Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №379/1485/26 — Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/1485/26

Провадження № 2/379/1080/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

15 жовтня 2026 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Невгада О.В.

за участю секретаря судового засідання Бакал О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент - Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

05.08.2026 позивач Акціонерне товариство «Акцент - Банк» через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 5 285,76 грн. та судових витрат.

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що 19.07.2024 відповідач приєдналась до умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку, а також підписала заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, на підставі якої відповідачу було відкрито поточний рахунок, видано платіжну картку та надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом.

АТ «Акцент- Банк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, відповідно до умов договору.

Відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, у зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором утворилась заборгованість у розмірі 5 285,76 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача на його користь.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2026 головуючим суддею у вказаній справі визначено суддю Невгада О.В.

07.08.2026 судом з відділу реєстрації місця проживання управління ЦНАП виконкому Таращанської міської ради отримано інформацію щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача.

Ухвалою суду від 10.08.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

14.08.2026 в межах встановленого строку позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 17.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у зазначеній справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадженням з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 16.09.2026.

16.09.2026 протокольною ухвалою суду відкладено судовий розгляд у зв`язку з неявкою відповідача та призначено судове засідання на 15.10.2026.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в прохальній частині позову зазначив клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила, заяв та клопотань не надсилала, правом подати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не скористалась.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 8 ст.178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки відповідач в судове засідання не з`явилась, будучи належно повідомленою про дату, час і місце судового розгляду, причини своєї неявки в судове засідання суду не повідомила, відзив на позовну заяву не подала, водночас, позивач не заперечує щодо заочного вирішення справи - є всі передбачені законом підстави для проведення заочного розгляду даної справи.

Зі змісту положень статті 281 ЦПК України вбачається, що заочний розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на неявку в судове засідання всіх учасників справи, на підставі положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що 19.07.2026 ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк». Підписанням цієї заяви відповідач погодилась та підтвердила, що дана заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, що розміщені за посиланням www.a-bank.com.ua, становлять договір про надання банківських послуг, а також погодила та визнала, що правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень тощо) можуть вчинятися нею з використанням електронного підпису, а простий або удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом документів на паперових носіях. Водночас, відповідачем засвідчено генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем - 03b4f4bcbb0d699c6fbcae8a4d306c6f5dde372b9383c3e0ab080fbf0df1a0ff59, що є аналогом власноручного підпису і буде використовуватися нею для вчинення правочинів та платіжних операцій.

Крім того, 19.07.2024 відповідачем було підписано заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком.

Підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» та заяви про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком здійснювалось за допомогою цифрового власноручного підпису, шляхом проставляння власноручного підпису на екрані електронного сенсорного пристрою, що має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та прирівнюється до власноручного підпису відповідно до Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України затвердженого 13.12.2019 Постановою Правління Національного банку України № 151.

Згідно умов заяви про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком відповідачу на її прохання відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 та встановити кредитний ліміт.

Відповідно до п. 1 заяви, вид послуги – відкриття та обслуговування поточного рахунку. До рахунку Банк випускає безкоштовно (за виключенням іменної картки з фото, випуск якої становить 150 грн.) платіжний інструмент у вигляді платіжної картки.

Відповідно до п. 3 заяви, вид кредиту – кредитний ліміт на поточний рахунок.

Відповідно до п. 4 заяви, тип кредиту - кредитування рахунку.

Відповідно до п. 5 заяви, мета отримання кредиту - споживчі цілі.

Згідно з п. 6 заяви, сума кредиту (ліміту) - від 1 000,00 грн. до 200 000,00 грн. Ліміт до використання розраховується та встановлюється банком виходячи з внутрішніх процедур банку. Клієнт беззастережно погоджується із тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку встановлювати, зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, про що банк повідомляє клієнта шляхом надсилання повідомлень через дистанційні канали обслуговування.

Відповідно до п. 7 заяви, пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,000001%. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,4% на місяць. Проценти за користування кредитом сплачуються у складі щомісячного платежу. Розрахунок процентів здійснюється на фактичний залишок заборгованості за кожний календарний день. Денна процентна ставка становить - 0.06%

Відповідно до п. 8 заяви, строк кредитування (строк дії кредитного договору) – 240 місяців.

Пунктом 10.1 заяви передбачено, що при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту застосовується ставка у розмірі 6,8% у місяць, яка нараховується на суму загальної заборгованості.

Пунктом 10.2 заяви, сторони узгодили штраф за несвоєчасне погашення кредиту та/або відсотків. Штраф списується в день списання відсотків: - 50,00 грн. кожен раз, коли виникає прострочення по сплаті обов`язкового щомісячного платежу повністю або частково на суму від 100,00 грн.; - 100,00 грн. кожен раз, коли виникає прострочення по сплаті обов`язкового щомісячного платежу на суму від 100,00 грн. другий місяць поспіль і більше; - 500,00 грн. + 5% від суми загальної заборгованості, у разі непогашення протягом 60 календарних днів простроченого по сплаті обов`язкового щомісячного платежу за карткою із порушеним строком більше, ніж на 30 днів.

Також, 19.07.2024 відповідачем, шляхом накладання електронного підпису перевіреного за допомогою відкритого ключа:

03b4f4bcbb0d699c6fbcae8a4d306c6f5dde372b9383c3e0ab080fbf0df1a0ff59 підписано паспорт споживчого кредиту «Кредитна Карта «Зелена», який також містить основні умови кредитування.

Відповідно довідки за лімітами виданої АТ «Акцнт-Банк» вбачається встановлення ОСОБА_1 14.03.2025 кредитного ліміту в розмірі 3 000,00 грн.

Факт руху грошових коштів по кредиту відповідача позивач підтвердив випискою по картці за період з 19.07.2024 - 04.08.2026.

Інформація про рух коштів по рахунку, підтверджує, що умови укладеного сторонами кредитного договору позивачем були виконані, позивачем був встановлений кредитний ліміт, з моменту встановлення ліміту відповідач активно користувалась кредитними коштами, частково погашаючи заборгованість за кредитом, що свідчить про погодження із умовами укладеного договору.

На підтвердження видачі відповідачу кредитних карток, до позовної заяви долучено довідку за картами, з яких вбачається, що відповідачу банком було відкрито рахунок № НОМЕР_2 та видано наступні картки: № НОМЕР_3 , строком дії до грудня місяця 2031 року; - № НОМЕР_4 , строком дії до грудня місяця 2031 року; № НОМЕР_5 , строком дії до грудня місяця 2031 року; № НОМЕР_6 , строком дії до грудня місяця 2031 року.

Згідно з розрахунком АТ «Акцент- Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 19.07.2024, станом на 04.08.2026 складає 67 668,69 грн. з яких: 2 959,73 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 1 376,03 грн. - заборгованість по відсоткам; 950,00 грн. - пеня.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У ст. 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі – ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даними договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, кредитор вправі вимагати захисту своїх прав через суд.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу.

Доказів того, що відповідач виконала взяті на себе зобов`язання в повному обсязі та сплатила заборгованість за укладеним кредитним договором, суду не надано. Про умови договору відповідач була ознайомлена попередньо, а відтак вільно та свідомо погодилась виконувати взяті на себе зобов`язання, у тому числі і щодо сплати відсотків за користування кредитним коштами.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Беручи до уваги те, що відповідач не надала суду належних та допустимих доказів, які б спростовували розрахунок заборгованості позивача, як і не надала доказів належного виконання нею умов кредитного договору, суд, перевіривши зазначений розрахунок, вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 , заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2 959,73 грн. та заборгованість по відсоткам у розмірі 1 376,03 грн. є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 950,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який було в подальшому неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України та який діє на теперішній час.

Відповідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Схожі за змістом обставини встановлені Київським апеляційним судом в постанові від 22.04.2026 року у справі № 357/14256/25.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за порушення виконання грошового зобов`язання на підставі ст. 625 ЦК України в сумі 950,00 грн. задоволенню не підлягають.

Таким чином з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № б/н від 19.07.2024 в сумі 4 335,76 грн., з яких 2 959,73 грн. заборгованість по тілу кредиту та 1 376,03 грн. заборгованість по відсоткам.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

У відповідності до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При розподілі судових витрат суд враховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлено на суму 5 285,76 грн., однак задоволенню підлягає 4 335,76 грн., тобто 82,03% .

За таких обставин з ОСОБА_1 на користь позивача слід пропорційно стягнути 2 183,89 грн. судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 10,12, 13, 76, 81, 141, 263-265, 268, 280-289 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент - Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_7 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент - Банк» (ЄДРПОУ: 14360080) заборгованість за кредитним договором № б/н від 19.07.2024 в розмірі 4 335 (чотири тисячі триста тридцять п`ять) гривень 76 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_7 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент - Банк» (ЄДРПОУ: 14360080) судовий збір в розмірі в розмірі 2 183 (дві тисячі сто вісімдесят три) гривень 89 копійок.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а саме до Київського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

Позивач: Акціонерного товариства «Акцент - Банк», код ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя О.В. Невгад