Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №766/16240/24 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 766/16240/24

Номер провадження: 22-ц/819/273/26

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Приходько Л. А.,

суддів: Базіль Л.В.,

Радченка С.В.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін у м.Херсоні заяву представника ОСОБА_2 – адвоката Лиски Павла Олександровича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ :

У вересні 2024 року ОСОБА_1 , від імені якої діяв адвокат Мельниченко М.С., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 08 жовтня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки, спричинені внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 103 983,96 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на проведення оцінки вартості матеріального збитку у розмірі 4 000,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у розмірі 1588,94 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 12 січня 2026 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3 391,50 грн в рахунок витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 07 жовтня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – адвоката Лиски П.О. задоволено частково. Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 08 жовтня 2025 року змінено.

Зменшено стягнуті з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 :

- вартість матеріального збитку, спричиненого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з 103 983,96 грн до 17 515,53 грн;

- витрати на проведення оцінки вартості матеріального збитку з 4 000,00 грн до 521,20 грн;

- сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір з 1 588,94 грн до 207,03 грн;

- витрати на правничу допомогу з 10 000,00 грн до 2 170,15 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, понесені під час апеляційного перегляду справи:

- судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 340,65 грн;

- витрати на правничу допомогу в розмірі 8 315,00 грн;

- витрати, пов`язані з проведенням експертизи, в розмірі 5 763,59 грн.

07 жовтня 2026 року представником ОСОБА_2 – адвокатом Лискою П.О. через систему «Електронний суд» подано клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених представником відповідача у суді апеляційної інстанції у розмірі 15 000,00 грн.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 15 жовтня 2026 року розгляд заяви представника ОСОБА_2 – адвоката Лиски П.О. про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат призначено до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів зазначеної заяви про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частинами третьою, четвертою статті 270 ЦПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків в потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зробила висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_2 – адвокат Лиска П.О. надав суду копію договору про надання правової допомоги від 07 листопада 2024 року, укладеного між ним та ОСОБА_2 , та акт здачі-приймання наданих послуг від 07 жовтня 2026 року.

Відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 07 листопада 2024 року адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво клієнта та надати інші види правової допомоги з усіх правовідносин, що виникають у останнього, на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар адвоката за надання правових послуг по представництву інтересів клієнта визначається фіксовано в розмірі 15 000,00 грн. Факт надання правової допомоги підтверджується звітом адвоката, наданням допомоги належним чином або актом здачі-приймання.

З акту здачі-приймання наданих послуг від 07 жовтня 2026 року вбачається, що вартість наданих послуг складає 15 000,00 грн, що сплачено адвокату відповідно до узгоджених умов до підписання дійсного акту, загальна витрата часу склала 24 години.

Адвокатом на виконання умов Договору про надання правової допомоги від 07 листопада 2024 року здійснено наступний обсяг дій за період з 26 грудня 2025 року по 07 жовтня 2026 року:

- ознайомлення зі змістом Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 08.10.2025 по справі № 766/16240/24 (витрачений час – 1 година);

- надання усних консультацій Клієнту, погодження плану подальших дій щодо оскарження рішення суду в апеляційному порядку та поновлення пропущених процесуальних строків, узгодження правової позиції, надання роз`яснень щодо складеним процесуальним документам (витрачений час – 2 години);

- збирання доказів протягом апеляційного розгляду (адвокатські запити до ФОП ОСОБА_3 , Херсонського науково-дослідного Експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України), що пов`язані з отриманням відомостей, документів щодо вартості ремонту, проведеної експертизи (витрачений час – 2 години);

- підготовка наступних процесуальних документів та їх подача: клопотання про поновлення пропущеного строку на подачу апеляційної скарги, апеляційна скарга, клопотання про призначення експертизи, клопотання про огляд доказу, клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференцій (витрачений час – 12 годин);

- контроль за справою, аналіз картки справи в Електронному суді, інформування Клієнта про поточний стан справи, ознайомлення з поданими процесуальними документами з боку позивача (витрачений час – 4 години);

- участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції 18.03.2026, 15.04.2026, 13.05.2026, 10.06.2026, 07.06.2026 (витрачений час – 3 години).

Матеріалами справи підтверджується факт отримання Анісіфоровим М.В. зазначених вище послуг адвоката та понесення ним відповідних витрат під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Вирішуючи питання про стягнення понесених ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про те, що наявні у матеріалах справи документи є підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що представник ОСОБА_2 - адвокат Лиска П.О. належним чином заявив вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу ще на стадії подання апеляційної скарги, зазначивши їх орієнтовний розмір, а також у встановлені законом строки подав належні та допустимі докази на підтвердження таких витрат.

Оцінюючи подані докази, суд дійшов висновку, що правнича допомога фактично надавалася, надані послуги безпосередньо пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, обсяг виконаних робіт підтверджений належними доказами.

Відповідно до статей 137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу підлягають розподілу за умови підтвердження їх реальності, необхідності та обґрунтованості.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, зокрема у справах № 922/445/19, №910/7586/19, № 910/16803/19, зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу можливе виключно за наявності відповідного клопотання іншої сторони, яка повинна довести неспівмірність заявлених витрат.

Водночас із матеріалів справи не вбачається, що стороною позивача було подано клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу або наведено аргументи щодо їх неспівмірності.

За таких обставин суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності сторін, позбавлений процесуальних підстав для зменшення заявленого розміру витрат з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, згідно з якою ініціатива суду щодо зменшення витрат на правничу допомогу без відповідного клопотання іншої сторони є неприпустимою.

Крім того, суд враховує, що адвокатом здійснено аналіз матеріалів справи, сформовано правову позицію клієнта, підготовлено та подано апеляційну скаргу, здійснено супровід справи в апеляційній інстанції, надано консультації та правовий аналіз.

Зазначені дії за своєю природою є складовими повноцінної професійної правничої допомоги та відповідають видам адвокатської діяльності, визначеним законом.

Суд також враховує, що розмір гонорару визначається за домовленістю сторін договору про надання правничої допомоги, а втручання суду у такі договірні відносини можливе лише у випадку доведення їх очевидної неспівмірності, чого у даній справі встановлено не було.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн є реальною, підтверджена належними доказами, пов`язана з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, не спростована іншою стороною та відповідає критерію розумності.

Разом з тим, у постанові Херсонського апеляційного суду від 07 жовтня 2026 року колегією суддів було вирішено питання про стягнення з позивача на користь ОСОБА_2 витрат, понесених на правничу допомогу, у розмірі 10 000,00 грн. Врахувавши характер спірних правовідносин, складність справи, тривалість її розгляду, а також пропорційність задоволення позовних вимог, колегія суддів прийшла до висновку про необхідність стягнення з позивача на користь відповідача в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 315,00 грн (10 000,00 грн*83,15%/100%).

Після ухвалення постанови, у визначений законом строк, представник відповідача подав до суду заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 15 000,00 грн, обґрунтовуючи збільшення таких витрат на 5 000,00 грн через збільшення обсягу від первинних робіт, що планувались.

Таким чином, зважаючи на часткове задоволення вимог апеляційної скарги та враховуючи, що постановою Херсонського апеляційного суду вже вирішувалося питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення з позивача на користь відповідача в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 157,50 грн (15 000,00 грн*83,15%/100% - 8 315,00 грн).

Керуючись статтею 270 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_2 – адвоката Лиски Павла Олександровича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 157,50 грн

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Л.А. Приходько

Судді: Л.В. Базіль

С.В. Радченко