Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №209/6158/26 — Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Суд: Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №209/6158/26

Суддя: Левицька Н. В.

Справа № 209/6158/26

Провадження № 3/209/965/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Кам’янське

Суддя Дніпровського районного суду міста Кам`янського Левицька Н.В., розглянувши адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду міста Кам`янського від ВП №1 Кам`янського РУП ГУНП у Дніпропетровській області надійшов для розгляду адміністративний матеріал за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №746994 від 16.08.2026, 16.08.2026 о 11 год. 17 хв. в м. Кам`янське, по бул. Героїв, водій ОСОБА_1 , керуючи ТЗ Toyota Corolla, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора алкотестеру Драгер відмовився, у закладі охорони здоров`я також відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

07 вересня 2026 року ОСОБА_1 подав до суду письмові пояснення, у яких зазначив, що 16 серпня 2026 року близько 11:00 керував автомобілем «Тойота Корола», номерний знак НОМЕР_1 , та рухався лівобережною частиною міста Кам`янського в напрямку села Куліші Петриківського району. Доїхавши до перехрестя бульвару Незалежності та проспекту Металургів, поблизу відділення «Нової пошти» № 1 за адресою: бульвар Незалежності, 2а, він з`їхав з асфальтованої дороги, повернув у лісосмугу, що веде до його дачі в селі Куліші, та продовжив рух. Доїхавши до повороту на вулицю Набережну в селі Куліші, побачив біля дороги службовий автомобіль поліції «Рено Дастер», номерний знак НОМЕР_2 , а поруч із ним червоний автомобіль «Фольксваген» типу мікроавтобуса на іноземній реєстрації, біля якого перебувала група невідомих йому чоловіків у формі камуфляжного типу. У цей момент один із працівників поліції махнув рукою в бік його автомобіля, однак він не відразу зрозумів, що поліцейський подає йому вимогу про зупинку, тому продовжив рух. Приблизно через 500 метрів, побачивши в дзеркалі заднього виду, що за ним почав рухатися службовий автомобіль поліції, він одразу зупинився, не порушуючи Правил дорожнього руху. Після зупинки в дзеркалі заднього виду він побачив, що слідом за поліцейським автомобілем під`їхав той самий червоний автомобіль «Фольксваген» типу мікроавтобуса на іноземній реєстрації, який перебував біля працівників поліції в місці, повз яке він проїжджав раніше. З цього автомобіля також вийшли ті самі чоловіки у формі камуфляжного типу. Зазначив, що під час зупинки його автомобіля працівники поліції не представилися та не повідомили причину зупинки, не повідомляли його про здійснення відеофіксації, натомість одразу вимагали надати документи. Він, залишаючись у салоні автомобіля, надав працівникам поліції для перевірки всі необхідні документи, передбачені пунктом 2.1 Правил дорожнього руху України, а також пред`явив відомості з мобільного застосунку «Резерв+». Після цього, один із працівників поліції запропонував йому відкрити багажник автомобіля. Побоюючись, що в разі виходу з автомобіля, невідомі чоловіки у формі камуфляжного типу можуть його схопити, попросив свою подругу, яка перебувала разом із ним в автомобілі, відчинити багажник. Однак побачивши в багажному відсіку дві закриті пляшки пива, працівники поліції почали стверджувати, що він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, та запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу Драгер. ОСОБА_1 зазначає, що погодився пройти такий огляд, однак повідомив працівникам поліції, що не виходитиме з автомобіля та готовий пройти огляд, залишаючись у салоні свого транспортного засобу. Натомість працівник поліції пояснив йому, що відповідно до вимог законодавства він повинен вийти з автомобіля та пройти огляд за допомогою Драгера біля службового автомобіля поліції. Надалі, працівники поліції повідомили йому, що він відмовляється від проходження огляду, на що у відповідь він повторно зазначив, що не відмовляється від огляду на стан сп`яніння, а лише не погоджується без законних підстав виходити зі свого автомобіля. Попри це, працівники поліції повідомили, що у зв`язку з відмовою від проходження огляду на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, онак протокол йму не вручили, оскільки він зазначав, що не згоден, не відмовляється від проходження оглду. Також, ОСОБА_1 до письмових пояснень долучив висновок № 320/2 Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради «Міська лікарня № 9» та зазначив, що після вказаних подій, самостійно 16 серпня 2026 року о 12 годині 55 хвилин звернувся до медичного закладу для огляду. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення складено незаконно та з порушенням вимог чинного законодавства, просить суд визнати його невинуватим і закрити провадження у справі.

У судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що 16.08.2026 разом зі своєю подругою ОСОБА_2 та її неповнолітньою дитиною, їхали до нього на дачу. ОСОБА_3 придбала для себе дві пляшки пива, які знаходилися в багажному відсіку автомобіля. Сам він алкогольних напоїв не вживав та керував транспортним засобом у тверезому стані. Після того, як на вимогу інспектора поліції ОСОБА_3 відчинила багажник автомобіля, інспектор підійшов до нього та повідомив, що у зв`язку з наявністю алкогольних напоїв у багажному відсіку вважає, що він вживав алкоголь. ОСОБА_1 також пояснив, що повідомив інспектору про те, що алкоголь не вживав, не відмовляється від проходження на місці огляду на стан сп`яніння за допомогою алкотестера Драгер, та неодноразово говорив поліцейським, що готовий пройти такий огляд залишаючись за кермом свого автомобіля. Водночас, останні вимагали від нього вийти з автомобіля та пройти до службового автомобіля поліції, пояснюючи, що така процедура передбачена наказом МОЗ та МВС, вказуючи, що проходження огляду за допомогою газоаналізатора Драгер, залишаючись за кермом власного автомобіля, заборонено. На його запитання, чому інспектор вважає, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння, йому було повідомлено, про наявність у його багажному відсіку авто алкогольних напоїв, що є підставою вважати водія таким, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, а через відмову вийти з автомобіля і пройти огляд біля службового автомобіля, буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 щодо обставин, чому він не виходив із автомобіля зазначив, що боявся вийти, оскільки біля автомобіля перебували працівники РТЦК та СП. Так, після зупинки транспортного засобу, до нього, крім працівників поліції, підходив працівник РТЦК та СП, якому він пред`явив відомості з мобільного застосунку «Резерв+» та повідомив, що дані у нього оновлені. За словами ОСОБА_1 , з огляду на обстановку біля його автомобіля, а також на те, як працівники поліції та РТЦК та СП переглядалися між собою і спілкувалися пошепки, він вважав, що вимога вийти з автомобіля та твердження про можливість проходження огляду за допомогою алкотестера Драгер виключно біля службового автомобіля є незаконними та спрямовані на те, щоб змусити його залишити автомобіль. У зв`язку з такими діями працівників поліції, він безпосередньо на місці події зателефонував на спеціальну лінію 102, повідомив про обставини, що склалися, та зазначив, що не відмовляється від проходження огляду на стан сп`яніння, залишаючись у своєму автомобілі, однак працівники поліції вимагають від нього вийти з автомобіля. Водночас ОСОБА_1 просив суд врахувати, що відеозаписом події підтверджуються обставини, за яких він не відмовлявся від проходження огляду на місці зупинки, неодноразово повідомляв працівникам поліції про готовність пройти такий огляд, але наголошував, що виконуватиме лише законні вимоги. Просив суд закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала, що 16 серпня 2026 року вона разом зі своєю малолітньою дитиною та ОСОБА_1 їхала до нього на дачу. Після того, як вони звернули на польову дорогу, побачили службовий автомобіль поліції, поруч із яким знаходився червоний автомобіль «Фольксваген» типу мікроавтобуса на іноземній реєстрації, біля якого перебувала група чоловіків у формі, які, як вони згодом зрозуміли, були працівниками РТЦК та СП. Один із працівників поліції махнув рукою в їхній бік, однак вони з ОСОБА_1 подумали, що він жестом дозволяє їм проїхати, тому продовжили рух. Згодом ОСОБА_1 побачив, що за ними рухається патрульний автомобіль поліції, у зв`язку з чим одразу зупинив транспортний засіб. За словами свідка, після зупинки до них підійшли працівники поліції та чоловіки у військовій формі. На вимогу працівника поліції ОСОБА_1 надав документи, а чоловікові у військовій формі пред`явив на телефоні відомості з мобільного застосунку «Резерв+». Чоловіки у військовій формі постійно перебували поруч з автомобілем, тоді як працівник поліції вимагав від ОСОБА_1 вийти з автомобіля та відчинити багажник. Свідок зазначила, що ОСОБА_1 попросив її відчинити багажник, після чого вона вийшла з автомобіля та підійшла до багажного відсіку. У момент, коли вона відчиняла багажник, побачила, як один із чоловіків у військовій формі намагався відчинити передні пасажирські двері автомобіля, однак вони були зачинені, у зв`язку з чим він відійшов трохи далі від автомобіля. Відчинивши багажник, в ньому лежали дві банки пива, які вона придбала для себе, щоб випити їх на дачі. За поясненнями свідка, після того, як працівник поліції побачив пиво в багажному відсіку, він одразу підійшов до ОСОБА_1 та повідомив, що з огляду на наявність пива у автомобілі, вважає, що водій вживав алкоголь. Водночас свідок стверджувала, що ОСОБА_1 алкогольних напоїв не вживав, перебував у тверезому стані та не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а лише наполягав на тому, що готовий пройти такий огляд, не виходячи зі свого автомобіля. Крім того, свідок повідомила, що ОСОБА_1 телефонував на спеціальну лінію 102 та повідомляв, що не відмовляється від проходження огляду на місці зупинки, однак працівники поліції наполягають на тому, що для проходження огляду він зобов`язаний вийти з автомобіля. Також показала, що запитувала працівників поліції чому ОСОБА_1 не може пройти огляд за допомогою алкотестера, залишаючись за кермом свого автомобіля. У відповідь працівники поліції послалися на наказ МОЗ та МВС і відмовилися проводити огляд у такий спосіб.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступних висновків.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

З аналізу ст.ст. 251, 252 КУпАП вбачається, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», а також пункт 1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

У п. 1.9 Правил дорожнього руху становлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП, передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, адміністративна відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП, зокрема, настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, визначений Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395.

Відповідно до пункту 4 розділу X цієї Інструкції огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі також Порядок), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Пунктами 3 та 4 Порядку зокрема визначено, що огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність). Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Пункт 5 Порядку передбачає, що результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння.

Пунктом 6 зазначеного Порядку передбачено, що огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а в разі відмови водія від проведення такого огляду або висловлення ним незгоди з його результатами водій направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Відповідно до пункту 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідно до статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі відмови особи, яка керувала транспортним засобом, від проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

У даному випадку при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягає доказуванню подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суду надано такі докази:

протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №746994 від 16.08.2026, у якому викладено обставини, за яких водій ОСОБА_1 16.08.2026 о 11 год. 17 хв. в м. Кам`янське, по бул. Героїв, керував ТЗ Toyota Corolla, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора алкотестеру Драгер відмовився, у закладі охорони здоров`я також відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР. Технічний засіб відеозапису: № 798679, 799614. Протокол не підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, у зв`язку з відмовою від підпису;

акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 16.08.2026, відповідно до якого огляд проведений у зв`язку із виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя. Водночас у зазначеному акті як результат огляду вказано – не проводився, у графі з результатами згоден – міститься запис ОСОБА_1 відмовився від огляду; свідки огляду: відеофіксація;

направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради «Міська лікарня №9» складене 16.08.2026 о 11 год. 30 хв. у якому зазначено, що у результаті огляду, проведеного поліцейським виявлено ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук. Щодо результатів огляду зазначено – огляд не проводився, на огляд у заклад охорони здоров`я - особа не доставлялась;

рапорт інспектора СРПП ВП №1 Кам`янського РУП лейтенанта поліції Антона Швеця від 16.08.2026 про виявлення у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук. Також у рапорті зазначено, що водій від огляду на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер та у закладі охорони здоров`я відмовився під запис на відео, у зв`язку із чим було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №746994 від 16.08.2026;

DVD-R диск з відео-файлами за фактом виявлення порушення та складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Системний аналіз приписів пункту 9 частини першої статті 31 та статті 40 Закону України «Про Національну поліцію», які регулюють застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також положень Інструкції № 1026 дає підстави для висновку про визначення нормативними положеннями переліку пристроїв, які можуть застосовуватися поліцією для здійснення фото- та відеофіксації.

Згідно з пунктом 2 розділу І Інструкції № 1026 застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється, зокрема, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП процедура огляду у даному провадженні фіксувалась технічними засобами відеозапису, відтак, у даному випадку відеозаписи є засобом фіксації обставин події, у зв`язку з чим їх зміст підлягає оцінці судом, як доказ для встановлення обставин, що мають значення для вирішення питання про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Судом досліджено долучений до матеріалів справи носій інформації – DVD-R диск, який містить відеозаписи з місця події, здійснені нагрудними відеокамерами працівників поліції.

Так, згідно з відеозаписом із нагрудної камери інспектора поліції ОСОБА_5 № 799614 від 18.06.2026 тривалістю з 11:18:56 до 11:32:20, зафіксовано рух службового транспортного засобу патрульної поліції за транспортним засобом. Після подання звукового сигналу водій транспортного засобу здійснив зупинку, працівники поліції підійшли до автомобіля, а водій ОСОБА_1 пояснив, що коли інспектор махнув рукою, він подумав, що той жестом пропонує йому проїхати далі. На вимогу інспектора водій надав посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб. На запитання інспектора повідомив, що заборонених речей в автомобілі немає та їде на дачу, після чого інспектор перевірив надані документи. Надалі до автомобіля підійшов військовослужбовець РТЦК та СП. Перебуваючи в автомобілі, ОСОБА_1 назвав свої ідентифікуючі дані, показав йому інформацію щодо облікових даних із мобільного застосунку «Резерв+» та повідомив, що його дані оновлені. Після цього інспектор повідомив водію про необхідність відчинити багажний відсік автомобіля, а військовослужбовцям РТЦК та СП сказав зачекати. Багажний відсік відчинила пасажирка. Після цього, інспектор підійшов до водія та запитав, чи вживав той алкогольні напої, на що ОСОБА_1 відповів, що не вживав. Інспектор запропонував водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера Дагер та запросив його до службового автомобіля патрульної поліції. Надалі інспектор відчинив багажник службового автомобіля, дістав прилад Драгер, поклав його на капот службового автомобіля та звернувся до напарника з проханням запросити ОСОБА_1 до проходження огляду. Зазначені обставини зафіксовані на відеозаписі в проміжок часу з 11:18:56 до 11:24:52.

Згідно з відеозаписом із нагрудної камери інспектора поліції ОСОБА_6 № 798679 від 18.06.2026, тривалістю з 11:18:50 до 11:46:47, зокрема зафіксовано, що коли пасажирка зупиненого транспортного засобу, вийшла відчиняти багажний відсік автомобіля, інспектор вказував водієві на необхідність йому самому відчинити багажник. Водночас, біля автомобіля перебували також четверо працівників РТЦК та СП. Надалі на відео також зафіксовано, що відійшовши від автомобіля водія, працівники поліції обговорюють між собою, що водій готовий пройти огляд за допомогою алкотестера Драгер залишаючись в автомобілі, у зв`язку з чим необхідно направити його до медичного закладу, при цьому після зазначеної розмови, інспектор підійшов до ОСОБА_1 та запитав, чи буде той проходити огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора Драгер на місці зупинки. На це ОСОБА_1 відповів ствердно, зазначивши, що не відмовляється від проходження огляду, однак виходити з автомобіля не буде та готовий пройти огляд, залишаючись у ньому. Натомість інспектор повідомив водієві, що той може пройти огляд біля автомобіля, для чого повинен вийти зі свого транспортного засобу та підійти до службового автомобіля патрульної поліції. Також інспектор зазначив, що в разі невиконання цієї вимоги, дії водія вважатимуться відмовою від проходження огляду, оскільки, за його словами, відповідно до спільного наказу МОЗ та МВС водій повинен проходити такий огляд біля службового автомобіля, а не сидячи у власному транспортному засобі. Зазначена розмова зафіксована у проміжок часу з 11:21:30 до 11:26:00.

Надалі ОСОБА_1 під час спілкування з інспектором повторно запитував, чому він не може пройти огляд перебуваючи у своєму автомобілі та комусь зателефонував, уточнював, чи дійсно він повинен виходити з автомобіля, та пояснював інспектору, що готовий пройти огляд, залишаючись у транспортному засобі, однак виходити з нього не буде. Натомість інспектор повідомив, що час для проходження огляду вже минув. Також на запитання ОСОБА_1 про те, чому працівники поліції вважають, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння, та чому його відсторонено від керування транспортним засобом, інспектор Білоус М.С. пояснив, що він має намір вважати, що ОСОБА_1 вживає алкогольні напої, оскільки в багажному відсіку автомобіля наявні алкогольні напої. При цьому інспектор зазначив, що такі напої могли вживатися як напередодні, так і в день зупинки, однак, на його думку, водій перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Інспектор також повідомив, що в разі невиходу водія з автомобіля, щодо нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер або медичного огляду та запитав чи він хоче проїхати у медичний заклад. У відповідь ОСОБА_1 знову зазначив, що не відмовляється від проходження огляду на місці та готовий пройти тест за допомогою Драгер, залишаючись у своєму автомобілі. Зазначена розмова зафіксована у проміжок часу з 11:29:09 до 11:29:50.

Крім того, на відеозаписі зафіксовано, що під час складання інспектором у службовому автомобілі протоколу про адміністративне правопорушення особа, яка перебувала разом із ОСОБА_1 , запитувала чому водій не може пройти тест за допомогою Драгер не виходячи зі свого автомобіля, якщо він не відмовляється від огляду. У відповідь інспектор знову послався на спільний наказ МОЗ та МВС і повідомив, що інструкція забороняє проходження огляду в такий спосіб.

Також відеозаписом зафіксовано телефонний дзвінок ОСОБА_1 на спеціальну лінію 102, під час якого він повідомив про обставини зупинки транспортного засобу, зазначив, що пред`явив посвідчення водія та не відмовляється від проходження огляду на місці зупинки, однак працівники поліції вимагають, щоб він вийшов з автомобіля. Надалі інспектор повідомив ОСОБА_1 про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.

Надаючи оцінку вказаним відеозаписам, суд також враховує, що відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з пунктом 3 розділу І зазначеної Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

За змістом пункту 1 розділу II зазначеної Інструкції, за наявності таких ознак поліцейський проводить огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів. Відповідно до пункту 7 розділу II цієї Інструкції установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі результатів огляду, проведеного поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Отже, наявність передбачених Інструкцією ознак алкогольного сп`яніння є підставою для проведення огляду водія, тоді як стан алкогольного сп`яніння встановлюється за результатами проведеного у встановленому порядку огляду.

Разом з цим, з досліджених судом відеозаписів вбачається, що під час спілкування з ОСОБА_1 інспектор поліції, обґрунтовуючи необхідність проходження огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, зазначає: «Маю намір вважати, що ви вживає алкогольні напої, оскільки у багажному відсіку автомобіля наявні алкогольні напої, можливо такі напої вживались вчора, можливо сьогодні, але є стан алкогольного сп`яніння». При цьому інспектор не назвав ознак алкогольного сп`яніння, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення та направленні на медичний огляд до закладу охорони здоров`я. На відеозаписі також не зафіксовано, щоб інспектор чітко встановив та повідомив водієві про наявність таких ознак.

Також оцінюючи досліджені відеозаписи в їх сукупності, суд доходить висновку, що зафіксована на них поведінка ОСОБА_1 не підтверджує його беззастережної відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер на місці зупинки транспортного засобу. Зі змісту відеозаписів вбачається, що незгода водія стосувалася необхідності виходу з власного автомобіля для проходження огляду, тоді як від готовності пройти такий огляд на місці зупинки транспортного засобу він не відмовлявся.

При цьому суд враховує, що Інструкція № 1452/735 та Порядок № 1103, не містять прямої вимоги щодо обов`язкового виходу водія з автомобіля, як умови проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або проходження такого огляду виключно біля службового автомобіля поліції. Посилання інспектора на спільний наказ МОЗ та МВС, саме по собі не підтверджує існування такої вимоги, а положення нормативного акта, яке б її передбачало, інспектор не навів та судом не встановлено.

За таких обставин суд вважає, що інспектор поліції фактично ототожнив відмову водія виконати вимогу вийти з автомобіля, з відмовою від проходження огляду, не встановивши при цьому, що така вимога була обов`язковою умовою проведення огляду, відповідно до визначеного порядку або технічних вимог до використаного спеціального технічного засобу.

Крім того, з досліджених відеозаписів не вбачається, що після того, як працівники поліції розцінили поведінку ОСОБА_1 , як відмову від проходження огляду на місці зупинки, йому було чітко запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров`я та з`ясовано його ставлення до такої пропозиції, натомість спілкування зводилось до того, щоб водій вийшов із автомобіля для проходження огляду за допомогою приладу Драгер.

Окрім цього, відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції № 1452/735 у разі відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я. Згідно з пунктом 9 розділу ІІ цієї Інструкції поліцейський забезпечує доставку такого водія до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду.

Водночас, працівники поліції розцінили небажання ОСОБА_1 вийти із транспортного засобу для проходження огляду біля службового автомобіля, як відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та на цій підставі перейшли до оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення.

Відтак, з огляду на зафіксовані на відеозаписах неодноразові заяви ОСОБА_1 про готовність пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу перебуваючи у салоні свого автомобіля, відсутність у наведених нормативних положеннях вимоги про обов`язковий вихід водія з автомобіля, та обставини за яких працівники поліції кваліфікували його поведінку, як відмову від проходження огляду на місці зупинки, суд доходить висновку, що сам факт відмови ОСОБА_1 вийти з автомобіля, не підтверджує його відмову від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Драгер, та не є достатнім доказом наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому, інші докази, які долучені до матеріалів справи, зазначених висновків суду не спростовують.

Щодо долученого до адміністративних матеріалів акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 16 серпня 2026 року, слід зазначити, що такий акт не підтверджує обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення. Так, в акті зазначено, що огляд проведений у зв`язку із виявленими ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук та почервоніння обличчя. Водночас, досліджені судом відеозаписи з місця події не фіксують, щоб під час спілкування з ОСОБА_1 працівники поліції повідомляли йому про наявність зазначених ознак або конкретизували, у чому саме вони проявлялися.

Крім того, в акті зазначено, що огляд не проводився, а також міститься запис про відмову ОСОБА_1 від його проходження. Проте цей запис підлягає оцінці в сукупності з іншими доказами, оскільки сам по собі не підтверджує факту відмови від огляду.

Як встановлено судом під час дослідження відеозаписів, ОСОБА_1 неодноразово заявляв про готовність пройти огляд за допомогою спеціального технічного засобу Драгер на місці зупинки транспортного засобу, однак наполягав на тому, щоб пройти його, залишаючись у салоні свого автомобіля. Водночас, працівники поліції пов`язували можливість проведення огляду з необхідністю виходу водія з автомобіля, а його згоду пройти огляд перебуваючи у транспортному засобі, розцінювали, як відмову від проходження огляду.

Таким чином, зміст акта в частині зафіксованої відмови не узгоджується з фактичним перебігом подій, відображеним на досліджених відеозаписах, які свідчать про неодноразово висловлену водієм готовність пройти огляд. За таких обставин, вказаний акт сам по собі не є достатнім доказом відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

Щодо направлення ОСОБА_1 до КНП Кам`янської міської ради «Міська лікарня № 9» для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, суд зазначає, що в ньому працівником поліції також зазначено про виявлення у водія таких ознак алкогольного сп`яніння, як різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя та тремтіння пальців рук. Водночас, як встановлено судом, дослідженими відеозаписами не підтверджено, що під час спілкування з ОСОБА_1 працівник поліції виявив та повідомив йому про наявність зазначених ознак. Натомість із відеозаписів вбачається, що обґрунтовуючи необхідність проходження огляду, інспектор посилався на наявність алкогольних напоїв у багажнику автомобіля. Таким чином, зазначені в направленні ознаки не знайшли належного об`єктивного підтвердження, а саме направлення не є достатнім підтвердженням їх фактичного виявлення.

Крім того, відеозаписом зафіксовано, що на запитання працівника поліції щодо проходження огляду в закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відповів, що не бажає їхати до такого закладу, водночас зазначивши про готовність пройти огляд на місці зупинки. Отже, хоча водій висловив небажання проходити огляд у закладі охорони здоров`я, зміст цієї відповіді свідчить про те, що він не заперечував проти проходження огляду як такого, а наполягав на його проведенні на місці зупинки транспортного засобу.

Відтак, суд доходить висновку, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я, яка відповідно до протоколу є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у ході судового розгляду не знайшла свого підтвердження дослідженими судом доказами.

Водночас, суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний єдиним належним доказом у даній справі, у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним та беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумнівів у суду.

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 28 травня 2020 року у справі № 524/4668/17, рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення та підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами. Аналогічний підхід щодо оцінки відомостей, наданих працівником поліції, викладено у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 489/4827/16-а.

Долучений до матеріалів справи рапорт інспектора СРПП ВП № 1 Кам`янського РУП лейтенанта поліції Антона Швеця, не усуває суперечностей, встановлених судом під час дослідження доказів, та не підтверджує факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Окрім цього, суд не бере до уваги долучений ОСОБА_1 висновок № 320/2 щодо результатів медичного огляду від 16.08.2026 року, виданий Комунальним некомерційним підприємством Кам`янської міської ради «Міська лікарня № 9», відповідно до якого у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння не виявлено, оскільки відповідний огляд проведено за його самостійним зверненням, без участі працівника поліції, тобто з порушенням установленого статтею 266 КУпАП порядку. Відповідно до частини п`ятої статті 266 КУпАП такий огляд вважається недійсним, а тому зазначений висновок не може бути врахований судом, як результат огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного у встановленому законом порядку.

Водночас, суд зазначає, що ОСОБА_1 інкримінується відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а не керування транспортним засобом у стані сп`яніння. За таких обставин, зазначений висновок, з огляду на предмет доказування у цій справі, сам по собі не підтверджує та не спростовує факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду в установленому законом порядку.

Інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, працівниками поліції не надано.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення доведеності вини, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) ЄСПЛ встановив, серед іншого, порушення ч. 3 ст. 6 Конвенції у зв`язку з тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення фабула правопорушення була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення («проведення несанкціонованого пікету»), але національні суди, розглянувши справу без участі сторони обвинувачення (згідно законодавства рф така участь не передбачена), відредагували фабулу правопорушення, зазначивши в постанові суду конкретні обставини правопорушення. У зв`язку з цим, на думку ЄСПЛ, заявниці була відома лише кваліфікація діяння, але не фактичні обставини обвинувачення, таким чином, вона була позбавлена можливості належної підготовки до захисту.

У справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

У справі «Гайдашевський проти України» (CASE OF Gaydashevskyy v. Ukraine) (Заява № 11553/21, рішення від 06 лютого 2025 року) ЄСПЛ зазначив, що оскільки суд за власною ініціативою відшукав ключові докази, які шкодили позиції обвинуваченого, і використав їх у своїй постанові для спростування наведених стороною захисту аргументів, тому відшукавши такі докази за власною ініціативою та згодом визнавши заявника винним на підставі отриманих у такий спосіб доказів, апеляційний суд створив враження плутанини між ролями прокурора та судді, а тому дав підстави для законних сумнівів щодо безсторонності суду за результатами об`єктивної перевірки. Європейський суд дійшов висновку, що визначені у цій справі виправдані сумніви щодо об`єктивної безсторонності апеляційного суду не можна вважати сумісними зі ст. 6 Конвенції, незважаючи на те, що справа заявника стосувалася незначного порушення правил безпеки дорожнього руху, і, таким чином, провадження, в якому гарантії за кримінальним аспектом ст. 6 Конвенції не застосовуються з повною суворістю, та констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.

Відтак, суд при розгляді цієї справи має виходити виключно з пред`явленого ОСОБА_7 обвинувачення та наданих на його підтвердження доказів, і не вправі самостійно відшукувати докази його вини або усувати недоліки доказування сторони обвинувачення.

За встановлених судом обставин, сукупність досліджених доказів не є достатньою для висновку про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я. Відповідно, вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, належними, допустимими та достатніми доказами не доведена.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.

Згідно вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Водночас ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП відсутні підстави для стягнення судового збору.

Керуючись ст.ст. 1, 7, 9, ч. 1 ст. 130, ст. 245, п. 1 ст. 247, ст. ст. 251, 252, 266, 276-285, 294, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Кам`янського протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua