Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №712/9647/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 14 жовтня 2026 р.

Справа: №712/9647/26

Суддя: Пономар В. О.

Справа № 712/9647/26

Провадження № 2/712/5062/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі

головуючого - судді Пономаря В.О.,

за участю секретаря судового засідання Рясик Д.Д.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу та розміру стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

І. Описова частина

1.1. Короткий зміст позовних вимог

У липні 2026 року ОСОБА_1 , діючи через представницю адвоката Коробкову Г.О., звернулася до суду з позовом, у якому просить змінити спосіб та розмір стягнення аліментів, визначених судовим наказом Городищенського районного суду Черкаської області від 16.11.2011 у справі № 2-н-54: замість 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку стягувати з ОСОБА_2 на її користь на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Також просить покласти на відповідача судовий збір та стягнути з нього 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На обґрунтування позову зазначає, що сторони перебували у шлюбі, зареєстрованому 16.10.2010. Від шлюбу мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 18.09.2012 шлюб розірвано. За судовим наказом від 16.11.2011 з відповідача стягуються аліменти у розмірі 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивачка вважає визначений раніше розмір аліментів недостатнім для належного забезпечення потреб дитини. Посилається на рівність обов`язків батьків щодо її утримання та передбачене законом право одержувача аліментів змінити спосіб їх стягнення. Стверджує, що відповідач є здоровим і працездатним, отримує дохід, інших осіб на утриманні не має, а тому може сплачувати аліменти у запропонованому розмірі.

1.2. Рух справи та позиції учасників

Позовна заява ОСОБА_1 14.07.2026 надійшла до Соснівського районного суду м. Черкаси.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.07.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом. Розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. Від її представника ОСОБА_5 18.09.2026 надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.

В судове засідання відповідач повторно не з`явився. Про час і місце розгляду справи повідомлявся шляхом надсилання судової повістки-повідомлення за зареєстрованим місцем проживання засобами поштового зв`язку. Проте, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, своїм правом на подання відзиву не скористалася.

ІІ. Мотивувальна частина

2.1. Встановлені судом обставини

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Воронівською сільською радою Городищенського району Черкаської області 03.08.2011, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Його батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_6 . Актовий запис про народження № 4 складено 03.08.2011.

Судовим наказом Городищенського районного суду Черкаської області від 16.11.2011 у справі № 2-н-54 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_6 присуджено аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16.11.2011 і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 18.09.2012 у справі № 2302/1403/2012 шлюб між сторонами, зареєстрований 16.10.2010 виконавчим комітетом Воронівської сільської ради Городищенського району Черкаської області, актовий запис № 6, розірвано. Неповнолітнього сина ОСОБА_4 залишено проживати з матір`ю. Рішення набрало законної сили 28.09.2012.

Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 12.08.2017 підтверджується реєстрація шлюбу позивачки з ОСОБА_7 , актовий запис № 83. Після державної реєстрації шлюбу її прізвище змінено на ОСОБА_8 .

Постановою державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції від 10.08.2012 відкрито виконавче провадження № 33831191 з виконання судового наказу від 16.11.2011 у справі № 2-н-54.

За інформацією про виконавче провадження, отриманою 08.07.2026, виконавче провадження № 33831191 має стан «Відкрито», а виконавчий документ перебуває на виконанні у Чорнобаївському відділі державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області.

2.2. Норми права та оцінка доводів сторін

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 2 ст. 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Згідно зі ст. 181СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Частиною 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З правового аналізу вищезазначених норм вбачається, що Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження ст. 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Проте право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Змінюючи спосіб стягнення аліментів з платника суд має визначити їх розмір за правилами, встановленими ст. 182 СК України, тобто з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 05.02.2014 у справі № 6-143цс14.

Як установлено у цій справі, позивачка є матір`ю дитини та одержує аліменти за судовим наказом Городищенського районного суду Черкаської області від 16.11.2011 у справі № 2-н-54. За цим судовим наказом аліменти визначені в частині від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Позивачка просить перейти до їх визначення у частці від фактичного заробітку (доходу) батька. Отже, предметом звернення є зміна способу визначення аліментних платежів, яка дасть змогу пов`язати участь батька в утриманні сина з його доходами.

Суд ураховує, що на час видання судового наказу син сторін був немовлям, а на час звернення з цим позовом йому виповнювалося п`ятнадцять років. Відповідно збільшились матеріальні витрати на задоволення потреб дитини, яка в силу вікового цензу потребує більшого матеріального забезпечення, а також у зв`язку із підвищенням цін.

Зазначена теза визнається на законодавчому рівні, оскільки законом визначено істотно більший розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років ніж для дітей молодшого віку.

Отже, підставами для зміни розміру та способу стягнення аліментів є збільшення матеріальних потреб дитини внаслідок істотних змін фінансово-економічного стану в державі (істотне збільшення прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та ріст цін), що відповідно до ч. 3 ст. 181, ч. 1 ст. 192СК України є підставою для зміни розміру та способу стягнення аліментів.

Надаючи оцінку доводам позивачки щодо визначення розміру аліментів в частці від заробітку варто звернути увагу, що діюча редакція ч. 3 ст.181СК України передбачає виключне право отримувача аліментів визначати спосіб їх стягнення. Визначальним є якнайкраще забезпечення інтересів дитини і її потреб. Натомість варто зауважити, що визначення розміру аліментів у частці від доходів батька є більш надійним способом захисту інтересів дитини, оскільки в такому випадку розмір матеріального забезпечення дитини є гнучким (змінюваним) і залежить від об`єктивних факторів та показників економічного розвитку суспільства (заробітна плата (мінімальна і середня), прожитковий мінімум тощо).

Також слід звернути увагу, що за змістом ч. 5 ст.183 СК України розмір стягуваних аліментів на одну дитину за ставкою 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів є безспірною вимогою, оскільки може бути визначений судом в порядку наказного провадження, а тому зменшення розміру такого розміру має обґрунтовуватись обставинами, що мають істотне значення.

Отже, оцінивши обставини справи суд приходить до висновку, що з огляду на принцип паритетності побудови сімейних відносин (ч. 2 ст. 1 СК України) та зміст засад справедливості, добросовісності і розумності (ч. 9 ст. 7 СК України), відповідач зобов`язаний надавати своїй дитині матеріальну допомогу у вигляді аліментних платежів в розмірі частки з усіх видів його доходів, що є належним та достатнім заходом матеріального забезпечення дитини та виконанням батьківського обов`язку за рахунок якого існуватиме справедливий баланс забезпечення інтересів дитини та недопущення надмірного обмеження прав та законних інтересів відповідача.

За таких обставин позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Разом із тим, потрібно звернути увагу, що аналіз змісту положень СК України свідчить, що на правовідносини про зміну розміру стягуваних аліментів (ст. 192 СК України) не розповсюджуються правила, передбачені ст. 191 СК України щодо часу, з якого присуджуються аліменти, а тому у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання законної сили рішенням про зміну розміру аліментів (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2018 в справі № 306/2389/16-ц, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.12.2018 в справі № 727/6408/16-ц (провадження № 61-21321св18).

Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, варто звернути увагу, що, відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, внаслідок чого, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Проте відповідачем не надано суду будь-яких заперечень проти позовних вимог та не повідомлено про обставини, які б спростували правомірність заявлених позивачем вимог та встановлені судом обставин спірних правовідносин.

2.3. Розподіл судових витрат

Згідно із ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Підпунктом 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою в розмірі 1 % від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 становить 3328 грн.

Оскільки позов підлягає до задоволення, а позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір в сумі 1 331 грн 20 підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Відповідно до ст. 133, 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат та підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

На підтвердження заявлених витрат позивачка надала договір про надання правничої допомоги від 09.07.2026, укладений з Адвокатським бюро «Коробкова & ПРАВО», акт про надання послуг від 09.07.2026 та квитанцію до прибуткового касового ордера № 19 від 09.07.2026 про сплату 15 000,00 грн.

Згідно з актом до зазначеної суми включено: ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження - 3 000,00 грн; консультацію та ознайомлення з матеріалами – 2 000,00 грн; опрацювання законодавчої бази - 2 000,00 грн; опрацювання судової практики - 2 000,00 грн; складання позовної заяви - 3 000,00 грн; участь у судових засіданнях, орієнтовно у двох, - 3 000,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи таке питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08.04.2026 у справі № 751/9914/24 розмежовано зменшення витрат за критеріями ч. 4 ст. 137 ЦПК України, яке допускається за клопотанням іншої сторони, та їх розподіл за ч. 3 ст. 141 ЦПК України. В останньому випадку суд незалежно від наявності клопотання іншої сторони про зменшення судових витрат, які підлягають до розподілу, має право застосувати передбачені в ч. 3 ст. 141 ЦПК України критерії та оцінити обґрунтованість заявлених позивачем до стягнення витрат на правничу допомогу, зокрема, в питанні пропорційності їх розміру порівняно з предметом спору, значення справи для сторін та їх процесуальної поведінки.

Оцінюючи наданий акт, суд ураховує, що вартість участі адвоката у двох судових засіданнях визначена орієнтовно. Сам акт складений до відкриття провадження у справі, тому не підтверджує фактичного надання цих послуг. Доказів такої участі на обґрунтування заявлених витрат не надано, а представниця позивачки просила розглянути справу за їх відсутності. За таких обставин витрати в сумі 3 000,00 грн за цим пунктом не підлягають покладенню на відповідача.

Щодо решти витрат суд ураховує, що надана правнича допомога стосувалася підготовки позову про зміну способу та розміру стягнення аліментів на підставі документів про родинні відносини, раніше присуджені аліменти та стан виконавчого провадження. Відповідач відзиву не подав, тому необхідності підготовки відповіді на відзив або спростування додаткових заперечень не виникло.

Зазначені в акті консультація, ознайомлення з матеріалами, опрацювання законодавства та судової практики пов`язані з формуванням правової позиції і складанням позовної заяви. Водночас опис цих послуг не розкриває додаткових самостійних питань, які потребували окремого опрацювання поза межами підготовки позову. Тому окреме нарахування за них загалом 6 000,00 грн у цій справі не обґрунтовує необхідності покладення відповідного додаткового фінансового навантаження на відповідача.

Ураховуючи предмет спору, значення справи для забезпечення утримання дитини та підтверджений зміст наданої допомоги, суд визнає обґрунтованим відшкодування витрат у сумі 6 000,00 грн, яка відповідає зазначеній в акті сукупній вартості ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та складання позовної заяви. За конкретних обставин справи ця сума забезпечує розумну компенсацію необхідного комплексу правничої допомоги.

Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 263-265, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині вимоги про зміну способу та розміру стягнення аліментів задовольнити повністю.

Змінити спосіб та розмір стягнення аліментів, визначені судовим наказом Городищенського районного суду Черкаської області від 16.11.2011 року у справі № 2-н-54, та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати пов`язані з витратами на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.

Стягнення поточних аліментних платежів у раніше визначеному розмірі за судовим наказом Городищенського районного суду Черкаської області від 16.11.2011 у справі № 2-н-54 припинити з дня набрання цим рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331 грн 20 коп.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя В.О. Пономар

Оригінал: reyestr.court.gov.ua