Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №638/9532/24 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

____________________ ______________________________________________

Справа № 638/9532/24 Головуючий суддя І інстанції Агапов Р. О.

Провадження № 33/818/403/26

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Гєрцика Р.В.

секретаря судового засідання Степного Г.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника Мухи А.І. на постанову судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 26 червня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 –

УСТАНОВИВ:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини

Згідно постанови судді, 05.05.2024 року о 12 год. 54 хв. за адресою: м. Харків вул. Клочківська, 193, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння, під впливом «канабіноїди», що підтверджується висновком №1291 від 07.05.2024 року, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР України.

Постановою судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 26 червня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік та стягнуто судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі захисник Муха А.І. просить поновити строк на апеляційне оскарження та постанову судді скасувати як необґрунтовану та незаконну, таку, що не відповідає фактичним обставинам справи, винести нову постанову, якою провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити з підстав, передбачених п.1 ст.247 КУпАП.

В обгрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження посилається на те, що справу було розглянуто у відсутність ОСОБА_1 без належного його повідомлення про час та місце розгляду справи, так як повістки про виклик до суду останньому вручені не були, поштові повідомлення йому не надходили, а поштовий оператор не повідомляв про надходження такої кореспонденції. Копію оскаржуваного судового рішення ОСОБА_1 також не отримував.

07.10.25 року ОСОБА_1 був укладений договір про надання правничої допомоги з АБ «Андрія Мухи» з питань проходження військової служби та інших правничих питань.

08.10.25 року моніторингом судових рішень встановлена наявність оскаржуваної постанови районного суду від 26.06.24 року, про яку раніше ОСОБА_1 не знав і знати не міг, після чого його захисником у період з 08.10.25 року по 07.11.25 року до суду першої інстанції було подано шість заяв про надання доступу до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, і лише після подання скарг до ДСА України, ТУ ДСА та голові Шевченківського районного суду м.Харкова про ненадання матеріалів справи для ознайомлення, 13.11.25 року адвокат отримав таку можливість, ознайомився з матеріалами судового провадження, отримав копію оскаржуваного рішення та 16.11.25 року звернувся до суду з апеляційною скаргою.

В обґрунтування заявлених апеляційних вимог посилається на те, що його підзахисний - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий органом №6311 від 10.05.2023 року (копію до апеляційної скарги не додано), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Посвідчення водія ОСОБА_1 не має, що підтверджується даними Єдиного державного веб-порталу електронних послуг та Реєстру адміністративних послуг ДП «Дія».

Водночас, як убачається з матеріалів справи, особу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо якого було складено спірний протокол, було встановлено за паспортом серії НОМЕР_3 від 20.07.2012 року. Крім того, матеріали справи містять довідку уповноваженої особи органів НПУ про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав посвідчення водія серії НОМЕР_4 від 14.03.2015 року.

Також, вказує, що висновок КНП ХОР «ОКНЛ» від 07.05.24 року №1291, складений відносно іншої особи - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Разом із тим, матеріали справи не містять доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1 та доказів встановлення його особи. При цьому, зупинка автомобіля відбулась незаконно, оскільки екіпаж поліції не здійснював його зупинку, а фактично прибув до авто, яке було нерухомим.

Направлення ОСОБА_1 на огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння відбулось незаконно, так як ознаки такого сп`яніння у ОСОБА_1 були відсутні та матеріалами справи не підтверджені.

Водночас, матеріали судового провадження не містять жодного підпису, виконаного ОСОБА_1 , а особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, районним судом взагалі встановлено не було.

Крім того, ОСОБА_1 не було відсторонено від права керування ТЗ, порушено його право на захист шляхом не роз`яснення йому його прав та обов`язків, зокрема, щодо можливості залучення захисника. Свідки, які чітко убачається на відеозаписі, залучені також не були.

Мотиви суду

ОСОБА_1 та його захисник, будучи належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду (довідки про доставку судових повісток-повідомлень у виді СМС, а.с.92, 93), до апеляційного суду не з`явились. Також, захисник Муха А.І. подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи провести у його відсутність. (а.с.103)

Також, апеляційний суд враховує, що адвокат Муха А.І. приймав участь у попередньому судовому засіданні, призначеному на 15.04.2026 року о 14 год. 30 хв., де надав власні пояснення. (протокол судового засідання в режимі відеоконференції №6255676, а.с.88-91)

Зважаючи на викладене, суд вважає можливим провести апеляційний розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 та його захисника в межах доводів і вимог поданої апеляційної скарги та за наявними у справі відомостями, що також узгоджується з КУпАП.

Перевіряючи доводи, викладені захисником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 26 червня 2024 року, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Як убачається з матеріалів судового провадження, справу було розглянуто у відсутність ОСОБА_1 , даних щодо отримання останнім копії оскаржуваного рішення матеріали справи також не містять.

Також, як вказує у клопотанні і сам захисник, ним було подано до районного суду ряд заяв про надання можливості для ознайомлення з матеріалами справи в електронному виді, зокрема, 08.10.2025 року, 09.10.2025 року, 30.10.2025 року, 03.11.2025 року, 04.11.2025 року, 07.11.2025 року (а.с.22-26, 27-28, 29-30, 31, 32-33, 34-35), та лише у листопаді 2025 року йому було надано таку можливість, після чого 16.11.2025 року він звернувся до суду з апеляційною скаргою.

За таких обставин, апеляційний суд вважає за можливе поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 26 червня 2024 року щодо ОСОБА_1 .

Перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, визначеного приписами ч. 1 ст. 9 КпАП України.

Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод(далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У рішенні Європейського суду у справі «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року відображено послідовну рекомендацію цієї міжнародної установи про пріоритетність неформального розуміння поняття «обвинувачення» національними судами.

Положеннями ст.9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 2.9. (а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9. (а) ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

При цьому, суд (суддя) повинен обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту (рішення ЄСПЛ "Коробов проти України" №39598/0з від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування.

У п. 4.1 рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010 КСУ дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

В розумінні ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення є кримінальним провадженням, тому до таких справ за аналогією можливо застосувати принципи кримінального процесу.

А відтак, у справах про адміністративні правопорушення, на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, особа, щодо якої розглядається справа, та потерпілий додатково користуються гарантіями ст.6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника (за браком коштів), ін. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.

Поширення стандартів кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення, безсумнівно, зумовлює необхідність дотримання особливих вимог до процедури збирання, подання та оцінки доказів, а також до вмотивованості судових рішень, які у разі визнання особи винною повинні містити відповідні достатні мотиви, які дали змогу спростувати презумпцію невинуватості та призначити пропорційне вчиненому покарання.

У рішенні у справі «Олег Колесник проти України» ЄСПЛ вказав, що вимоги пункту 3 статті 6 Конвенції слід розглядати як конкретні аспекти права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції, і завдання суду полягає у тому, щоб з`ясувати, чи був увесь зазначений процес, включно зі способом, у який здійснювався збір доказів, «справедливим» у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Проте, судом першої інстанції залишено поза увагою недоліки, допущені уповноваженою посадовою особою під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення.

Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі алкогоольного сп`яніння, передбачені статтею 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі – Інструкція №1452).

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого сп`яніння (частина 1 статті 266 КУпАП, пункт 2 Інструкції №1452).

Відповідно до частини 4 статті 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Положеннями частини 5 статті 266 КУпАП визначено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до пункту 9 розділу ІІ Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №898471 від 12.05.2024 року, 05.05.2024 року о 12 год. 54 хв. за адресою: м. Харків вул. Клочківська, 193, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння, під впливом «канабіноїди», що підтверджується висновком №1291 від 07.05.2024 року.

Доводи захисника про те, що матеріали справи не містять доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1 та доказів встановлення його особи, а зупинка автомобіля відбулась незаконно, оскільки екіпаж поліції не здійснював його зупинку, а фактично прибув до авто, яке було нерухомим, на переконання апеляційного суду, є неспроможними з огляду на наступне.

Відеозаписом події, що мала місце 05.05.2024 року зафіксовано рух автомобіля Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_1 , який зупиняється у дворі, та з місця водія виходить чоловік (як пізніше було встановлено – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Згідно відеозапису з бодікамер поліції, яким зафіксовано подію 05.05.2024 року у приміщенні КНП ХОР «ОКНЛ», ОСОБА_1 , який був доставлений до медзакладу для проходження огляду на стан наркотичного сп`янніня, не мав при собі жодного документу, який посвідчував би його особу – ані фізичного, ані у цифровому варіанті, у зв`язку із чим його особу було встановлено поліцейським взводу 1 роти 1 батальйону 1 ДПП у Харківській області УПП рядовим поліції Бучаченком О.С.

Поряд із цим, у процесі спілкування з лікарем КНП ХОР «ОКНЛ» та заповнення документації, ОСОБА_1 самостійно назвав своє ПІБ та дату народження – ІНФОРМАЦІЯ_3 , що повністю збігається з даними, зафіксованими співробітником поліції у протоколі про адміністративне правопорушення. (а.с.1)

Також, згідно облікових даних ІПНП, наявних у матеріалах судового провадження, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 14.03.2015 року отримав посвідчення водія серії НОМЕР_4 . (довідка, а.с.3), що підтверджується і відповіддю т.в.о. начальника РСЦ ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях Пархоменко І. на запит ХАС №19499/2026 від 07.05.2026 року, згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 14.03.2015 року отримав в ВРЕР ДАІ з обслуговування м.Харкова в Харківській області посвідчення водія серії НОМЕР_4 категорії «В», статус – підлягає вилученню. (а.с.102)

Водночас, захисник Муха І.А., посилаючись на те, що його підзахисний - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий органом №6311 від 10.05.2023 року, копії такого паспорту не надав, в той час як згідно протоколу, його особу було встановлено за паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 від 20.07.2012 року.

Поряд із цим, згідно відповіді заступника директора УАП Департаменту адміністративних послуг та споживчого ринку виконавчого комітету ХМР Харківської області Юрьєвої І. №378/0/506-26 від 13.05.2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не звертався до центру надання адміністративних послуг м.Харкова та його територіальних підрозділів стосовно отримання паспорта громадянина України. (а.с.101)

Доводи апеляційної скарги про те, що співробітники поліції не зупиняли автомобіль під керуванням ОСОБА_1 а підійшли до нього, коли той перебував вже у нерухомому стані, апеляційний суд також визнає неспроможними за тих підстав, що безпосередній факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом зафіксовано відеозаписом події, а твердження апелянта про відсутність такої зупинки поліцейськими як підстави для виконання водієм вимог п.2.9а ПДР, є намаганням формалізувати (звузити) правовий зміст вказаних вимог закону з метою уникнення відповідальності.

Крім того, всупереч доводам апелянта, підстава зупинки транспортного засобу не є предметом доказування у справі за ст. 130 КУпАП, оскільки ці обставини не мають значення для правильного вирішення справи та встановлення факту керування особою транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння.

Посилання адвоката на те, що направлення ОСОБА_1 на огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння відбулось незаконно, так як ознаки такого сп`яніння у ОСОБА_1 були відсутні та матеріалами справи не підтверджені, на переконаня апеляційного суду, також не є спроможними.

Статтею 266 КУпАП визначений порядок проведення огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 4 Розділу І Інструкції, ознаками наркотичного сп`яніння є:

-наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);

-звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;

-сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;

-почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Ознаки сп`яніння, які виявляються поліцейським при первинному контакті з особою на місці зупинки, визначаються в результаті візуального огляду особи, її поведінки, запахів тощо, і саме ці ознаки є підставою для пропозиції особі пройти огляд на стан сп`яніння.

Виявлення ознак, як виходить зі змісту діючого законодавства, не потребує проведення будь-яких спеціальних дій з боку поліцейського та складання поліцейським будь-яких документів, входить до його виключних дискреційних повноважень.

В даному випадку працівники поліції, оцінивши поведінку та стан ОСОБА_1 , дійшли висновку, що він має ознаки саме наркотичного сп`яніння, а тому, в порядку вимог ПДР України, запропонували пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння.

Щодо доводів апелянта про те, що матеріали судового провадження не містять жодного підпису, виконаного ОСОБА_1 , а особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, районним судом взагалі встановлено не було, слід зазначити, що згідно наявного відеозапису, ОСОБА_1 не з`явився 12.05.2024 року о 10 год. 00 хв. по запрошенню інспекторів патрульної поліції для ознайомлення з результатам проведеного 05.05.2024 року його огляду на стан наркотичного сп`яніння та складення щодо нього протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку із чим такий протокол було складено у його відсутність та, як наслідок, без ознайомлення ОСОБА_1 з його змістом. За тих же підстав (неявку ОСОБА_1 ) останньому не були роз`яснені його права перед складенням протоколу.

Також, судом першої інстанції вживалися заходи щодо сповіщення ОСОБА_1 про час та місце судового розгляду шляхом направлення йому судових повісток за поштовою адресою, наявною в матеріалах справи. Однак, вказані поштові відправлення повернулись до суду неврученими з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою». (а.с.11, 12).

Будь-яких інших контактних даних ОСОБА_1 , окрім його поштової адреси, за допомогою яких суд першої інстанції міг би комунікувати з ним, матеріали судового провадження не містять.

Таким чином, районний суд вжив усіх можливих заходів задля надання ОСОБА_1 можливості реалізувати свої права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, якими останній на власний розсуд не побажав скористатися.

Аргументи апелянта, що працівниками поліції не було залучено двох свідків, не беруться до уваги апеляційного суду, оскільки вимогами ч. 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції здійснювалася фіксація події, проти чого ОСОБА_1 не заперечував, відеозапис долучено до матеріалів справи.

Разом із тим, приймаючи рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції виходив із того, що його вина підтверджується, зокрема, результатами проведеного медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння (висновок №1291 від 07.05.2024 року).

Проте, погодитися з такими висновками районного суду не можна за таких підстав.

Однією з головних умов огляду водія транспортного засобу на стан сп`яніння є не лише наявність достатності підстав вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння, а й встановлення стану сп`яніння в порядку, визначеному чинним законодавством.

Так, як убачається з матеріалів судового провадження, висновок КНП ХОР «ОКНЛ» №1291 від 07.05.2024 року, складено відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6), в той час як протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП стосується ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.1)

Також, як вже зазначалось вище, особу ОСОБА_1 було встановлено поліцейським взводу 1 роти 1 батальйону 1 ДПП у Харківській області УПП рядовим поліції ОСОБА_2 через відсутність у останнього документів, що відображено і у складеному висновку. (а.с.6)

Відповідно до п.4 Розділу ІІІ інструкції №1452/735, лікар (фельдшер) повинен ознайомитися з документами особи, яку оглядає (паспорт, особисте посвідчення, посвідчення водія тощо) (за наявності).

Відсутність документів не може бути причиною для відмови у проведенні огляду на стан сп`яніння. У цьому разі в акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 3) (далі – акт медичного огляду), зазначаються дані щодо зовнішнього вигляду особи, яку оглядають, а також те, що дані про цю особу записані з її слів. У разі надходження документів дані про оглянуту особу долучаються до акта медичного огляду. (пункт 5 Розділу ІІІ інструкції №1452/735)

Вимогами Інструкції №1452 встановлено, що за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. (п.14 Розділу ІІІ)

Пунктом 15 Інструкції передбачено, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі – висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.

Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку. (п.16 Розділу ІІІ Інструкції)

Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається у присутності поліцейського в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров`я. (п.19 Розділу ІІІ Інструкції)

Згідно п.21 Розділу ІІІ Інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Як встановлено під час апеляційного перегляду, уповноваженою особою КНП ХОР «ОКНЛ», яка склала висновок №1291 від 07.05.2024 року, вищезазначені вимоги закону не дотримані, оскільки вказаний висновок містить неточності стосовно дати народження особи, відносно якої було 05.05.2024 року проведено відповідний медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння ( ОСОБА_1 ), на чому слушно акцентує свою увагу в апеляційній скарзі і сам захисник.

Поряд із цим, висновок щодо результатів медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння (у даному випадку) є офіційним процесуальним документом (доказом), так як породжує певні права та обов`язки, який має бути складений відповідно до встановленої Інструкції, без помилок та виключно на підставі лабораторних досліджень.

Також, апеляційним судом було надано відповідний запит до КНП ХОР «ОКНЛ» з приводу надання інформації щодо вказаного висновку, однак, відповідь медичною установою надана не була.

За таких обставин, зважаючи на те, що огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння у медичній установі, на який він погодився, був проведений з порушенням вимог, встановлених КУпАП та Інструкції №1452/735 (не встановлено належним чином особу), а тому не може вважатися дійсним, апеляційний суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Так, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series А заява № 25).

Таким чином порушено принципи всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, а саме: обґрунтування вини сформовано лише на формально перелічених документах.

Таким чином, обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №898471 від 12.05.2024 року, не знайшли свого обгрунтованого підтвердження під час апеляційного перегляду, оскільки уповноваженою особою медичної установи не було дотримано порядок проведення огляду на стан сп`яніння, встановлений Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги захисника є слушними та підлягають задоволенню, а постанова суду першої інстанції – скасуванню, із закриттям провадження на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника Мухи А.І. задовольнити, поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 26 червня 2024 року щодо ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргу захисника Мухи А.І. задовольнити.

Постанову судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 26 червня 2024 щодо ОСОБА_1 скасувати.

Провадження у справі щодо ОСОБА_1 на підставі п.1 ст.247 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Р.В. Гєрцик