Вирок від 18 жовтня 2026 р. у справі №197/1254/26 — Широківський районний суд Дніпропетровської області

Справа №197/1254/26

провадження №1-кп/197/53/26

ШИРОКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

19 жовтня 2026 року

приміщення суду за адресою: вул. Соборна, 86, с-ще Широке, 53700

Широківський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисниці - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

законної представниці - ОСОБА_6 ,

представника служби у справах дітей - ОСОБА_7 ,

розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026041610000278 від 26.08.2026, відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Широке Широківського (зараз Криворізького) району Дніпропетровської області, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, студента ІІ курсу міжрегіонального центру професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, раніше несудимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , -

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382КК України, та

у с т а н о в и в:

07.04.2026 о 20 годині 35 хвилин ОСОБА_4 керував транспортним засобом «Marlboro PM150-4», державний номерний знак « НОМЕР_1 », та, рухаючись по вул. Миколи Міхновського в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, був зупинений працівниками поліції поблизу будинку №1. Під час перевірки документів було встановлено, що ОСОБА_4 керував зазначеним транспортним засобом, не маючи права керування транспортними засобами відповідної категорії, чим порушив вимоги п.2.1«а» Правил дорожнього руху України. У зв`язку з цим 08.04.2026 відносно ОСОБА_4 був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №635519 за адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.

Постановою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу у справі №213/1725/26 від 28.05.2026, що набрала законної сили 09.06.2026, ОСОБА_4 був визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, та на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років.

Таким чином, з 09.06.2026 ОСОБА_4 був позбавлений права керування транспортними засобами строком на 5 років, про що йому було відомо.

Незважаючи на вказане, 25.08.2026 приблизно о 21-00 годині ОСОБА_4 , не маючи законних підстав для керування транспортним засобом, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, маючи реальну можливість її виконати, умисно не виконуючи судове рішення, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.1 ст.129, ст.129-1 Конституції України та ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21099», державний номерний знак « НОМЕР_2 », та, рухаючись по вул. Вишневій у селищі Широке Криворізького району Дніпропетровської області, був зупинений працівниками поліції поблизу будинку №35. Під час перевірки документів та встановлення особи водія було встановлено, що ОСОБА_4 керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами на підставі постанови Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу від 28.05.2026 у справі №213/1725/26, яка набрала законної сили 09.06.2026, чим умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили.

У зв`язку з викладеним ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, тобто в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.

18 вересня 2026 року між сторонами даного кримінального провадження була досягнута угода про визнання обвинуваченим своєї винуватості, яка була укладена між прокурором Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 , якій на підставі ст.37 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) надані повноваження прокурора по даному кримінальному провадженню, та обвинуваченим ОСОБА_4 . При укладенні цієї угоди згідно з п.9 ч.2 ст.52 КПК приймала участь захисниця ОСОБА_5 , а також законна представниця ОСОБА_6 .

У підготовчому судовому засіданні керівник органу прокуратури, прокурор ОСОБА_3 вважав, що вказана вище угода про визнання обвинуваченим своєї винуватості підлягає затвердженню та просив призначити ОСОБА_4 покарання, погоджене сторонами в цій угоді.

Захисниця ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні також вважала, що угода підлягає затвердженню та просила призначити її підзахисному погоджене покарання. При цьому вказала, що при укладанні угоди права її підзахисного були додержані, відповідні положення КПК України щодо наслідків укладення цієї угоди роз`яснені, будь-якого впливу для її укладання на підзахисного не здійснювалося.

Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні беззастережно визвав себе винуватим у вчинені кримінального правопорушення за обставин, вказаних в обвинувальному акті, щиро каявся. При цьому пояснив, що повністю розуміє характер обвинувачення, вид покарання за угодою, на яке він погодився. При укладанні угоди він діяв добровільно, будь-якого впливу для укладання угоди на нього не здійснювалося, просив затвердити угоду.

Законна представниця ОСОБА_6 та представник служби у справах дітей виконкому Широківської селищної ради ОСОБА_7 у підготовчому судовому засіданні також вважали, що угода підлягає затвердженню, вказавши, що при укладанні угоди права неповнолітнього обвинуваченого були додержані, відповідні положення КПК України щодо наслідків укладення цієї угоди роз`яснені, будь-якого впливу для її укладання на неповнолітнього обвинуваченого не здійснювалося.

Заслухавши учасників судового провадження та дослідивши в межах судового розгляду наявні матеріали справи, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч.5 ст.469 КПК України укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Судом встановлено, що 18 вересня 2026 року між сторонами кримінального провадження, а саме: між прокурором Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисниці ОСОБА_5 та законної представниці ОСОБА_6 була досягнута та підписана угода про визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України.

Відповідно до умов цієї угоди обвинувачений ОСОБА_4 під час судового розгляду беззастережно визнає свою винуватість у інкримінованому йому злочині, щиро кається.

Також з урахуванням того, що обвинувачений є неповнолітнім, визнав свою винуватість повністю, активно сприяв розкриттю злочину, відсутні потерпілі від вчинення кримінального правопорушення, перебуває на обліку у службі у справах дітей як дитина, яка перебуває у складних життєвих обставинах, відсутності обставин, які обтяжують покарання, сторони угоди дійшли згоди про призначення більш м`якого виду покарання, не зазначеного в санкції частини першої статті 382 КК України, тобто погодили покарання обвинуваченому із застосуванням положень, передбачених ст.69 КК України, у виді одного року пробаційного нагляду з покладенням обов`язків, передбачених пп.1-3 ч.2, п.4 ч.3 ст.59-1 КК України.

Судом також встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним, при цьому обвинуваченому було роз`яснено, і суд впевнився в тому, що він правильно розуміє свої права в кримінальному провадженні відповідно до ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст.473 цього ж Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього в разі затвердження судом угоди.

Перевіривши угоду на відповідність КПК України, суд дійшов до висновку, що вона відповідає діючому законодавству України. Судом також не встановлені визначені ч.7 ст.474 зазначеного вище Кодексу підстави для відмови в затвердженні цієї угоди.

Суд погоджується з кваліфікацією дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст.382 КК України, що виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.

Відповідно до ч.4 ст.469 КПК України щодо зазначеного кримінального правопорушення угода про визнання винуватості може бути укладена.

Узгоджене сторонами в угоді покарання відповідає вимогам ст.ст.65, 69 КК України, а саме: враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив нетяжкий злочин, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліках у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, навчається на 2 курсі міжрегіонального центру професійної перепідготовки звільнених у запас військовослужбовців міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, раніше не судимий, перебуває на обліку у службі у справах дітей як дитина, яка перебуває у складних життєвих обставинах.

Вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим у неповнолітньому віці, його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину суд відповідно до ч.1 ст.66 КК України визнає обставинами, які пом`якшують покарання.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому згідно зі ст.67 КК України суд не встановив.

Враховуючи викладене суд вважає, що ця угода підлягає затвердженню, а обвинуваченому ОСОБА_4 належить призначити узгоджене сторонами угоди покарання більш м`якого виду, не зазначеного в санкції частини першої статті 382 КК України, із застосуванням положень, передбачених ст.69 КК України, у виді одного року пробаційного нагляду з покладенням обов`язків, передбачених пп.1-3 ч.2, п.4 ч.3 ст.59-1 КК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого в ході досудового розслідування не обирався, підстав для його застосування на час набрання даним вироком законної сили суд не вбачає.

Цивільний позов у справі не заявлений, процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.

Крім цього, як вбачається з матеріалів даного кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.08.2026 року був накладений арешт на: автомобіль «Лада-99», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ключи до вказаного автомобіля та технічний паспорт.

З урахуванням положень ч.4 ст.174 КПК України для можливості вирішення долі речових доказів вказаний арешт підлягає скасуванню.

Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню в порядку, встановленому ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368-371, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

у х в а л и в:

Угоду про визнання винуватості від 18 вересня 2026 року, укладену між прокурором Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисниці ОСОБА_5 та законної представниці ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026041610000278 від 26.08.2026, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України - затвердити.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду.

Відповідно до ч.2 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ч.3 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , також обов`язок виконувати заходи, передбачені відповідною пробаційною програмою.

Запобіжний захід ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання даним вироком законної сили - не обирати.

Арешт на майно: автомобіль «Лада-99», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ключи до цього автомобіля та технічний паспорт, який був накладений ухвалою слідчого судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.08.2026 року - скасувати.

Речові докази: 1) автомобіль марки «Лада» моделі «99», реєстраційний номер « НОМЕР_2 », фактичним власником якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 є ОСОБА_9 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , який перебуває на спеціальному майданчику зберігання речових доказів ВП №6 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області; 2) ключі до даного автомобілю та технічний паспорт, які вилучені та поміщені до спеціального пакету НПУ PSP 1073470, які зберігаються в камері схову ВП №6 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області - повернути законному володільцю при підтвердженні своїх прав на ці речі в установленому законодавством порядку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Широківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення виключно з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України.

Копію вироку після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому та його законній представниці.

С у д д я: ОСОБА_1