Вирок від 18 жовтня 2026 р. у справі №165/1958/26 — Нововолинський міський суд Волинської області

Суд: Нововолинський міський суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 18 жовтня 2026 р.

Справа: №165/1958/26

Суддя: Рибас А. В.

Справа № 165/1958/26

Провадження № 1-кп/165/387/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нововолинськ кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.05.2026 за № 12026030520000229 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Усть-Камчатська Усть-Камчатського району Камчатської області російської федерації, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що на території України введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», строк дії якого в подальшому неодноразово продовжувався без його переривання, востаннє продовжений строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 04 травня 2026 року на 90 діб Указом Президента України від 27.04.2026 № 342/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України № 4857-ІХ від 28.04.2026 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», 09 травня 2026 року приблизно о 16 годині 00 хвилин, керуючись корисливим мотивом та метою таємного викрадення чужого майна, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу із-під матрацу ліжка, що знаходилося в приміщенні спальної кімнати, таємно викрав грошові кошти у загальній сумі 50 500,00 гривень, чим спричинив ОСОБА_5 майнову шкоду на вказану суму.

Вказані дії ОСОБА_4 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав у повному обсязі та пояснив, що дійсно 09 травня 2026 року близько 16 год. викрав грошові кошти, які належали гр ОСОБА_5 , з яким він разом працював у м. Нововолинську на демонтажі заводу СТО та проживав спільно в орендованій квартирі, про місце зберігання грошових коштів йому було відомо, власника грошей на момент викрадення майна у квартирі не було. Крім того, обвинувачений пояснив, йому були потрібні гроші для проходження медичного огляду, проте його начальник повідомив, що грошей для виплати заборгованості із заробітної плати не має, тому він, після вживання приблизно 200 грамів горілки та слабоалкогольних напоїв, перебуваючи у стані сп`яніння, забрав з квартири 50 500,00 грн., які належали потерпілому, та виїхав до місця постійного проживання у Дніпропетровську область. На наступний день, зрозумів, що накоїв, та починаючи з 6-ої ранку почав повертати гроші потерпілому, здійснюючи банківські перекази з різних карток, та здійснив кілька таких платежів. Оскільки існують обмеження на здійснення банківських переказів, він пішов до установи банку до його відкриття з метою здійснити перерахування коштів через касу, де був затриманий працівниками поліції. Працівникам поліції він добровільно видав наявні у нього грошові кошти ОСОБА_5 в сумі 18 770,00 грн. Також пояснив суду, що розмовляв з потерпілим по телефону та перепросив у нього за вчинене, викрадені грошові кошти повернув потерпілому у повному обсязі, крім вилучених у нього готівкових коштів, він перераховував гроші на карткові рахунки дружини потерпілого та на рахунок начальника, який в подальшому передав ці гроші потерпілому. ОСОБА_4 пояснив суду, що перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні дітей та на теперішній час не працює, займається відновленням документів, які були знищені внаслідок бойових дій, та оформленням 2 групи інвалідності, а також зазначив, що вчиненню злочину сприяли важкі особисті обставини, які одночасно склалися у його житті, та перебування його у стані сп`яніння. При цьому, ОСОБА_4 не оспорював та погодився з інкримінованими йому обставинами вчинення кримінального правопорушення, місцем та часом його вчинення, кількістю та вартістю викраденого майна, в скоєному щиро розкаявся, висловив намір понести призначене йому покарання та просив суд застосувати до нього покарання в найменшій його межі.

У зв`язку з визнанням обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, відсутністю заперечень з боку учасників судового провадження, судом на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним дослідження доказів та обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

При встановлених обставинах суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Положеннями статті 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Визначені у статті 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору покарання, ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку. Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, вчиненим проти власності; наявність кількох пом`якшуючих покарання обставин та наявність обтяжуючої покарання обставини; особу винного, який офіційно не працевлаштований, перебуває у цивільному шлюбі та має на утриманні неповнолітніх дітей, в силу ст. 89 КК України, є таким, що раніше не судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також враховує ставлення обвинуваченого до вчиненого ним кримінального правопорушення, яке побудоване на критичній оцінці його протиправної поведінки, щирому каятті, визнанні вини і готовності нести кримінальну відповідальність за скоєне, та приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 , з метою його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, в його найнижчій межі.

На думку суду, даний вид покарання обраний у відношенні обвинуваченого є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а також буде співмірним по відношенню між тяжкістю вчиненого ним кримінального правопорушення і наслідками, які настали в результаті його вчинення.

Разом з тим, враховуючи особу обвинуваченого та конкретні обставини справи, а саме: повне визнання вини обвинуваченим, його щире каяття у вчиненому та фактичне усунення завданої шкоди, суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання та вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання із випробуванням на підставі ст. 75 КК України, встановивши при цьому іспитовий строк, із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України застосований захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 14.05.2026 року у справі № 165/1720/26 на тимчасово вилучене майно, а саме: грошові кошти в сумі 18 770 грн. (8 банкнот номіналом 1 000 грн, 18 банкнот номіналом 500 грн., 4 банкноти номіналом 200 грн., 7 банкнот номіналом 100 грн., 3 банкноти номіналом 50 грн., 6 банкнот номіналом 20 грн.), які були вилучені під час огляду місця події 12.05.2026 року, необхідно скасувати у зв`язку з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України та вважає за необхідне визнані постановою слідчого від 10.05.2026 року речовими доказами: циліндровий механізм із ключем, який поміщений до спец пакету НПУ № KIV1125052 та відповідно до розписки від 18.05.2026 року переданий на зберігання ОСОБА_5 – вважати повернутим потерпілому за належністю; три ліпкі стрічки із слідами рук, які поміщені до спец пакету № KIV1125051 та фактично зберігаються у матеріалах провадження – залишити в матеріалах кримінального провадження упродовж усього часу їх зберігання.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України, суд вважає за необхідне визнані постановою слідчого від 12.05.2026 року речовими доказами грошові кошти у сумі 18 770 (вісімнадцять тисяч сімсот сімдесят) гривень, з яких: 8 (вісім) банкнот номіналом 1 000 (одна тисяча) гривень із серійними номерами: ЄР7950049, МБ3585051, ЛИ0501269, ЄК9347721, ЛД3348668, КБ0311639, АП9180393, АП2158491; 18 банкнот номіналом 500 гривень із серійними номерами: ВУ4906726, КЕ7603710, ЛЕ0658295, ЛВ5276484, ЕП3703308, ЛБ5663183, КЕ1952798, ЄЛ6482542, ЕЗ2604641, ЄГ6437641, ЄК0410894, ЄР3063627, ЄМ0472779, ЕС0888383, КЗ6629398, ЛБ3433771, ЄМ4139778, КЄ2044632; 4 (чотири) банкноти номіналом 200 (двісті) гривень із серійними номерами: АК9729998, БН0957068, ВЖ5979871, АК5244193; 7 (сім) банкнот номіналом 100 (сто) гривень із серійними номерами: АН4878421, АН1703631, ЕА1663578, ЄА4253443, АК9597845, ЗГ8056790,УЗ8638774; 3 (три) банкноти номіналом 50 (п’ятдесят) гривень із серійними номерами: АК8887646, АТ7469236, АМ9504166; 6 (шість) банкнот номіналом 20 (двадцять) гривень із серійними номерами: ГР5347083, ГР4801717, ГН5672660, ГУ0629179, ЕД5550613, ЕБ1416030, а всього в кількості 46 купюр, які поміщені до сейф-пакету НПУ СУ № PSP 0012789 та 18.05.2026 передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 відповідно до розписки, вважати повернутими за належністю власнику майна – ОСОБА_5 .

Строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 14.05.2026 року про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, закінчився 14.07.2026 року та підстав для застосування відносно засудженого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили за відсутності відповідного клопотання суд не вбачає.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, процесуальні витрати на залучення експертів відсутні.

Керуючись ст.ст. 100, 349, 368-371, 373, 374, 395, 532 КПК України, ст. 165 КВК України, суд, –

ухвалив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробовуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України:

– не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

– повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;

– періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Іспитовий строк рахувати з моменту проголошення вироку.

Запобіжний захід відносно засудженого до набрання вироком законної сили не обирати.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 14.05.2026 року на тимчасово вилучене майно, а саме: грошові кошти в загальній сумі 18 770 гривень.

Після набрання вироком законної сили речові докази у справі:

– циліндровий механізм із ключем та грошові кошти в кількості 46 банківських купюр різного номіналу на загальну суму 18 770 (вісімнадцять тисяч сімсот сімдесят) гривень – вважати повернутими за належністю власнику майна ОСОБА_5

– спец пакет № KIV1125051 з трьома ліпкими стрічками із слідами рук – залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Нововолинський міський суд Волинської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua