про стягнення 157 399,80 грн. – основного боргу.

Оскаржуючи рішення суду, Відповідач посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано проплати, проведені Радушненським ЖКП на користь КП «Кривбасводоканал» в рахунок погашення спірної заборгованості за послугу з централізованого водопостачання на суму 19 851,44 грн., згідно платіжної інструкції від 21.02.2024 р. № 82 (рахунок КП «Кривбасводоканал» від 28.09.2023р. № 44735/01/397н).

З матеріалів справи вбачається, що клопотання Відповідача, з вих. № 18 датоване 22.02.2024р., про долучення до матеріалів справи копії платіжної інструкції від 21.02.2024р. № 82, на суму 19 851,44 грн. надійшло до Господарського суду Дніпропетровської області засобами поштового зв`язку та було зареєстровано 26.02.2026р. і долучено до матеріалів справи судом, тобто днем, у який відбувався розгляд справи по суті та було ухвалено оскаржуване рішення.

Таким чином, Відповідачем ще було сплачено частково заборгованість за договором №450 від 08.05.2020р. про надання послуг з централізованого водопостачання, у розмірі 19 851,44 грн. до ухвалення оскаруваного рішення суду.

Вказане свідчить, що на момент ухвалення оскаржуваного рішення, у суду першої інстанції були наявні підстави для закриття провадження у справі в частині сплаченої суми основного боргу, у розмірі 19 851,44 грн., у зв`язку з відсутністю предмету спору, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Однак, як вбачається з оскаржуваного рішення, подану Відповідачем і долучену до матеріалів справи до винесення рішення копію платіжної інструкції від 21.02.2024р. № 82, на суму 19 851,44 грн., судом першої інстанції, в порушення приписів ГПК України, при ухваленні судового рішення, не було взято до уваги.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про обґрунтованість та підтвердженість матеріалами справи вимоги Позивача про стягнення основного боргу, у розмірі 157 399,80 грн., без урахування проплати, проведеної Відповідачем в рахунок погашення спірної заборгованості за послугу з централізованого водопостачання, згідно платіжної інструкції від 21.02.2024р. № 82, на суму 19 851,44 грн., є помилковим.

Отже, на момент винесення оскаржуваного рішення у відповідача перед позивачем була наявна заборгованість, у 137 548,36 грн. (157 399,80 грн. – 19 851,44 грн.).

Разом з тим, колегія суддів враховує правовий висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 30.08.2024 р. у справі №916/3006/23.

Об`єднана палата вказала, що суд закриває провадження у справі на підставі п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього, але припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору. У випадку виникнення обставин припинення існування предмета спору на стадії апеляційного (касаційного) перегляду справи, відсутні підстави для застосування п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України та скасування судового рішення по суті спору лише з мотивів виникнення зазначених обставин, якщо законність та обґрунтованість судового рішення не спростована за наслідками апеляційного (касаційного) розгляду справи.

Водночас, у разі, якщо при апеляційному перегляді рішення суду першої інстанції встановлено наявність підстав, за яких судове рішення підлягає скасуванню, оскільки є незаконним і необґрунтованим, то, у разі встановлення також і обставин припинення існування предмета спору, які (обставини) виникли вже після ухвалення рішення судом першої інстанції, таке рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 2 ч.1 ст.231 ГПК України. Подібний підхід застосовний відповідно до ч.3 ст. 278 ГПК України, згідно із якою у разі, якщо настала смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництво (п. 6 ч.1 ст. 231 ГПК України) після ухвалення судового рішення, застосуванню підлягають положення статті 231 ГПК України у разі, якщо судом першої інстанції ухвалено, відповідно, незаконне і необґрунтоване рішення.

Отже, при застосуванні п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України слід враховувати, що закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми процесуального законодавства можливе у разі, коли:

- предмет спору існував на момент порушення провадження у справі та припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції судового рішення і ці обставини не були взяті до уваги судом першої інстанції при ухваленні судового рішення;

- при апеляційному перегляді судового рішення першої інстанції встановлено, що судове рішення підлягає скасуванню, оскільки є незаконним і необґрунтованим то, у разі встановлення також і обставин припинення існування предмета спору, які (обставини) виникли вже після ухвалення рішення судом першої інстанції, таке рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1ст. 231 ГПК України.

В свою чергу, враховуючи правові висновки викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, від 30.08.2024р. у справі №916/3006/23, та наявність підстав для скасування оскаржруваного рішення суду, колегія суддів приймає до уваги надані Скаржником докази про погашення заборгованості за платіжними інструкціями № 82 від 21.02.2024р., на суму 19 851,44 грн., № 104 від 06.03.2024р., на суму 21 000,00 грн., № 105 від 07.03.2024р., на суму 9 000,00 грн., № 108 від 12.03.2024р., на суму 40 000,00 грн., на підставі яких він сплатив на користь позивача грошові кошти в рахунок погашення спірної заборгованості за послуги з централізованого водопостачання після прийняття судом першої інстанції рішення від 26.02.2024р. у справі № 904/6657/23 і факт перерахунку яких визнає Позивач у відзиві на апеляційну скаргу.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на положення ч. 1 ст. 43 ГПК України, яка визначає, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За висновками Верховного Суду, викладених у постанові від 08.05.2018р. у справі №910/1873/17, принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

У даному випадку, позивач, отримавши від відповідача чергову оплату за договором№ 450 від 08.05.2020р. про надання послуг з централізованого водопостачання, не повідомив про зменшення розміру заборгованості суд першої інстанції. Зазначені дії позивача призвели до прийняття судом першої інстанції рішення, яке підлягає скасуванню в частині основної заборгованості.

Відтак, враховуючи те, що Центральним апеляційним судом встановлено підстави для скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2024р. по справі №904/6657/23 та оскільки станом на час апеляційного перегляду сума основного боргу, у розмірі 84 854 грн. 44 коп. погашено, відповідно до п. 2 ч.1 ст. 231, ст. 278 ГПК України та висновку об`єднаної палати КГС ВС у справі №916/3006/23 рішення місцевого господарського суду в частині стягнення суми основного боргу, у розмірі 84 854 грн. 44 коп. підлягає скасуванню, а провадження у справі в цій частині закриттю.

За вказаних обставин, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу за договором №450 від 08.05.2020р. про надання послуг з централізованого водопостачання, є обґрунтованими у розмірі 72 545,36 грн. та підлягають задоволенню.

Доводи Скаржника про те, що всупереч ч. 4 ст. 120, ч. 5 ст. 176 та ч. 6 ст. 242 ГПК України копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2024 р. у справі № 904/6657/23 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі на поштову адресу та адресу електронної пошти Радушненського ЖКП по теперішній час направлена не була, колегія суддів відхиляє, як безпідставні, оскільки з інформації, яка міститься в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що вказана ухвала суду по справі була направлена до електронного кабінету Радушненському ЖКП та була доставлена 28.12.2023р. о 21.23 год., що підтверджується довідками про доставку електронного листа, сформованими в програмі Діловодство спеціалізованого суду.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що 15.01.2024р., Відповідачем було подано до суду відзив на позов, а 26.02.2024р. клопотання про приєднання письмових доказів до матеріалів справи, що свідчить про те, що Відповідачу було достеменно відомо про хід розгляду справи.

Водночас, слід зауважити, що Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 30.08.2024 управі №908/3731/23 зазначив, що в умовах воєнного стану багато юридичних осіб не знаходяться за своїми офіційними адресами (зазначеними у реєстрі, статуті, укладених договорах). У такому разі саме реєстрація електронного кабінету надає можливість особі бути обізнаною про наявні судові справи, швидко та своєчасно отримувати інформацію про подані до неї позови та ухвалені судові рішення, ефективно користуватися своїми процесуальними правами, незалежно від свого реального місцезнаходження, що сприяє виконанню завдання господарського судочинства - а саме справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенню судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляду інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Колегія суддів вважає, що неперевірка відповідачем свого електронного кабінету у системі ЄСІТС є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настають у зв`язку з нею, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що доводи скаржника знайшли своє часткове підтвердження під час апеляційного перегляду справи, тому оскаржуване рішення суду першої інстанції слід скасувати в частині задоволених позовних вимог про стягнення суми основного боргу, у сумі 84 854 грн. 44 коп із закриттям у цій частині провадження та розподілу судового збору. Стягненню підлягають сума основного боргу, у розмірі 72 555 грн. 36 коп. заборгованості за отриману послугу з централізованого водопостачання, 3 % річних, в сумі 650 грн. 94 коп., інфляційні втрати, в розмірі 838 грн. 81 коп., пені, в розмірі 792 грн. 16 коп. Відповідний абзац резолютивної частини рішення належить викласти з урахуванням вказаних сум. В іншій частині рішення залишається без змін.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Частиною 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно зі ст. 278 ГПК України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення підлягає скасуванню, в частині стягнення суми основного боргу, у розмірі 84 854 грн. 44 коп. та прийняттям в цій частині нового рішення, про закриття провадження, в іншій частині рішення підлягає залишенню без змін.

10. Щодо розподілу судового збору за подачу позовної заяви та апеляційної скарги.

За змістом ч.ч. 1, 9 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

У разі закриття провадження у справі щодо частини із заявлених вимог, норма ч. 9 ст. 129 ГПК України, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору, не застосовується і не може бути підставою для стягнення з Відповідача на користь Позивача судового збору у повному обсязі, в тому числі і щодо частини із заявлених вимог, за якою провадження було закрито ( постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.02.2020р. у справі № 903/181/19 ).

Верховний Суд у п. 4.9. вказаної постанови підкреслює, що у зазначеній нормі ГПК йдеться про здійснення розподілу судових витрат між сторонами у справі у разі вирішення спору по суті. Водночас, така норма не застосовується, якщо Закон України "Про судовий збір" у такому випадку передбачає повернення судового збору з Державного бюджету України.

Враховуючи, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення 74 837,27 грн. (суми основного боргу, у розмірі 72 555 грн. 36 коп. заборгованості за отриману послугу з централізованого водопостачання, 3 % річних, в сумі 650 грн. 94 коп., інфляційні втрати, в розмірі 838 грн. 81 коп., пені, в розмірі 792 грн. 16 коп.), а провадження щодо майнових вимог про стягнення 84 854, 44 грн. підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку із відсутністю предмета спору, розподіл судових витрат за подання позову слід здійснювати з урахуванням наступного.

У постанові Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі № 903/181/19 викладено таку правову позицію: «лише висновок суду першої інстанції про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково свідчить про вирішення спору по суті розглянутих вимог. Натомість, у тому випадку, коли в резолютивній частині судового рішення зазначається про закриття провадження у справі щодо частини із заявлених вимог у зв`язку з відсутністю предмету спору, спір по суті у відповідній частині не вирішується, навіть якщо розгляд справи по суті закінчується ухваленням рішення суду, без постановлення відповідної ухвали, як окремого процесуального документа.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 7 цього Закону України "Про судовий збір", прямо встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на положення чинного законодавства, колегія суддів зазначає, що у зв`язку із закриттям провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України щодо таких позовних вимог, позивач має право на повернення йому судового збору з Державного бюджету України у разі подання відповідного клопотання у цій частині.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви в частині задоволених майнових вимог підлягає стягненню з відповідача, на підставі ч. 4 ст. 129 ГПКУкраїни, у розмірі 1207,90 грн.

Оскільки апеляційну скаргу Радушненського житлово-комунального підприємства задоволено, то колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення з Комунального підприємства "Кривбасводоканал" на користь Радушненського житлово-комунального підприємства на відшкодування судового збору за подання апеляційної скарги, у розмірі 4416,58 грн.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Радушненського житлово-комунального підприємства – задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2024р. у справі № 904/6657/23 скасувати в частині задоволених позовних вимог про стягнення суми основного боргу, у розмірі 84 854 грн. 44 коп..

Провадження у справі № 904/6657/23 в частині позовних вимог, про стягнення 84 854 грн. 44 коп. закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2024р. у справі № 904/6657/23 змінити в частині визначення розміру коштів, що підлягають стягненню, виклавши відповідний абзац резолютивної частини рішення в такій редакції:

Стягнути з Радушненського житлово-комунального підприємства на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" 72 555 грн. 36 коп. заборгованості за отриману послугу з централізованого водопостачання, 3 % річних, в сумі 650 грн. 94 коп., інфляційні втрати, в розмірі 838 грн. 81 коп., пені, в розмірі 792 грн. 16 коп. та витрати по сплаті судового збору за подання позову, у розмірі 1207,90 грн., про що видати наказ.

В іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2024р. у справі № 904/6657/23 - залишити без змін.

Стягнути з Комунального підприємства "Кривбасводоканал" на користь Радушненського житлово-комунального підприємства витрати по сплаті судового збору за подання апеляціної скарги, у розмірі 4416,58 грн., про що видати наказ.

Видачу відповідних наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін