Вирок від 12 жовтня 2026 р. у справі №565/2353/26 — Вараський міський суд Рівненської області

Справа № 565/2353/26

Провадження № 1-кп/565/162/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року м.Вараш

Вараський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора (в режимі відеоконференції) ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Вараського міського суду Рівненської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62026240030005708 від 02.07.2026 року, з угодою про визнання винуватості, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Кричильськ, Сарненського району, Рівненської області, громадянина України, раніше не судимого, працюючого менеджером в ТОВ «КТБ- ГРУП», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.409, ч.1 ст.190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби по мобілізації Збройних Сил України, у військовому званні «солдат», проходячи військову службу на посаді гранатометника 3 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи у порушення вимог ст.ст.17,65 Конституції України, ст.17 Закону України «Про оборону України», ст.ст.11,16,127,128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.ст.1,2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою ухилитись від несення обов`язків військової служби, у невстановлений досудовим розслідування час та місці, але не пізніше 02.04.2025 року, придбав у невстановленої особи завідомо неправдивий офіційний документ у вигляді довідки до Акту огляду медико-санітарною експертною комісією серії 12ААВ №714825 від 16.12.2021 року, яка нібито видана «Рівненською обласною МСЕК №2», згідно з якої дружині ОСОБА_4 - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено 2-гу групу інвалідності із потребою постійного стороннього догляду.

У подальшому, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, перебуваючи за адресою: Рівненська область, місто Вараш, діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, з метою ухилитись від несення обов`язків військової служби, 02.04.2025 року подав начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 рапорт, у якому зазначив завідомо неправдиві відомості про наявність у нього підстав для звільнення із лав Збройних Сил України, передбачених пунктом 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме сімейні обставини - необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною ОСОБА_7 , яка має інвалідність 2-ї групи із потребою стороннього догляду.

До свого рапорту про звільнення, ОСОБА_4 долучив завідомо підроблений документ - довідку до Акту огляду медико-санітарною експертною комісією серії 12ААВ №714825 від 16.12.2021 року, яка нібито видана «Рівненською обласною МСЕК №2», згідно з якої дружині ОСОБА_4 - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено 2-гу групу інвалідності із потребою постійного стороннього догляду.

06.04.2025 року, за результатами розгляду поданого ОСОБА_4 рапорту та долучених до нього підроблених документів, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по особовому складу) №14-РС від 06.04.2025 року, ОСОБА_4 звільнено з військової служби в запас на підставі підпункту «Г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», тобто за сімейними обставинами, та направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Окрім того, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби по мобілізації Збройних Сил України, у військовому званні «солдат», проходячи військову службу на посаді гранатометника 3 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи у порушення вимог ст.ст.13,41 Конституції України, ст.ст.11,16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.3,4,6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, у невстановлений досудовим розслідування час та місці, але не пізніше 02.04.2025 року, подав начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 рапорт, у якому зазначив завідомо неправдиві відомості про наявність у нього підстав для звільнення із лав Збройних Сил України, передбачених пунктом 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме сімейні обставини - необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною ОСОБА_7 , яка має інвалідність 2-ї групи із потребою стороннього догляду.

06.04.2025 року, за результатами розгляду поданого ОСОБА_4 рапорту та долучених до нього підроблених документів, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по особовому складу) №14-РС від 06.04.2025 року, ОСОБА_4 звільнено з військової служби в запас на підставі підпункту «Г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», тобто за сімейними обставинами, та направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

06.04.2025 року, внаслідок звільнення з військової служби, ОСОБА_4 , перебуваючи у місті Вараш, Рівненської області, діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів та з метою незаконного заволодіння чужим майном, використовуючи завідомо неправдиві документи, шляхом обману командування військової частини, заволодів державними грошовими коштами належними ІНФОРМАЦІЯ_6 у вигляді вихідної допомоги, у разі звільнення з військової служби, в розмірі 5139,45 грн., які були переказані на його особистий банківський рахунок АТ КБ «ПриватБанк», після чого, ОСОБА_4 розпорядився ними на власний розсуд, завдавши майнової шкоди державі в особі ІНФОРМАЦІЯ_4 , на фінансовому утриманні якого перебував ІНФОРМАЦІЯ_7 , на загальну суму 5139,45 грн.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в ухиленні військовослужбовцем від несення обов`язків військової служби шляхом підроблення документів, вчиненому в умовах воєнного стану та у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст.409, ч.1 ст.190 КК України.

25 вересня 2026 року між прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_8 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_4 , в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості. Зі змісту даної угоди слідує, що прокурор та підозрюваний дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч.4 ст.409, ч.1 ст.190 КК України. Підозрюваний ОСОБА_4 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень. Окрім цього, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинені кримінальні правопорушення, а саме: за ч.1 ст.190 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки; за ч.4 ст.409 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років. На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, із звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості у підготовчому судовому засіданні, судом враховано наступні обставини.

Прокурор Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , який входить в групу прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, у підготовчому судовому засіданні зазначив, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України та просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене з ним покарання.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні також просили затвердити вказану угоду та призначити узгоджене в ній покарання. При цьому, ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.409, ч.1 ст.190 КК України, в обсязі обвинувачення, дав свою згоду на призначення узгодженого виду та розміру покарання, вказавши на свою реальну здатність виконати взяті на себе за угодою зобов`язання. Окрім того, зазначив, що повністю відшкодував завдані кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст.190 КК України, збитки в розмірі 5139,45 грн. на стадії досудового розслідування. Також, зауважив, що добровільно вніс на рахунок ВЧ НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 50000,00 грн.

У підготовчому судовому засіданні представник потерпілого - держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_4 - ОСОБА_6 не заперечував щодо затвердження вказаної угоди, при цьому, підтвердив добровільне відшкодування ОСОБА_4 завданих кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст.190 КК України, збитків в розмірі 5139,45 грн. на стадії досудового розслідування.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні можуть бути укладені такі види угод: угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Окрім того, на виконання вимог ч.4 ст.469 КПК України, в матеріалах справи наявна письмова згода представника потерпілого - держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_4 - ОСОБА_6 на укладення угоди про визнання винуватості.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, згідно ч.ч.2,5 ст.12 КК України, є: ч.1 ст.190 КК України - кримінальним проступком; ч.4 ст.409 КК України - тяжким злочином.

Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкціям ч.4 ст.409, ч.1 ст.190 КК України. При цьому, враховано ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані, що характеризують особу винного, його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, обставини, що пом`якшують покарання.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, цілком розуміє характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, свої права, зазначені в п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки невиконання взятих зобов`язань, що передбачені ст.476 КПК України.

Враховуючи викладене, суд встановив, що умови угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та підозрюваним 25 вересня 2026 року, відповідають вимогам КПК України та КК України, що свідчить про наявність підстав для її затвердження.

За таких обставин, суд визнав доведеним у підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_4 ухилився, як військовослужбовець, від несення обов`язків військової служби шляхом підроблення документів, в умовах воєнного стану, та заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайство), і його дії необхідно кваліфікувати за ч.4 ст.409, ч.1 ст.190 КК України та призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання.

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 21.08.2026 року, у справі №565/18794/26 (провадження №1-кс/569/6890/26), до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 18.10.2026 року включно, із визначенням розміру застави в розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) грн. 00 коп., із покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

21.08.2026 року за підозрюваного ОСОБА_4 внесена застава дружиною - ОСОБА_7 , що підтверджується платіжною інструкцією АТ КБ «Приватбанк» №8425-0522-1242-2063 від 21.08.2026 року.

Згідно з ч.4 ст.374 КПК України, суд при ухваленні вироку серед іншого приймає рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

На момент ухвалення вироку, за обвинуваченого ОСОБА_4 внесена застава, тому щодо обвинуваченого діє запобіжний захід у вигляді застави, який, на переконання суду, слід продовжити до набрання вироком законної сили.

Враховуючи відсутність нарікань на процесуальну поведінку обвинуваченого під час досудового розслідування та його поведінку під час судового провадження, яка свідчить про те, що визначений розмір застави був достатнім для забезпечення належного виконання ним своїх процесуальних обов`язків, суд дійшов висновку про скасування запобіжного заходу у вигляді застави після набрання вироком законної сили.

З огляду на вказане, внесені заставодавцем ОСОБА_7 кошти, після набрання вироком законної сили, слід повернути заставодавцю ОСОБА_7 .

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 07.09.2026 року, у справі №569/18794/26 (провадження №1-кс/569/7064/26), накладено арешт на майно, виявлене та вилучене в ході проведеного 26.08.2026 року обшуку за місцем реєстрації ОСОБА_4 , а саме - мобільний телефон «Ulefone», IMEI НОМЕР_2 , серійний номер: НОМЕР_3 , із сім картами ПрАТ «Київстар» НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_9 .

Згідно ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Разом з тим, суд зазначає, що ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 21.08.2026 року, у справі №569/18794/26 (провадження №1-кс/569/6858/26), накладено арешт на майно, виявлене та вилучене в ході проведеного 18.08.2026 року обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , а саме - мобільний телефон «Samsung Galaxy A56» IMEI 1: НОМЕР_6 , серійний номер: НОМЕР_7 із сім картою ПрАТ «Київстар» НОМЕР_8 , що належить ОСОБА_4 .

У подальшому, ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 15.09.2026 року, у справі №569/18794/26 (провадження №1-кс/569/7295/26), скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 21.08.2026 року, на мобільний телефон «Samsung Galaxy A56», IMEI 1: НОМЕР_6 , серійний номер: НОМЕР_7 , із сім картою ПрАТ «Київстар» НОМЕР_8 .

Долю речових доказів у справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Судові витрати у справі відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.100, 314, 373, 374, 376, 394, 395, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 25 вересня 2026 року між прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_8 та підозрюваним ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.409, ч.1 ст.190 КК України, і призначити покарання:

- за ч.1 ст.190 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки;

- за ч.4 ст.409 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання ОСОБА_4 призначити у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного за цим вироком покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на 1 (один) рік.

Згідно ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Продовжити до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді застави, застосований до ОСОБА_4 відповідно до ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 21.08.2026 року.

Після набрання вироком законної сили, заставу в розмірі 133120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) грн. 00 коп., сплачену відповідно до платіжної інструкції АТ КБ «Приватбанк» №8425-0522-1242-2063 від 21.08.2026 року, повернути заставодавцю ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_9 .

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 07.09.2026 року, у справі №569/18794/26 (провадження №1-кс/569/7064/26), на майно, виявлене та вилучене в ході проведеного 26.08.2026 року обшуку за місцем реєстрації ОСОБА_4 , а саме: мобільний телефон «Ulefone» IMEI НОМЕР_2 , серійний номер: НОМЕР_3 , із сім картами ПрАТ «Київстар» НОМЕР_4 та НОМЕР_5 .

Речові докази у справі:

- мобільний телефон «Ulefone» IMEI НОМЕР_2 , серійний номер: НОМЕР_3 , із сім картами ПрАТ «Київстар» НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , повернути власнику - ОСОБА_9 ;

- мобільний телефон «Samsung Galaxy A56», IMEI 1: НОМЕР_6 , серійний номер: НОМЕР_7 , із сім картою ПрАТ «Київстар» НОМЕР_8 , повернути власнику - ОСОБА_4 .

Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Вараський міський суд Рівненської області виключно з підстав, передбачених ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію даного вироку негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокурору.

Роз`яснити, що інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію даного вироку.

Головуючий суддя ОСОБА_1