Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №918/613/24 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року Справа № 918/613/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Романюк Ю.Г., суддя Саврій В.А. , суддя Миханюк М.В.

розглянувши без повідомлення (виклику) сторін заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юлія Трейд" про ухвалення додаткової постанови у справі № 918/613/24

в межах розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Технокомплектсервіс" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 18.08.2026, постановлену суддею Торчинюком В.Г. у м. Рівному (повний текст ухвали складено 18.08.2026)

у справі № 918/613/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юлія Трейд"

до Державного підприємства "Зірненський спиртовий завод"

про стягнення в сумі 1 669 394 грн. 59 коп.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18.08.2026 у справі № 918/613/24 заяву про заміну сторони виконавчого провадження задоволено. Замінено боржника у виконавчому провадженні з виконання наказу Господарського суду Рівненської області від 19.09.2024 у цій справі - Державне підприємство "Зірненський спиртовий завод" його процесуальним правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Технокомплектсервіс". У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Юлія Трейд" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2026 у справі № 918/613/24, серед іншого, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Технокомплектсервіс" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Рівненської області від 18.08.2026 у справі № 918/613/24 залишено без змін.

07.10.2026 до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Юлія Трейд" про ухвалення додаткової постанови щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.20236, серед іншого, прийнято до розгляду заяву ТзОВ "Юлія Трейд" про ухвалення додаткової постанови у справі № 918/613/24. Розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Юлія Трейд" про ухвалення додаткової постанови у справі № 918/613/24 ухвалено здійснювати в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення (виклику) учасників справи. Запропоновано ТзОВ "Технокомплектсервіс" у строк до 16.10.2026 включно (з урахуванням ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2026 про виправлення описки) надати свої заперечення щодо заяви ТзОВ "Юлія Трейд" про ухвалення додаткової постанови у справі № 918/613/24.

ТзОВ "Технокомплектсервіс" правом на подання заперечень не скористалося.

Розглядаючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юлія Трейд" про ухвалення додаткової постанови, Північно-західний апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Право особи на отримання правничої допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване ст. 131-2 Конституції України, ст. 16 ГПК України, відповідними нормами Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Суд враховує, що за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначено у ч. 4 ст. 129 ГПК України. Зокрема, у п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим, у ч. 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (така ж правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).

Серед іншого, Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Колегія суддів апеляційної інстанції також наголошує, що у пункті 148 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23 зазначено: "Велика Палата Верховного Суду наголошує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи".

Таким чином, вирішуючи заяву/клопотання сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на апеляційну скаргу ТзОВ "Юлія Трейд" повідомило, що попередній орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції становить 16 000,00 грн, та заявило про необхідність їх розподілу. Також позивач зазначив, що докази розміру цих витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 29.06.2026 між ТзОВ "Юлія Трейд" (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням "ГАРМАТА ЕНД ПАРТНЕРС" в особі керуючого партнера Гармати Тараса Вікторовича (Виконавець) укладено договір про надання правової допомоги №29/06. Відповідно до пункту 1.1 договору Виконавець зобов`язується надавати Клієнту комплексну правову допомогу в обсягах, необхідних для забезпечення його поточної господарської діяльності, а Клієнт зобов`язується приймати та оплачувати ці послуги.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що до переліку правової допомоги входять, зокрема, представництво та захист інтересів Клієнта в судах усіх інстанцій, включаючи підготовку позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, відзивів, клопотань та інших процесуальних документів.

Згідно з пунктом 3.1 договору вартість послуг визначається за фактом їх надання на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі наданих послуг залежно від обсягу фактично витраченого часу або за погодженими сторонами фіксованими ставками на окремі види робіт. Пунктом 3.2 договору встановлено, що оплата фактично наданих послуг здійснюється Клієнтом шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця протягом п`яти банківських днів з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг за відповідний звітний період.

Повноваження адвоката Гармати Тараса Вікторовича на представництво інтересів ТзОВ "Юлія Трейд" у Північно-західному апеляційному господарському суді підтверджуються ордером серії ВС № 1494220 від 03.09.2026, виданим Адвокатським об`єднанням "ГАРМАТА ЕНД ПАРТНЕРС" на підставі договору № 29/06 від 29.06.2026.

У заяві від 07.10.2026 про ухвалення додаткової постанови позивач просить стягнути з ТзОВ "Технокомплектсервіс" 16 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції. На підтвердження заявлених витрат позивач послався на зазначений договір та додав до заяви ордер на надання правничої допомоги і акт №2 приймання-передачі наданих правничих послуг від 07.10.2026.

Відповідно до акта №2 від 07.10.2026 загальна вартість послуг, наданих у межах апеляційного перегляду справи № 918/613/24, становить 16 000,00 грн та складається з: правового аналізу апеляційної скарги ТзОВ "Технокомплектсервіс" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 18.08.2026, дослідження судової практики Верховного Суду щодо правонаступництва у процедурі приватизації та застосовного законодавства - 5 000,00 грн; підготовки та подання відзиву на апеляційну скаргу, що містив попередній розрахунок судових витрат і клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - 6 000,00 грн; представництва інтересів позивача у судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду 06.10.2026 в режимі відеоконференції - 5 000,00 грн.

В акті сторони підтвердили, що послуги надано вчасно та в повному обсязі, їх обсяг, якість і вартість відповідають умовам договору, а Замовник не має претензій щодо обсягу, якості, строків та вартості наданих послуг. Згідно з пунктом 5 акта погоджена вартість послуг підлягає сплаті Замовником у порядку та строки, визначені договором.

Оцінивши доводи заяви позивача, а також фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового зменшення заявлених до розподілу витрат.

Щодо 5 000,00 грн, заявлених за правовий аналіз апеляційної скарги, дослідження судової практики Верховного Суду та застосовного законодавства, і 6 000,00 грн за підготовку та подання відзиву на апеляційну скаргу колегія суддів зазначає, що ці послуги у справі становлять взаємопов`язаний комплекс робіт, спрямованих на формування та викладення заперечень проти доводів апеляційної скарги. Відтак обґрунтованість заявлених за них витрат підлягає оцінці сукупно, з урахуванням змісту підготовленого процесуального документа та обсягу виконаної адвокатом роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, адвокат Гармата Т.В. представляв інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Юлія Трейд" під час розгляду судом першої інстанції заяви про заміну сторони виконавчого провадження. Отже, представник був обізнаний із підставами заяви, змістом договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу, акта приймання-передачі та правовою позицією свого клієнта щодо переходу до покупця майнових обов`язків підприємства.

Предметом апеляційного перегляду була ухвала про заміну боржника у виконавчому провадженні. Підготовка відзиву передбачала спростування доводів скаржника щодо обсягу правонаступництва, застосування спеціальних положень законодавства у період воєнного стану та значення припинення первісного боржника. При цьому відповідні заперечення ґрунтувалися на правовій оцінці договору, акта приймання-передачі та інших обставин, які вже досліджувалися судом першої інстанції.

Колегія суддів враховує необхідність дослідження актуальної судової практики та підготовки відповідей на доводи апеляційної скарги. Водночас попередня участь адвоката у розгляді заяви, вже сформована позиція стягувача, предмет апеляційного перегляду та зміст поданого відзиву свідчать про непропорційність покладення на апелянта всієї заявленої за ці послуги суми у розмірі 11 000,00 грн.

Стосовно включеного до відзиву клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції колегія суддів враховує, що воно стосувалося організації дистанційної участі представника, тому таке клопотання має стандартний процесуальний характер, не потребує значного часу, дослідження доказів чи формування окремої правової позиції по суті спору. Аналогічний підхід щодо оцінки витрат на підготовку заяв про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції викладено у постанові Верховного Суду від 28.01.2026 у справі № 914/1493/24 та додатковій постанові Верховного Суду від 28.05.2026 у справі № 914/2331/24.

Зважаючи на викладення клопотання у складі відзиву та відсутність в акті окремо визначеної вартості його підготовки, колегія суддів не враховує його як самостійну послугу, за яку необхідно визначити додаткову суму компенсації.

З огляду на наведене, керуючись критеріями обґрунтованості та пропорційності витрат, визначеними частиною п`ятою статті 129 ГПК України, колегія суддів вважає обґрунтованим покладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "Технокомплектсервіс" 3 000,00 грн сукупно за правовий аналіз апеляційної скарги, дослідження законодавства і судової практики, підготовку та подання відзиву.

Щодо 5 000,00 грн, заявлених за представництво інтересів позивача, колегія суддів ураховує, що згідно з протоколом № 7190164 судове засідання тривало з 14 год 51 хв до 14 год 59 хв, тобто 8 хвилин. Відповідно до протоколу № 7197413 проголошення вступної та резолютивної частин постанови тривало з 15 год 14 хв до 15 год 15 хв, тобто 1 хвилину.

Правова позиція позивача була викладена у відзиві, а участь представника у засіданні полягала у її підтриманні та наданні відповідних пояснень. Оцінюючи тривалість засідання у сукупності з предметом апеляційного перегляду, обсягом виконаних адвокатом дій, його попередньою обізнаністю зі справою та необхідністю підготовки й очікування проголошення постанови, суд вважає покладення на апелянта всієї заявленої суми непропорційним.

Відтак, керуючись частиною п`ятою статті 129 ГПК України, колегія суддів визнає обґрунтованим покладення на апелянта 1 000,00 грн із заявлених 5 000,00 грн за представництво інтересів позивача.

Отже, із заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю "Юлія Трейд" 16 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції колегія суддів вважає обґрунтованими та такими, що підлягають покладенню на Товариство з обмеженою відповідальністю "Технокомплектсервіс", витрати у загальному розмірі 4 000,00 грн.

У відшкодуванні решти 12 000,00 грн за рахунок апелянта слід відмовити.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юлія Трейд" про ухвалення додаткової постанови у справі № 918/613/24 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технокомплектсервіс" (04201, м. Київ, вул. Сім`ї Кулженків, буд. 35, код ЄДРПОУ 40943423) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юлія Трейд" (35500, Рівненська обл., м. Радивилів, вул. Кременецька, буд. 52, код ЄДРПОУ 41155095) 4 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. Господарському суду Рівненської області на виконання додаткової постанови видати наказ.

4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

5. Справу № 918/613/24 повернути до Господарського суду Рівненської області.

Повний текст постанови складено "19" жовтня 2026 р.

Головуюча суддя Романюк Ю.Г.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Миханюк М.В.