Суд: Зарічненський районний суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 18 жовтня 2026 р.
Справа: №561/1243/26
Суддя: Світличний Р.В.
Справа № 561/1243/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2026 року с-ще Зарічне
Суддя Зарічненського районного суду Рівненської області Світличний Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Відділення поліції № 2 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП:
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
УСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 593454, 17 вересня 2026 року о 17:46 год ОСОБА_1 в с. Кухче по вул. Садова керував мотоциклом «МТ150-8» номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на місці зупинки із застосуванням газоаналізатора та проходження такого огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Належним чином повідомлений ОСОБА_1 в судове засідання не з"явився, про причини неявки, суд не повідомив. У відповідності до ч. 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у цій справі не є обов`язковою.
19 жовтня 2026 року на адресу суду надійшли письмові пояснення від представника ОСОБА_2 адвоката Марчука В.І. У поясненнях останній зазначив, що доказів керування ОСОБА_2 транспортним засобом не має. Останній під час руху працівниками поліції не зупинявся, натомість поліцейський підійшов до альтанки, де сидів ОСОБА_1 і вживав безалкогольне пиво. Транспортний засіб стояв нерухомо з вимкненим двигуном. Враховуючи, що він не виконував функції водія, поліцейськими не зупинявся, а тому й підстав для проходження огляду на стан сп`яніння не було. Окрім того, під час спілкування ОСОБА_1 вимагав у поліцейського докази керування ним мотоциклом, проте, останній таких доказів не надав. Матеріали справи не містять жодних доказів керування транспортним засобом, а тому представник ОСОБА_1 адвокат Марчук В.І. просив закрити справу у зв`язку з вісутністюсчкладуадміправопорушення.
Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до таких висновків.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Згідно з п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005р. з наступними змінами «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
В матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 мотоциклом «МТ150-8» номерний знак НОМЕР_1 .
З досліджених в ході судового розгляду відеозаписів видно, що спілкування поліцейського з особою ОСОБА_1 відбувається поблизу альтанки біля магазину. ОСОБА_1 вживав безалкогольне пиво та категорично заперечив керування у нетверезому стані. З відеозапису на файлі «Рух 2026-09-17 at 19.23.43.мр4» неможливо встановити, чи керував ОСОБА_1 «МТ150-8» номерний знак НОМЕР_1 17 вересня 2026 року о 17:46 год.
Таким чином, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, доводиться лише обставинами, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, який не підтверджений будь-якими іншими доказами, а тому не може лежати в основі судового рішення.
Протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Таким чином, на переконання суду ОСОБА_1 17 вересня 2026 року о 17:46 год. вул в с. Кухче по вул. Садова Вараського району не керував, цей транспортний засіб не буксирував (абз. 14 п. 1.10 Правил дорожнього руху), що у свою чергу унеможливлює притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
При цьому, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України " № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не доведена, а обставини зазначені у протоколі "поза розумним сумнівом" не знайшли свого підтвердження.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
З огляду на викладене, провадження у справі про адміністративні правопорушення підлягає закриттю з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 247 КУпАП
постановив:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Зарічненський районний суд Рівненської області.
Суддя Р.В. Світличний
Оригінал: reyestr.court.gov.ua