Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №908/193/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2026 року м.Дніпро Справа № 908/193/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач)

суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А.,

без проведення судового засідання в повідомлення (виклику) сторін,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Дека-Стар” адвоката Плецької Юлії Вікторівни про вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення у справі № 908/193/25

за позовом: Концерну “Міські теплові мережі”, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Дека-Стар”, м.Запоріжжя

про стягнення 65 325, 20 грн,

ВСТАНОВИЛА:

До Господарського суду Запорізької області звернувся Концерн “Міські теплові мережі” з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Дека-Стар” про стягнення заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії № 71203581 від 01.11.2021, за період з 01 листопада 2021 року по 31 січня 2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язання за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії № 71203581 від 01.11.2021 за період з 01 листопада 2021 року по 31 січня 2024 року в частині оплати наданої позивачем послуги у строках та об`ємах, визначених договором.

Позов заявлено на підставі положень ст.ст. 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 про затвердження “Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг”.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.08.2025 у справі № 908/193/25 позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дека-Стар” на користь Концерну “Міські теплові мережі” за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії № 71203581 від 01.11.2021 за період з 01 листопада 2021 року – 31 січня 2024 року суму грошової заборгованості у розмірі 65325 гривень 20 копійок на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 у Філії АТ “Укрексімбанк” у м. Києві, МФО 322313, ЄДРПОУ 32121458. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дека-Стар” на користь Концерну “Міські теплові мережі” судові витрати зі сплати судового збору 2422 гривні 40 копійок на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 , ПАТ АБ „УКРГАЗБАНК”, МФО 320478, ЄДРПОУ: 32121458.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Дека-Стар”, в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково у сумі 8 934, 37 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді – Іванова О.Г. (доповідач), судді – Парусніков Ю.Б., Верхогляд Т.А.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 14.09.2026 по справі №908/193/25 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЕКА-СТАР” на рішення Господарського суду Запорізької області від 04.08.2025 у справі № 908/193/25 — задоволено частково; рішення Господарського суду Запорізької області від 04.08.2025 у справі № 908/193/25 змінено в мотивувальній частині щодо типу приміщення та формули, яку слід застосувати у розрахунку, відповідно, розміру сум, що підлягають стягненню.

Викладено резолютивну частину рішення Господарського суду Запорізької області від 04.08.2025 у справі № 908/193/25 у такій редакції:

“Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЕКА-СТАР” на користь Концерну “Міські теплові мережі” 8 934,37 грн заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії № 71203581 від 01.11.2021 за період з 01 листопада 2021 року – 31 січня 2024 року.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення 56 390,83 грн — відмовити.”.

В іншій частині рішення Господарського суду Запорізької області від 04.08.2025 у справі № 908/193/25 — залишено без змін.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЕКА-СТАР” на користь Концерну “Міські теплові мережі” 331,38 грн судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.

Стягнуто з Концерну “Міські теплові мережі” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЕКА-СТАР” 3 136,52 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручено Господарському суду Запорізької області.

В свою чергу, 21.09.2026 (зареєстровано судом 22.09.2026) до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Дека-Стар” адвоката Плецької Юлії Вікторівни надійшла заява про вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення у справі №908/193/25, у якій остання зазначає, що під час судового засідання, яке відбулось в суді першої інстанції 04.08.2025 представник ТОВ “ДЕКА-СТАР” - адвокат Плецька Ю.В. звернулась до суду під час судових дебатів у справі з відповідною заявою про те, що докази щодо розміру понесених Відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу разом з відповідною заявою про вирішення питання про судові витрати будуть наданні протягом п`яти днів після ухвалення судом відповідного судового рішення у справі №908/193/25; однак, у зв`язку із задоволенням позову у повному обсязі такі докази Відповідачем до суду першої інстанції не подавались. Натомість, попередній розрахунок розміру судових витрат, які Відповідач очікував понести у зв`язку з розглядом даної справи, було детально зазначено у першій процесуальній заяві - відзиві, а в подальшому - в апеляційній скарзі та додаткових письмових поясненнях на апеляційну скаргу.

У відповідності до ч.8 ст.129 ГПК України заявник подає заяву і відповідні докази протягом 5 днів з дня ухвалення постанови суду. При цьому, оскільки 5 (п`ятий) день для подачі доказів припадає на 19.09.2026, який є суботою (вихідним днем), то, відповідно, останній день для подачі доказів переноситься на перший наступний за 19.09.2026 робочий день - понеділок 21.09.2026.

Просить суд постановити додаткове рішення по справі №908/193/25, яким стягнути з Концерну “Міські теплові мережі”, ЄДРПОУ 32121458, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕКА-СТАР", ЄДРПОУ 33652025, понесені Відповідачем під час розгляду даної справи в суді першої та апеляційної інстанції витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 500,00 грн. (двадцять тисяч п`ятсот гривень 00 коп.).

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.09.2026 для розгляду заяви визначена колегія суддів у складі: головуючого судді – Іванова О.Г. (доповідач), судді – Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.

Ухвалою суду від 22.09.2026 заяву представника відповідача прийнято до розгляду у порядку письмового провадження; позивачу наданий строк (5 днів) на подання заперечень.

Зазначену ухвалу отримано позивачем 23.09.2026 об 11:46 годині.

28.09.2026 (зареєстровано судом 29.09.2026) до суду від представника позивача надійшли заперечення щодо витрат позивача на правничу допомогу, у яких він зауважив:

- щодо не співмірності заявлених витрат, зокрема: - категорія справи є типовою та незначної складності; - дублювання та штучне подрібнення юридичних дій. Зокрема, аналіз доданих Відповідачем актів приймання-передачі послуг свідчить про штучне збільшення обсягу наданих послуг та повторюваність дій: - в Акті від 25.03.2025 включено окремо «представництво в засіданні — 2 000 грн» та «підготовка клопотання про долучення доказів — 2 000 грн», в той час як подання типового процесуального клопотання є складовою частиною підготовки адвоката до судового засідання та не вимагає окремого оплачуваного дослідження; - в Акті від 18.09.2026 зазначається про складання та подачу письмових пояснень від 21.04.2026 на суму 2 000 грн, які за своїм змістом лише дублюють раніше викладену позицію у відзиві та апеляційній скарзі;

- щодо відсутності доказів реальної оплати (фактичного понесення витрат);

- щодо правових висновків Верховного Суду щодо зниження витрат на правничу допомог. Так, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.02.2021 у справі № 910/16281/18: «При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критеріями реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності цих витрат), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін... Вимога співмірності передбачає, що розмір суми, заявленої до відшкодування, не повинен бути явно завищеним порівняно зі складністю справи». Наголошує, що заявлений Відповідачем розмір витрат у сумі 20 500,00 грн є непропорційно високим, надмірним та створює для Позивача (міського комунального підприємства) непомірний і необґрунтований фінансовий тягар.

З урахуванням наведеного просить відмовити ТОВ «ДЕКА-СТАР» у задоволенні заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/193/25 у повному обсязі або у разі часткового задоволення заяви Відповідача — зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до розумного та співмірного розміру, що відповідає складності даної категорії справ.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Дека-Стар” адвоката Плецької Юлії Вікторівни про вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення у справі № 908/193/25, колегія суддів встановила наступне.

У першій заяві по суті справі (відзиві на позов) відповідач наводив попередній розмір судових витрат – 15 000 грн. і зазначав про можливість, у випадку часткового задоволення позову, звернутися із заявою про постановлення додаткового рішення про розподіл судових витрат із наданням детального розрахунку та підтверджуючих дані обставин письмових доказів.

Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд дотримується позиції, відповідно до якої за статтею 124 ГПК України особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були понесені (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2019 у справі № 916/24/18).

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач навів орієнтовний розмір судових витрат в суді апеляційної інстанції – 15000 грн. та зазначив, що відповідні докази будуть подані в порядку ч.8 ст.129 ГПК України (протягом 5 днів з моменту ухвалення постанови).

Постанову у справі ухвалено 14.09.2026, а заяву про ухвалення додаткового рішення подано суду позивачем 21.09.2026. При цьому, оскільки 19 та 20 вересня 2026 року – субота і неділя, вихідні дні, суд констатує, що відповідачем дотримані строки подання відповідних доказів в поряду ч.8 ст.129 ГПК України.

До заяви відповідачем надано:

-договір про надання правничої допомоги, укладений між ТОВ «ДЕКА-СТАР» та Адвокатським об`єднанням "Легес" 20.02.2025;

-акт приймання-передачі послуг від 18.03.2025 на суму 9000,00 грн. без ПДВ;

-рахунок №10/03 від 18.03.2025 на суму 9000,00 грн. без ПДВ;

-акт приймання-передачі послуг від 25.03.2025 на суму 2000,00 грн без ПДВ;

-рахунок №24/03 від 25.03.2025 на суму 2000,00 грн. без ПДВ;

-акт приймання-передачі послуг від 31.07.2025 на суму 2000,00 грн. без ПДВ;

-рахунок №39/07 від 31.07.2025 на суму 2000,00 грн. без ПДВ;

-акт приймання-передачі послуг від 25.08.2025 на суму 3500,00 грн. без ПДВ;

-рахунок №25/08 від 25.08.2025 на суму 3500,00 грн. без ПДВ;

-акт приймання-передачі послуг від 18.09.2026 на суму 2000,00 грн. без ПДВ;

-рахунок №06/09 від 18.09.2026 на суму 2000,00 грн. без ПДВ;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №720 від 26.12.2008 на Плецьку Ю.В.;

- ордер серії АР №1260335 від 22.08.2025 на Плецьку Ю.В.;

- докази направлення заяви учасникам справи.

Так, 20.02.2025 між Адвокатським об`єднанням «ЛЕГЕС», (далі - Адвокатське об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕКА- СТАР» (далі - Клієнт) укладений договір про надання правничої допомоги.

За умовами п. 1.1 Адвокатське об`єднання в обсязі та на умовах визначених цим Договором зобов`язується надати Клієнту, а Клієнт - прийняти та оплатити правничу допомогу щодо представництва інтересів клієнта суді під час розгляду справи №908/193/25 за позовом Концерну «Міські теплові мережі» м. Запоріжжя до ТОВ «Дека-Стар» про стягнення заборгованості за послуги за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії №71203581 у період 3 01.11.2021 по 31.01.2024.

Відповідно до п.1.2 та 1.3 договору під правничою допомогою Сторони домовились вважати: - вивчення матеріалів справи та надання консультацій з питань спірних правовідносин; -представництво інтересів Клієнта у справі в Господарському суді Запорізької області; -представництво Клієнта в суді апеляційної інстанції.

Виконання умов Договору здійснюється старшими партнерами, партнерами та адвокатами Адвокатського об`єднання. При цьому документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути даний Договір, довіреність чи ордер. Адвокатське об`єднання має право за згодою Клієнта залучати для надання правничої допомоги за цим Договором третіх осіб.

За умовами п.4.1-4.2 договору за надання Послуг, що надаються Адвокатським об`єднанням, Клієнт сплачує гонорар та компенсує витрати, пов`язані із наданням Послуг та необхідні для виконання цього Договору. Будь-які гонорари, витрати, передбачені цим Договором, не включають ПДВ.

Гонорар є формою винагороди Адвокатського об`єднання за здійснення представництва та надання Інших видів правової допомоги Клієнту. Розмір гонорару встановлюється: - адвокатські запити - 1 000 грн. - за підготовку тексту відзиву -4 500 грн; - за підготовку тексту заперечень на відповідь на відзив -3 000 грн; -за участь в одному судовому засіданні у суді першої інстанції -2 000 грн;, - за підготовку заяв, клопотань, письмових пояснень, інших процесуальних документів - від 2000 грн; - за підготовку тексту апеляційної скарги -5 000 грн; - - за підготовку тексту відзиву на апеляційну скаргу -4 000 грн; за представлення інтересів Клієнта в судовому засіданні апеляційної інстанції -2000 грн за кожне судове засідання ; Адвокатське об`єднання нараховуватиме гонорари за будь-яку роботу, що виконується в інтересах Клієнта у зв`язку з наданням Послуг, включаючи, але не обмежуючись, наступним: вивчення та аналіз документів: підготовка документів; дослідження юридичних питань; проведення зустрічей та участь в переговорах; візити в суди та інші установи, підготовка до та участь у судових засіданнях, засіданнях та слуханнях інших органів; відрядження, телефонні переговори, включаючи (без обмежень) переговори з Клієнтом та/чи його уповноваженими працівниками, директорами, агентами, підрядниками та ін.; наради між адвокатами чи співробітниками Адвокатського об`єднання стосовно питань щодо надання Послуг. Клієнт та Адвокатське об`єднання можуть домовитися про надання Послуг за фіксовану суму гонорару ("фіксований гонорар"). Порядок обчислення та розмір фіксованого гонорару. встановлюється додатковою угодою до цього Договору.

Згідно з п.4.6. договору Клієнт сплачує гонорар та витрати у безготівковому порядку шляхом перерахування на поточний (банківський) рахунок Адвокатського об`єднання, зазначений у даному Договорі, на підставі рахунку виставленого Адвокатським об`єднанням. При оплаті Послуг Клієнт обов`язково зазначає призначення платежу вказане Адвокатським об`єднанням у виставленому рахунку. Гонорар має бути сплачений протягом 5-ти банківських днів з моменту виставлення рахунку Адвокатським об`єднанням.

18.03.2025 між сторонами підписано акт приймання-передачі послуг за яким станом на 18.03.2025 Адвокатським об`єднанням відповідно до умов Договору про надання правничої допомоги від 20.02.2025 надані послуги правничої допомоги по справі №908/193/25, а саме:

- 28.02.2025 - ознайомлення та вивчення матеріалів справи №908/193/25, вартість послуги 4 000,00 без ПДВ;

- 17.03.2025 - підготовка тексту відзиву на позовну заяву Концерну «МІТМ» по справі №908/193/25 ( у порядку ст. 178 ГІК України) та подача до Господарського суду Запорізької області, вартість послуги - 3 000,00 грн без ПДВ;

- 18.03.2025 - представництво інтересів Клієнта під час судового засідання у справі №908/193/25 в Господарському суді Запорізької області, вартість послуги - 2 000,00 грн.

Загальна вартість наданих послуг за цим актом складає 9 000,00 грн без ПДВ.

25.03.2025 між сторонами підписано акт приймання-передачі послуг за яким станом на 18.03.2025 Адвокатським об`єднанням відповідно до умов Договору про надання правничої допомоги від 20.02.2025 надані послуги правничої допомоги по справі №908/193/25, а саме:

- 25.03.2025 - представництво інтересів Клієнта під час судового засідання у справі №908/193/25 в Господарському суді Запорізької області, вартість послуги - 2 000,00 грн.

- 25.03.2025 -підготовка та подача клопотання про долучення додаткових письмових доказів по справі № 908/193/25, вартість послуг- 2 000,00 грн.

Загальна вартість наданих послуг за цим актом складає 4 000,00 грн без ПДВ.

31.07.2025 між сторонами підписано акт приймання-передачі послуг за яким станом на 31.07.2025 Адвокатським об`єднанням відповідно до умов Договору про надання правничої допомоги від 20.02.2025 надані послуги правничої допомоги по справі №908/193/25, а саме:

- 31.07.2025 - представництво інтересів Клієнта під час судового засідання у справі №908/193/25 в Господарському суді Запорізької області, вартість послуги - 2 000,00 грн.

Загальна вартість наданих послуг за цим актом складає 2 000,00 грн без ПДВ.

25.08.2025 між сторонами підписано акт приймання-передачі послуг за яким станом на 25.08.2025 Адвокатським об`єднанням відповідно до умов Договору про надання правничої допомоги від 20.02.2025 надані послуги правничої допомоги по справі №908/193/25, а саме:

- 25.08.2025 - складання та подача апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області по справі №908/193/25 до Центрального апеляційного господарського суду, вартість послуги - 3 500,00 грн без ПДВ.

Загальна вартість наданих послуг за цим актом складає 3 500,00 грн без ПДВ.

18.09.2026 між сторонами підписано акт приймання-передачі послуг за яким станом на 18.09.2026 Адвокатським об`єднанням відповідно до умов Договору про надання правничої допомоги від 20.02.2025 надані послуги правничої допомоги по справі №908/193/25, а саме:

- 21.04.2026 -складання та подача до Центрального апеляційного господарського суду письмових пояснень до апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області по справі №908/193/25 від 04.08.2025, вартість послуги - 2000,00 грн без ПДВ

Загальна вартість наданих послуг за цим актом складає 2000,00 грн без ПДВ.

На оплату цих актів виставлені рахунки: від 18.02.2025 №10/03 на суму 9000 грн, від 25.03.2025 №24/03 на суму 4000 грн, від 31.07.2025 №39/07 на суму 2000 грн, від 25.08.2025 №25/08 на суму 3500 грн., від 18.09.2026 №06/09 на суму 2000 грн.

Матеріалами справи підтверджується надання позивачу правової допомоги і складання процесуальних документів у справі в суді апеляційної інстанції адвокатом АО «Легес» Плецькою Ю.В. згідно з ордером серії АР №1260335 від 22.08.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії №720 від 26.12.2008.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 282 ГПК України, постанова суду апеляційної інстанції має містити, зокрема, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За приписами п.12 ч.3 ст.2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалено судове рішення.

Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з частиною 1 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Відповідно до приписів частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 ст. 126 ГПК України).

Суд апеляційної інстанції наголошує, що можуть бути розподілені витрати і такі, що вже фактично понесені (відшкодування) і такі, що тільки підлягають сплаті (згідно правового висновку, наведеного у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 по справі № 922/445/19).

У зв`язку з чим не приймаються доводи заперечень відповідача стосовно відсутності доказів оплати виставлених відповідачу рахунків.

Розподіл судових витрат передбачено ст.129 ГПК України, частинами 4, 5 якої встановлено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У даному випадку апеляційну скаргу відповідача задоволено частково і у постанові наведена пропорція задоволення вимог сторін: 13,68% - на користь позивача, 86,32% - на користь відповідача.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 ст.129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Аналогічна позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановах Верховного Суду від 09.04.2024 у справі № 920/1306/21, від 16.04.2024 у справі № 911/737/22.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч. ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Така позиція випливає з правових висновків, які викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Верховного Суду від 16.04.2024 у справі №917/1651/22.

До того ж, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (яка в подальшому підтримана у постановах Верховного Суду від 04.04.2024 у справі №910/8955/22, від 16.04.2024 у справі №911/737/22).

Також Верховний Суд при зменшенні витрат на правову допомогу враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22, від 23.11.2023 у справі №911/2408/22, від 17.04.2024 у справі №910/19865/21).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Так, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як: їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

Як зазначено вище, відповідач заявив про стягнення на його користь витрат на правничу допомогу вартість яких складає 20500 грн.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що зазначена сума складається з витрат понесених у суді першої інстанції на загальну суму 15 000 грн (акти від 18 та 25 березня 2025 року та від 31.07.2025) та витрат у сумі 5500 грн у суді апеляційної інстанції (за актами від 25.08.2025 і 18.09.2026).

У постанові Верховного Суду від 07.11.2024 у справі № 906/835/23, зокрема наголошено, що: «потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанова Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 161/5317/18).».

У свою чергу, у постанові Верховного Суду від 12.03.2025 у справі № 914/1493/24 сформульовано такий висновок:

"6.25. Водночас положення частини восьмої статті 129 ГПК України підлягають застосуванню судом під час дослідження обставин стосовно дотримання стороною порядку та строків подання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, і у разі дотримання стороною цих вимог, суд здійснює розподіл судових витрат. У разі не дотримання стороною порядку та строків на подання таких доказів суд залишає таку заяву без розгляду".

Згідно з п.4.13-4.14 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.10.2022 у справі №910/13813/21: «Господарським процесуальним кодексом України не встановлено неможливості поновлення пропущеного процесуального строку для подання стороною доказів на підтвердження розміру судових витрат у зв`язку з розглядом справи (аналогічний висновок викладено у пункті 20 постанови Верховного Суду від 17.12.2020 у справі № 911/4670/13, подібний за змістом правовий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 21.12.2019 у справі № 910/6298/19, від 24.12.2019 у справі № 909/359/19).

Водночас заяву щодо вирішення питання про стягнення витрат необхідно залишити без розгляду, якщо докази були надані поза межами строку без клопотання про поновлення цього строку та обґрунтування поважності причин його пропуску (аналогічний висновок викладений у пунктах 57-58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).».

З урахуванням наведених висновків Верховного Суду щодо строків подання доказів і інстанційності заявлення відповідних вимог, колегія суддів зазначає, що заяву відповідача в частині стягнення 15000 грн витрат на правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції, які заявлено суду апеляційної інстанції, без клопотання про поновлення строків подання таких доказів і наявності обґрунтованих підстав такого пропуску строку, слід залишити без розгляду.

Відтак, предметом розгляду в суді апеляційної інстанції можуть бути тільки витрати понесені відповідачем в суді апеляційної інстанції, а саме щодо 5500 грн.

Отже, при визначенні розміру правничої допомоги, суд має виходити з всієї сукупності наданих доказів на підтвердження їх понесення і може застосовувати дискрецію повноважень при їх розподілі.

Колегія суддів звертає увагу, що визначений відповідачем розмір вартості адвокатських послуг не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у встановленому розмірі з іншої сторони. В будь-якому разі розмір витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Суд акцентує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, від 17.04.2024 у справі №915/436/23).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що у суді апеляційної інстанції правнича допомога виразилась у складенні процесуальних документів (апеляційній скарзі та письмових поясненнях).

Суд зауважує, що правничі послуги, зазначені у Актах від 25.08.2025 та 18.09.2026 були фактичними, неминучими, а їхній розмір та вартість є обґрунтованими і співмірними із складністю справи. Надання адвокатом Відповідачеві послуг, зазначених у цих актах, підтверджується матеріалами справи, у зв`язку з чим заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Дека-Стар” адвоката Плецької Юлії Вікторівни про вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення в частині витрат в суді апеляційної інстанції підлягає задоволенню та з позивача слід стягнути на користь відповідача 5500 грн.

Керуючись ст.ст. 118, 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Дека-Стар” адвоката Плецької Юлії Вікторівни (№б/н від 21.09.2026) про вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення у справі №908/193/25 – задовольнити частково.

Стягнути з Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку "Азов", 137, ЄДРПОУ 32121458) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕКА-СТАР" (69115, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Михайлова, буд. 9 кв.93, ЄДРПОУ 33652025) 5 500, 00 грн. (п`ять тисяч п`ятсот гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Заяву відповідача в частині стягнення 15000 грн витрат на правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції, - залишити без розгляду.

Видачу відповідних наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Запорізької області.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст додаткової постанови складено і підписано (через перебування у відпустці судді Верхогляд Т.А. та у відрядженні судді Паруснікова Ю.Б.) 19.10.2026.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков