Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №208/5879/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2659/26 Справа № 208/5879/26 Суддя у 1-й інстанції - Карабан І. І. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Левковської А.В.

прокурора — Мануйленко І.М.

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності — ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-

на постанову судді Заводського районного суду міста Кам`янського від 03 вересня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Заводського районного суду міста Кам`янського від 03 вересня 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 665 грн. 60 коп.

У постанові суду зазначено, що ОСОБА_1 , яка перебувала на посаді слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, будучи відповідно до п.п. з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, несвоєчасно, а саме 06.08.2025 о 17:44, без поважних причин подала декларацію після припинення діяльності (за 2024 рік), шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції, чим не виконано вимоги абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», у зв`язку з чим вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

В апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 посилається на незаконність та необґрунтованість постанови у зв`язку з неправильних застосування судом першої інстанції норм матеріального права та судовим спотворенням фактичних обставин справи.

Вказує, що звільнившись з органів Національної поліції 19 березня 2024 року, вона сумлінно прагнула виконати свій обов?язок фінансового контролю та подати щорічну декларацію особи, яка припинила діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави, за минулий 2024 рік у встановлений законом період (до 31.03.2025).

Документ було повністю сформовано, підписано КЕП та надіслано до Єдиного державного реєстру декларацій вчасно — 31.03.2025. Проте виключно через складність та специфіку веб-інтерфейсу офіційного сайту НАЗК, автоматично підтягнувся неправильний тип документа («перед звільненням» замість «щорічна»/«після звільнення»).

Таким чином своєчасне відправлення заповненої форми свідчить про абсолютну добросовісність апелянта, а помилка у виборі типу форми в меню сайту НАЗК є суто технічним недоглядом користувача системи, а не корупційним правопорушенням.

Зауважує, що відповідно до ст. 251 КУпАП, докази у справі повинні бути отримані виключно у встановленому законом порядку. Згідно зі ст. 255 КУпАП та базовими положеннями Закону України «Про запобігання корупції», повноваженнями щодо фінансового контролю, перевірки своєчасності подання декларацій моніторингу способу життя наділений виключно спеціально уповноважений суб?єкт — НАЗК.

У матеріалах справи містяться документи внутрішнього відділу запобігання корупції ГУНП в Дніпропетровській області (включаючи листи та повідомлення від квітня 2025 року). На момент проведення цих заходів апелянт уже понад рік не проходила службу в лавах поліції, будучи цивільною особою. Органам Національної поліції законом заборонено здійснювати самостійні перевірки чи збір доказів фінансового контролю щодо цивільних осіб, перебираючи на себе функції НАЗК. Матеріали, зібрані неуповноваженим органом з порушенням підслідності, є недопустимими доказами на підставі ст. 251 КУпАП, що було проігноровано судом першої інстанції.

Звертає увагу, що згідно з ч. 4 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов?язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення. Суд першої інстанції в оскаржуваній постанові вдався до викривлення обставин справи, зазначивши, що датою виявлення правопорушення є 11 червня 2026 року (нібито дата складання протоколу), однак дане твердження повністю спростовується матеріалами самої справи.

Так, у постанові Заводського районного суду м. Кам?янського про привід від 22 червня 2026 року та аналогічній постанові суду від 10 серпня 2026 року, які винесені цим же суддею чітко зафіксовано, що офіційний адміністративний протокол НАЗК №47-01/61/26 стосовно ОСОБА_1 був складений 11 березня 2026 року. Таким чином граничний шестимісячний строк для накладення стягнення закінчився 11 вересня 2026 року.

Щодо безперервності перебігу строків накладення адміністративного стягнення ОСОБА_1 вказує, що судове засідання, призначене на 10 серпня 2026 року фактично не відбулося у зв?язку з її неявкою. За результатами цього засідання судом першої інстанції було винесено постанову про привід від 10.08.2026, резолютивна частина якої містить два рішення: задовольнити клопотання прокурора про привід та відкласти розгляд справи. Жодного рішення про зупинення перебігу строків давності притягнення до адміністративної відповідальності (у порядку ч. 4 ст. 277 КУпАП) судовий акт не містить.

Наголошує, що розгляд справи 10 серпня 2026 року не переносився і не зупинявся у її присутності, вона не заслуховувала жодних усних ухвал головуючого, а єдиним джерелом інформації про результати того дня є виключно текст зазначеної постанови про привід. Будь-які обмеження прав громадянина або зміна імперативних строків, встановлених законом, можуть відбуватися виключно шляхом винесення окремого, вмотивованого судового акта (ухвали або постанови), оскільки КУпАП не передбачає можливості зупиняти або переривати строки «автоматично» чи без належного процесуального оформлення. Зважаючи на те, що у постанові суду від 10.08.2026 питання зупинення строків не вирішувалося, перебіг шестимісячного строку давності, який розпочався з моменту складання протоколу НАЗК від 11 березня 2026 року, тривав безперервно. Таким чином, на момент винесення постанови від 03 вересня 2026 року строки притягнення до відповідальності спливали у загальному порядку, без жодних законних зупинок.

Крім того апелянт вказує на те, що оскаржувана постанова Заводського районного суду міста Кам?янського від 03 вересня 2026 року винесена з порушенням правил територіальної підсудності, що є самостійною та безумовною підставою для її скасування.

Так, апелянт звільнилася з органів Національної поліції ще 19 березня 2024 року. Заповнення, підписання КЕП та безпосереднє відправлення електронно декларації здійснювалося нею за допомогою персонального комп?ютерного обладнання за місцем її фактичного проживання та реєстрації, що територіально відноситься до Південного району міста Кам?янського. 3 огляду на це, дана справа була територіально підсудна виключно Південному районному суду міста Кам?янського.

На підставі наведеного, ОСОБА_1 просить постанову судді Заводського районного суду міста Кам?янського Дніпропетровської області від 03.09.2026 скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо неї закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення та п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

В судовому засіданні апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги, просила апеляційний суд скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та закрити провадження у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Прокурор заперечував проти задоволення поданої апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до положень ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП України при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають з`ясуванню питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, рішення приймається на підставі доказів долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як зазначено у диспозиції ч.1 ст.172-6 КУпАП, відповідальність за даною нормою закону настає у разі несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно примітки до статті 172-6 КУпАП, суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Мотивуючи своє рішення про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, суд першої інстанції посилався на положення закону України «Про запобігання корупції», а також на досліджені у судовому засіданні і наведені в судовому рішенні письмові докази, які були перевірені та досліджені під час апеляційного перегляду справи.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 47-01/61/26 від 11.03.2026, ОСОБА_1 , припинивши діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування у зв`язку зі звільненням 19.03.2024 з посади слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Кам`янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, будучи згідно п.п. «з» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі — Закону) суб`єктом декларування, в порушення абз. 2 ч. 2. ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно та без поважним причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік (після звільнення), а саме — 06.08.2025 о 17:44, тобто з порушенням встановленого законодавством строку для подачі такої декларації, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Місцем вчинення адміністративного правопорушення вказано місцезнаходження місця роботи ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , оскільки остання на момент вчинення правопорушення є суб?єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов?язаного з корупцією, у зв?язку із перебуванням на посаді слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Кам?янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції Дніпропетровській області.

Часом вчинення адміністративного правопорушення є дата фактичного подання декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тобто 06.08.2025 о 17:44 (а.с.1 -11).

Відповідно до копії наказу від 18.03.2024 № 303 о/с ОСОБА_1 звільнено з посади старшого лейтенанта поліції слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Кам`янського районного управління поліції з 19.03.2024 (а.с.22).

Відповідно до довідки заступника начальника Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 07.02.2026 № 53595/2026, ОСОБА_1 проходила службу у Кам`янському районному управлінні поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області. Юридична адреса місця проходження служби — АДРЕСА_3 (а.с.23).

Згідно копій присяги працівника поліції, посадової інструкції слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровської області, пам`ятки-ознайомлення, ОСОБА_1 07.11.2015 прийняла присягу працівника поліції (а.с.24), 10.01.2023 ознайомлена з посадовою інструкцією (а.с.25-28), та обмеженнями, пов`язаними зі службою в поліції та вимогами антикорупційного законодавства, а саме з вимогами Закону України «Про національну поліцію», «Про запобігання корупції», Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 29-31).

Відповідно до рекомендацій для поліцейських, державних службовців та працівників поліції, які є суб`єктами декларування про дотримання окремих обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 17.04.2024 ознайомлена з необхідністю подання декларації суб`єктами декларування, які припиняють діяльність в органах поліції за період, не охоплений раніше поданими деклараціями та відповідальністю за неподання чи несвоєчасне подання декларацій, подання недостовірних відомостей про майно суб`єктами декларування (а.с.32).

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у своїх поясненнях від 02.03.2026 вказала, що про те, що в період з 2018 року по 2024 рік перебувала на посаді слідчого та мала статус службової особи, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції та покладено обов?язки щорічно подавати декларацію. За період перебування на посаді слідчого щороку та своєчасно мною було подані «щорічні декларації.

19.03.2024 звільнилась з посади та їй було відомо про зобов?язання надати декларацію перед звільненням. 16.04.2024 вона подала декларацію типу «перед звільненням» за період з 01.01.2024 по 19.03.2024, відповідно до вимог ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції.

31.03.2025 подала декларацію за період з 20.03.2024 по 31.12.2024, однак при її поданні помилково було обрано тип декларації «перед звільненням» замість «щорічна» (відбулося технічне неправильне визначення типу декларації). Вказана декларація була подана в межах строку, встановленого для щорічного декларування - до 01 квітня 2025 року.

Після отримання повідомлення НАЗК на електронну пошту, 06.08.2025 перебуваючи за межами України, ОСОБА_1 додатково та негайно подала декларацію типу «щорічна» за 2024 рік, яка охоплює період з 01.01.2024 по 31.12.2024, що свідчить про добросовісність іі поведінки та відсутність умислу (а.с.39).

Відповідно до відомостей НАЗК (перегляд суб`єкта декларування #3089997), ОСОБА_1 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (щорічну) за 2024 рік о 17 годині 44 хвилин 06 серпня 2026 року (а.с.12-, 13-16).

Згідно із ч.1 ст.68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції України та Законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Наказом Національного агентства «Про затвердження форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 23.07.2021 №449/21 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 липня 2021 року за №987/36609) затверджено форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядок заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Цей Порядок визначає процедуру заповнення та подання до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачених статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - декларація) (далі - Закон).

Декларація заповнюється та подається особисто суб`єктом декларування шляхом заповнення відповідної електронної форми після автентифікації у власному персональному електронному кабінеті у Реєстрі.

Декларація подається незалежно від того, перебуває суб`єкт декларування в Україні чи за її межами.

Суб`єкти декларування подають декларації з додержанням таких вимог, зокрема щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення) у період з 00:00 01 січня до 00:00 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Суб`єкт декларування до початку заповнення декларації повинен підтвердити ознайомлення із цим Порядком шляхом проставлення відповідної відмітки.

Після заповнення усіх необхідних розділів декларації суб`єкту декларування надається можливість перевірити повноту та достовірність зазначеної ним інформації.

Перед підписанням декларації суб`єкт декларування підтверджує повноту та достовірність даних, вказаних у ній, ознайомлення з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей шляхом проставлення відповідної відмітки.

Суб`єкт декларування підписує декларацію шляхом накладання на неї особистого кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису відповідно до вимог законодавства.

Подання декларації до Реєстру підтверджується шляхом надсилання повідомлення суб`єкту декларування на адресу його електронної пошти, зазначену в персональному електронному кабінеті, та до персонального електронного кабінету суб`єкта декларування.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, Законом України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 3 березня 2022 року № 2115-IX було призупинено компанію декларування в Україні.

12 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» №3384-ІХ, яким відновлено декларування та функції НАЗК.

Приміткою до ст. 172-6 КУпАП встановлено, що суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а», і «г'»«пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Згідно ч.1 ст.172-6 КУпАП, відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Наявними матеріалами справи підтверджено, що наказом № 27 о/с від 29.01.2021 ОСОБА_2 було призначено призначено на посаду слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Кам?янського РУ ГУНП в Дніпропетровській області (а.с.21); наказом Головного управління Національної поліції Дніпропетровській області від 09.03.2021 №124о/с внесено зміни в облікові документи, зокрема ОСОБА_2 , слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Кам?янського РУ ГУНП, вважати ОСОБА_1 (а.с.20); а наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 18.03.2024 №303о/с ОСОБА_1 звільнено з посади слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Кам?янського РУ ГУНП в Дніпропетровській області з 19.03.2024, за власним бажанням (а.с.22).

07.11.2015 ОСОБА_1 склала присягу працівника поліції (а.с.24); 10.01.2023 ознайомлена з посадовою інструкцією слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровської області (а.с.25-28), та обмеженнями, пов`язаними зі службою в поліції та вимогами антикорупційного законодавства, а саме з вимогами Закону України «Про національну поліцію», «Про запобігання корупції», Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 29-31).

Отже судом першої інстанції правильно встановлено, що на час подання декларації особа, яка притягається до адміністративної відповідальності являлась суб`єктом відповідальності відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції».

У суб`єкта декларування – ОСОБА_1 виник обов`язок подати щорічну декларацію за 2024 рік ( декларація після звільнення).

Разом з тим, відповідно до відомостей з Реєстру декларацій, ОСОБА_1 як суб`єкт декларування, подала щорічну декларацію за 2024 рік лише о 17 годині 44 хвилини 06.08.2025 (а.с.12, 13-16).

Отже, на підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про те, що ОСОБА_1 , у порушення вимог ч.1 ст. 3 Закону України “Про запобігання корупції”, несвоєчасно та без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік — 06.08.2025, тобто з порушенням встановленого законодавством строку для подачі такої декларації.

Відтак, визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях останньої складу зазначеного адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, оскільки цей висновок ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні обставин даної справи, що стосуються часу, суті адміністративного правопорушення та вини вказаної особи у його вчиненні.

Також апеляційний суд звертає увагу на те, що ознакою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто за наявності останніх відповідальність за цією статтею виключається.

Під поважними причинами необхідно розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту НАЗК, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою.

Відомості про обставини, які об`єктивно могли завадити ОСОБА_1 в поданні відповідної декларації у встановлений законом строк у матеріалах справи відсутні та в апеляційній скарзі не наведені. Під час апеляційного перегляду справи ОСОБА_1 зазначила, що вона прагнула подати щорічну декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави за 2024 рік у встановлений законом період, однак помилково обрала не вірний тип декларації – «перед звільненням», замість «щорічна»/«після звільнення».

Доводи апелянта про те, що її помилка у виборі типу форми декларації є суто технічним недоглядом, а не адміністративним правопорушенням, пов`язаним з корупцією, є безпідставними та не впливають на правильність висновків суду першої інстанції.

До такого ж висновку дійшов апеляційний суд і щодо тверджень ОСОБА_1 про те, що матеріали, зібрані у цій справі є недопустимими доказами на підставі ст. 251 КУпАП, оскільки вони були зібрані неуповноваженим органом, а саме органом Національної поліції.

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За п.1 ч.1 ст. 255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи Національного агентства з питань запобігання корупції (статті 172-4 - 172-9 (у частині правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище).

Наявними матеріалами справи підтверджується, що адміністративні матеріали щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП було зібрано та у подальшому складено протокол про адміністративне правопорушення № 47-01/61/26 від 11.03.2026 - заступником керівника відділу контролю за своєчасністю подання декларацій Управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларацій Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК), як уповноваженою особою НАЗК на підставі п.1 ч.1 ст. 255 КУпАП та п.11-2 ч.1 ст.12, ч.1 ст. 13 Закону України «Про запобігання корупції».

Під час здійснення контролю за своєчасністю подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на вимогу уповноваженої особи - заступника керівника відділу контролю за своєчасністю подання декларацій Управління проведення спеціальних перевірок та контролю за своєчасністю подання декларацій Національного агентства з питань запобігання корупції, Головним управлінням національної поліції в Дніпропетровській області (колишнім місцем роботи ОСОБА_1 ) було надано відповідну інформацію та документи щодо проходження служби в органах поліції та звільнення ОСОБА_1 .

Таким чином підстав уважати, що матеріали адміністративної справи щодо ОСОБА_1 були зібрані неуповноваженою особою, а саме ГУНП в Дніпропетровській області, - відсутні, а доводи апелянта з цього приводу є недоречними.

Твердження апелянта про те, що шестимісячний термін притягнення її до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 172-6 КУпАП на час винесення оскаржуваної постанови закінчився, є безпідставними з огляду на таке.

Згідно із ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтею 51 та статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язане з корупцією, має істотне значення як день його вчинення, так і день виявлення правопорушення.

Згідно роз`яснень Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 09 квітня 2021 року №1089/0/2-21 виявлення адміністративного правопорушення - це установлення наявності підстав адміністративної відповідальності за його вчинення, тобто всіх об`єктивних та суб`єктивних ознак відповідного складу правопорушення. Обов`язок установлення вказаного факту, а також його документування, має особа, уповноважена складати протоколи про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією. Окрім того, така особа у різні періоди часу може отримувати різну інформацію про події та факти, що мають відношення до вчинення адміністративного правопорушення (збір документів, інформації, відібрання пояснень тощо). Висновок про те, що виявлено правопорушення, пов`язане з корупцією як сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, особа, уповноважена складати протокол про таке правопорушення, робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією.

З огляду на зазначене датою виявлення правопорушення є дата складання протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією - 11 березня 2026 року, а саме коли уповноваженою особою було встановлено всі обставини та склад правопорушення, опитано особу та встановлено відсутність поважних підстав на неподання декларації у визначений строк.

Таким чином, шестимісячний термін притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 172-6 КУпАП (з дня виявлення адміністративного правопорушення — 11 березня 2026 року), станом на дату винесення постанови суду першої інстанції від 03 вересня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-6 КУпАП і накладення на неї відповідного адміністративного стягнення — не сплив.

Отже доводи сторони захисту про необхідність закриття провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п.7 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП - не заслуговують на увагу.

Не є обґрунтованими і доводи сторони захисту про те, що суд першої інстанції розглянув справу щодо ОСОБА_1 з порушенням правил територіальної підсудності, оскільки місцем вчинення адміністративного правопорушення є фактичне місце проживання та реєстрації особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що територіально відноситься до Південного району міста Кам`янського, отже ця справа підсудна Південному районному суду міста Кам`янського.

Вимогами ст. 276 КУпАП визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Законами України може бути передбачено й інше місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Враховуючи, що обов`язок на подання за відповідний період до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у ОСОБА_1 виник виключно у зв`язку із займаною нею посадою – слідчий відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Кам`янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, уповноваженим органом цілком обґрунтовано визнано місцем вчинення адміністративного правопорушення місцезнаходження місця роботи ОСОБА_1 – пр. Відродження, 7/42 в м. Кам`янське Дніпропетровської області, що територіально відноситься до юрисдикції Заводського районного суду міста Кам`янського. Таким чином порушень правил підсудності розгляду адміністративної справи допущено не було.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об`єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-: КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, на чому наполягає апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 50 неоподатковуваних доходів громадян, що становить 850 грн, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП, а також підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією.

Підсумовуючи вищенаведене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є безпідставною та задоволенню не підлягає, а постанова судді Заводського районного суду міста Кам`янського від 03 вересня 2026 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП ,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Заводського районного суду міста Кам`янського Дніпропетровської області від 03 вересня 2026 року по справі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП стосовно ОСОБА_1 – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДЯ ДНІПРОВСЬКОГО

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО