Суд: Центральний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: банківської діяльності, з них
Дата: 08 вересня 2026 р.
Справа: №904/244/25
Суддя: Іванов Олексій Геннадійович
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.09.2026 року м.Дніпро Справа № 904/244/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,
при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.
представники учасників провадження:
від відповідача: Омельченко Є.В. (в залі суду);
інші учасники не з`явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Захаріїв Богдана Дмитровича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2025 (суддя Кеся Н.Б., повний текст якого підписаний 17.11.2025) у справі № 904/244/25
за позовом Фізичної особи - підприємця Захаріїв Богдан Дмитрович, м.Івано-Франківськ
до Акціонерного товариства "Акцент Банк", м.Дніпро
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці Відповідача - Акціонерний Банк "ПІВДЕННИЙ" , м.Одеса
про зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа - підприємець Захаріїв Богдан Дмитрович (далі - Позивач) 20.01.2025 через систему "Електронний суд" звернувся з позовом до Акціонерного товариства "Акцент Банк" (далі - Відповідач), в якому просить суд:
- визнати право позивача на зарахування Банком валютних коштів на розрахунковий рахунок на виконання зобов`язань VZV GROUP INC за Договором (Контрактом) про надання абонентських юридичних, послуг № 11/03-04 від 11 березня 2024 року;
- зобов`язати відповідача здійснити зарахування валютних, коштів у розмірі 107000 доларів США на розрахунковий рахунок, позивача № НОМЕР_1 на виконання зобов`язань VZV GROUP INC за Договором (Контрактом) про надання абонентських юридичних послуг № 11/03-04 від 11 березня 2024 року.
В обґрунтування позову Позивач посилається на те, що 27.12.2024 від Відповідача надійшло повідомлення про те, що на рахунок Позивача надійшов Swift переказ, відправник VZV GROUP INC, призначення - For the law and consulting services. Для його зарахування необхідно в А24 для Бізнесу (стара версія) додати контакт, інвойс(и) з призначення та акти виконаних робіт. Позивач додав в А24 для Бізнесу (стара версія) контракт, акти виконаних робіт, інвойс, проте, Відповідач не забезпечив зарахування суми коштів за платіжною операцією (відправник - VZV GROUP INC) на рахунок отримувача у встановлений законом строк.
17.07.2025 ухвалою суд повернувся до стадії підготовчого провадження та призначив підготовче засідання на 29.07.2025 о 11:00 год. Залучив Акціонерний Банк "ПІВДЕННИЙ", до участі у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на боці Відповідача.
08.09.2025 через систему "Електронний суд" представник Позивача подав заяву (арк.с. 176-177 Т.2), в якій просить суд:
1. Визнати дії АКЦЕНТ-БАНК щодо неналежного виконання платіжної операції від 27.12.2024 до 10.01.2025 неправомірними.
2. Стягнути з АКЦЕНТ-БАНК пеню за порушення строків виконання платіжної операції у розмірі 1498 USD.
09.09.2025 ухвалою суд прийняв заяву про зміну (уточнення) позовних вимог до розгляду, як заяву про зміну предмету позову.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2025 у справі №904/244/25 позов залишено без задоволення.
Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась ФОП Захаріїв Б. Д., в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Окремим додатком до апеляційної скарги додані клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду та про звільнення від сплати судового збору.
При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що за змістом положень статті 23 вказаного Закону суб`єкт первинного фінансового моніторингу, що здійснює або забезпечує здійснення фінансових операцій, має право зупинити здійснення таких операцій, якщо вони є підозрілими, та зобов`язаний зупинити такі фінансові операції у разі виникнення підозри, що вони містять ознаки вчинення кримінального правопорушення, визначеного Кримінальним кодексом України.
У день зупинення фінансової операції суб`єкт первинного фінансового моніторингу повідомляє спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку фінансову операцію, її учасників та про залишок коштів на рахунку клієнта, відкритому суб`єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової операції, та у разі зарахування коштів на транзитний рахунок суб`єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на такому рахунку в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється без попереднього повідомлення клієнта на два робочі дні з дня зупинення включно.
Спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про подальше зупинення фінансових операцій, здійснене відповідно до частини першої цієї статті, на строк до семи робочих днів, про що зобов`язаний негайно повідомити суб`єкта первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронні органи, уповноважені приймати рішення відповідно до КПК України (частина друга статті 23 Закону).
Строк зупинення відповідних фінансових операцій продовжується спеціально уповноваженим органом з наступного робочого дня після подання відповідного узагальненого матеріалу або додаткового узагальненого матеріалу за умови, що загальний строк такого зупинення не перевищуватиме 30 робочих днів.
Строки зупинення фінансових операцій суб`єктами первинного фінансового моніторингу та спеціально уповноваженим органом, зазначені у частинах першій - третій та дев`ятій цієї статті, є остаточними та продовженню не підлягають.
Аналіз вказаних норм права вказує, що випадки обмеження прав клієнта щодо розпорядження коштами, які знаходяться на його рахунку, передбачені спеціальним законодавством, зокрема Законом № 361-IX, проте, здійснення обмежень відповідно до зазначеного Закону є чітко регламентованим за термінами та процедурою.
В матеріалах справи відсутні відомості про те, що банк-відповідач, як суб`єкт первинного фінансового моніторингу, після призупинення операції з зарахування суми коштів в розмірі 107 000 USD за платіжною операцією на рахунок отримувача – позивача, дотримався визначеного статтею 23 Закону № 361-IX порядку повідомлення спеціально уповноваженого органу про цю фінансову операцію та про наявність рішення спеціально уповноваженого органу про продовження зупинення цієї фінансової операції на термін більше двох робочих днів.
Суд першої інстанції зазначене не врахував та дійшов хибного висновку про правомірність призупинення фінансової операції з зарахування суми коштів в розмірі 107000 USD за платіжною операцією на рахунок отримувача – позивача.
Акціонерне товариство "Акцент Банк" у відзиві на апеляційну скаргу просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення господарського суду у цій справі без змін. Зазначає, що з огляду на обсяги проведених операцій, пов`язаність осіб та отримані пояснення від клієнта, Банком зроблено висновок про наявність індикатора подання клієнтом чи його представником банку недостовірної інформації або подання інформації з метою введення банку в оману.
Враховуючи наявність індикатора подання клієнтом чи його представником банку недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману банк, було прийнято рішення відмовити в проведенні операції на підставі ч.1 ст. 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та повернуто 09.01.2025 кошти відправнику.
Банк мав право на проведення перевірки, вказана перевірка проводилась в розумні строки.
Посилання скаржника на ст. 23 вищезгаданого закону недоречні, оскільки Банком не проводилось зупинення фінансових операцій у відповідності до даної статті, що навіть вбачається із самої статті, яка чітко описує зупинення та поновлення фінансових операцій.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді – Іванова О.Г. (доповідач), судді – Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 17.12.2025 здійснено запит матеріалів справи із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
19.12.2025 матеріали справи №904/244/25 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.12.2025 (у складі колегії суддів: головуючий Іванов О.Г. (доповідач), судді – Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.) відновлено строк на подання апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Захаріїв Богдана Дмитровича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2025 у справі №904/244/25; розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 14.05.2026.
Судове засідання, призначене на 14.05.2026 не відбулося, у зв`язку з відрядженням судді Паруснікова Ю.Б.
Ухвалою суду від 01.06.2026 розгляд справи призначено на 09.09.2026.
В судовому засіданні 09.09.2026 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
Фізична особа - підприємець Захаріїв Богдан Дмитрович є клієнтом АТ "А-Банк" та 05.09.2022 підписав електронним цифровим підписом анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (арк.с. 6 т.1).
27.12.2024 до банку надійшов платіж від нерезидента VZV GROUP INC, Рахунок 291039561976 BANK OF AMERICA, N.A. (BOFAUS3N) для зарахування на рахунок позивача ФОП Захаріїв Богдан Дмитровичу РНОКПП НОМЕР_2 , з призначенням платежу: THE LAW AND CONSULTING SERVICESPOP SERVICES.
27.12.2024 Позивачу надійшло повідомлення від Відповідача про надходження Swift переказу на рахунок Позивача. Для його зарахування Відповідач вказав про необхідність надання інформації та документів, що підтверджують проведені операції.
У відповідь Позивач надав Банку Договір (Контракт) №11/03-04 про надання абонентських юридичних послуг від 11.03.2024, за яким Фізична особа Підприємець (ФОП) Захаріїв Богдан Дмитрович, РНОКПП НОМЕР_2 , з однієї сторони (далі-Виконавець) та VZV GROUP INC (надалі-Замовник), в особі директора (засновника) Захаріїв Владислав, який діє на підставі свідоцтва про реєстрацію VZV GROUP INC, з другої сторони, уклали між собою договір, за яким ФОП зобов`язується надати нерезиденту абонентські юридичні послуги, а Замовник, у порядку та строки передбачені договором, зобов`язується їх оплатити.
Відповідач (Банк) посилається на те, що від замовника договір підписано фізичною особою Захаріїв Владислав, який за отриманими банком даними з декларації дружини Захаріїв Богдан Дмитрович - Захаріїв Ганна Михайлівна, є пов`язаною особою з їх сім`єю, однак, у відповіді банку Захаріїв Богдан Дмитрович заперечив наявність особистих зав`язків з представниками компанії нерезидента: на питання банку чи маєте особисті стосунки з представниками або власниками VZV GROUP INC повідомив, що стосунки господарські.
Також Банк повідомив суд, що Захаріїв Богдан Дмитрович в останні роки не здійснював діяльності відповідно свого статистичного КВЕД, по рахунку в банку відсутні платежі по діяльності ФОП. На питання банку стосовно надання документів та інформації, щодо об`єму послуг виконаних за угодою №11/03-04 від 11.03.2024, а саме документів, що дають можливість оцінити об`єм виконаних робіт, вид послуги, місце, кількість годин і строк виконання, вимоги до якості, кількість залучених осіб, Позивачем не було надано відповідної інформації та документації. В наданих клієнтом актах відсутній опис конкретних робіт / послуг, з розбивкою надання послуг по часу та вартості.
З огляду на обсяги проведених операцій, пов`язаність осіб та отримані пояснення від клієнта, Банком зроблено висновок про наявність індикатора подання клієнтом чи його представником банку недостовірної інформації або подання інформації з метою введення банк в оману.
Враховуючи наявність індикатора подання клієнтом чи його представником банку недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману банк, Відповідачем прийнято рішення відмовити в проведенні операції на підставі ч.1 ст. 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", а також Програми ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів Банку, затвердженого Правлінням банку протоколом №23052722 від 16.12.2024 (арк.с.77-131), повернуто 09.01.2025 кошти відправнику.
Третя особа без самостійних вимог на боці Відповідача надала пояснення, що платіж від VZV GROUP INC. На користь Захаріїва Б.Д. в сумі 107 000 USD надійшов в Акціонерний банк "Південний" 26.12.2024 датою валютування 26.12.2024, що підтверджується S.W.I.F.T повідомленнями, що додаються (файли 001, 002). 27.12.2024 кошти були зараховані на коррахунок АТ "Акцент-банк" і відправлене відповідне S.W.I.F.T повідомлення, що додається (файл 003). 09.01.2025 АТ “Акцент-банк” надіслав заяву на повернення коштів, S.W.I.F.T, 10.01.2025 здійснене повернення платежу, кошти списані з кореспондентського рахунку Акціонерного банку "Південний" 10.01.2025. Коли саме кошти були фактично повернуті відправнику (VZV GROUP INC.) банку невідомо - це Банк не може відслідкувати.
На підтвердження недостовірної інформації з боку Позивача Банк надав до справи довідку по клієнту (арк.с. 161 т.1), меморіальний ордер від 09.01.2025 (арк.с. 162, 163 т.1), програму ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів Банку (арк.с. 164-218 т.1), копію щорічної Декларації від особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування Захаріїв Ганни Михайлівни за 2015 рік (арк.с. 18-25 т.3), яка містить відомості про чоловіка: ОСОБА_1 та сина: ОСОБА_2 . Також Банк надав копію паспорту Захаріїв Владислава НОМЕР_3 (арк.с. 24 т.3), податкові звіти ФОП Захаріїв Б.Д. до податкового органу за 2004, 2005, 2006 та 2007 роки, а також письмові відповіді Позивача на запит Банку (арк.с. 29-33 т.3).
Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд виходив із того, що спірна сума, яка надійшла для зарахування Позивачеві, належить до порогової, оскільки перевищує в еквіваленті 400 тис. грн. і потребує належної перевірки з боку банку відповідно до вимог Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”. В свою чергу, Клієнт банку не має права ухилятися від виконання законних вимог банку.
Під час розгляду справи в суді Позивач не надав своїх пояснень щодо поданих Банком документів, твердження банку про наявність особистих стосунків з відправником коштів не заперечував і не спростував. Інших доказів на підтвердження наявності підстав для отримання спірних коштів не надав.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що обставини та докази, на які посилається Банк, доводять підозрілість та сумнівність спірної фінансової операції за участю Позивача, який фактично усунувся від їх спростування під час здійснення Банком фінансового моніторингу та під час розгляду справи в суді.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
Предметом спору є позовні вимоги Позивача про визнання дій АТ "АКЦЕНТ-БАНК" щодо неналежного виконання платіжної операції від 27.12.2024 до 10.01.2025 неправомірними та стягнення з Відповідача пені за порушення строків виконання платіжної операції у розмірі 1498 USD.
Для вирішення спору по суті необхідно встановити, чи правомірно банк відмовився від проведення зарахування коштів на рахунок Позивача.
Правовідносини сторін виникли на підставі банківського рахунку, режим використання якого регулюється загальними положеннями, а також статтями 1066-1076 ЦК України, Законом України "Про платіжні послуги" тощо.
Зокрема, статтею 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
Згідно зі статтею 1068 ЦК України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунку або законом.
Згідно з ч.3 статті 47 Закону України "Про платіжні послуги" надавач платіжних послуг отримувача зобов`язаний забезпечити зарахування суми коштів за платіжною операцією на рахунок отримувача або виплату отримувачу суми платіжної операції в готівковій формі протягом операційного дня надходження коштів на рахунок надавача платіжних послуг отримувача.
Відповідно до статті 86 Закону України "Про платіжні послуги" надавач платіжних послуг несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій відповідно до закону та умов укладених між ними договорів, якщо не доведе, що платіжні операції виконані цим надавачем платіжних послуг належним чином.
Надавач платіжних послуг у разі порушення строків виконання платіжних операцій, передбачених цим Законом або договором про надання платіжних послуг, зобов`язаний сплатити користувачу пеню в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 10 відсотків суми платіжної операції, якщо інший розмір пені не обумовлений договором про надання платіжних послуг.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банком є юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги. Клієнтом банку є будь-яка фізична чи юридична особа, що користується послугами банку.
28 квітня 2020 року набув чинності Закон України № 361-ІХ "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
За приписами пунктів 6, 66 частини першої статті 1 Закону № 361-ІХ верифікація - це заходи, що вживаються суб`єктом первинного фінансового моніторингу з метою перевірки (підтвердження) належності відповідній особі отриманих суб`єктом первинного фінансового моніторингу ідентифікаційних даних та/або з метою підтвердження даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників чи їх відсутність; фінансовий моніторинг - це сукупність заходів, що вживаються суб`єктами фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії, що включають проведення державного фінансового моніторингу та первинного фінансового моніторингу.
За приписами статті 6 Закону № 361-ІХ Відповідач, як банк, є суб`єктом первинного фінансового моніторингу.
Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону №361-ІХ суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов`язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб`єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії.
Згідно з п.2 ч.2 статті 8 Закону №361-ІХ банк зобов`язаний забезпечувати відповідно до вимог, встановлених відповідним суб`єктом державного фінансового моніторингу, належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу, що належним чином надасть можливість виявляти, зокрема, порогові фінансові операції, а також запобігати використанню послуг та продуктів суб`єкта первинного фінансового моніторингу для проведення клієнтами фінансових операцій з протиправною метою.
Статтею 20 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" встановлено, що фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень.
Загальні вимоги щодо виконання банками законодавства України з питань фінансового моніторингу встановлені Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженим постановою правління Національного банку України від 19 травня 2020 року № 65 (далі - Положення № 65).
Зокрема, Індикаторами підозрілості фінансових операцій згідно з Додатком 20 до вищевказаного Положення є таке: клієнт (представник клієнта) не бажає або відмовляється надавати інформацію, потрібну для вжиття заходів належної перевірки, надає її в недостатній мірі або надає сумнівну інформацію, яку важко перевірити; існують підстави підозрювати, що надані інформація/документи для НПК містять неправдиві або підроблені відомості (зокрема очевидними є значні невідповідності, допущені суттєві помилки).
Частиною першою статті 15 Закону № 361-ІХ визначено, що суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний відмовитися від проведення фінансової операції у разі подання клієнтом чи його представником суб`єкту первинного фінансового моніторингу недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману суб`єкта первинного фінансового моніторингу.
Згідно зі статтею 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 86 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Матеріалами справи підтверджено, що 27 грудня 2024 року до банку надійшов платіж від нерезидента VZV GROUP INC. Рахунок 291039561976 BANK OF AMERICA, N.A. (BOFAUS3N) для зарахування на рахунок позивачу ФОП Захаріїв Богдан Дмитрович, РНОКПП НОМЕР_2 , з призначенням платежу: THE LAW AND CONSULTING SERVICESPOP SERVICES.
З метою отримання від позивача інформації та документів, що підтверджують проведені операції, банком йому направлено запит документів.
Від позивача Банку надано Договір (Контракт) № 11/03-04 про надання абонентських юридичних послуг від 11 березня 2024 року, за яким Фізична особа Підприємець (ФОП) Захаріїв Богдан Дмитрович, РНОКПП НОМЕР_2 , з однієї сторони, (надалі-Виконавець) та VZV GROUP INC (надалі-Замовник), в особі директора (засновника) Владислава Захаріїв, який діє на підставі свідоцтва про реєстрацію VZV GROUP INC, з другої сторони, уклали між собою договір, за яким ФОП зобов`язується надати нерезиденту абонентські юридичні послуги, а Замовник, у порядку та строки передбачені договором, зобов`язується їх оплатити (від замовника договір підписано фізичною особою Захаріїв Владислав, який за отриманими банком даними з декларації дружини ОСОБА_1 - Захаріїв Ганна Михайлівна, є пов`язаною особою з їх сім`єю, однак, у відповіді банку Захаріїв Богдан Дмитрович заперечив наявність особистих зав`язків з представниками компанії нерезидента: на питання банку чи маєте особисті стосунки з представниками або власниками VZV GROUP INC повідомив, що стосунки господарські).
Крім того, Захаріїв Богдан Дмитрович в останні роки не здійснював діяльності відповідно свого КВЕД, по рахунку в банку відсутні платежі по діяльності ФОП.
На питання банку стосовно надання документів та інформації, щодо об`єму послуг виконаних за угодою № 11/03-04 від 11.03.2024, а саме:
- документів що дають можливість оцінити об`єм виконаних робіт, вид послуги, місце,
кількість годин і строк виконання, вимоги до якості, кількість залучених осіб, не надано відповідної інформації та документації. В наданих клієнтом актах відсутній опис конкретних
робіт / послуг, з розбивкою надання послуг по часу та вартості.
З огляду на обсяги проведених операцій, пов`язаність осіб та отримані пояснення від клієнта, Банком зроблено висновок про наявність індикатора подання клієнтом чи його представником банку недостовірної інформації або подання інформації з метою введення банку в оману.
Враховуючи наявність індикатора подання клієнтом чи його представником банку недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману банк, прийнято рішення відмовити в проведенні операції на підставі ч.1 ст. 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та повернуто 09.01.2025 кошти відправнику.
Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі подання клієнтом чи його представником суб`єкту первинного фінансового моніторингу недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману суб`єкта первинного фінансового моніторингу.
Аналогічні критерії встановлені і внутрішніми банківськими документами, а саме - Програмою ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів Банку.
Розділ ІV. Порядок дій, які забезпечують здійснення заходів з належної перевірки клієнта (заходів з ідентифікації та верифікації, встановлення КБВ, моніторингу ділових відносин та фінансових операцій, актуалізації даних про клієнта); Підрозділ Моніторинг ділових відносин та фінансових операцій.
З урахуванням ризик-орієнтовного підходу під час з`ясування мети і характеру майбутніх ділових відносин з клієнтом уповноважений працівник Банку зобов`язаний визначати чи належить клієнт та/або його діяльність до осіб/діяльності, яким притаманні ознаки ризиковості та/або які за сферою своєї діяльності або іншими ознаками можуть мати ризики легалізації кримінальних доходів/фінансування тероризму, зокрема, є:
за фактами поведінки клієнта:
- надає фальшиві, або суперечливі документи/інформацію, без правдоподібних причин, що вводять в оману уповноваженого працівника;
- відмовляється явно або з великим небажанням надає необхідні документи/інформацію, звичайні в банківських угодах та обслуговуванні, без правдоподібних причин.
Розділ VІІ. Порядок дій стосовно відмови банку від встановлення (підтримання) ділових відносин / відкриття рахунку (обслуговування), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку / відмови від проведення фінансової операції.
1. Банк зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі:
- якщо здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників, є неможливим або якщо у банку виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені;
- встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей;
- подання клієнтом чи його представником банку недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману банк.
На підтвердження недостовірної та сумнівної інформації з боку Позивача Банк надав до справи:
- довідку по клієнту (арк.с. 161 т.1);
- меморіальний ордер від 09.01.2025 (арк.с. 162, 163 т.1);
- програму ідентифікації, верифікації та вивчення клієнтів Банку (арк.с. 164-218 т.1);
- копію щорічної Декларації від особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування Захаріїв Ганни Михайлівни за 2015 рік (арк.с. 18-25 т.3), яка містить відомості про чоловіка: ОСОБА_1 та сина: ОСОБА_2 ;
- також Банк надав копію паспорту Захаріїв Владислава НОМЕР_3 (арк.с. 24 Т.3);
- податкові звіти ФОП Захаріїв Б.Д. до податкового органу за 2004, 2005, 2006 та 2007 роки;
- а також письмові відповіді Позивача на запит Банку (арк.с.29-33 т.3), згідно з якими Позивач не підтвердив наявність особистих стосунків з представником юридичної особи – нерезидента - VZV GROUP INC в особі гр. Захаріїв Владислава, та ухилився від підтвердження фактичного надання юридичних послуг, з якими пов`язується спірна сума за позовом, обмежившись посиланням на положення чинного законодавства.
Колегія суддів приймає до уваги, що спірна сума, яка надійшла для зарахування Позивачеві, належить до порогової, оскільки перевищує в еквіваленті 400 тис. грн. і потребує належної перевірки з боку банку відповідно до вимог Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”. В свою чергу, Клієнт банку не має права ухилятися від виконання законних вимог банку.
Також колегія суддів приймає до уваги, що Банком встановлено, що Захаріїв Богдан Дмитрович в останні роки не здійснював діяльності відповідно до свого статистичного КВЕД, по рахунку в банку відсутні платежі по діяльності ФОП, інших банківських рахунків у нього немає, зі слів Позивача. На питання банку стосовно надання документів та інформації, щодо об`єму послуг виконаних за угодою №11/03-04 від 11.03.2024, а саме документів що дають можливість оцінити об`єм виконаних робіт, вид послуги, місце, кількість годин і строк виконання, вимоги до якості, кількість залучених осіб, Позивачем не було надано відповідної інформації та документації.
Під час розгляду справи в суді Позивач не надав своїх пояснень щодо поданих Банком документів, твердження банку про наявність особистих стосунків з відправником коштів не заперечував і не спростував. Інших доказів на підтвердження наявності підстав для отримання спірних коштів не надав.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов правильного висновку, що обставини та докази, на які посилається Банк, доводять підозрілість та сумнівність спірної фінансової операції за участю Позивача, який фактично усунувся від їх спростування під час здійснення Банком фінансового моніторингу та під час розгляду справи в суді.
Отже, докази, які подані Банком, визнані більш вірогідними для встановлення факту недостовірності інформації, наданої банку Позивачем, в той час, як докази на спростування цього Позивачем не надані. Таким чином, колегія суддів не вбачає в поведінці Відповідача дій, які протирічать вимогам чинного законодавства і є необґрунтованими. У зв`язку з цим у справі відсутні підстави вважати дії Банку неправомірними, а також відсутні підстави для стягнення пені за прострочку в зарахуванні коштів на рахунок Позивача.
Також варто зазначити наступне. Як вбачається із наведених вище матеріалів справи, Банк мав право на проведення перевірки, вказана перевірка проводилась в розумні строки, що підтверджується наступними обставинами, а саме:
- кошти надійшли до Банку 27.12.2024;
- Банком запитано надання підтверджуючих документів;
- 30 та 31 грудня 2024 року позивачем надіслані повідомлення на адресу банку, дати вбачаються з повідомлень;
- 02.01.2025 Банком направлено лист щодо необхідності додаткових документів та пояснень;
- Позивач листом від 05.01.2025 направив додаткові документи;
- 09.01.2025 Банком повернуто кошти відправнику.
Таким чином, все зупинення операції зайняло 9 робочих днів (28 та 29.12.2025 і 04 та 05.01.2025 - вихідні). Більш того, після надання документів їх перевірка тривала 3 робочих дні).
Окрім того, слід звернути увагу, що вказані кошти не підлягали зарахуванню на рахунок позивача через підстави зазначені в довідці, тому і застосування положень ст. 47 ЗУ "Про платіжні послуги" чи іншого аналогічного законодавства не є можливим.
За змістом положень статті 23 вказаного Закону суб`єкт первинного фінансового моніторингу, що здійснює або забезпечує здійснення фінансових операцій, має право зупинити здійснення таких операцій, якщо вони є підозрілими, та зобов`язаний зупинити такі фінансові операції у разі виникнення підозри, що вони містять ознаки вчинення кримінального правопорушення, визначеного Кримінальним кодексом України.
У день зупинення фінансової операції суб`єкт первинного фінансового моніторингу повідомляє спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку фінансову операцію, її учасників та про залишок коштів на рахунку клієнта, відкритому суб`єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової операції, та у разі зарахування коштів на транзитний рахунок суб`єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на такому рахунку в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється без попереднього повідомлення клієнта на два робочі дні з дня зупинення включно.
З огляду на що, посилання скаржника на ст. 23 вищезгаданого закону недоречні, оскільки Банком не проводилось зупинення фінансових операцій у відповідності до даної статті. Що навіть вбачається із самої статті, яка чітко описує зупинення та поновлення фінансових операцій.
Варто зазначити, що відповідно до ст. 1 Закону, фінансова операція - будь-які дії щодо активів клієнта, вчинені за допомогою суб`єкта первинного фінансового моніторингу або про які стало відомо суб`єктам первинного фінансового моніторингу, зазначеним у підпунктах "а"-"д" пункту 7 частини другої статті 6 цього Закону, у рамках ділових відносин з клієнтом, суб`єктам державного фінансового моніторингу, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, державним органам, що провадять діяльність у сфері запобігання та протидії, правоохоронним та розвідувальним органам України в рамках виконання цього Закону.
В даному ж випадку кошти не належали позивачеві, вони не були зараховані на його рахунок, в їх зарахування відмовлено, тому і вважати їх активами клієнта не можна.
Аналогічно і до посилання скаржника на обов`язок банку щодо повідомлення спеціально уповноваженого органу. В даному випадку такого обов`язку у банку не було.
Також колегія суддів відхиляє твердження Позивача про те, що відмова Банку у зарахуванні коштів є втручанням у право позивача на мирне володіння своїм майном, що несумісне із вимогою пропорційності, викладеною у статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, мотивуючи тим, що не дотримано справедливий баланс, який мав бути встановлений між захистом права заявника на мирне володіння майном та вимогами публічного інтересу українського суспільства.
Зокрема, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте, попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції).
Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.
Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, а останнє - характеризуватися доступністю для заінтересованих осіб, чіткістю, наслідки його застосування мають бути передбачуваними.
Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, то Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів.
Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа - добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (рішення ЄСПЛ у справах “Рисовський проти України” від 20 жовтня 2011 року (Rysovskyy v. Ukraine, заява № 29979/04), пункт 68, “Кривенький проти України” від 16 лютого 2017 року (Kryvenkyy v. Ukraine, заява № 43768/07), пункт 45).
Отже, втручання у право Банку на мирне володіння коштами, які надійшли на користь Позивача, ґрунтується на законі, про який зазначено вище. Легітимною метою такого втручання є публічні інтереси у забезпеченні національної безпеки та запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
З огляду на недобросовісність поведінки у спірних правовідносинах саме Позивача, втручання у право останнього на мирне володіння зазначеними коштами буде пропорційним зазначеній легітимній меті і, враховуючи встановлені обставини справи, не становитимуть для Позивача надмірного тягаря.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення в апеляційному порядку, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Захаріїв Богдана Дмитровича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2025 у справі №904/244/25 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2025 у справі №904/244/25 – залишити без змін.
Судові витрати Фізичної особи - підприємця Захаріїв Богдана Дмитровича за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена та підписана суддею Івановим О.Г. 13.10.2026, суддями Верхогляд Т.А. (через перебування у відпустці) та Парусніковим Ю.Б. (через перебування у відрядженні) 19.10.2026.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков
Оригінал: reyestr.court.gov.ua