Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №904/7071/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2026 року м. Дніпро Справа № 904/7071/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Чус О.В. (доповідач),

судді: Андрейчук Л.В., Висоцький А.М.

секретар судового засідання Солодова І.М.

за участю:

від позивача: Процанюк С.В., Карєпова Г.А.;

від відповідача: Машенко М.О., Феленко С.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Машенко Марини Олександрівни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2026 (повне рішення складено 16.06.2026, суддя Іванова Т.В.) у справі № 904/7071/25

за позовом Фізичної особи-підприємця Процанюк Світлани Володимирівни, м. Хмельницький

до відповідача Фізичної особи-підприємця Машенко Марини Олександрівни, Дніпропетровська область, Нікопольський район, селище міського типу Червоногригорівка

про розірвання договору про надання послуг №67 від 16.05.2025 та стягнення грошових коштів у загальному розмірі 166 000 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

15.12.2025 до Господарського суду Дніпропетровської області, з використанням системи "Електронний суд", надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Процанюк Світлани Володимирівни (далі-позивач) до Фізичної особи-підприємця Машенко Марини Олександрівни (далі-відповідач) про розірвання договору про надання послуг №67 від 16.05.2025 та стягнення грошових коштів внаслідок неналежного виконання умов договору у загальному розмірі 166 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг №67 від 16.05.2025, зокрема, тим, що відповідачем не надано послуги з побудови та оптимізації відділу продажів швейної фабрики. Позивач зазначає, що відповідачем послуги за договором не надано, грошові кошти, що були сплачені позивачем за договором, відповідачем не повернуто, що і стало причиною виникнення спору та звернення до суду з позовом про розірвання договору про надання послуг №67 від 16.05.2025 та стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 166 000 грн.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2026 у справі №904/7071/25 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Розірвано договір про надання послуг №67 від 16.05.2025, укладений між Фізичною особою-підприємцем Процанюк Світланою Володимирівною та Фізичною особою-підприємцем Машенко Мариною Олександрівною.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Машенко Марини Олександрівни на користь Фізичної особи-підприємця Процанюк Світлани Володимирівни 166 000,00 грн. - грошових коштів та 3 028,00 грн. - судових витрат по сплаті судового збору.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Машенко Марини Олександрівни в дохід Державного бюджету України 1 816,80 грн. - судового збору.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, виходив з наступного:

- договір є чинним на час розгляду справи;

- досліджуючи питання щодо наявності підстав для розірвання договору, суд встановив, що відповідач, отримавши від позивача дві частини оплати за договором у загальному розмірі 166 000,00 грн, не дотримався обумовлених договором строків здачі позивачу кінцевого продукту, наявність прострочення належними та допустимими доказами не спростував. Унаслідок вказаного позивач не отримав того, на що він розраховував при укладенні договору;

- з наданих відповідачем скріншотів не вбачається, що листування у месенджері Telegram велося саме між відповідачем та позивачем та стосувалося саме предмета спору у даній справі - виконання зобов`язань за договором про надання послуг №67 від 16.05.2025, а також, що інформація, що розміщена на Google-диску за посиланнями, наданими відповідачем, стосується предмета договору у даній справі - виконання зобов`язань за договором про надання послуг №67 від 16.05.2025; надані скріншоти не підтверджують доводів відповідача щодо надання послуг за договором в обсязі та якості, передбачених договором;

- суд прийшов до висновку, що докази позивача на обґрунтування позовних вимог є більш вірогідними, аніж докази відповідача, якими він обґрунтовував свої заперечення;

- з огляду на чинність спірного договору на момент ухвалення рішення у справі, а також встановлені обставини істотності порушень відповідачем умов договору (ненадання послуг з побудови та оптимізації відділу продажів швейної фабрики), у позивача виникло право захисту своїх прав шляхом розірвання спірного договору в судовому порядку на підставі частини 2 статті 651 ЦК України;

- суд виснував, що відповідачем істотно порушено умови договору про надання послуг №67 від 16.05.2025, внаслідок чого позивач був позбавлений того, на що розраховував при укладенні договору, а саме: на побудову та оптимізацію відділу продажів швейної фабрики. Відтак, позовні вимоги про розірвання договору про надання послуг №67 від 16.05.2025 господарський суд задовольнив на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України та стягнув з відповідача на користь позивача 166 000 грн., що були сплачені позивачем за договором.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з рішенням суду, через систему “Електронний суд”, представник Фізичної особи-підприємця Машенко Марини Олександрівни звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2026 у справі №904/7071/25 повністю і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі; вирішити питання про розподіл судових витрат у зв`язку із скасуванням рішення суду першої інстанції; стягнути з ФОП Процанюк С.В. на користь ФОП Машенко М.О. судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

ФОП Машенко М.О. вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції повністю незаконним, необґрунтованим, ухваленим із грубим порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, без повного та всебічного дослідження обставин справи, а тому воно підлягає скасуванню.

Стосовно розірвання договору, скаржник зазначає, що відповідно до п.7.5. Договору будь-яка із сторін може ініціювати дострокове припинення договору, письмово повідомивши іншу сторону не пізніше, ніж за 2 тижні до бажаної дати розірвання договору. Крім цього, відповідно до п.7.3. Договору передбачено, що цей Договір може бути розірваний за домовленістю Сторін, яка оформляється додатковою угодою до цього Договору. Тобто, п.7.3 і п.7.5 Договору передбачають два варіанти розірвання цього Договору: або за згодою сторін, або за ініціативою однієї із сторін.

Відповідно до п.5.3 Договору Замовник зобов`язаний, зокрема, забезпечувати Виконавця інформацією, необхідною для надання послуг. Листом від 03.09.2025 Відповідач повторно письмово повідомив Позивача про необхідність надання ФОП Машенко М.О. додаткової інформації та документів для завершення надання послуг за даним Договором в повному обсязі. Вказану інформацію ФОП Машенко М.О. просила надати до 06.09.2025, а також просила затвердити та узгодити раніше надані нею документи, про що було зазначено в даному листі від 03.09.2025. Проте, від Відповідача чи його уповноважених осіб жодної інформації для належного виконання послуг за даним Договором надано не було, тому Відповідачем і було прийнято рішення про розірвання даного Договору в односторонньому порядку згідно з п.7.5. Договору. Виконавець скористався п. 7.5 договору та 08.09.2025 надіслав повідомлення через КЕП у системі «Вчасно». Рівно через 14 днів -23.09.2025 - договір став офіційно розірваним у силу закону (ч. 3 ст. 651 ЦК України) та умов самого договору. Проте, під час розгляду справи суд першої інстанції проігнорував «прострочення кредитора як Позивача (ст.613 ЦК України), що є критично важливим для розгляду даної справи.

Сторони чітко встановили часові межі - «строк реалізації послуг: 3-4 місяці з моменту підписання». Оскільки Договір підписано 16.05.2025, граничний строк надання послуг закінчився 16.09.2025. Умова пункту 7.1 Договору про те, що він діє «до моменту повного виконання сторонами зобов`язань», у розумінні ст. 251, 252 ЦК України не є строком чи терміном, оскільки повне виконання не є подією, яка має неминуче настати. Спираючись на правову позицію Верхового Суду (постанова КГС ВС від 03.04.2024 у справі № 910/21315/21), у разі відсутності події неминучого характеру строк дії договору обмежується строком виконання основного зобов`язання - тобто 16.09.2025. Проте, з позовною заявою про розірвання спірного договору Позивач звернулася до суду у грудні 2025 року, тобто після закінчення строку дії цього Договору. Оскільки розірвано може бути лише чинний договір (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення), вимога Позивача про розірвання договору №67 від 16.05.2025 є необґрунтованою та такою, що не підлягала задоволенню.

Апелянт зазначає, що надання послуг за договором підтверджується сукупністю доказів, які були надані зі сторони Відповідача до матеріалів справи. Суд першої інстанції безпідставно вдався до дослідження лише скріншотів листування у месенджері телеграм. Більше того, під час дослідження матеріалів справи, судом першої інстанції досліджувалися всі матеріали (досліджувався Гугл диск, де були розміщені вказані матеріали), які Відповідач зробила і надала Позивачу на виконання цього договору. Тобто, суд першої інстанції, пересвідчившись в тому, що ці матеріали всі наявні, що вони зроблені саме Відповідачем прийняв взагалі протилежні висновки про те, що послуги не були надані за даним Договором, що є абсолютно незаконним та необґрунтованим. При цьому, зі сторони Позивача належних, допустимих та достовірних доказів, які б свідчили про невиконання умов цього Договору зі сторони Відповідача – до матеріалів справи так і надано не було. Всі аргументи Позивача базуються виключно на припущеннях. Більше того, отримання всього масиву розроблених Відповідачем документів, які були розміщені на створеному Позивачем Google-диску, самим Позивачем також не заперечувалося як на досудовому етапі, так і в ході розгляду судового розгляду справи. Тобто ці обставини свідчать про те, що результати робіт/послуг за Договором Позивач отримав від Відповідача і ними безпосередньо користується. І це додатково свідчить про те, що послуги за даним Договором зі сторони Відповідача були надані Позивачу. Надання послуг Виконавцем щодо найму та адаптації менеджерів за Договором підтверджується письмовими доказами, електронними доказами та відповідними відеоматеріалами і звітами про виконану роботу.

19.09.2025 Виконавцем на адресу Замовника було надіслано акт наданих послуг з відповідним переліком наданих послуг. Натомість від Замовника 19.09.2025 було отримано претензію №3 щодо незгоди з даним актом. Проте, з аналізу даної претензії вбачається, що Замовником маються зауваження щодо наданих послуг Виконавцем тільки стосовно одного із семи пунктів наданих послуг, зокрема, щодо найму та адаптації менеджерів і то вказані зауваження належним чином є необґрунтованими. В свою чергу, щодо інших пунктів наданих послуг від Замовника обґрунтованих та мотивованих заперечень не надано у строк, визначений п.4.3. Договору. Керуючись п.п.4.2., 4.3 Договору, а також нормами чинного законодавства України, за відсутності аргументованих заперечень щодо всіх видів наданих послуг, надані Виконавцем послуги, які зазначені в акті наданих послуг від 19.09.2025 вважаються прийнятими Замовником в день подання такого акту про надані послуги з виконанням всіх умов цього Договору. Крім цього, ті заперечення, які вказані в позовній заяві, взагалі були відсутні під час надання послуг за Договором, а також були відсутні і в претензії Позивача від 19.09.2025 до акту наданих послуг.

Надані Відповідачем докази в їх сукупності є більш вірогідними на доведення відсутності фактів невиконання умов договору. Таким чином, рішення суду першої інстанції винесено з порушенням принципів та стандартів доказування та вірогідності доказів.

Відповідач зазначає, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які він очікує понести у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, становить 9 000,00 грн. Детальний розрахунок з додатковими доказами на його підтвердження буде наданий Відповідачем до суду у порядку і строки, визначені ст. 129 ГПК України.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи.

22.07.2026, з використанням системи «Електронний суд», від представника позивача до ЦАГС надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить: апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Машенко Марини Олександрівни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04 червня 2026 року у справі № 904/7071/25 залишити без задоволення; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04 червня 2026 року у справі № 904/7071/25 залишити без змін; стягнути на користь Позивача витрати на професійну правничу допомогу.

Відзив обґрунтований наступним.

Позивач вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а наведені в ній доводи такими, що не спростовують установлених судом першої інстанції обставин, не доводять неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права та значною мірою зводяться до повторного викладення заперечень, які вже були предметом безпосереднього дослідження та оцінки судом першої інстанції. При цьому, визначальна обставина справи залишається неспростованою: ФОП Машенко М.О. отримала від Позивача 166 000 грн. за надання послуги з побудови та оптимізації відділу продажів швейної фабрики « 2.0», однак передбачений договором комплекс послуг у встановлений сторонами строк належним чином не надала, обумовленого договором результату не забезпечила, щомісячної звітності про виконану роботу не подавала, належного результату виконання послуг за актом Замовнику не передала.

Одним із основних доводів апеляційної скарги є твердження про те, що договір нібито був автоматично розірваний Відповідачем в односторонньому порядку з 23.09.2025 на підставі пункту 7.5 Договору. Такий довід ґрунтується на вибірковому, ізольованому та суперечливому тлумаченні окремого положення Договору без урахування змісту інших його умов. Зокрема, пунктом 7.5 Договору передбачено право будь-якої зі сторін «ініціювати дострокове припинення договору», письмово повідомивши іншу сторону не пізніше ніж за два тижні до бажаної дати його розірвання. Принципове юридичне значення має саме використане сторонами формулювання «ініціювати дострокове припинення», а не «відмовитися чи розірвати від договору в односторонньому порядку». Право ініціювати певну юридичну процедуру та право одноособово припинити правовідношення є різними за своїм змістом правомочностями. Тому, визначальним, на переконання Позивача, є те, що пункт 7.5 Договору не містить прямого права сторони на односторонню відмову від Договору або положення про автоматичне припинення Договору після спливу двотижневого строку. В договорі також відсутнє положення про те, що письмове повідомлення однієї сторони саме по собі є достатнім юридичним фактом для припинення Договору та формулювання про те, що згода іншої сторони на припинення Договору не вимагається. Пунктом 7.3 передбачено можливість розірвання Договору за домовленістю сторін шляхом оформлення відповідної додаткової угоди. Пунктом 7.6 прямо врегульовано момент, з якого Договір вважається розірваним, а саме з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди, якщо інше не встановлено додатковою угодою, самим Договором або законодавством. Отже, пункт 7.5 визначає порядок ініціювання дострокового припинення договірних відносин, тоді як пункт 7.6 визначає юридичний момент припинення Договору. Таким чином, повідомлення від 08.09.2025 могло свідчити лише про ініціювання Відповідачем процедури припинення Договору, але не породжувало автоматичного припинення Договору 23.09.2025. Посилання Апелянта на частину третю статті 651 ЦК України також не змінює цього висновку. Зазначена норма передбачає правові наслідки односторонньої відмови від договору лише за умови, що право на таку односторонню відмову прямо встановлене договором або законом. Однак, пункт 7.5 Договору не встановлює право на «односторонню відмову». Він встановлює право «ініціювати дострокове припинення».

Окрема увага в апеляційній скарзі зосереджена на твердженні про те, що Договір нібито припинив свою дію 16.09.2025 у зв`язку із закінченням передбаченого пунктом 1.4 строку реалізації послуг тривалістю 3– 4 місяці. Однак, зазначений аргумент ґрунтується на змішуванні двох самостійних правових категорій строку виконання зобов`язання та строку дії договору. Зокрема, пункт 1.4 Договору визначає строк реалізації послуг - 3– 4 місяці, водночас пункт 7.1 безпосередньо визначає строк дії самого Договору - до моменту повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань. Отже, закінчення строку, встановленого для надання послуг, не означало автоматичного припинення Договору. Навпаки, сплив такого строку за відсутності належного виконання означав настання прострочення виконання зобов`язання, але не припинення самого невиконаного зобов`язання. Положення про строк надання послуг не може тлумачитися як умова про автоматичне припинення всіх зобов`язань сторін. В одній частині апеляційної скарги стверджується, що Договір припинився 16.09.2025 унаслідок закінчення строку його дії. В іншій, що Договір був розірваний в односторонньому порядку з 23.09.2025. Очевидно, що неможливо 23.09.2025 розірвати договір, який, за твердженням самого Апелянта, вже припинив свою дію 16.09.2025.

Суд першої інстанції правильно встановив, що порушення Договору з боку Відповідача є істотним у розумінні частини другої статті 651 ЦК України. Відповідач зобов`язалася надати комплекс взаємопов`язаних послуг із побудови та оптимізації відділу продажів швейної фабрики « 2.0», який включав багато блоків та охоплював перелік робіт. Результатом Договору мав стати не набір окремих файлів, а функціонуюча система продажів з побудованим цілим відділом продажу, який функціонує як механізм, де кожна складова та якість її розробки має значення та є взаємопов`язаними. Саме за отримання такого комплексного результату та продукту готового до користування Позивач погодилася сплатити 6 000 доларів США. Однак, станом на завершення погодженого строку реалізації послуг: повноцінний відділ продажів створений не був; передбачений Договором найм менеджерів не забезпечено; належної системи адаптації не створено; навчальний план та чат-бот не передано; передбачені договором навчання і тренінги не проведено в належному обсязі; повноцінні індивідуалізовані скрипти продажів не створено; належний аналіз дзвінків та переписок не забезпечено; щомісячні звіти, прямо передбачені пунктом 1.3 Договору, не надавалися; акт про належне надання послуг Позивачем не підписувався; передбачений Договором кінцевий результат не був переданий та прийнятий Замовником. Отже, Позивач був позбавлений саме того результату, на який об`єктивно розраховував при укладенні Договору, а «послуги» які начебто надала, чи інформацію яку начебто створила Відповідач, ФОП Процанюк С.В. використовувати не могла, бо вона позбавлена будь-якого змісту без створеного відділу продажу, його навчання та адаптації до процесів швейної фабрики. Той факт, що на Google-диску могли бути розміщені окремі документи, не спростовує істотного порушення Договору.

Посилання на статтю 613 ЦК України має характер спроби перекласти на Замовника наслідки власного неналежного виконання умов Договору. Окрім того, важливим є також є те, що пунктом 1.3 Договору прямо встановлено, що виконання кожного етапу послуг передбачає надання Замовнику щомісячних звітів про виконану роботу та досягнуті результати. Апелянт не надає належних доказів систематичного виконання цього договірного обов`язку. Ненадання передбачених самим Договором щомісячних звітів не може бути компенсоване посиланням на наявність несистематизованих файлів на Google-диску.

Економічною та фактичною метою Договору було створення і оптимізація функціонуючого відділу продажів із належною інфраструктурою, підготовленими менеджерами, скриптами, системою адаптації, регламентами, CRM-аналітикою, контролем і подальшими рекомендаціями, цього результату Позивач не отримала внаслідок невиконання якісно, в належний спосіб та в повному обсязі послуг які зобов`язувалась за Договором надати Відповідач. Тому, висновок суду першої інстанції про істотне порушення Договору повністю відповідає фактичним обставинам справи.

Позивач не обґрунтовує свої вимоги виключно формальною відсутністю підписаного акта. Відсутність акта є лише одним із елементів сукупності доказів неналежного виконання Договору. Позовні вимоги ґрунтуються насамперед на фактичному ненаданні передбаченого Договором комплексу послуг та недосягненні тієї мети, для якої Договір був укладений. Відповідач мала довести не наявність інформації на Google-диску, а виконання кожного передбаченого Договором блоку послуг та реальної можливості ними користуватись як готовим інформаційним продуктом. Окремі документи чи фрагментарні дії не доводять виконання всього комплексу послуг та не створюють автоматичного права на утримання всієї отриманої від Позивача суми.

Позивач зазначає, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які вона очікує понести у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, становить 20 000 грн. Детальний розрахунок з додатковими доказами на його підтвердження буде наданий Позивачем до суду у порядку і строки, визначені ст. 129 ГПК України.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2026 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Андрейчук Л.В, Висоцький А.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2026 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Машенко Марини Олександрівни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2026 у справі № 904/7071/25 - залишено без руху. Рекомендовано скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду належні докази сплати судового збору (доплати), на належні реквізити, надавши строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків. Роз`яснено скаржнику, що в разі невиконання зазначеної ухвали суду в строк, визначений п.2 її резолютивної частини, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

07.07.2026 від відповідача до ЦАГС через систему “Електронний суд” (зареєстровано ЦАГС 08.07.2026) надійшла заява про усунення недоліків, якою долучено до матеріалів апеляційної скарги докази сплати (доплати) судового збору у розмірі 1453,44 грн. відповідно до платіжної інструкції від 07.07.2026.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Машенко Марини Олександрівни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2026 у справі № 904/7071/25; розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 05.08.2026 о 12 год. 40 хв.

04.08.2026 від представника скаржника до ЦАГС надійшли додаткові пояснення, в яких, зокрема, зазначив про помилкове стягнення всієї сплаченої суми без визначення вартості фактично наданих послуг. Навіть за умови припинення договору питання повернення 166 000 грн. не можна вирішити без встановлення: які послуги фактично надані; чи були вони використані/отримані Замовником; яка їх договірна або розумна вартість; яка частина ціни припадає на завершений і незавершений обсяг. Договір установлює загальну ціну 6 000 дол. США та оплату трьома платежами по 2 000 дол. США за календарними датами, але не прив`язує кожний платіж до окремого етапу або конкретного результату. Станом на момент звернення до суду Виконавець надав конкретно визначений обсяг послуг, вартість якого щонайменше відповідає сплаченим 166 000 грн. Відповідачем на адресу Позивача було надано акт наданих послуг на суму 166 000 грн. Проте, Позивач надіслав свої зауваження в претензії. Однак з цього приводу слід зазначити: претензія не містить конкретних, перевірених, своєчасних заперечень щодо більшості пунктів акта; її зміст не спростовує передання та використання конкретних документів як результатів виконаних робіт/послуг; заперечення стосуються переважно окремого блоку - найму й адаптації. Натомість, суд повинен був оцінити вартість та факт надання кожного блоку окремо, а не вважати ненаданням послуг увесь комплекс.

05.08.2026 від відповідача до ЦАГС надійшли додаткові пояснення (сформовано в системі «Електронний суд» 04.08.2026), в яких, зокрема, зазначив наступне. Я не заперечую, що весь комплекс робіт/послуг не був завершений у тому вигляді, в якому його можна було б завершити за умови стабільної участі та послідовних рішень замовника. Однак, це не означає, що я не виконувала роботу. З мого боку: створювалися документи; готувалися матеріали; проводилася робота з кандидатами; надавалися заміни кандидатів; розроблялися умови роботи; формувалися скрипти та інструкції; надавалися звіти; проводилися зустрічі; здійснювалося коригування матеріалів; початкова стратегія змінювалася на прохання компанії; робота продовжувалася навіть за умов постійних змін. Основна причина складнощів полягала в тому, що сам Замовник та її представники не могли сформувати та зберегти єдині правила роботи. Неможливо побудувати стабільний відділ продажів, якщо: сьогодні погоджується одна мотивація, а через декілька днів інша; кандидат приходить на одні умови, а отримує інші; один керівник погоджує документ, а інший його скасовує; матеріали не читаються вчасно; зустрічі постійно переносяться; всередині компанії немає людини, яка приймає остаточне рішення. Тому позиція про те, що я взагалі не виконувала роботу і повинна повернути всю отриману суму, не враховує фактичний обсяг виконаних дій та поведінку самого Замовника під час співпраці.

У судовому засіданні 05.08.2026 колегією суддів оголошена перерва до 30.09.2026 о 15:40 год.

У судове засідання 30.09.2026 з`явилися позивач, відповідач та їх представники.

Представник відповідача просив апеляційну скаргу задовольнити; представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

У судовому засіданні 30.09.2026 колегією суддів оголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини постанови) у справі.

Встановлені судом обставини справи.

Між позивачем - Фізичною особою-підприємцем Процанюк Світланою Володимирівною як Замовником, та відповідачем - Фізичною особою-підприємцем Машенко Мариною Олександрівною як Виконавцем, укладено договір про надання послуг №67 від 16.05.2025 (надалі - договір, а.с. 7-11, т.1).

Відповідно до пункту 1.1 договору Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги вказані у пункті 1.2 даного договору, а Замовник зобов`язується їх прийняти та оплатити в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.2 договору визначено, що згідно з договором, Виконавець надає Замовнику наступні послуги: Виконавець зобов`язується надати Замовнику комплекс послуг з побудови та оптимізації відділу продажів швейної фабрики “ 2.0”, що включає:

1.Проведення брифу та аналітики:

- проведення брифу, збір продуктової інформації, визначення цільової аудиторії, створення портрета клієнта;

- формування клієнтського шляху та ключових точок контакту.

2. Підготовка інфраструктури для менеджерів:

- формування повної бази знань (продукт, скрипти, заперечення);

- визначення КРІ, система бонусів, портрет менеджера;

- окремо - підготовка для теплого і холодного відділу.

3.Найм та адаптація менеджерів:

- написання вакансії, визначення платформ, розміщення, відбір, погодження кандидатур;

- запуск адаптаційної системи: чат-бот, навчальний план.

4. Інструктивні листи та регламенти:

- повна структура внутрішніх політик: доступи, СRМ, комунікація, обробка лідів, дзвінки, навчання, мотивація тощо - окремо для теплого і холодного відділу.

5. Розробка скриптів для всіх ситуацій:

- привітальні, загальні, переписка, дзвінки, заперечення, дожим;

- для холодного і теплого відділу окремо.

6. Налаштування СRМ-системи:

- налаштування структури даних, шаблонів, етапів воронки, автоматизація, навчання;

- інтеграція аналітики, КРІ, звітності;

- аналіз і коригування на основі результатів.

7. Підтримка та контроль:

- навчання, тренінги, прослуховування, аналіз дзвінків;

- моніторинг КРІ, звітність, оцінка конверсій;

- фінальні висновки і рекомендації з масштабування.

Пунктом 1.3 договору визначено, що виконання кожного етапу послуг передбачає надання щомісяця звітів Замовнику про виконану роботу та досягнуті результати.

Строки реалізації послуг: 3-4 місяці (пункт 1.4 договору).

Вартість послуг становить 6.000 доларів США (пункт 2.1 договору).

Відповідно до пункту 2.3 договору Замовник здійснює оплату послуг Виконавця у наступному порядку:

оплата ділиться на 3 частини:

- перша частина після підписання договору 16.05.2025 року на початку співпраці 2.000 доларів США;

- друга частина 13.06.2025 року у розмірі 2.000 доларів США;

- третя частина 13.07.2025 року у розмірі 2.000 доларів США (підпункт 2.3.1 договору).

Якщо виконавець виконує роботу швидше заявленого строку то замовник робить залишок виплати протягом 5 робочих днів (підпункт 2.3.2 договору).

Пунктом 3.1 договору визначено, що виконавець зобов`язаний надати послуги, викладені вище, в термін до 3-4 місяців з моменту підписання договору.

Впродовж усього періоду надання послуг, кожна із сторін цього договору може направити іншій стороні договору письмове повідомлення з пропозицією щодо продовження періоду надання послуг, з обов`язковим зазначенням строків нового періоду та, якщо це потрібно, нового обсягу послуг (пункт 3.2 договору).

У разі отримання погодження від іншої сторони на пропозицію щодо продовження, надання послуг за цим договором автоматично продовжується на нові строки, які були попередньо вказані у такій пропозиції щодо продовження (пункт 3.3 договору).

Пунктом 4.1 договору визначено, що після завершення надання послуг, виконавець надає замовнику Акт про надані послуги, яким засвідчується результат надання виконавцем послуг.

Замовник протягом 3 календарних днів розглядає та підписує Акт про надані послуги та повертає виконавцю підписаний Акт про надані послуги, що вважається прийняттям замовником результату наданих виконавцем послуг (пункт 4.2 договору).

Якщо у встановлений термін виконавець не отримає підписаний Акт про надані послуги або вмотивовану письмову відмову від його підписання, послуги вважаються прийнятими в день подання Акту про надані послуги з виконанням усіх умов цього договору (пункт 4.3 договору).

Пунктом 5.1 договору визначено, що виконавець зобов`язаний, зокрема, надавати замовнику послуги зазначені у пункті 1.2 цього договору; забезпечувати якість наданих послуг відповідно до вимог, які узгоджені виконавцем із замовником, та/або згідно із вимогами, яким такі послуги звичайно повинні відповідати.

Відповідно до пункту 5.2 договору виконавець має право, зокрема, отримувати від замовника інформацію, необхідну для надання послуг передбачених у додатках до цього договору, а саме: письмово, в тому числі електронною поштою, в строк не пізніше 24 годин; отримати за надані послуги оплату в розмірах і строки, передбачені цим договором.

Згідно з пунктом 5.3 договору замовник зобов`язаний, зокрема, приймати від виконавця результати надання послуг шляхом оформлення Актів про надані послуги, якщо надані послуги відповідають умовам зазначеним у цьому договорі, і оплачувати їх в розмірах і в строк, передбачені цим договором.

Пунктом 5.4 договору визначено, що замовник має право, зокрема, відмовитися від прийняття результатів наданих послуг, якщо надані послуги не відповідають умовам договору, шляхом письмової відмови від оформлення Актів про надані послуги, і вимагати від виконавця відшкодування збитків, якщо вони виникли внаслідок невиконання або неналежного виконання виконавцем взятих на себе обов`язків за цим договором.

Цей договір набуває чинності з моменту його належного оформлення (підписання обома сторонами та скріплення печатками за їх наявності) і діє до моменту повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (пункт 7.1 договору).

Якщо інше прямо не передбачено цим договором або чинним законодавством України, зміни у цей договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою письмовою угодою до цього договору (пункт 7.2 договору).

Зміни у цей договір набирають чинності з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової письмової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому договорі або у чинному законодавстві України (пункт 7.3 договору).

Відповідно до пункту 7.4 договору якщо інше прямо не передбачено цим договором або чинним законодавством України, цей договір може бути розірваний за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору.

Будь-яка із сторін може ініціювати дострокове припинення договору, письмово повідомивши іншу сторону не пізніше, ніж за 2 тижні до бажаної дати розірвання договору (пункт 7.5 договору).

Цей договір вважається розірваним з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому договорі або у чинному законодавстві України (пункт 7.6 договору).

Розірвання цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (пункт 7.7 договору).

Пунктом 10.1 договору визначено, що всі правовідносини, що виникають з цього договору або пов`язані із ним, у тому числі пов`язані із дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням цього договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення договору, регламентуються цим договором та відповідними нормами чинного в Україні законодавства, а також застосовними до таких правовідносин звичаями ділового обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.

Будь-яке повідомлення (інформування) від однієї сторони за цим договором, вважається наданим (надісланим) іншій стороні належним чином, якщо воно оформлене письмово (в паперовій або електронній формі) і передане будь-яким з перелічених способів та/або засобів зв`язку, зокрема, поштою, факсом, кур`єром, під розписку, електронною поштою, адреси або інші контактні дані яких, вказані в цьому договорі та/або в ЄДР та/або в інших офіційних документах сторін (пункт 10.4 договору).

Відповідно до пункту 10.5 договору зміни і доповнення до цього договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони оформлені належним чином, викладені у письмовій формі та підписані сторонами.

Договір підписаний електронними підписами сторін у сервісі Вчасно.

У матеріалах справи міститься копія додаткової угоди від 20.06.2025 до договору, підписаної у сервісі “Вчасно” лише замовником 20.06.2025 (а.с.12, т.1) щодо зміни редакції пункту 2.3 договору, відповідно до якої замовник здійснює оплату послуг виконавця у наступному порядку:

Оплата ділиться на 3 частини:

- перша частина після підписання договору 16.05.2025 року на початку співпраці 2.000 доларів США;

- друга частина - 13.06.2025 року у розмірі 2.000 доларів США;

- третя частина - протягом 3 робочих днів після підписання акту про надані послуги в повному обсязі.

З матеріалів справи убачається, що позивачем на виконання умов пункту 2.3 договору здійснено сплату відповідачу на загальну суму 166 000 грн., що підтверджується платіжними інструкціями, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 13-14, т.1 ), а саме:

- від 16.05.2025 №283 на суму 83 000,00 грн;

- від 13.06.2025 № 325 на суму 83 000,00 грн.

Позивачем через електронний сервіс “Вчасно” направлено відповідачу повідомлення №1 від 01.09.2025 (а.с. 19, т.1) з вимогою в термін до 03.09.2025 надати деталізовану інформацію щодо здійснення комплексу послуг з побудови та оптимізації відділу продажів швейної фабрики “2.0” передбачених пунктом 1.2 укладеного між сторонами договору за № 67 від 16.05.2025. Також позивач просив повідомити причини ненадання щомісячних звітів про виконану роботу та досягнуті результати відповідно до пункту 1.3 договору.

Відповідачем на вказане повідомлення надано відповідь від 03.09.2025 (а.с.20-23, т.1), відповідно до якої відповідачем надано певний перелік послуг за договором та надано посилання на Google-диск, де розміщені результати наданих відповідачем послуг за договором.

18.09.2025 Відповідач направив Позивачу щомісячний звіт виконавця до договору від 16.05.2025 (а.с. 15-16, т.1).

19.09.2025 через сервіс електронного документообігу “Вчасно” Відповідачем був надісланий Акт здачі-приймання наданих послуг та майнових прав інтелектуальної власності за договором про надання послуг № 67 від 16.05.2025 (а.с.17-18, т.1) з переліком послуг, які, за твердженням Відповідача, були надані за договором Позивачу.

Позивач зазначає, що у зв`язку із невиконанням Відповідачем умов договору Позивачем було направлено Відповідачу повідомлення № 2 від 17.09.2025 (а.с.24, т.1) з проханням повернути сплачені кошти, оскільки послуги передбачені договором не були надані, а також направлена претензія № 3 від 19.09.2025 (а.с.27, т.1), в якій Позивач наголошував, що послуги, обумовлені договором, не були надані.

Відповідачем вказане повідомлення №2 від 17.09.2025 розглянуто та надано відповідь листом від 19.09.2025 (а.с.25-26, т.1), яким Відповідач повідомляє, що замовнику за договором було надано комплекс послуг на суму 4 000,00 доларів США, які станом на 16.09.2025 є сплаченими замовником. Такими чином, підстави для повернення грошових коштів за договором відсутні.

Відповідачем через сервіс електронного документообігу “Вчасно” направлено Позивачу лист від 24.09.2025 (а.с. 161-162, т.1), яким Відповідач повідомив, що розглянув претензію Позивача №3 від 19.09.2025 та за відсутності аргументованих заперечень щодо всіх видів наданих послуг, надані Відповідачем послуги, які зазначені в акті наданих послуг від 19.09.2025, вважаються прийнятими замовником в день подання такого акту.

Позивач наголошує, що оскільки основною метою укладення договору було створення робочого відділу продажу, та зокрема найм працівників і їх навчання, послуги Відповідачем не надано з огляду на те, що відділу створено не було, жодного найманого працівника за результатами співпраці з Відповідачем не було прийнято на роботу та відповідне навчання й інструктажі не проводились. Інформація, на яку посилається Відповідач у своїх відповідях в листуванні, є відомою, доступною на всіх інтернет-ресурсах, не є інтелектуальною працею, не несе жодної цінності та більша частина такої інформації надана самим замовником послуг.

Отже, Позивач наполягає, що Відповідачем послуги за договором не надано.

Зазначені обставини і стали причиною виникнення спору та звернення позивача до суду з позовом про розірвання договору та стягнення 166 000 грн.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін та їх представників, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом апеляційного оскарження є рішення суду першої інстанції, яким задоволено позовні вимоги про розірвання договору про надання послуг №67 від 16.05.2025 на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України та стягнуто з відповідача на користь позивача 166 000 грн., отриманих відповідачем за договором.

До предмета доказування у цій справі входять обставини наявності/відсутності правових підстав для розірвання договору, а також стягнення з відповідача отриманих за договором коштів.

Задовольняючи позов у повному обсязі, місцевий господарський суд виснував про істотне порушення відповідачем умов договору про надання послуг №67 від 16.05.2025, внаслідок чого позивач був позбавлений того, на що розраховував при укладенні договору, а саме: на побудову та оптимізацію відділу продажів швейної фабрики. Відтак, позовні вимоги про розірвання договору про надання послуг №67 від 16.05.2025 господарський суд задовольнив на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України та стягнув з відповідача на користь позивача 166 000 грн.

Апеляційний господарський суд не може погодитися з обґрунтованістю таких висновків суду першої інстанції з наступних підстав.

Так, відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина перша статті 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статей 525, 526, 629 ЦК України та статті 193 ГК України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин у цій справі) договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 610 ЦК України регламентує, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У свою чергу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (пункт 1 частини першої статті 611 ЦК України).

Згідно змісту частин першої та другої статті 651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала під час укладення договору.

Колегія суддів звертається до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.11.2024 у справі № 918/391/23, згідно якого порушення договору на предмет істотності суд оцінює винятково за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміни чи розірвання договору. У кожному конкретному випадку істотність порушення договору потрібно оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон визначає за допомогою іншої оціночної категорії - «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала під час укладення договору».

Тобто, критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданих цим порушенням втрат, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Йдеться не лише про грошовий вираз зазначених втрат, зокрема й збитків, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданих порушенням договору втрат із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення.

У такий спосіб розірвання договору має бути максимально збалансованим і відповідати тяжкості допущеного порушення. Вирішальне значення для застосування зазначеного припису закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення має вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення (постанови Верховного Суду від 09.12.2020 у справі №199/3846/19, від 06.05.2025 у справі № 922/639/23, від 23.09.2025 у справі №920/999/23).

Колегія суддів, надаючи оцінку спірним правовідносинам сторін, зауважує, що визначальним для вирішення даного спору є надання обґрунтованої правової оцінки судом порушенню умов договору з боку відповідача на предмет істотності, оскільки головна ідея, на якій ґрунтується правило частини другої статті 651 ЦК України, полягає у тому, що не будь-яке, а лише істотне порушення умов договору може бути підставою для вимоги про його розірвання. Неістотні (незначні) порушення умов договору є недостатніми для обґрунтованого та правомірного застосування такого крайнього заходу, як розірвання договору або його зміна в судовому порядку.

Ця ідея спирається на принцип, який називається принципом збереження договору (preservation of contract). Договірні відносини мають підтримуватися, допоки це можливо й економічно доцільно для сторін. Розірвання договору має бути крайнім заходом задля мінімізації витрат, пов`язаних з укладенням та виконанням договору.

Ураховувати істотність порушення важливо, оскільки протилежне тлумачення норм права може призвести до того, що управнена сторона договору, яка має відповідно до закону або договору право на відмову від нього або розірвання, може ним скористатися за найменший відступ від умов договору. Таке становище є неприпустимим, оскільки може порушити стабільність цивільного обороту і є надзвичайно несправедливим нехтуванням правовим принципом пропорційності між тяжкістю порушення договірних умов і відповідальністю, яка застосовується за таке порушення. Незастосування критерію істотності порушення позбавляє зобов`язану сторону договору можливості заперечувати проти розірвання договору і провокує управлену сторону відмовлятися від договору (розривати його) за найменшого порушення.

Одним із факторів, що може братися до уваги під час оцінки істотності порушення умов договору як підстави для його розірвання, є те, наскільки зобов`язана сторона, яка порушила договір, реально заінтересована у збереженні договору, а також те, чи не спричинить розірвання договору для неї значної шкоди.

Розірвання договору як санкція має бути максимально збалансованим і відповідати тяжкості допущеного порушення. Вирішальне значення для застосування зазначеного припису закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення має вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення (постанова Верховного Суду від 09.12.2020 у справі №199/3846/19).

Отже, законодавство в питанні розірвання договору дбає не лише про інтереси управленої сторони, а й про інтереси зобов`язаної сторони, оскільки розірвання договору може завдати значних збитків стороні, яка допустила незначне порушення, тобто, законодавець прагне досягти справедливого балансу між інтересами сторін договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.05.2025 у справі №922/639/23.

Колегія суддів зауважує, що питання істотності порушення вирішується судом у кожній конкретній справі з урахуванням її фактичних обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони по справі уклали Договір про надання послуг №67 від 16.05.2025, за умовами якого Виконавець (Відповідач) зобов`язалася надати Замовнику (Позивачу) послуги вказані у п. 1.2 договору, а Позивач зобов`язалася їх прийняти та оплатити в порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1).

Згідно з п. 1.2 Договору Виконавець зобов`язалася надати Замовнику комплекс послуг з побудови та оптимізації відділу продажів швейної фабрики “2.0”, що включає:

1.Проведення брифу та аналітики:

- проведення брифу, збір продуктової інформації, визначення цільової аудиторії, створення портрета клієнта;

- формування клієнтського шляху та ключових точок контакту.

2. Підготовка інфраструктури для менеджерів:

- формування повної бази знань (продукт, скрипти, заперечення);

- визначення КРІ, система бонусів, портрет менеджера;

- окремо - підготовка для теплого і холодного відділу.

3.Найм та адаптація менеджерів:

- написання вакансії, визначення платформ, розміщення, відбір, погодження кандидатур;

- запуск адаптаційної системи: чат-бот, навчальний план.

4. Інструктивні листи та регламенти:

- повна структура внутрішніх політик: доступи, СRМ, комунікація, обробка лідів, дзвінки, навчання, мотивація тощо - окремо для теплого і холодного відділу.

5. Розробка скриптів для всіх ситуацій:

- привітальні, загальні, переписка, дзвінки, заперечення, дожим;

- для холодного і теплого відділу окремо.

6. Налаштування СRМ-системи:

- налаштування структури даних, шаблонів, етапів воронки, автоматизація, навчання;

- інтеграція аналітики, КРІ, звітності;

- аналіз і коригування на основі результатів.

7. Підтримка та контроль:

- навчання, тренінги, прослуховування, аналіз дзвінків;

- моніторинг КРІ, звітність, оцінка конверсій;

- фінальні висновки і рекомендації з масштабування.

Вартість послуг становить 6 000 доларів США (п. 2.1).

Таким чином, сторони погодили загальну вартість усього комплексу послуг з побудови та оптимізації відділу продажів, що передбачений у п. 1.2 Договору, в розмірі 6 000 доларів США без визначення у договорі вартості окремих послуг або етапу послуг.

Замовник здійснює оплату послуг Виконавця у наступному порядку (п. 2.3):

оплата ділиться на 3 частини:

- перша частина після підписання договору 16.05.2025 на початку співпраці 2 000 доларів США;

- друга частина - 13.06.2025 у розмірі 2 000 доларів США;

- третя частина – 13.07.2025 у розмірі 2 000 доларів США.

Колегія суддів ураховує наявність у матеріалах справи копії додаткової угоди від 20.06.2025 до договору, в якій п. 2.3 договору викладено в іншій редакції, однак, оскільки зазначена додаткова угода підписана електронним підписом лише зі сторони Позивача (т. 1, а.с. 12 на звороті), то в силу пунктів 7.2, 7.3, 10.5 договору, така додаткова угода, що підписана лише однією зі сторін, не має юридичної сили.

Отже, сторони договору погодили оплату трьох частин оплати послуг з прив`язкою до певної календарної дати. Інших умов, зокрема, щодо оплати послуг Відповідача з прив`язкою до виконаних робіт/певного етапу чи обсягу робіт, договір не містить.

Позивачем були оплачені перші дві частини оплати послуг Відповідача - 4 000 доларів США у гривневому еквіваленті в розмірі 166 000 грн.

Таким чином, Позивач здійснив часткову оплату за договором, залишивши без оплати третю частину у розмірі 2 000 доларів США, що підлягала до сплати 13.07.2025 згідно з п. 2.3.1 договору.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Договір про надання послуг №67 від 16.05.2025 є чинним станом на час розгляду справи з огляду на положення п. 7.1 договору.

Також, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо відсутності підстав стверджувати, що Договір про надання послуг №67 від 16.05.2025 є розірваним з 23.09.2025 з огляду на повідомлення Відповідача про одностороннє розірвання договору, так як п. 7.6 договору визначає договір розірваним з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому договорі або у чинному законодавстві України. Відповідна додаткова угода про розірвання договору сторонами оформлена не була, що виключає можливість його розірвання в односторонньому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач з використанням сервісу Вчасно підписав електронним підписом та надіслав Позивачу Акт здачі-приймання наданих послуг від 19.09.2025 (т. 1, а.с. 17), зі змісту якого вбачається, що Виконавець надав, а Замовник прийняв комплекс послуг з побудови та оптимізації відділу продажів швейної фабрики « 2.0» за Договором про надання послуг №67 від 16.05.2025, а саме:

Проведення брифу та аналітики:

- проведення брифу, збір продуктової інформації, визначення цільової аудиторії, створення портрета клієнта;

- формування клієнтського шляху

Підготовка інфраструктури для менеджерів:

- формування повної бази знань (продукт, скрипти, заперечення);

- визначення КРІ, система бонусів, портрет менеджера;

- окремо - підготовка для теплого і холодного відділу.

Найм та адаптація менеджерів:

- написання вакансії, визначення платформ, розміщення, відбір кандидатур;

- запуск адаптаційної системи: навчальний план.

Інструктивні листи та регламенти:

повна структура внутрішніх політик: доступи, СRМ, комунікація, обробка лідів, дзвінки, навчання, мотивація тощо - окремо для теплого і холодного відділу

Розробка скриптів для всіх ситуацій:

- привітальні, загальні, переписка, дзвінки, заперечення, дожим;

- для холодного і теплого відділу окремо.

Налаштування СRМ-системи:

- налаштування структури даних, шаблонів, етапів воронки, автоматизація, навчання;

- інтеграція аналітики, КРІ, звітності;

- аналіз і коригування на основі результатів.

Підтримка та контроль:

- навчання, тренінги, прослуховування, аналіз дзвінків.

Також Виконавець передав, а Замовник прийняв майнові права інтелектуальної власності на об`єкти, що створюються у процесі надання послуг щодо побудови відділу продажів у відповідності до п. 4.4 Договору, а саме:

розроблення стратегії продажу;

тренінгові матеріали, стандарти та процедури;

налаштування СRМ-системи;

документація разом із маркетинговими матеріалами.

Вказані матеріали та результати послуг передані Замовнику в електронному вигляді через Google Диск.

Враховуючи вищезазначене та обсяг наданих послуг, узгоджена сторонами вартість виконаних Виконавцем робіт і послуг складає 4 000 доларів США.

19.09.2025 Позивачем направлена Відповідачу Претензія №3 від 19.09.2025 (т. 1, а.с. 27) щодо акту здачі-приймання наданих послуг за договором про надання послуг №67 від 16.05.2025, отримання якої підтверджується Відповідачем у листі від 24.09.2025 (т. 1, а.с. 161).

Зі змісту вказаної претензії слідує, що Позивач, ознайомившись з Актом від 19.09.2025, категорично не погоджується зі змістом нібито виконаних робіт, а саме: п. 1.2. договору передбачено, що виконавець зобов`язаний здійснити найм та адаптацію менеджерів у відділ продажу швейної фабрики « 2.0». За період дії договору лише було знайдено на онлайн стажування дірект-менеджера ОСОБА_1 , про що не попередили відповідального за відділ продажу на фабриці Кириченко К.В. В перший день стажування у Сазоненко Вікторії були відсутні скрипти для спілкування з замовниками, оскільки Ви їх не надали. За короткий період стажування Вікторії було багато зауважень до її роботи, були звернення до Вас щодо розбору її переписок і оцінки її кваліфікації. Чат-боту під час навчання дірект-менеджера не було, чіткого плану навчання не було проведено. Після чого стажист звільнився. Крім того, Вами була допущена помилка при створенні таблиці щодо виплати винагороди дірект-менеджеру, в результаті чого нами було на 5000 грн. більше перераховано винагороди за стажування. Інших вакансій на стажування та/або найм менеджерів у відділ продажу Вами не був здійснений. Оскільки найм менеджерів у відділ продажу Вами непроведений та відповідно їх адаптація, тому наявність на Гугл дисках інформації щодо: підготовки інфраструктури для менеджерів, інструктивні листи та регламенти, розробка скриптів для всіх ситуацій, налаштування CRM-системи, підтримка та контроль, є неактуальними та не містять ніякої цінності для непобудованого відділу продажу. Крім того, інформація щодо формування бази знань (скрипти, заперечення, найчастіші питання), визначення цільової аудиторії, створення портрета клієнта, системи мотивації та КПІ, формування клієнтського шляху, ведення аналітики та звітності було нами надано шляхом направлення через телеграм на Вашу адресу. Після чого зазначена інформація була завантажена Вами на Гугл диск. Також повідомляємо, що CRM система та телефонія працювали до початку укладання з Вами договору. Враховуючи вище перелічені обставини вважаю, що Вами не виконано жодного з перелічених у п. 1.2 Договору та Акту від 19.09.2025 Ваших як виконавцем зобов`язань, тому змушені звернутися з позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, доводи і заперечення сторін, судова колегія констатує, що спір у справі виник не з обставин повного невиконання умов договору (ненадання Відповідачем послуг) як стверджує Позивач, а з обставин їх надання з порушенням умов договору (неналежного виконання договірних зобов`язань зі сторони Відповідача). Тобто, Позивач не погоджується з якістю та обсягом послуг Відповідача.

Так, з аналізу змісту претензії Позивача №3 від 19.09.2025 слідує, що Позивач визнає часткове виконання робіт/надання послуг Відповідачем: найм на стажування дірект-менеджера ОСОБА_1 , однак, стажист звільнився; надана Відповідачем на Гугл диск інформація щодо підготовки інфраструктури для менеджерів, інструктивні листи та регламенти, розробка скриптів для всіх ситуацій, налаштування CRM-системи, підтримка та контроль, є неактуальними.

У контексті зазначеного апеляційний суд погоджується з аргументом Відповідача про те, що неактуальність послуг не свідчить про їх ненадання.

Відтак, твердження Позивача про те, що Відповідачем не виконано жодного з перелічених у п. 1.2 Договору та Акті від 19.09.2025 зобов`язань, колегією суддів відхиляються як необґрунтовані та такі, що спростовуються матеріалами справи.

Водночас, колегія суддів зауважує, що з огляду на непогодження в умовах договору вартості кожної послуги або етапу послуг – встановити вартість наданих Відповідачем послуг не вбачається за можливе.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про розірвання спірного договору, Позивач посилається на ненадання Відповідачем комплексу послуг з побудови та оптимізації відділу продажів.

Оцінка істотного порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 909/248/17, від 22.01.2019 у справі №927/877/17, від 07.05.2020 у справі №904/299/16.

Колегія суддів, оцінюючи тяжкість порушення умов договору Відповідачем (невиконання повного обсягу послуг) на предмет істотності в розумінні закону, з урахуванням фактичних обставин справи, зокрема, часткової оплати послуг (третя частина оплати у розмірі 2000 доларів США, що підлягала сплаті Позивачем 13.07.2025, не була оплачена), не встановила істотності порушення умов договору як підстави для його розірвання у судовому порядку згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України, як і можливості встановити вартість наданих Відповідачем послуг, а тому, відсутні підстави для розірвання договору про надання послуг №67 від 16.05.2025 та стягнення з Відповідача 166 000 грн.

На переконання судової колегії, за наявності порушень умов договору як зі сторони Позивача, так і зі сторони Відповідача, його розірвання як санкція не буде максимально збалансованим і відповідати тяжкості допущеного порушення Відповідача.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Ураховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Машенко Марини Олександрівни слід задовольнити, оскаржуване рішення - скасувати як таке, що прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275-277, 282-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Машенко Марини Олександрівни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2026 у справі № 904/7071/25 - задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2026 у справі № 904/7071/25 - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Процанюк Світлани Володимирівни на користь Фізичної особи-підприємця Машенко Марини Олександрівни витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 7 267,20 грн., про що видати наказ.

Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 19.10.2026

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя Л.В. Андрейчук

Суддя А.М. Висоцький