Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №922/1075/26 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Харків Справа № 922/1075/26

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Шутенко І.А.

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.

за участю представників сторін:

позивача – Миронов О.П.

відповідача – Машенко Н.В., Каутна І.Г.

розглянувши апеляційну скаргу ТОВ "Інвол А" (1979Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 25.08.2026 у справі № 922/1075/26 (повне рішення складено 02.09.2026 в приміщенні господарського суду Харківської області суддею Хотенцем П.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвол А", м. Харків

до Харківської торгово - промислової палати, м. Харків

про зобов`язання виконати умови договору

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвол А", м. Харків звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Харківської торгово - промислової палати, м. Харків, в якій просив зобов`язати Харківську торгово - промислову палату (ЄДРПОУ 02944768) виконати умови договору, а саме вчинити дії з видачі сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвол А" (ЄДРПОУ 42583345) за заявою від 16 грудня 2025 року б/н за договором оренди комунального майна №377Н від 12 квітня 2019 року. Просить покласти на відповідачів витрати зі сплати судового збору.

30 червня 2026 року через систему "Електронний суд", представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвол А" подано клопотання (вхідний № 15869) про призначення судової будівельно – технічної експертизи.

02 липня 2026 року через систему "Електронний суд", представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвол А" подано заяву (вхідний № 16095) про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив зобов`язати Харківську регіональну торгово-промислову палату (ЄДРПОУ 02944768) повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвол А" (ЄДРПОУ 42583345) від 16 грудня 2025 року про засвідчення форс-мажорних обставин за договором оренди комунального майна № 377Н від 12 квітня 2019 року.

02 липня 2026 року через систему "Електронний суд", представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвол А" подано заяву (вхідний № 16116) про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Харківської обласної ради.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 липня 2026 року, серед іншого, відмовлено у задоволенні клопотання (вхідний № 15869 від 30 червня 2026 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвол А" про призначення судової будівельно – технічної експертизи; відмовлено у задоволенні заяви (вхідний № 16116 від 02 липня 2026 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвол А" про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Харківської обласної ради; відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвол А" в заяві (вхідний № 16095 від 02 липня 2026 року) про уточнення позовних вимог.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.08.2026 у справі № 922/1075/26 у позові відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції установив, що договору, про зобов`язання виконати умови якого заявлені вимоги у даній справі, не існує. Суд дійшов до висновку, що заявляючи вимоги про вчинення дії з видачі сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин, позивач фактично просить суд підмінити зазначений орган, що є недопустимим, оскільки вирішення цього питання не відноситься до компетенції господарського суду.

Не погодившись з вказаним рішенням, ухваленим господарським судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось ТОВ "Інвол А", в якій просить:

- призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу згідно клопотання позивача, заявленого в суді першої інстанції 30.06.2026;

- скасувати рішення господарського суду Харківської області від 25.08.2026 у справі № 922/1075/26 та ухвалити нове рішення, яким зобов`язати Харківську торгово-промислову палату повторно розглянути заяву ТОВ «Інвол А» від 16.12.2025 щодо видачи сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин за договором оренди комунального майна № 377Н від 12.04.2019;

- стягнути з Харківської торгово-промислової палати на користь ТОВ «Інвол А» судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно та невмотивовано відмовив у призначенні експертизи у справі, у залученні третьої особи, у задоволенні заяви про уточнення позовних вимог, неповно дослідив обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Інвол А" (1979Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 25.08.2026 у справі № 922/1075/26. Призначено справу до розгляду 13.10.2026.

02.10.2026 від Харківської торгово-промислової палати надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Інвол А". У відзиві вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, а доводи апелянта безпідставними та такими, що не ґрунтуються на положеннях закону. Наводить аргументи на підтвердження своєї позиції у справі. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду просить залишити без змін.

В судовому засіданні 13.10.2026 представник заявника апеляційної скарги підтримав її доводи та вимоги. Просить задовольнити скаргу

Крім того, наполягає на задоволенні заяви про призначення у справі судової експертизи відповідно до клопотання позивача від 30.06.2026.

Представники відповідача заперечували як проти вимог апеляційної скарги, так і проти клопотання апелянта проведення експертизи.

Заслухавши позиції представників сторін, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм процесуального права та правильність застосування норм матеріального права в межах вимог та доводів апеляційної скарги, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

16 грудня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвол А" (позивач) звернулося до Харківської торгово - промислової палати (відповідач) із заявою (вхідний № 743 від 31 грудня 2025 року) про засвідчення форс-мажорних обставин за договором оренди комунального майна № 377Н від 12 квітня 2019 року.

09 січня 2026 року та 19 січня 2026 року позивачем були направлені письмові пояснення до заяви від 16 грудня 2025 року на 4-х аркушах з додатками.

Рішеннями Харківської торгово - промислової палати від 22 січня 2026 року № 15/63.01-6 у засвідченні форс-мажорних обставин за заявами від 16 грудня 2025 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвол А" було відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням позивач направив скаргу до Торгово-промислової палати України. Листом від 24 лютого 2026 року за вихідним №475/05-5 було відмовлено у задоволенні скарги з підстав відсутності процедури адміністративного оскарження рішень про відмову у видачі сертифікату.

Позивач зазначає, що відмова відповідача у видачі сертифікату про засвідчення форс-мажорної обставини є необґрунтованою та такою, що суперечить нормам чинного законодавства. При цьому позивач вказує що причиною виникнення спору стало питання щодо наявності/відсутності підстав для зобов`язання відповідача вчинити дії - виконати умови договору. Відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань за договором про надання послуг, що стало підставою для звернення позивача з позовом про зобов`язання вчинити дії (примусове виконання обов`язку в натурі).

Як встановлено та зазначено вище, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог.

ТОВ "Інвол А" не погодився з ухваленим у справі рішенням та звернувся з апеляційною скаргою.

Східний апеляційний господарський суд вважає, що місцевий господарський суд правильно установив, що предметом позову у даній справі є наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання ТПП видати сертифікат про засвідчення форс-мажорних обставин.

При цьому, предметом доказування у даній справі є правомірність/неправомірність відмови ТПП видати сертифікат про засвідчення форс-мажорних обставин.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції ТОВ "Інвол А" звертався з клопотаннями про призначення у справі судової експертизи, про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Харківської обласної ради, про уточнення позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 липня 2026 року, серед іншого, відмовлено у задоволенні клопотання (вхідний № 15869 від 30 червня 2026 року) ТОВ "Інвол А" про призначення судової будівельно – технічної експертизи; відмовлено у задоволенні заяви (вхідний № 16116 від 02 липня 2026 року) ТОВ "Інвол А" про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Харківської обласної ради; відмовлено ТОВ "Інвол А" в заяві (вхідний № 16095 від 02 липня 2026 року) про уточнення позовних вимог.

З огляду на те, що судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні вказаних клопотань позивача, ці ж клопотання заявлені апелянтом (позивачем) в апеляційній скарзі.

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Оскільки як установлено апеляційним господарським судом позивач реалізував своє процесуальне право та заявляв відповідні клопотання у суді першої інстанції, однак суд відмовив у їх задоволенні, наявні правові підстави для можливості їх розгляду під час апеляційного провадження.

Розглянувши клопотання апелянта про призначення у справі судової експертизи, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Визначення поняття доказів, вимоги щодо доказів, властивостей доказів та порядку їх оцінки врегульовано у главі 5 "Докази та доказування" ГПК України.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Частиною 1 статті 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Як установлено та зазначено вище, предметом доказування у даній справі є правомірність чи неправомірність відмови ТПП у видачі сертифікату під час розгляду заяви ТОВ "Інвол А" від грудня 2025 року.

Отже, для вирішення цього спору необхідно дослідити достатність поданих товариством разом із заявою від грудня 2025 року доказів, на підставі яких ТПП відмовила у видачі сертифікату про наявність форс-мажорних обставин.

При цьому, призначення у справі експертизи, висновок якої не був доданий до заяви товариства, не може вважатись доказом, який підтвердить чи спростує обставини, що входять до предмету доказування у даній справі, оскільки висновок експерта фактично змінить обсяг документів, які були у розпорядженні ТПП під час розгляду заяви ТОВ "Інвол А", поданої ним у грудні 2025 року.

ТОВ "Інвол А" самостійно формував подану до ТПП заяву про видачу сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин та пакет документів, які були до неї додані. Незгода товариства з комплектом документів, які були додані до заяви від грудня 2025 року та намагання змінити обсяг таких документів, щоб підтвердити свою позицію, не є підставою, з якою закон пов`язує необхідність призначення експертизи.

З огляду на зазначене вище, Східний апеляційний господарський суд відмовляє у задоволенні клопотання ТОВ "Інвол А" про призначення експертизи.

Щодо клопотання про ТОВ "Інвол А" про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Харківської обласної ради, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно статті 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Проаналізувавши наведену норму, колегія суддів зазначає, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору мають знаходитись з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін. Разом з цим, предмет спору повинен бути за межами цих правовідносин, інакше така особа може мати самостійні вимоги на предмет спору. Відтак, не є можливим покладення на третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, будь-яких матеріально-правових обов`язків, а також установлення чи захист їхніх прав. Тобто є неможливим винесення рішення або ухвали суду про права чи обов`язки цих третіх осіб.

З огляду на наведенні положення вбачається, що необхідною умовою для залучення третьої особи до участі у справі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, є наявність юридичного інтересу до предмету спору у такої особи.

Матеріали справи свідчать про те, що вирішення спору у даній справі на користь будь-якої зі сторін будь-яким чином не може вплинути на права та інтереси Харківської обласної ради.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання ТОВ "Інвол А" про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Харківської обласної ради.

Щодо клопотання ТОВ "Інвол А" про уточнення позовних вимог, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у постанові від 26 березня 2018 року у справі № 910/7036/17 погодився із висновками господарських судів, що Законом України "Про торгово-промислові палати України" до компетенції відповідача віднесено вирішення питання чи є вказані у поданій позивачем заяві № 01-34/2/1844 від 04 листопада 2016 року обставини форс-мажорними (обставини непереборної сили) і в цьому випадку суд не вправі замість Торгово-промислової палати України надавати оцінку чи є викладені позивачем в заяві № 01-34/2/1844 від 04 листопада 2016 року обставини форс-мажорними (обставинами непереборної сили). Заявляючи вимогу про зобов`язання відповідача розглянути заяву про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) позивач вимагає від суду фактично підмінити Торгово-промислово палату України, що є неприпустимим, оскільки саме до повноважень зазначеного органу в силу положень частини 3 статті 14 Закону України "Про торгово-промислові палати України" віднесено засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб. Наслідком прийняття судового рішення про захист порушеного права має відбутися відновлення такого права у обраний позивачем спосіб, а також необхідність встановити зміст самого порушеного права, яке підлягає захисту. Відмовляючи у задоволенні позову, господарські суди правильно виходили з того що, зважаючи на зміст позовних вимог у даній справі, навіть у разі прийняття судом рішення про захист прав позивача в обраний ним спосіб, фактично його права не будуть відновлені, оскільки рішення суду про зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) не тягне за собою виникнення у Торгово-промислової палати України обов`язку видати позивачу сертифікат про засвідчення форс-мажорних обставин, оскільки вирішення цього питання так і залишиться на розсуд відповідача.

Таким чином, вимоги про зобов`язання Харківську регіональну торгово-промислову палату повторно розглянути заяву, позивач фактично просить суд підмінити зазначений орган, що є недопустимим, оскільки вирішення цього питання не відноситься до компетенції господарського суду.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання ТОВ "Інвол А" в заяві про уточнення позовних вимог.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, Східний апеляційний господарський суд керується наступним.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об`єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об`єднання.

Згідно частини 2 ст. 4 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", втручання державних органів та їх посадових осіб у діяльність торгово-промислових палат, так само як і втручання торгово-промислових палат у діяльність державних органів та їх посадових осіб не допускається.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" (далі - Закон), торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановлюється Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (далі - Регламент), який було затверджено рішенням Президії ТПП України від 18 грудня 2014 року №44(5), зі змінами і доповненнями.

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів.

Згідно п. 6.3.1 Регламенту, у заяві, зокрема, зазначається, які саме зобов`язання за договором, контрактом, угодою та/або законом, нормативним актом не можуть бути виконані у встановлений термін внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) з посиланням і наданням доказів таких обставин, початок їх виникнення і термін дії, які на думку Заявника унеможливили виконання цих зобов`язань у встановлений договором, контрактом, угодою та/або законом, нормативним актом термін та інші відповідні відомості. У заяві зазначаються також телефонні номери для зв`язку, електронна адреса, спосіб отримання Сертифіката (особисто, через уповноважену особу, кур`єрською чи звичайною поштою тощо).

Згідно п. 6.5 Регламенту тягар доказування настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) покладений на Заявника. Заявник несе відповідальність за повне та належне оформлення встановленої форми заяви для відповідної категорії Заявників, достовірність викладених фактів, наданих документів, доказів, даних, вірність завірених ним копій згідно з чинним законодавством України. Неналежне та неповне оформлення встановленої форми заяви для відповідної категорії Заявників таабо ненадання документів, передбачених у цій заяві, є підставою для відкладення розгляду заяви для можливості надання додаткових пояснень, документів, доказів тощо, з повідомленням про це Заявника письмово.

У пункті 6.6 Регламенту встановлено, що уповноважена особа приймає до розгляду заяви з доданим до неї повним відповідним комплектом документів, що пройшли вхідну реєстрацію з присвоєнням реєстраційного номера в ТПП України/регіональній ТПП.

Згідно з п.п. 6.8, 6.9, 6.10 Регламенту, уповноважена особа ТПП України/ регіональної ТПП має право: вимагати від заявника подання оригіналів документів для огляду, додаткових даних, документів, пояснень, доказів настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і т.ін.; відкласти розгляд заяви, максимально на двадцять один робочий день для можливості надання заявником додаткових пояснень, документів, доказів тощо, повідомивши заявника про це письмово за встановленою формою; прийняти рішення щодо оформлення відмови, у разі ненадання заявником після встановленого терміну додаткових пояснень, документів, доказів тощо, повідомивши заявника про це письмово за встановленою формою; повернути заявнику документи без розгляду на підставі відповідного звернення протягом семи робочих днів з дня надходження заяви про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Надані заявником документи для засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) мають свідчити про: надзвичайність таких обставин (носять винятковий характер і знаходяться за межами впливу сторін); непередбачуваність обставин (їх настання або наслідки неможливо було передбачити, зокрема на момент укладення відповідного договору, перед терміном настанням зобов`язання або до настання відповідного обов`язку); невідворотність (непереборність) обставин (неминучість події/подій та/або її/їх наслідків); причинно-наслідковий зв`язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов`язань (за договором, контрактом, угодою, законом, нормативним актом, актом органів місцевого самоврядування тощо).

За результатами розгляду заяви і наданих документів та дійшовши висновку уповноваженою особою щодо можливості засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), торгово-промислова палата, за наявністю підстав, видає сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Як установлено судом першої інстанції, під час апеляційного провадження та підтверджується матеріалами справи відмова відповідача видати сертифікат пов`язана з тим, що надані позивачем документи для засвідчення форс-мажорних обставин не відповідали вимогам пункту 6.9 Регламенту, оскільки не свідчили про непередбачуваність таких обставин (їх настання або наслідки неможливо було передбачити, зокрема на момент укладення відповідного договору, перед терміном настанням зобов`язання або до настання відповідного обов`язку). Такі дії відповідача узгоджуються з пунктом 6.14 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Доведення наявності форс-мажорних обставин покладається на особу, яка порушила зобов`язання, тобто на позивача. Саме він має подавати відповідні докази в разі виникнення спору. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 15 червня 2018 року у справі за № 915/531/17, від 26 травня 2020 року у справі за № 918/289/19, від 17 грудня 2020 року у справі за №913/785/17 щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні".

Водночас позивач, звертаючись до Харківської торгово - промислової палати, не довів належними та допустимими доказами свою правову позицію щодо наявності та дії форс-мажорних обставин та не надав достатні необхідні належні докази, що стало підставою для Харківської торгово - промислової палати надати заявнику лист-відповідь від 22 січня 2026 року №15/3/63.01-6, якою йому було відмовлено у засвідченні форс-мажорних обставин.

В свою чергу, ТОВ "Інвол А" сплатив за послуги Харківської ТПП за розгляд документів на предмет засвідчення форс-мажорних обставин 5625,00 грн.

При цьому, відповідачем були повернуті позивачу сплачені ним кошти в розмірі 5625,00грн згідно платіжної інструкції № 8 від 30.01.2026.

Східний апеляційний господарський суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що між сторонами відсутні договірні зобов`язання, на виконанні яких наполягає позивач.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

ТОВ "Інвол А" не доведено існування між сторонами договірних відносин. Східний апеляційний господарський суд зауважує на тому, що позивач помилково ототожнює розгляд ТПП заяв про засвідчення форс-мажорних обставин з договірними правовідносинами. Розгляд таких заяв відноситься до компетенції ТПП та регулюється Регламентом ТПП, а не договором. Договору про засвідчення форс- мажорних обставин між ТОВ "Інвол А" та ТПП не укладалось.

Лист-відмова Харківської ТПП не може бути правочином в розумінні наведеного вище законодавства України, оскільки лист Харківської ТПП № 15//3/63.01-6 від 22.01.2026 року не створює будь-яких зобов`язань ані для позивача, ані для відповідача, про що правильно виснував суд першої інстанції.

Східний апеляційний господарський суд відхиляє як безпідставні аргументи апелянта про те, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про відсутність публічного зобов`язання відповідача.

Відповідно до статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Східний апеляційний господарський суд зауважує, що засвідчення форс-мажорних обставин не є стандартизованою послугою в розумінні положень статті 633 ЦК України, яка надається невизначеному колу споживачів за однаковими умовами. Встановлення наявності форс-мажору здійснюється виключно за поданням окремої заяви та аналізу конкретного договору, обставин та доказів, які зазначаються та подаються заявником. Отже правовідносини заявника та ТПП мають індивідуальний та оціночний характер, що суперечить правовій природі публічного договору.

Крім того, нормами чинного законодавства не віднесено засвідчення форс-мажорних обставин до публічних договорів.

Таким чином правовідносини, пов`язані з розглядом заяви про засвідчення форс-мажорних обставин та прийняття рішення про видачу або відмову у видачі сертифіката не відповідають ознакам публічного договору, визначеним статтею 633 ЦК України.

Отже доводи апелянта про наявність публічного договору та публічного зобов`язання у правовідносинах з ТПП з видачі сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин є такими, що не ґрунтуються на нормах матеріального права.

Східний апеляційний господарський суд зауважує на тому, що звернення ТОВ "Інвол А" до Харківської ТПП та сплата при такому зверненні встановленого платежу не породжують у ТПП безумовного обов`язку видати сертифікат, а створюють лише обов`язок здійснити розгляд поданої заяви і доданих до неї документів, за наслідками такого розгляду прийняти відповідне рішення про засвідчення форс-мажорних обставин або про відмову у їх засвідченні.

ТПП відповідно до закону та установленого регламентом порядку розглянуло подану ТОВ "Інвол А" заяву та ухвалило за наслідками її розгляду рішення про відмову у видачі сертифікату.

Сама лише незгода ТОВ "Інвол А" з ухваленим ТПП рішенням не є підставою для задоволення вимоги про зобов`язання ТПП змінити таке рішення.

Місцевий господарський суд обґрунтовано з урахуванням вимог закону та актуальної судової практики з аналогічних правовідносин зазначив, що є неприпустимим підміна органу, до компетенції якого законом віднесено розгляд заяв про видачу сертифікатів про засвідчення форс мажорних обставин.

Як установлено та зазначено вище, відмова ТПП у видачі сертифікату мотивована тим, що надані ТОВ "Інвол А" документи не свідчили про непередбачуваність таких обставин (їх настання або наслідки неможливо було передбачити, зокрема на момент укладення відповідного договору, перед терміном настанням зобов`язання або до настання відповідного обов`язку).

Позивачем не спростовані підстави відмови ТПП у видачі сертифікату. Натомість під час розгляду даної справи позивачем фактично визнано недостатність поданих ним до ТПП доказів для засвідчення факту наявності форс-мажорних обставин (так, позивач просив призначити експертизу для визначення цих обставин, долучити додаткові документи, які не були подані ним до заяви).

Оскільки законом визначено, що саме до компетенції ТПП відноситься видача сертифікатів про засвідчення форс-мажорних обставин, то вимога позивача про зобов`язання ТПП видати відповідний сертифікат не є такою, що ґрунтується на вимогах закону.

Східний апеляційний господарський суд вважає безпідставними та такими, що не відповідають обставинам справи твердження апелянта про те, що суд першої інстанції неправильно застосував статтю 16 ЦК України.

Так, на переконання апелянта, місцевий господарський суд не розглянув можливості надати позивачу реальний спосіб захисту шляхом зобов`язання відповідача виконати обов`язок в натурі (належним чином розглянути заяву). На думку апелянта виконання обов`язку в натурі є зобов`язання ТПП видати сертифікат.

При цьому, як виснувано вище, суд не має права підміняти ТПП у його виключній компетенції щодо розгляду відповідних заяв. Як зазначено вище, ТПП виконало свій обов`язок щодо розгляду заяви ТОВ "Інвол А" та на підставі доданих до заяви доказів дійшла висновку про відсутність підстав для видачі сертифікату.

Апелянтом не доведено, що ТПП порушила порядок розгляду заяви, який установлений законом, або не надала оцінку поданим заявником документів.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвалюючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд дотримався норм процесуального права та правильно застосував норми матеріального права. Підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення апеляційний господарський суд не установив, тому воно підлягає залишенню без змін.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження, тому її вимоги не підлягають задоволенню.

З огляду на висновок апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні апеляційної скарги витрати апелянта зі сплати судового збору за звернення зі скаргою відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись с. 129, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 282-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ "Інвол А" (1979Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 25.08.2026 у справі № 922/1075/26 залишити без задоволення

Рішення господарського суду Харківської області від 25.08.2026 у справі № 922/1075/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 286-289 ГПК України.

Повна постанова складена 16.10.2026.

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя І.А. Шутенко