Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №950/8/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №950/8/26

Номер провадження 22-ц/816/2734/26

Категорія - 39

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Суми

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Петен Я.Л. (суддя-доповідач), суддів: Замченко А.О., Худика А.М.,

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.

у присутності

представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Сідлецької Світлани Олексіївни

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на заочне рішення Лебединського районного суду Сумської області від 25 червня 2026 року у складі судді Бакланова Р.В., ухваленого в м. Лебедині Сумської області, повне судове рішення складено 26 червня 2026 року,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

У січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.

Свої вимоги мотивував тим, що 10 грудня 2022 року він передав у борг ОСОБА_2 150050 грн 00 коп. шляхом переказу власних коштів на рахунок, належний останньому, що підтверджується платіжною інструкцією АТ КБ «ПриватБанк» від 10 грудня 2022 року. Між сторонами було погоджено строк повернення грошових коштів протягом шести місяців - до 01 липня 2023 року.

Обставини позики грошових коштів, погодження строку виконання зобов`язання, а також перерахунок грошових коштів підтверджуються листуванням із соціальної мережі facebook між сторонами.

Вказував, що ним вживалися заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення ОСОБА_2 досудової вимоги та претензії про повернення боргу в сумі 150050 грн 00 коп., які отримані відповідачем, що підтверджується поштовими відправленнями.

Проте, кошти відповідач не повернув.

Посилаючись на вказані обставини, просив стягнути на свою користь з відповідача заборгованість в розмірі 193108 грн 06 коп., з яких: основний борг у розмірі 150050 грн 00 коп.; інфляційні втрати у розмірі 31859 грн 80 коп.; три відсотки річних 11198 грн 26 коп.

Заочним рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 25 червня 2026 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено переказ відповідачу грошових коштів в сумі 150050 грн 00 коп., проте не встановлено укладення між сторонами саме договору позики, погодження зобов`язань щодо повернення коштів та строку такого повернення, а також обставин прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором позики.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

Не погоджуючись з оскаржуваним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, зазначав про: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи; порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки електронному доказу – листуванню в соціальній мережі facebook між сторонами, чим порушено вимоги щодо повного, всебічного та об`єктивного дослідження доказів. Саме із зазначеного листування вбачається звернення відповідача з проханням позичити грошові кошти, досягнення сторонами згоди щодо суми позики, строку виконання грошового зобов`язання, а також надання відповідачем банківських реквізитів для перерахування коштів. Таким чином, зазначені обставини підтверджують досягнення сторонами домовленості щодо укладення договору позики та спростовують висновки суду про відсутність належних доказів виникнення між сторонами спірних правовідносин.

У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не прибув, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Його представник, адвокат Сідлецька С.О., доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач у судове засідання апеляційного суду не прибув, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції

Згідно з платіжною інструкцією АТ КБ «ПриватБанк» 10 грудня 2022 року ОСОБА_1 перерахував ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 150050 грн 00 коп.

17 листопада 2025 року ОСОБА_1 направив ОСОБА_2 вимогу та претензію про повернення боргу в сумі 150050 грн 00 коп. за договором позики.

ОСОБА_1 надав суду першої інстанції скріншоти листування в соціальній мережі.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права

Згідно із статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Правовідносини позики врегульовані главою 71 ЦК України.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі статтею 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

У статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя статті 12, частини перша, п`ята, шоста статті 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У справі, що переглядається, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 150050 грн 00 коп., посилаючись на укладення між сторонами договору позики.

На підтвердження своїх позовних вимог ОСОБА_1 надав суду докази переказу на ім`я ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі в сумі 150050 грн 00 коп.

Проте як обґрунтовано вказав суд першої інстанції, матеріали справи не містять ні письмового договору позики, укладеного між сторонами, ні розписки, складеної відповідачем про отримання грошових коштів саме у позику і обов`язок їх повернення.

Позивачем не надано належних і допустимих доказів погодження сторонами строку повернення коштів протягом шести місяців.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що домовленість між сторонами про укладення договору позики (суми, строку повернення тощо) підтверджується листуванням в соціальній мережі facebook між ним та ОСОБА_2 , оскільки надана позивачем переписка в мережі facebook не є підтвердженням укладення між сторонами договору позики та його істотних умов у розумінні статей 1046, 1047 ЦК України.

Встановивши, що у матеріалах справи відсутні докази, у розумінні статей 1046, 1047 ЦК України, які підтверджували б отримання ОСОБА_2 грошових коштів саме у позику в сумі 150050 грн 00 коп., суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , з яким погоджується і колегія суддів.

Зважаючи на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, ухвалив законне та обґрунтоване рішення суду.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (частина перша статті 374 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 375 ЦПК України).

Висновки суду апеляційної інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги за результатами апеляційного перегляду рішення, свідчать про те, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

Оскільки апеляційна скарга залишена апеляційним судом без задоволення, то відсутні підстави для відшкодування заявнику апеляційної скарги судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. 259, 367, 374, 375, 381-384, ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Заочне рішення Лебединського районного суду Сумської області від 25 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і не може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повне судове рішення складено 19 жовтня 2026 року.

Головуючий - Я.Л. Петен

Судді: А.О. Замченко

А.М. Худик