Вирок від 18 жовтня 2026 р. у справі №630/1510/26 — Люботинський міський суд Харківської області

Суд: Люботинський міський суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Шахрайство

Дата: 18 жовтня 2026 р.

Справа: №630/1510/26

Суддя: Сухоруков І. М.

Справа №630/1510/26 Провадження № 1-кп/630/73/26

В И Р О К

Іменем України

19 жовтня 2026 рокум. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження, відповідно до ст.ст. 381, 382 КПК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026226150000279 від 04.09.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Люботин, Харквіського району, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,-

УСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що 03 вересня 2026 року, більш точний час під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не маючи на той час постійного джерела доходу, діючи умисно, з корисливого мотиву, з метою незаконного збагачення та заволодіння чужими грошовими коштами, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у виді заподіяння майнової шкоди іншій особі та бажаючи їх настання, перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , вирішив незаконно заволодіти грошовими коштами потерпілого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом зловживання його довірою.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 , достовірно знаючи про те, що раніше між ОСОБА_3 та його знайомим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відбувся продаж транспортного засобу марки «Opel», моделі «Vectra A», реєстраційний номер НОМЕР_1 , використав зазначені обставини для введення ОСОБА_3 в оману щодо необхідності передачі грошових коштів.

Так, ОСОБА_2 за телефоном повідомив ОСОБА_3 завідомо неправдиву інформацію про те, що останній нібито продав ОСОБА_4 вказаний транспортний засіб у неналежному технічному стані та у зв`язку з цим для врегулювання зазначеного питання необхідно передати йому грошові кошти в сумі 25 000 грн.

При цьому, ОСОБА_2 достовірно знав, що необхідності у передачі ОСОБА_3 грошових коштів для будь-якого фактичного врегулювання питання з ОСОБА_4 , пов`язаного із технічним станом або продажем зазначеного транспортного засобу, не існує, а отримані від потерпілого грошові кошти він має намір використати у власних цілях.

Довіряючи повідомленій ОСОБА_2 інформації та не усвідомлюючи його дійсних намірів, ОСОБА_3 погодився передати йому грошові кошти в сумі 10 000 грн.

Надалі, продовжуючи реалізацію свого умислу, спрямованого на незаконне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3 шляхом зловживання його довірою, 03 вересня 2026 року приблизно о 20 годині 30 хвилин ОСОБА_2 перебуваючи за місцем свого мешкання адресою: АДРЕСА_1 , під час телефонної розмови з ОСОБА_3 повідомив останньому номер своєї банківської картки № НОМЕР_2 , на яку необхідно було перерахувати обумовлені грошові кошти.

У подальшому, ОСОБА_3 , перебуваючи під впливом повідомленої йому ОСОБА_2 неправдивої інформації та будучи переконаним у необхідності передачі грошових коштів для врегулювання питання, пов`язаного з продажем транспортного засобу марки «Opel», моделі «Vectra A», державний номерний знак НОМЕР_1 , 03 вересня 2026 року об 20:43 перерахував зі своєї банківської картки № НОМЕР_3 грошові кошти в сумі 10 000 грн на банківську картку № НОМЕР_2 , номер якої йому попередньо повідомив ОСОБА_2 .

У результаті вказаних умисних протиправних дій ОСОБА_2 , шляхом зловживання довірою потерпілого ОСОБА_3 , заволодів належними останньому грошовими коштами в сумі 10 000 грн, якими розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_3 майнову шкоду на вказану суму.

Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірю (шахрайство).

Разом з тим, зазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками кримінального провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акту за їх відсутності, а обвинувачений ОСОБА_2 , представлений захисником адвокатом ОСОБА_5 , беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку. А тому суд, за клопотанням прокурора Харківської окружної прокуратури ОСОБА_6 , що регламентоване ч.1 ст.302 КПК України, вважає за доцільне розглянути обвинувальний акт та додані до нього матеріали щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження на підставі обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч.2 ст.382 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.4 ст.107 КПК України не здійснювалось.

За таких обставин, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши всі обставини у сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірю (шахрайство) – доведена у повному обсязі.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд виходить із встановленої ст.50 КК України, його мети, кари, виправлення і запобігання вчиненню нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.

Вивченням даних про особу ОСОБА_2 встановлено, що він в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, офіційно не працює, з 18.09.2026 мобілізований і проходитьь військову службу у званні солдат, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має порушення військового обліку, відомості про інвалідність обвинуваченого відсутні.

Відповідно до ст.66 КК України, обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст.67 КК України, обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Згідно з ч. 2ст. 50 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 виду та міри покарання відповідно до ст.ст. 61, 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, пом`якшуючу обставину, щире каяття, відсутність обтяжуючих обставин, наведені вище дані про особу обвинуваченого, те що він в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, офіційно не працює, характеризується посередньо, а також характер вчиненого кримінального проступку.

За сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання в межах санкції ч.1 ст. 190 КК України, а саме у виді штрафу.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався.

Судові витрати та речові докази відсутні.

Цивільний позов не заявлений.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 302, 373-374, 382, 392-395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 ст. 190 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 34000 (тридцять чотири тисячі) грн.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Люботинський міський суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, однак відповідно до положень ч.1 ст.394 КПК України - вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку суду за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше наступного дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасниками кримінального провадження.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua