Суд: Сумський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 15 жовтня 2026 р.
Справа: №591/10354/24
Суддя: Філонова Ю. О.
Справа №591/10354/24Головуючий у суді 1-ї інстанції - Янголь Є. В.
Номер провадження 33/816/629/26Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бикова Д.О., розглянувши у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бикова Д.О. на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 08 жовтня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр-на України, місце проживання АДРЕСА_1 , військовослужбовець,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 рік.
Постановлено стягнути зі ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн 60 коп.
В С Т А Н О В И В:
Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 08 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 01 рік, за те, що 09 жовтня 2024 року, о 20.59 год., в м. Суми, по вул. Харківська б.3, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «MITSUBISHI SHOGUN ELEGANSE» н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в найближчому закладі охорони здоров`я відмовився. ОСОБА_1 своїми діями порушив п.2.5 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КпАП України.
Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Биков Д.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 08 жовтня 2025 року, справу закрити у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що інспектором патрульної поліції безпідставно, незаконно та з надуманих причин було зупинено автомобіль, яким керував ОСОБА_1 .
Також апелянт зазначає, що в даному випадку протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 був складений працівниками патрульної поліції, про те, як вбачається з посвідчення офіцера, ОСОБА_2 як військовослужбовець був перенаправлений до місця служби в м. Суми, що в розумінні статті 24 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» свідчить про його статус військовослужбовця, який виконує обов`язки військової служби, а отже на нього розповсюджуються положення ст. 172-20 КУпАП, а отже майор ОСОБА_1 підлягає притягненню до відповідальності саме за ст. 172-20 КУпАП на підставі протоколу про військове адміністративне правопорушення, який має складатись командиром (начальником) військової частини чи іншою уповноваженою особою.
Окрім цього, сторона захисту вказує, що військовослужбовець ОСОБА_1 , згідно протоколу, перебував за кермом із ознаками алкогольного сп`яніння і тому за приписами ч.3 ст. 266-1 КУпАП міг бути підданий огляду тільки посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у ЗСУ, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів відповідно до порядку, встановленого ч.2-7 ст. 266-1 КУпАП. У даному випадку, цей установлений законом порядок працівниками поліції дотриманий не був, а тому вся процедура огляду, яку вони до нього застосовували, згідно приписами ч.9 ст. 266-1 КУпАП є недійсною.
У судове засідання призначене на 11 год. 00 хв. 16 жовтня 2026 року, до апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився, хоча про час, день та місце розгляду справи був повідомлений у передбачений законом спосіб.
При вирішенні питання щодо можливості здійснення апеляційного розгляду за відсутності ОСОБА_1 , апеляційний суд враховує наступне.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі Пономарьов проти України", та "Трух проти України").
У рішенні в справі "Каракуця проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Практикою Європейського суду з прав людини, яка є преюдиційною, також встановлено, що якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи, їх права на доступ до правосуддя не є порушеними.
Так, на судовий розгляд призначений на 08 год. 30 хв. 05 травня 2026 року ОСОБА_1 та адвокат Биков Д. О. не з`явилися, подане клопотання про перенесення судового засідання адвокатом Биковим Д. О. обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, однак особисто бажає дати пояснення по справі і таке клопотання апеляційним судом було задоволено.
До початку судового засідання призначеного на 13 год. 30 хв. 14 серпня 2026 року адвокат Биков Д. О. подав клопотання про відкладення у зв`язку тим, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, однак особисто бажає дати пояснення по справі.
До початку судового засідання призначеного на 11 год. 00 хв. 16 жовтня 2026 року адвокат Биков Д. О. знову подав клопотання про відкладення у зв`язку тим, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, однак особисто бажає дати пояснення по справі.
Враховуючи вищезазначене, а також ті обставини, що ОСОБА_1 , знаючи, що в апеляційному суді на розгляді з 21 жовтня 2025 року перебуває подана адвокатом Биковим Д. О. апеляційна скарга, в судове засідання жодного разу не з`явився, подаючи клопотання про відкладення апеляційного розгляду, апеляційний суд дійшов висновку, що останній не бажає приймати участь в апеляційному перегляді даної справи.
Апеляційний суд зазначає, що аналогічна поведінка ОСОБА_1 та його адвоката Бикова Д. О. спостерігалася і в суді першої інстанції, оскільки судом першої інстанції неодноразово задовольнялися клопотання захисника Бикова Д. О. про відкладення розгляду справи. Зазначені дії призвели до невиправданого затягування розгляду справи, враховуючи, що справа перебувала у провадженні суду першої інстанції з 15 жовтня 2024 року, а рішення ухвалено 08 жовтня 2025 року, що не сприяло дотриманню принципу розумності строків розгляду справи.
Тому, враховуючи клопотання захисника Бикова Д. О. про відкладення та принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, з метою її розгляду у розумні строки, апеляційний суд не вбачає підстав для відкладення апеляційного розгляду та вважає за можливе здійснити розгляд поданої апеляційної скарги захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокатом Биковим Д. О. на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 08 жовтня 2025 року у відсутність ОСОБА_1 , і в даному випадку права останнього на доступ до правосуддя, не є порушеним.
Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, позицію захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бикова Д.О., який вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.
Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що висновок судді першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 146919 від 09 жовтня 2024 року зміст якого відповідає встановленим фактичним обставинам справи;
- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, від проходження огляду відмовився;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від проходження огляду відмовився;
- рапортом інспектора взводу 1 роти 3 батальйону УПП в Сумській області ст. лейтенанта поліції Пальчика Р. А. від 09 жовтня 2024 року відповідно до якого останній доповідає про встановлення у водія ОСОБА_1 стану алкогольного сп`яніння;
-довідкою про надання інформації з якої вбачається, що відповідно до відомостей інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції» ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 , від 30 травня 2000 року;
- долученим до протоколу відеозаписом.
Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП. Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Щодо тверджень апелянта про те, що інспектором патрульної поліції безпідставно, незаконно та з надуманих причин було зупинено автомобіль, яким керував ОСОБА_1 . Апеляційний суд вважає безпідставним, оскільки причина зупинки транспортного засобу працівниками поліції не впливає на обставини, які складають об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та не можуть свідчити про безпідставність складання протоколу про адміністративне правопорушення за вказаною статтею. Окрім того, неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з`ясувалось, що водій керував транспортним засобом із ознаками сп`яніння чи в іншому неадекватному стані, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов`язку виконання вимог п. 2.5 ПДР України.
Безпідставними є посилання захисника про те, що дії ОСОБА_1 неправильно кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він являється військовослужбовцем, а тому їх слід було кваліфікувати за ст.172-20 КУпАП, з огляду на таке. Так, ч. 3 ст. 172-20 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду. Тобто, відповідно до диспозиції ст. 172-20 КУпАП, об`єктом правопорушення є порядок проходження військової служби, а об`єктивна сторона складу діяння, - складається із вищезазначених самостійних альтернативних діянь. Суб`єктом цього проступку є військовослужбовець. Разом з тим, ч.1 ст.130 КУпАП передбачає зокрема відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Отже, об`єктом такого правопорушення, окрім іншого, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Об`єктивна сторона, відповідно до диспозиції цієї норми закону, полягає окрім іншого в діях особи (водія), яка керує транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, спрямованих на ухилення від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння. Суб`єктом проступку є водій транспортного засобу. Аналіз вищенаведених норм закону та встановлених обставин справи приводить до висновку, що ОСОБА_1 під час зупинки поліцейськими перебував в статусі водія транспортного засобу, тобто є суб`єктом правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.130 КУпАП, а тому його дії працівниками поліції правильно було кваліфіковано за цією нормою закону.
Щодо доводів апеляційної скарги апелянта про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем і огляд відносно нього могла проводити тільки посадова особа, уповноважена на те начальником органу управління ВСП у Збройних Силах України відповідно до порядку, встановленого ч.2-7 ст.266-1 КУпАП, а не поліцейські, апеляційний суд зазначає наступне.
За змістом ст. 266-1 КУпАП огляд на стан сп`яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром, лише щодо військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин.
Відповідно до ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Як було встановлено, у даному випадку військовослужбовець ОСОБА_1 був зупинений 09 жовтня 2024 року, о 20.59 год., в АДРЕСА_2 ,, з ознаками алкогольного сп`яніння, тобто поза межами території будь-якої військової частини.
У ч. 2 ст. 266 КУпАП зазначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Даний порядок визначає процедуру огляду водіїв, в той же час положення ст. 266-1 КУпАП передбачають порядок огляду військовослужбовців. При цьому статус водія є спеціальною нормою для військовослужбовців і тому, при проведенні огляду військовослужбовця водія, таку процедуру проводить поліція, у випадку проведення огляду військовослужбовця пішохода такий огляд проводить військова служба правопорядку. Таким чином, під час процедури огляду на стан сп`яніння водія представника військової служби правопорядку не повинні запрошувати.
Відповідно, у ході апеляційного перегляду встановлено, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується належними, допустимими, достатніми доказами, які доповнюють один одного та були дослідженими під час розгляду матеріалів адміністративної справи.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.
Постанова суду за змістом є належно вмотивованою, обґрунтованою та законною.
Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бикова Д.О., апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
П О С Т А Н О В И В:
Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 08 жовтня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бикова Д.О. на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua