Вирок від 30 вересня 2026 р. у справі №175/1325/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/1325/26

Провадження № 1-кп/175/66/26

2026 рік

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої: судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2

за участю прокурора: ОСОБА_3

за участю потерпілого: ОСОБА_4

за участю представника потерпілого: адвоката ОСОБА_5

за участю захисників: адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7

за участю обвинуваченого: ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025042210001755 за обвинувальним актом відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Купріянівка Вільнянського району Запорізької області, громадянина України, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого водієм С(Ф)Г «ЧАЙКІН», маючого професійно-технічну світу, одруженого,

обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

І. ФОРМУЛЮВАННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ, ВИЗНАНОГО СУДОМ ДОВЕДЕНИМ.

14 листопада 2025 року, приблизно о 08 годині 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_8 керував вантажним сідловим тягачем марки «DAF XF 95.430», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки «SCHWARZMUELLER», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався проїжджою частиною вул. Заводської в напрямку від автодороги Н-31 в с. Орільське Дніпровського району Дніпропетровської області. В той же час на цій смузі руху попереду транспортного засобу знаходилась пішохід ОСОБА_9 ..

На шляху прямування, ОСОБА_8 , грубо порушуючи Правила дорожнього руху України, проявивши крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змін, маючи технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді, перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, поновив рух транспортного засобу, внаслідок чого в районі будинку АДРЕСА_2 відбувся наїзд транспортного засобу на пішохода ОСОБА_9 ..

В діях водія ОСОБА_8 маються порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, згідно з якими: п. 10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».

Порушення п. 10.1 Правил дорожнього руху України, допущені водієм ОСОБА_8 , перебувають в причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_9 були спричинені такі тілесні ушкодження: сумісна травма нижніх кінцівок, травма правої гомілки та стопи з відкритим 2-х кісточковим переломом кісток правої гомілки із відносно задовільним стоянням уламків, травматичним розчавленням правої гомілки та стопи, рваними ранами по передній поверхні нижньої третини правої гомілки та згинальної поверхні правої стопи з ушкодженням м`язів та сухожилку розгинача 1-го пальця, переломом 1-ї плюсневої кістки зі зміщенням, з розвитком в посттравматичному періоді запального процесу (некрозу та інфікування), що по життєвим показам потребувало оперативного втручання в об`ємі: ампутація правої нижньої кінцівки на рівні середньої-нижньої третини правого стегна, травми лівої стопи з закритим переломом 3-го пальця та рваною раною 4-го міжпальцьового проміжку, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння та перебувають у прямому причинному зв`язку із настанням смерті ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

ІІ. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ОБСТАВИН.

Обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_8 вказаного вище кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг дослідження яких був визначений з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.

В зв`язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою провину та погодився з кваліфікацією вчиненого ним злочину, а прокурор, потерпілий, представник потерпілого та захисники не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і під час судового розгляду обмежився допитом обвинуваченого і потерпілого та дослідженням доказів щодо обставин, які характеризують особистість обвинуваченого та обтяжують чи пом`якшують покарання, а дослідження інших доказів у провадженні не здійснювалось. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння зазначеними вище учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції та роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 вину свою в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнав повністю та пояснив, що ним дійсно скоєно це кримінальне правопорушення за викладених в обвинувальному акті обставин. В скоєному кається та просить суд суворо не карати.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що загибла - це його мати. Того дня мати потрапила у дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок чого їй були заподіяні тілесні ушкодження, від яких вона померла. Обвинувачений дійсно відшкодував завдану шкоду, приніс потерпілому свої вибачення за скоєне ним кримінальне правопорушення. На суворому покаранні не наполягає, просить призначити покарання відповідно до вимог закону.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ЯКІ ПОМ'ЯКШУЮТЬ АБО ОБТЯЖУЮТЬ ПОКАРАННЯ.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

ІV. МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особистість винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_8 офіційно працює, за місцем роботи характеризується позитивно, має постійне місце мешкання, має на утриманні двох малолітніх дітей, вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів психіатра та нарколога як особа, яка страждає будь-якими захворюваннями наркологічного та/або психічного характеру, не значиться.

Суд, враховуючи, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є тяжким злочином, обставини, які пом`якшують покарання, особистість обвинуваченого та його поведінку, вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням. Тому обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк у межах, визначених відповідною санкцією статті (частиною статті). Також суд, враховуючи, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, якого обвинувачений за вчинене ним кримінальне правопорушення не уникнув, другорядну роль кари як мети покарання, вважає можливим звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням із застосуванням ст. 75 КК України, з покладенням на нього передбачених ст. 76 КК України обов`язків. Саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Крім того, суд, приймаючи до уваги, що обвинувачений працює водієм, це єдине джерело його доходу, за місцем роботи він характеризується позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей, місце мешкання обвинуваченого та його родини розташоване у прифронтовому населеному пункті Запорізької області, а також зважаючи на думку потерпілого, який на суворому покаранні не наполягає, вважає можливим не призначати обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України судом не встановлено.

V. МОТИВИ УХВАЛЕННЯ ІНШИХ РІШЕНЬ ЩОДО ПИТАНЬ, ЯКІ ВИРІШУЮТЬСЯ СУДОМ ПРИ УХВАЛЕННІ ВИРОКУ, ТА ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНУ, ЯКИМ КЕРУВАВСЯ СУД.

Під час досудового розслідування обвинуваченому запобіжний захід не обирався, тому суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Питання про долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

На підставі положень ч. 2 ст. 124 КПК України документально підтверджені витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання щодо скасування арешту майна суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 174 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_8 визнати винним за ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбуття призначеного покарання з випробуванням строком на два роки, якщо він протягом цього іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_8 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Речові докази: сідловий тягач марки «DAF XF 95.430», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що переданий на зберігання ОСОБА_8 згідно з розпискою, - повернути законному власнику ОСОБА_10 ; напівпричеп марки «SCHWARZMUELLER», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що переданий на зберігання ОСОБА_8 згідно з розпискою, - повернути законному власнику ОСОБА_10 ..

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати на залучення експертів в розмірі 3565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Скасувати арешт майна у кримінальному провадженні № 12025042210001755 від 14 листопада 2025 року, накладений ухвалами слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 20 листопада 2025 року.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: