Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №911/174/22 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2026 р. Справа№ 911/174/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Доманської М.Л.

Пантелієнка В.О.

за участі секретаря Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Шульга А.В. орд.;

від відповідача 1: Холод В.С. орд.;

від відповідача 2: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенс Технолоджи"

на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 27.05.2026

у справі №911/174/22 (суддя А.Ф. Черногуз)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенс Технолоджи"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аримком-Україна",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Акм-груп"

про припинення порушення прав інтелектуальної власності,

УСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 27 травня 2026 суд задовольнив частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аримком-Україна" про ухвалення додаткового рішення у справі №911/174/22.

Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенс технолоджи" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аримком-Україна" 121948 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У решті вимог заяви відмовив.

Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фенс Технолоджи" подало до суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване додаткове рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Аримком-Україна" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що заявлені витрати ТОВ "Аримком Україна" є необґрунтованими, документально не підтвердженими та не відповідають критерію "розумного розміру"; аналогічна заява ТОВ "Аримком-Україна" та розумність заявленої суми витрат вже досліджувалася та встановлювалася в межах цивільної справи №757/15355/22-ц, яка стала підставою для перегляду рішення у даній справі за нововиявленими обставинами, і в якій ТОВ "Аримком-Україна" намагалось стягнути з власника ТОВ "Фенс Технолоджи" ОСОБА_1 витрати на правничу допомоги в розмірі 277 206 грн, однак додатковим рішенням Печерського районного суду міста Києва від 26.11.2025 у справі №757/15355/22-ц зазначена заява була задоволена частково і стягнуто лише 40 000 грн; не отримавши завищену суму витрат на професійну правничу допомогу у справі № 757/15355/22-ц, намагається стягнути знову ж таки безпідставно велику суму коштів в межах даної справи №911/174/22, що є незаконним та несправедливим.

Відповідач 1 у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її задоволення та просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, посилаючись на те, що із 207 966 грн, заявлених стороною відповідача витрат на правничу допомогу за наслідками розгляду справи №911/174/22 суд першої інстанції стягнув лише 86 564,00 грн, а також було стягнуто витрати відповідача1 у межах перегляду справи №911/174/22 за нововиявленими обставинами у розмірі 35 384,00 грн; судом було враховано критерії реальності, необхідності та розумності їх розміру, зокрема обсяг наданих послуг, складність справи та її значення для сторін; посилання апелянта на справу №757/15355/22-ц є некоректним, оскільки мова йде про різні судові провадження різних юрисдикцій, предмета спору, складності та обсягу виконуваної роботи; крім того, додатковим рішенням у справі №757/15355/22-ц визнано право ТОВ "Аримком-Україна" на компенсацію, а в апеляційній скарзі по даній справі позивач взагалі заперечує проти стягнення цих витрат бодай у якомусь розмірі; суд першої інстанції детально оцінив критерії реальності, необхідності та розумності витрат і зменшив їх суму більш ніж удвічі, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування додаткового рішення відсутні. Також вказує, що у зв`язку із поданням позивачем апеляційної скарги відповідач 1 поніс витрати на правничу допомогу (подання відзиву та участь в судовому засіданні) в розмірі 18 750,00 грн, які просить стягнути з позивача.

Учасники процесу належним чином повідомлялись про розгляд апеляційної скарги в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвал суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що підтверджується довідками про доставку електронного документа до електронних кабінетів всіх учасників справи.

Оскільки явка сторін у судове засідання не була визнана обов`язковою, суд, на підставі ч.12 ст. 270 ГПК України, ухвалив здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача 2.

Представник позивача (апелянта) у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, та просив її задовольнити.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, також просив стягнути з позивача судові витрати.

Заслухавши пояснення представників позивача і відповідача 1, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у січні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фенс Технолоджи" звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аримком-Україна" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Акм-груп" про припинення порушення прав інтелектуальної власності на корисну модель "Декорована огорода", захищену патентом України № 113850 від 10.02.2017 та корисну модель "Спосіб виготовлення декорованої огорожі", захищену патентом України № 138049 від 11.11.2019.

У відзиві на позовну заяву відповідач 1 зазначив, що планує понести витрати, що пов`язані з розглядом справи, за наступним орієнтовним розрахунком: витрати на правничу (правову) допомогу - від 35000 грн до 70000 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 14.02.2023 позов задоволено частково. Зобов`язано ТОВ "Аримком-Україна" припинити порушення прав інтелектуальної власності на корисну модель "Декорована огорода", захищену патентом України № 113850 від 10.02.2017 та корисну модель "Спосіб виготовлення декорованої огорожі", захищену патентом України № 138049 від 11.11.2019. У позові до ТОВ "Акм-груп" було відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 02.03.2023 стягнуто з ТОВ "Аримком-Україна" на користь ТОВ "Фенс технолоджи" 9 924,00 грн. судового збору, 12 500,00 грн. витрат на проведення експертизи, 23 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 зі справи рішення та додаткове рішення суду першої інстанції залишені без змін. Постановою Верховного Суду від 29.08.2023 касаційну скаргу ТОВ "Аримком-Україна" залишено без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 у справі № 911/174/22 - без змін.

02.04.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Аримком-Україна" надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Київської області від 14.02.2023. Також у вказаній заяві відповідач 1 просив стягнути на його користь з позивача судові витрати у суді першої інстанції та під час оскарження ухвали від 02.08.2022 про зупинення провадження у справі (витрати на правничу допомогу 181 751 грн, судовий збір за подачу касаційної скарги 2481 грн); судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення (14886 грн); судові витрати у суді касаційної скарги; судовий збір за подачу касаційної скарги (19848 грн); витрати на правничу допомогу (26215 грн).

24.04.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Аримком-Україна" надійшла заява про розподіл судових витрат, згідно з якої відповідач просить суд стягнути з позивача 243350 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.04.2026 заява про ухвалення додаткового рішення прийнята до розгляду. Судом вирішено здійснювати розглядати заяву без виклику учасників справи.

Позивач не скористався правом подати заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, хоча був належним чином повідомлений про прийняття її до розгляду, що підтверджується довідкою про доставку ухвали суду до електронного кабінету 29.04.2026 о 21:34.

Оскаржуваним додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 27 травня 2026 суд задовольнив частково заяву ТОВ "Аримком-Україна" про ухвалення додаткового рішення та стягнув з ТОВ "Фенс технолоджи" на користь ТОВ "Аримком-Україна" 121948 грн витрат на професійну правничу допомогу, а у решті вимог заяви відмовив.

Надавши оцінку наданим доказам, фактичним обставинам справи, суд першої інстанції прийшов до висновку, що визначений заявником розмір витрат на послуги адвоката є завищеним, не відповідає критеріям розумності та співрозмірності, що суперечить принципу розподілу витрат, у зв`язку із чим зменшив розмір витрат боржника на професійну правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на позовну заяву та у заяві про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами відповідач 1 зазначив орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні 21.04.2026 вказав, що протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду буде надано докази, що підтверджують розмір витрат.

24.04.2026, тобто в межах п`ятиденного строку після прийняття рішення від 21.04.2026 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, ТОВ "Аримком-Україна" подало заяву про ухвалення додаткового рішення з доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, а саме, у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 4 ст. 129 ГПК України).

Згідно сталих правових позицій Верховного Суду у разі ухвалення нового рішення суд має вирішити питання щодо розподілу судових витрат за загальними правилами процесуального закону, включаючи витрати, понесені під час попереднього розгляду справи.

Рішенням суду, прийнятим за результатами перегляду справи за нововиявленими обставинами, у задоволенні позову було відмовлено, отже понесені відповідачем 1 витрати підлягають покладенню на позивача.

За вимогами частин 5, 8 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з положеннями статті 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивачем не були подані заперечення на заяву відповідача 1 про ухвалення додаткового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач 1 просив стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу, понесені під час розгляду справи по суті, у загальному розмірі 207966 грн, з яких 181751,00 грн становлять витрати на правничу допомогу у суді першої інстанції та під час оскарження ухвали про зупинення провадження (заява від 20.02.2023), а 26215 грн - витрати на правничу допомогу у суді касаційної інстанції (докази були додані до касаційної скарги).

Крім того, відповідач 1 зазначив, що у зв`язку з переглядом справи за нововиявленими обставинами між ТОВ "Аримком-Україна" та адвокатським об`єднанням "Компетенс" було укладено договір про надання правничої допомоги, відповідно до умов якого вартість послуг адвоката становила 3072 грн за годину роботи.

На підтвердження понесених витрат відповідачем 1 наведено детальний опис виконаних адвокатом робіт, зокрема: вивчення матеріалів справ та формування правової позиції, складання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, підготовка клопотання про долучення доказів, участь у судовому засіданні та підготовка заяви про ухвалення додаткового рішення. Загальна тривалість виконаних робіт, за твердженням заявника, склала 11,5 годин, а загальна вартість наданої правничої допомоги - 35384 грн, які, як зазначено у заяві, були фактично сплачені відповідачем 1.

В підтвердження наданих послуг відповідачем 1 долучено до матеріалів справи, зокрема:

- заява від 20.02.2023 №35492 з додатками (том 3 арк. 138) до якої долучено копію Договору про надання правничої допомоги від 03.02.2022 №АА000133 від 03.02.2022 та додаткові угоди до нього, оригінали рахунків-фактури та копії платіжних інструкцій, актів наданих послуг;

- касаційна скарга від 26.06.2023 №37355 (том 4 арк. 164);

- заява про ухвалення додатково рішення від 24.04.2026 до якої долучено договір про надання правничої допомоги від 27.03.2026 №20260327/1, доручення від 27.03.2026, рахунок-фактури від 27.03.2026, звіт про виконану роботу, рахунки-фактури та платіжні інструкції на 35384 грн.

Так, згідно з розрахунком від 20.02.2023, відповідачу 1 були надані такі послуги:

1. Складання та подання відзиву на позовну заяву - 9600 грн;

2. Участь у судовому засіданні 14.06.2022 - 4917 грн;

3. Підготовка та подання клопотання про зупинення провадження у справі №911/174/22 - 10638 грн;

4. Участь у судовому засіданні 12.07.2022 - 10989 грн;

5. Підготовка та подання заперечень щодо пояснень позивача на клопотання про зупинення провадження - 16663,50 грн; участь у судовому засіданні 02.08.2022 - 11109 грн;

6. Ознайомлення з матеріалами справи (апеляційною скаргою) - 5596,50 грн; складання та подання відзиву на апеляційну скаргу - 18655 грн;

7. Участь у судовому засіданні в апеляційній інстанції 20.09.2022 - 11193 грн;

8. Складання та подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 у справі №911/174/22 - 18725 грн; судовий збір за подання касаційної скарги - 2481 грн.

9. Участь у судовому засіданні 22.11.2022 - 7490 грн.

10. Підготовка та участь у судовому засіданні 06.12.2022 - 22470 грн.

11. Підготовка та участь у судовому засіданні 14.02.2023 - 11235 грн; підготовка та подання заяви про відшкодування судових витрат - 11235 грн; підготовка та подання заперечень щодо компенсації судових витрат позивача - 11235 грн.

Загальна сума витрат на правничу допомогу становить 181751 грн.

Крім того, 27 березня 2026 року відповідач 1 уклав Договір про надання правничої допомоги №20260327/1 з адвокатським об`єднанням "Компетенс".

Відповідно до Додатку № 2 до вказаного Договору Клієнт доручає Об`єднанню надання правничої допомоги у справі №911/174/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенс Технолоджи" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аримком-Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Акм-Груп" про припинення порушення прав інтелектуальної власності та зобов`язання вчинити дії.

Сторони погодили, що за виконання цього Доручення Клієнт здійснює оплату за наступним тарифом: 3 072 грн/год, що є еквівалентом 70 дол. США за курсом НБУ, встановленим на день укладання цього Доручення. Сторони узгодили, що розмір оплати у гривнях, зазначений у цьому додатку, змінюється пропорційно зміненню курсу долара США по відношенню до гривні України відповідно до курсу НБУ на дату здійснення оплати або виставлення рахунку.

Згідно звіту про надані послуги від 22.04.2026 відповідачу 1 на виконання вказаного договору були надані наступні послуги:

- вивчення матеріалів справи з метою виявлення підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинам, складання правової стратегії - 2 год.;

- складання заяви про перегляд рішення у справі №911/174/22 за нововиявленими обставинами - 6 год.;

- складання клопотання про долучення доказів виконання рішення у справі №757/15355/22-ц - 0,5 год.;

- участь у судовому засіданні - 2 год.;

- складання та подання заяви про ухвалення додаткового рішення - 1 год.

Всього 11,5 год.

Звіт підписаний представниками АО "Компетенс" та ТОВ "Аримком-Україна" та у ньому зазначено, що своїм підписом замовник засвідчує, що послуги виконавцем було надано належно, згідно з умовами договору.

Також надані рахунки-фактури, складені АО "Компетенс" та платіжні інструкції на загальну суму 35384 грн, що підтверджують фактичне понесення відповідних витрат.

Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

Позивачем під час розгляду заяви судом першої інстанції не заявляв клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Однак, Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 11.02.2021 у справі №920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).

У постановах від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 11.02.2021 у справі №920/39/20 Верховний Суд також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом першої інстанції при розгляді заяви відповідача 1 було враховано вказані правові позиції Верховного Суду та відмовлено у задоволенні витрат відповідача 1 щодо наступних послуг: підготовка та подання клопотання про зупинення провадження у справі №911/174/22 - 10638 грн; підготовка та подання заперечень щодо пояснень позивача на клопотання про зупинення провадження - 16663,50 грн; ознайомлення з матеріалами справи (апеляційною скаргою) - 5596,50 грн; складання та подання відзиву на апеляційну скаргу - 18655 грн; участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції 20.09.2022 - 11193 грн; складання та подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 у справі №911/174/22 - 18725 грн; судовий збір за подання касаційної скарги - 2481 грн; підготовка та подання заяви про відшкодування судових витрат у розмірі 11235 грн; адвокатські витрати понесені в суді касаційної інстанції у розмірі 26215 грн.

Таким чином, доведеним і обґрунтованим є розмір витрат на професійну правничу допомогу при первісному розгляді справи становить 86564 грн.

При цьому суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що витрати, пов`язані з поданням клопотання про зупинення провадження, його подальшим оскарженням та переглядом відповідних судових рішень, не призвели до позитивного для відповідача 1 результату та не можуть бути покладені на іншу сторону спору, а подача заяви про відшкодування судових витрат є процесуальною дією, спрямованою виключно на реалізацію права сторони на розподіл судових витрат, та не пов`язана безпосередньо з розглядом спору по суті.

Також суд першої інстанції вірно встановив, що результатами касаційного перегляду Верховним Судом рішення судів попередніх інстанцій, якими позов було задоволено, залишено без змін, а отже саме позивач був стороною, на користь якої ухвалено остаточне судове рішення на відповідній стадії процесу, тому подальше скасування судового рішення за нововиявленими обставинами не змінює результату розгляду справи у суді касаційної інстанції та не є підставою для покладення на позивача витрат відповідача, понесених у зв`язку з касаційним переглядом справи.

Щодо витрат в сумі 35384,00 грн, понесених позивачем при перегляді рішення суду за нововиявленими обставинами, то апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вказані витрати є документально підтвердженими, пов`язаними з розглядом справи за нововиявленими обставинами та співмірними зі складністю виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих послуг і часом, витраченим на їх виконання.

Отже, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що розумним, пропорційним і обґрунтованим розміром витрат на послуги адвоката при розгляді даної справи у даному спорі є сума 121948 грн (86564 грн + 35384 грн).

Посилання позивача на те, що додатковим рішенням Печерського районного суду міста Києва від 26.11.2025 у справі №757/15355/22-ц на користь ТОВ "Ариком-Україна" вже було стягнуто 40 000 грн витрат на правничу допомогу, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки розподіл витрат у кожній судовій справі здійснюється окремо, з врахуванням обсягу фактично наданих послуг.

Таким чином, доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування додаткового рішення господарського суду першої інстанції.

Суд першої інстанції дослідив та правильно оцінив надані учасниками справи докази, правильно застосував до них належні норми процесуального права, а тому додаткове рішення Господарського суду Київської області законне і обґрунтоване, отже, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов`язані з розглядом апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенс Технолоджи" залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Київської області від 27 травня 2026 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду Київської області.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 19.10.2026.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді М.Л. Доманська

В.О. Пантелієнко