Суд: Харківський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: спори про припинення права власності на земельну ділянку
Дата: 12 жовтня 2026 р.
Справа: №646/5876/23
Суддя: Маміна О. В.
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
Іменем України
13 жовтня 2026 року
м. Харків
справа №646/5876/23
провадження №22-ц/818/4695/26
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Тичкової О.Ю., Яцини В.Б.,
за участю секретаря: Шнайдер Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області про забезпечення позову у справі за позовом Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації, Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації, до Харківської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору купівлі-продажу, повернення земельної ділянки за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 –адвоката Водолазького Олександра Миколайовича на ухвалу Основ`янського районного суду м. Харкова від 18 травня 2026 року, постановлену під головуванням судді Демченко І.М.,-
в с т а н о в и в :
У вересні 2023 року Слобідська окружна прокуратура міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації, Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації звернулась до суду з позовом Харківської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору купівлі-продажу, повернення земельної ділянки.
12 травня 2026 року Слобідська окружна прокуратура міста Харкова Харківської області звернулась до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6310138800:04:004:0079, площею 0,0225 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (запис про право власності № 16057867 від 18.08.2016), яка зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), шляхом заборони відчуження, реєстрації похідних прав, поділу, об`єднання та вчинення інших реєстраційних дій до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили, та заборони ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та будь-яким іншим особам здійснювати на земельній ділянці з кадастровим номером 6310138800:04:004:0079, площею 0,0225 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , будь-які сільськогосподарські, будівельні чи земельні роботи, пов`язані із пошкодженням ґрунтового покриву вказаної земельної ділянки або інші роботи, що можуть призвести до знищення або пошкодження розташованого на ній об`єкту культурної спадщини – пам`ятки археології місцевого значення «Поселення Харків», до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.
Ухвалою Основ`янського районного суду м. Харкова від 18 травня 2026 року заяву про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 6310138800:04:004:0079 площею 0,0225 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 956335063101), та зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), шляхом заборони відчуження. В іншій частині заяви відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – адвокат Водолазький Олександр Миколайович просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити в повному обсязі.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; зазначає, що прокурором не доведено, яким саме чином можливе відчуження земельної ділянки унеможливить виконання майбутнього рішення суду Судом залишено поза належною увагою висновок ДП «Науково-дослідний Центр “Охоронна Археологічна Служба України” Інституту археології НАН України» від 27.12.2023 № 80-В/19-23, згідно з яким у межах земельної ділянки не виявлено об`єктів культурної спадщини, що потребують консервації або музеєфікації. Також не враховано інформацію Департаменту культури і туризму Харківської обласної військової адміністрації від 01.04.2024 № 05-25/825 щодо внесення відповідних змін до облікової документації об`єкта культурної спадщини. Наведені обставини свідчать про відсутність реальної загрози пошкодження чи знищення пам`ятки археології. Вважає, що суд першої інстанції дійшов висновку про існування реальної загрози ускладнення виконання рішення суду без належного доказового підтвердження. Фактично ухвала ґрунтується на припущеннях та загальних твердженнях, що суперечить вимогам закону щодо обов`язку сторін доводити обставини, на які вони посилаються.
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст.367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у разі, якщо до закінчення розгляду справи та вирішення спору по суті, відповідачем буде здійснено дії, направлені на вчинення правочину щодо розпорядження спірним майном, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Тому в даному випадку застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту, є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України).
За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Судом встановлено, що предметом спірних правовідносин є визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору купівлі-продажу, повернення земельної ділянки.
Як на підставу вимог вжиття заходів забезпечення позову, позивач посилався на те, що сам факт наявності зареєстрованого права власності на нерухоме майно вже свідчить про реальну можливість власника (відповідача) вільно розпоряджатися земельною ділянкою. Подальше ймовірне відчуження майна на користь інших осіб, передача нерухомого майна в оренду, зміна його призначення, поділ, виділ чи об`єднання ускладнить виконання можливого рішення суду про задоволення позову., оскільки може призвести до необхідності залучення до участі у справі осіб, прав і інтересів яких стосуватиметься вирішення даного спору, неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову у зв`язку з наявністю майнового інтересу цих осіб, а також може зумовити необхідність звернення прокурора з іншим позовом для захисту порушених інтересів держави. Безконтрольне розширення кола осіб, прав і інтересів яких стосується вирішення цього спору, та/або передача права власності на майно іншім особам, які не беруть участь у даному судовому процесі, може не лише утруднити, але й зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову прокурора. Перебування земельної ділянки історико-культурного призначення у приватній власності та ведення на ній будь-якої діяльності, що не відповідає їх дійсному цільовому призначенню, може призвести до пошкодження та навіть знищення розташованої на ній пам`ятки археології. Отже, підставою для вжиття заходів забезпечення позову, також є загроза руйнації пам`ятки археології у разі початку сільськогосподарських, будівельних або інших робіт та, як наслідок, неможливість ефективного захисту інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини у зв`язку із втратою пам`яткою археологічної та культурної цінності
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами виник спір про про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору купівлі-продажу, повернення земельної ділянки.
Враховуючи предмет спору, а також те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, - колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для забезпечення позову шляхом заборони відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:04:004:0079 площею 0,0225 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 956335063101), та зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Такі заходи є співмірними заявленим вимогам.
Висновок суду першої інстанції про наявність підстав для забезпечення позову у визначений судом спосіб відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Водолазького Олександра Миколайовича - залишити без задоволення.
Ухвалу Основ`янського районного суду м. Харкова від 18 травня 2026 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: О.Ю. Тичкова
В.Б. Яцина
Оригінал: reyestr.court.gov.ua