Суд: Самарський районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Крадіжка
Дата: 15 жовтня 2026 р.
Справа: №206/7693/26
Суддя: Кушнірчук Р. О.
Справа № 206/7693/26
Провадження № 1-кп/206/689/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" жовтня 2026 р. Самарський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретареві ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора – ОСОБА_3 ,
обвинуваченого – ОСОБА_4 ,
захисника – ОСОБА_5 ,
представника потерпілого – ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026042170000060 від 22.07.2026 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новогригорівка Васильківського району Дніпропетровської області, громадянина України, з базовою вищою освітою, одруженого, який має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що на всій території України у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на 30 діб – до 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року, введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався, останній раз Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 13.07.2026 № 596/2026, затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.07.2026 № 4928-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 02 серпня 2026 року строком на 90 діб, та будучи обізнаними, що на території виробничого підрозділу «Локомотивне депо Нижньодніпровськ-Вузол» філії «Локомотивна компанія» АТ «Українська залізниця», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Добробатів, 22-Л, яке є його місцем роботи, зберігаються пошкоджені внаслідок військових дій електровози, вирішив здійснити таємне викрадення обладнання з залізничного транспорту, який знаходився на території вказаного виробничого підрозділу та є тимчасовою пересувною спорудою, призначеною для розміщення матеріальних цінностей підприємства, тобто використовується в якості іншого приміщення.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням у інше приміщення, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_4 , в ніч з 19.07.2026 по 20.07.2026 (точний час під час досудового розслідування встановити не надалось можливим), будучи працівником виробничого підрозділу «Локомотивне депо Нижньодніпровськ-Вузол» та знаходячись на чергуванні на території даного підрозділу, протиправно проник в середину електровозу серії ВЛ8 №1711, де побачив контактери електромагнітного МК-310, які визначив як об`єкт свого злочинного посягання та, будучи впевненим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та він діє таємно, завантажив п`ять одиниць контактерів електромагнітних МК-310 до свого автомобіля «MAZDA 6», державний номерний знак НОМЕР_1 , власником та користувачем якого він являється. В подальшому, ОСОБА_4 , використовуючи вказаний автомобіль, з викраденим майном покинув місце вчинення злочину, виїхавши за територію виробничого підрозділу, чим заподіяв виробничому підрозділу «Локомотивне депо Нижньодніпровськ-Вузол» філії «Локомотивна компанія» АТ «Українська залізниця» матеріальну шкоду на загальну суму 142 268,32 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
16 жовтня 2026 року між прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_4 та прокурор дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 185 КК України, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 , у виді 5 років позбавлення волі зі звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Угодою також передбачено відшкодування ОСОБА_4 потерпілому – АТ «Укрзалізниця» в особі «Дніпровського регіонального центру» філії «Локомотивна компанія» шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у сумі 142 268 грн. 32 коп., вирішення питання про процесуальні витрати на залучення експерта та долю речових доказів, без застосування спеціальної конфіскації.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому ОСОБА_4 .
Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні повідомив, що між сторонами досягнуто угоди про визнання винуватості, просив долучити її до матеріалів кримінального провадження та затвердити. Щодо речових доказів пояснив, що вони наявні, арешт на майно не накладався, вилучені контактори потерпілому не повернуті, питання щодо запобіжного заходу залишив на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, повідомив, що угоду укладено з прокурором за участю захисника добровільно, наслідки її укладення йому роз`яснені та зрозумілі. Заявлений цивільний позов і його розмір визнав, проти долучення цивільного позову та його задоволення - не заперечував. Просив затвердити угоду про визнання винуватості та погодився на призначення узгодженого сторонами покарання.
Захисник ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні підтвердив, що угоду укладено за його участю, її зміст і наслідки обвинуваченому роз`яснено. Підтримав узгоджене сторонами покарання, просив затвердити угоду, проти долучення та задоволення цивільного позову не заперечував.
Представник потерпілого ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні підтримав цивільний позов та просив стягнути заявлену суму матеріальної шкоди. Повідомив, що проти укладення угоди про визнання винуватості не заперечує, його позиція погоджена з керівництвом, для потерпілого важливим є відшкодування завданих збитків. Просив затвердити угоду.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання щодо можливості затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена, зокрема, у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів. У кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, укладення такої угоди допускається за наявності письмової згоди всіх потерпілих прокурору на укладення угоди.
ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином. В угоді зазначено про надання представником потерпілого згоди на її укладення; у підготовчому судовому засіданні представник потерпілого особисто підтвердив відсутність заперечень та просив угоду затвердити.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, а також не заперечував проти задоволення цивільного позову.
Дана угода, на думку суду, відповідає вимогам ст. 472 КПК України та може бути затверджена і по ній може бути ухвалено вирок, оскільки умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, відсутні підстави вважати неможливим виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань. Підстав для відмови у затвердженні угоди, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.
За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, яке виразилось у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану.
Вирішуючи питання про призначення покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину, а також обставини, що пом`якшують покарання, – щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 75 КК України суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
З урахуванням викладеного суд вважає за можливе призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами угоди покарання у виді 5 років позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
У кримінальному провадженні заявлено цивільний позов АТ «Укрзалізниця» в особі «Дніпровського регіонального центру» філії «Локомотивна компанія» про стягнення з ОСОБА_4 матеріальної шкоди в розмірі 142 268 грн. 32 коп. Обвинувачений позов визнав у повному обсязі, що також передбачено умовами угоди про визнання винуватості. Представник потерпілого підтримав заявлені вимоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. Оскільки матеріальну шкоду завдано внаслідок кримінального правопорушення, її розмір становить 142 268 грн. 32 коп., шкода не відшкодована, а позов визнаний обвинуваченим та узгоджений сторонами угоди, суд дійшов висновку про задоволення цивільного позову у повному обсязі.
Крім того, згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Витрати за проведення судової товарознавчої експертизи у розмірі 916 грн. 02 коп. підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України. Вилучені під час огляду місця події металеві предмети, схожі на основу котушки (сердечник), мідні фрагменти проводів та фрагменти кабелів у білій і чорній обмотці підлягають поверненню потерпілому – АТ «Українська залізниця». Оптичні диски з відеозаписами та носії інформації, долучені до матеріалів кримінального провадження, необхідно залишити в матеріалах цього провадження протягом усього часу їх зберігання. Арматурні ножиці (болторіз) та інші вилучені під час обшуку предмети, визнані речовими доказами постановою слідчої від 18.08.2026, підлягають знищенню після набрання вироком законної сили. Підстав для застосування спеціальної конфіскації суд не вбачає.
Щодо ОСОБА_4 ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 19 серпня 2026 року застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби. З огляду на призначення покарання зі звільненням від його відбування з випробуванням суд вважає за необхідне скасувати вказаний запобіжний захід.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 100, 124, 128, 129, 314, 373, 374, 469, 472–475 КПК України, суд, –
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду про визнання винуватості від 16 жовтня 2026 року, укладену між прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12026042170000060 від 22.07.2026 року.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки:
– періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
– повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
– не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов АТ «Укрзалізниця» в особі «Дніпровського регіонального центру» філії «Локомотивна компанія» до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь АТ «Укрзалізниця» в особі «Дніпровського регіонального центру» філії «Локомотивна компанія» в рахунок відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням 142 268 (сто сорок дві тисячі двісті шістдесят вісім) гривень 32 копійки.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової товарознавчої експертизи у розмірі 916 (дев`ятсот шістнадцять) гривень 02 копійки.
Речові докази: 5 (п`ять) металевих предметів, схожих на основу котушки (сердечник); мідні фрагменти проводів; фрагменти кабелів у білій та чорній обмотці, вилучені під час огляду місця події 29.07.2026 біля пункту прийому вторинної сировини за адресою: АДРЕСА_2 , поміщені до мішка з полімерного матеріалу та опечатані пояснювальною биркою, визнані речовими доказами постановою слідчої від 18.09.2026, які перебувають на зберіганні у ВнП № 2 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області (квитанція про отримання на зберігання, порядковий номер 26, номер книги обліку речових доказів 191, ідентифікатор пакування 3026269357871034), після набрання вироком законної сили повернути потерпілому – АТ «Українська залізниця».
Речові докази: оптичний диск DVD-R із трьома відеозаписами з камер спостереження пункту прийому вторинної сировини за адресою: м. Дніпро, вул. Петра Полтави, 202-А, від 21.07.2026, з назвами «record-154-0721092835-0721093031_3d31a337-fc05-477a-982e-d5186594622b», «record-154-0721093734-0721093830_8f5dc3a2-a487-4990-89c3-5e263ca46755», «XVR_ch1_main_20260721093300_20260721094414», визнані речовими доказами постановою слідчої від 30.07.2026, – залишити в матеріалах кримінального провадження № 12026042170000060 від 22.07.2026 протягом усього часу їх зберігання.
Речові докази: оптичні носії інформації DVD-R 4.7 Gb: інв. № 4257 від 14.08.2026, інв. № 3983 від 16.06.2026, інв. № 3133 від 03.12.2025, інв. № 3985 від 16.06.2026, інв. № 3137 від 03.12.2025, інв. № 3986 від 16.06.2026, інв. № 3138 від 03.12.2025, інв. № 3135 від 03.12.2025, інв. № 3984 від 16.06.2026, по одному диску кожного найменування, які надійшли з матеріалами ОРС № 10001195 від 21.05.2026 та визнані речовими доказами постановою слідчої від 03.09.2026, – залишити в матеріалах кримінального провадження № 12026042170000060 від 22.07.2026 протягом усього часу їх зберігання.
Речові докази: арматурні ножиці (болторіз) – 1 од., викрутка – 1 од., пласкогубці – 1 од., кусачки – 1 од., гайкові ключі – 5 од., переставні кліщі «Дніпро-М» – 1 од., розвідний ключ «Дніпро-М» – 1 од., торцевий ключ – 1 од., металевий штир – 1 од., мішок білого кольору з полімерного матеріалу – 3 од., вилучені під час обшуку 18.08.2026 та визнані речовими доказами постановою слідчої від 18.08.2026, після набрання вироком законної сили – знищити.
Спеціальну конфіскацію не застосовувати.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, застосований ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 19 серпня 2026 року – скасувати.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений обвинуваченим, його захисником, законним представником лише з підстав призначення покарання, суворішого за узгоджене, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання або невиконання судом вимог ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України; прокурором — лише з підстав призначення покарання, менш суворого за узгоджене, або затвердження угоди у провадженні, в якому вона не може бути укладена згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua