Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №712/11013/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/11013/26

Провадження № 2/712/5420/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Пономаря В.О.,

за участю секретаря судового засідання Рясик Д.Д.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

І. Описова частина

1.1. Короткий зміст позовних вимог

У липні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, але не більше десяти прожиткових мінімумів, щомісячно, починаючи з 24.07.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Позов обґрунтовано тим, що 24.07.2019 сторони зареєстрували шлюб, від якого мають спільну доньку. Одночасно позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу. За домовленістю сторін дитина проживатиме з матір`ю. Позивачка зазначає, що відповідач не бере участі у вихованні дитини, матеріальну допомогу на її утримання надає нерегулярно та в недостатньому розмірі. Самостійно забезпечувати всі потреби дитини позивачці складно, тому вона просить стягнути аліменти в судовому порядку.

1.2. Короткий зміст відзиву

У відзиві ОСОБА_2 зазначив, що позов підлягає частковому задоволенню, а аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 необхідно визначити у розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу). На обґрунтування цієї позиції послався на те, що має іншу доньку - ОСОБА_5 , 2011 року народження, на утримання якої сплачує аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу). До відзиву долучив копію рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 10.11.2020 у справі № 237/2498/20.

1.3. Короткий зміст відповіді на відзив

У відповіді на відзив позивачка заперечила проти визначення аліментів у розмірі 1/6 частини доходу відповідача та підтримала позовні вимоги. Зазначила, що наявність у відповідача іншої дитини та обов`язку сплачувати аліменти на її утримання є обставинами, які суд має оцінити в сукупності з іншими доказами, проте вони не зумовлюють автоматичного визначення меншої частки доходу на утримання доньки ОСОБА_4 .

Позивачка вказала, що відповідач не надав актуальних відомостей про свій матеріальний стан та доказів, які свідчили б про надмірність для нього заявленого розміру аліментів.

1.4. Рух справи

Позовна заява подана 24.07.2026 шляхом поштового відправлення та 03.08.2026 надійшла до Соснівського районного суду м. Черкаси.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.08.2026 відкрито провадження у справі.

Відповідач ОСОБА_2 14.08.2026 подав відзив на позовну заяву, а 20.08.2026 представник позивачки – адвокат Кравченко О.О. подала відповідь на відзив.

Сторони, будучи належним чином повідомленими не з`явилися. Подали заяви про проведення судового засідання за їх відсутності.

ІІ. Мотивувальна частина

2.1. Обставини, встановлені судом

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 24.07.2019 зареєстрували шлюб у виконавчому комітеті Курахівської міської ради Мар`їнського району Донецької області, актовий запис № 67. Ця обставина підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 24.07.2019.

Сторони є батьками ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . У свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 , виданому 15.10.2019, батьком дитини зазначено ОСОБА_2 , матір`ю – ОСОБА_1 . Актовий запис про народження № 2017 складено 15.10.2019 Соборним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Відповідач не заперечує свого обов`язку сплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 на користь позивачки. Із позовної заяви та відзиву вбачається, що спір між сторонами стосується лише частки заробітку (доходу), яка підлягає стягненню.

Відповідач має іншу доньку – ОСОБА_5 , 2011 року народження. Із рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 10.11.2020 у справі № 237/2498/20 вбачається, що рішенням цього суду від 24.04.2017 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 присуджено аліменти на утримання доньки ОСОБА_7 у розмірі 1/4 частини його заробітку. Рішенням від 10.11.2020 в задоволенні позову ОСОБА_2 про зменшення цієї частки до 1/6 відмовлено.

Надане рішення містить оцінку матеріального та сімейного становища ОСОБА_2 на час розгляду справи у 2020 році. Актуальних відомостей про його доходи, стан здоров`я, необхідні витрати та інших доказів, які обґрунтовували б визначення аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 саме у розмірі 1/6 частини доходу, відповідач не надав.

2.2. Норми права та оцінка доводів сторін

Частиною другою статті 51 Конституції України та статтею 180 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття. Згідно зі статтею 141 СК України мати та батько мають рівні права й обов`язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно із частиною третьою статті 181 СК України аліменти можуть присуджуватися у частці від доходу матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків чи іншого законного представника, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до частини першої статті 182 СК України суд визначає розмір аліментів з урахуванням здоров`я та матеріального становища дитини і платника, наявності у платника інших дітей та непрацездатних членів сім`ї, його майна, майнових прав, доведених витрат та інших істотних обставин. За частиною другою цієї статті розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною першою статті 183 СК України передбачено, що частку заробітку (доходу), яка стягуватиметься як аліменти, визначає суд.

Основоположним міжнародним нормативно-правовим актом, який встановлює принципи реалізації прав дитини є Конвенція про права дитини («Конвенція про права дитини») від 20.11.1989.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частини першої, другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено право кожної дитини на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

За статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона має довести обставини, якими обґрунтовує свої вимоги або заперечення. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази в сукупності з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності та взаємного зв`язку.

Суд враховує, що відповідач має іншу неповнолітню доньку та обов`язок сплачувати аліменти на її утримання. Ця обставина має значення для визначення розміру аліментів на доньку ОСОБА_4 . Водночас саме по собі існування такого обов`язку не доводить необхідності визначення аліментів на другу дитину у меншій частці доходу.

У постанові від 07.05.2026 у справі № 404/969/24 Верховний Суд погодився зі стягненням 1/4 доходу на молодшу дитину за обставин, коли на старшу вже було присуджено таку саму частку. Ухвалюючи це рішення, Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій, визначаючи розмір аліментів, урахували, що заперечуючи проти розміру аліментів, які позивачка просила стягнути при зверненні до суду із позовом, відповідач посилався виключно на наявність обов`язку зі сплати аліментів на утримання старшої доньки, встановленого судовим рішенням в іншій справі. Таким чином, установивши, що відповідач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження свого майнового стану, який би обґрунтовував необхідність визначення аліментів на утримання молодшого сина у меншому розмірі, ніж визначено судовим рішенням щодо утримання старшої доньки, а також урахувавши рівність дітей у праві на утримання з боку батька, суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітнього сина у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Наведений висновок стосується подібних правовідносин та підлягає врахуванню відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України.

Як установлено у цій справі, донька ОСОБА_4 є малолітньою та потребує регулярного забезпечення харчуванням, одягом, засобами догляду та іншими необхідними речами відповідно до її віку. Утримувати дитину зобов`язані обоє батьків. З огляду на вікові потреби дитини, рівний обов`язок батьків щодо її утримання, наявність у відповідача іншої доньки та зміст поданих ним заперечень суд вважає обґрунтованим стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу).

Позивачка обмежила вимоги верхньою межею у десять прожиткових мінімумів. Відповідно до принципу диспозитивності, закріпленого статтею 13 ЦПК України, суд враховує цю межу як складову заявлених вимог.

За частиною першою статті 191 СК України аліменти присуджуються від дня пред`явлення позову. Отже, початком стягнення є 24.07.2026.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

2.3. Розподіл судових витрат

На підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивачка звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів. Згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України судовий збір у такому разі стягується з відповідача в дохід держави, якщо він не має відповідної пільги.

За підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» мінімальна ставка збору за подання фізичною особою позову майнового характеру становить 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» цей прожитковий мінімум на 01.01.2026 встановлено у розмірі 3 328,00 грн. Ураховуючи це, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у мінімальному розмірі 1 331,20 грн (3 328,00 грн ? 0,4).

Підстав для розподілу інших судових витрат за наданими доказами суд не встановив.

Керуючись ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 273, 354, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24.07.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 (двадцять) копійок.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 15.10.2026.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя В.О. Пономар