Постанова від 15 жовтня 2026 р. у справі №332/4338/26 — Запорізький апеляційний суд

Суд: Запорізький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння

Дата: 15 жовтня 2026 р.

Справа: №332/4338/26

Суддя: Сінєльнік Р. В.

Дата документу Справа № 332/4338/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №332/4338/26 Головуючий в 1 інст.Сапунцов В.Д.

Провадження №33/807/1176/26 Доповідач в 2 інст.Сінєльнік Р.В.

Категорія ч.4 ст.156 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Сінєльніка Р.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника-адвоката Бубнова Д.Ю. на постанову Заводського районного суду м.Запоріжжя від 23 вересня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіційно не працевлаштовану, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі восьмиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 13600 (тринадцять тисяч шістсот) гривень 00 копійок в дохід держави з конфіскацією предметів торгівлі, зазначених у протоколі огляду а саме: 2 пластикових пляшок ємністю 5 л з прозорою рідиною з характерним запахом спирту об`ємом близько по 4,5 л в кожній пляшці, без марок акцизного податку.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 гривень в дохід держави.

Згідно з постановою суду, відповідно до протоколу від 29.06.2026 серії ВАД № 682275, 29.06.2026 о 16 год. 07 хв. гр. ОСОБА_1 , знаходячись у приміщенні, яке розташоване поблизу буд.78 по вул. Південне шосе в Заводському районі м. Запоріжжя, здійснила реалізацію алкоголю, а саме спирту (невідомої горілки), без марок акцизного податку, чим порушила ст.62 ЗУ «Про державне регулювання виробництва, обігу етилу, спиртових дистилятів, біетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, сировини, рідин, які використовуються в електронних сигаретах та пального» повторно протягом року, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.156 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 за п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, а саме за відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.156 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до дослідження та оцінки доказів по справі, що потягло за собою прийняття незаконного судового рішення, яким ОСОБА_1 визнано винною за ч.4 ст.156 КУпАП із накладенням на неї стягнення у вигляді штрафу.

Судом першої інстанції під час розгляду справи не надано належної оцінки доказам і матеріалам справи в цілому, а також належним чином не обґрунтовано відхилення доводів сторони захисту щодо неналежності і недопустимості, наданих поліцією доказів нібито здійснення ОСОБА_1 торгівлі алкогольними напоями без акцизного податку та, відповідно, вчинення нею адміністративного правопорушення за ч.4 ст.156 КУпАП.

На думку апелянта, згідно тверджень суду першої інстанції виходить, що ОСОБА_1 винна у інкримінованому їй адміністративному правопорушенні лише тому, що не заперечувала факт здійснення торгівлі алкогольними напоями та не заперечувала проти складення відносно неї протоколу, що є неприпустимим та є порушенням презумпції невинуватості, яка закріплена у Конституції України та у Європейській конвенції з прав людини.

ОСОБА_1 не вчиняла жодного правопорушення, всі ті обставини про які зазначено у протоколі серії ВАД №682275 від 29.06.2026 та в оскаржуваній постанові не мали місце. Складені поліцейським відносно ОСОБА_1 адміністративні матеріали, складені із суттєвими порушеннями норм та вимог законодавства України, а судом першої інстанції всі доводи сторони захисту, які свідчать про невинуватість ОСОБА_1 безпідставно відхилені.

Натомість матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження факту отримання ОСОБА_1 грошових коштів (виручки) за нібито здійснення реалізації нею алкогольного напою.

Тобто, матеріали не містять доказів для встановлення об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, а саме доказів отримання ОСОБА_1 грошових коштів за нібито продаж ОСОБА_2 алкогольного напою (спирту) без марок акцизного податку, тобто доказів саме торгівлі алкогольним напоєм (спиртом).

Натомість, судом першої інстанції цим обставинам не було надано жодної оцінки.

Окрім цього, захисник звертає увагу на те, що у фабулі протоколу серії ВАД №682275 від 29.06.2026 поліцейським Алієвим Р.І. зазначено, що ОСОБА_1 нібито порушила вимоги - ст.62 ЗУ «Про державне регулювання виробництва, обігу етилу, спиртових дистилятів, біетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, сировини, рідин, які використовуються в електронних сигаретах та пального»....

Однак, нормативно-правового акту (Закону України), з такою назвою не існує.

Натомість, є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024 року №3817-ІХ.

Тобто поліцейський Алієв Р.І. у протоколі серії ВАД №682275 від 29.06.2026 послався на неіснуючий нормативно-правовий акт, і саме порушення норм вказаного неіснуючого нормативно-правового акту було поліцейським інкриміновано ОСОБА_1 в даному протоколі.

Суд першої інстанції цим обставинам не надав жодної оцінки, при цьому у оскаржуваній постанові також послався на вказаний неіснуючий нормативно-правовий акт.

Крім того, апелянт зазначає про те, що у протокол серії ВАД №682275 від 29.06.2026 вже після його складання і підписання ОСОБА_1 та видачі їй копії вказаного протоколу, без присутності ОСОБА_1 , поліцейський Алієв Р.І. здійснив внесення додаткових даних до даного протоколу, а саме у графі: «чи притягалась до адміністративної відповідальності» ним було здійснено допис: «… рішення Заводського районного суду №332/6472/25 від 22.12.2025 року …».

Натомість, згідно копії протоколу серії ВАД №682275 від 29.06.2026 року, який поліцейським Алієвим Р.І. 29.06.2026 року було видано ОСОБА_1 після завершення його складання і підписання його ОСОБА_1 виходить, що ці обставини – дані щодо рішення суду, у протоколі зазначені не були. Також після його підписання ОСОБА_1 та перед видачею поліцейським копії протоколу серії ВАД №682275 було здійснено його фотографування і на здійсненій фотографії, що була долучена до справи, ці відомості також відсутні.

Зазначені обставини свідчать про порушення поліцейським Алієвим Р.І. під час складання протоколу серії ВАД №682275 відносно ОСОБА_1 вимог КУпАП, зокрема ст.256 КУпАП, та Інструкції №1376, а тому зазначений протокол не може слугувати належним та допустимим доказом її винуватості у даній справі.

Однак, суд першої інстанції жодним чином не надав оцінки даним обставинам та фактично залишив їх поза увагою.

Також, апелянт зазначає, що з наданих поліцією відеозаписів виходить, що на них не зафіксовано обставин, які б свідчили про факт продажу ОСОБА_1 будь-якого алкогольного напою та отримання нею грошових коштів (виручки) за це, зокрема і ОСОБА_2 чи будь-якій іншій особі.

Також на долучених відеозаписах не міститься і факт складання у період часу з 16:50 години до 17:10 години 29.06.2026 року протоколу огляду від 29.06.2026 року, відсутній факт його підписання понятими, ОСОБА_1 і ознайомлення них з його змістом.

При цьому під час розгляду справи в суді першої інстанції зазначалось суду про дану обставину, що вказаний протокол огляду на місці поліцейським не складався, як ОСОБА_1 , так і понятими, він не підписувався, зазначені у ньому відомості не мали місце і не відбувались. Окремо зверталась увага суду першої інстанції на тому, що з візуального аналізу даного протоколу огляду видно, що він складений у різний період часу, про що свідчить різниця у нахилі рукописного тексту. Підписи нібито ОСОБА_1 та понятих, виконані з елементами наслідування підпису вказаних осіб сторонньою особою або особами.

Суд першої інстанції ці обставини проігнорував та не надав ним жодної оцінки.

Також відеозаписи не містять обставин вилучення двох пластикових пляшок ємністю 5 літрів кожна, в яких нібито міститься по 4,5 літри спирту, факт їх пакування, опечатування бирками з підписами учасників, для унеможливлювання стороннього доступу до вмісту цих пляшок.

На долученій до матеріалів справи поліцейським фотографії (на аркуші зазначена цифра 8) зображені дві пляшки з прозорою рідиною, які не упаковані та не опечатані. Матеріали справи не містять будь-яких досліджень, які б свідчили про те, що в них міститься алкогольний напій чи спирт, тобто ця обставина не є доведеною.

Відсутня демонстрація вмісту цих пляшок понятим, засвідчення ними того факту, що в них дійсно знаходиться спирт.

При цьому, наявність цих пляшок жодним чином не підтверджує факт здійснення реалізації алкогольної продукції чи спирту ОСОБА_1 , в тому числі, і при обставинах, які зазначені в протоколі серії ВАД №682275 від 29.06.2026 року.

Ба більше, згідно фотознімків дані дві пляшки мають однакову кількість рідини в них, що свідчить про те, що дана рідина не використовувалась.

Щодо рідини, яка містилась в пластиковому стаканчику, який тримав в руках ОСОБА_2 , то вона вилучена не була, який був дійсний її об`єм достовірно невідомо, доказів цим обставинам, що дана рідина була алкогольним напоєм чи спиртом (розбавленим/розчинним) матеріали справи не містять і поліцейським до суду першої інстанції вони надані не були. За зовнішніми ознаки вказана рідина є водою.

З пояснень ОСОБА_2 не зрозуміло у кого саме ОСОБА_2 купив алкогольний напій – у чоловіка чи жінки, в них лише зазначено вік та колір волосся.

Однак, суд першої інстанції, не зважаючи на всі вказані обставини, без належної їх оцінки, формально підійшовши до розгляду справи, за фактичної відсутності у даних документах доказового значення, послався на них, як на докази, що підтверджують вину ОСОБА_1 у інкримінованому їй адміністративному правопорушенні, хоча вони такими не є.

Отже, суд першої інстанції при розгляді справи, неповно з`ясувавши всі фактичні обставини даної справи, не надавши належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та формально підійшовши до вивчення справи, дослідження та оцінки доказів у ній, прийняв по справі незаконне рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення за ч.4 ст.156 КУпАП, на підставі неналежних і недопустимих доказів.

Заслухавши аргументи захисника, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за таких підстав.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. За змістом вказаної норми закону, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.

Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення від 29.06.2026 серії ВАД № 682275, 29.06.2026 о 16 год. 07 хв. ОСОБА_1 знаходячись у приміщенні, яке розташоване поблизу буд.78 по вул. Південне шосе в Заводському районі м. Запоріжжя, здійснила реалізацію алкоголю, а саме спирту (невідомої горілки), без марок акцизного податку, чим порушила ст.62 Закону України «Про державне регулювання виробництва, обігу етилу, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, сировини, рідин, які використовуються в електронних сигаретах та пального» повторно протягом року, чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.4 ст.156 КУпАП.

Вказаний протокол складений з дотриманням вимог, передбачених ст. 254-256 КУпАП та засвідчений підписами уповноваженої особи, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідком та понятими. Жодних зауважень чи заперечень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення від ОСОБА_3 не надходило

Крім того, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується такими доказами: рапортом (а.с. 2), протоколом огляду (а.с. 3-4), письмовим поясненням свідка ОСОБА_2 (а.с. 5), фототаблицями до протоколу (а.с. 6-8) диском з фіксацією правопорушення з нагрудної бодікамери працівника поліції (а.с. 11).

При цьому, відповідно до відеозапису фіксації правопорушення з нагрудної бодікамери працівника поліції (відеозапис з 5хв. 12 сек. по 6 хв. 11 сек., файл 00P1001_000001_20260629160207_0091_), який був досліджений судом першої інстанції, ОСОБА_3 підтвердила факт здійснення нею реалізації алкогольних напоїв та будь-яких заперечень не висловлювала.

Повторність притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 156 КУпАП підтверджується постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22.12.2025 по справі № 332/6472/25, на підставі якої ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП та накладено штраф у розмірі 3400 грн з конфіскацією предметів торгівлі (а.с. 10).

Розглядаючи справу суд першої інстанції, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації стороною захисту наданих їй прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред`явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та прийшов до обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому їй адміністративному правопорушенні, передбаченого ч. 4 ст. 156 КУпАП.

Суддя апеляційного суду погоджується з висновками судді місцевого суду і вважає, що матеріли в справі не містять інформації про обставини, які підлягають перевірці в суді апеляційної інстанції відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, оскільки вони підтверджують інкриміновані обставини.

На твердження апелянта щодо не зазначення в протоколі вірної назви закону та допису реквізитів рішення суду про первісне притягнення ОСОБА_1 за ч.1 ст.156 КУпАП та не роз`яснення їй прав, передбачених Конституцією України та ст.268 КУпАП, апеляційний суд зазначає, що в протоколі відносно ОСОБА_1 міститься її власноручний підпис про те, що їй роз`яснені положення ст..ст.55, 56, 59, 63 Конституції України та ст..268 КУпАП. Повторність притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 156 КУпАП підтверджується постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22.12.2025, про наявність повторності за ст.156 КУпАП визначально в протоколі зазначено було, та було вказано реквізити попереднього протоколу. Назва Закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, які використовуються в електронних сигаретах та пального», що була зазначена в протоколі з опискою, не може бути підставою для закриття провадження по справі або визнання всіх доказів недопустимими. Отже, ці та інші доводи апелянта є формальними та не спростовують доведеність провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.156 КУпАП.

Накладене стягнення узгоджується з вимогами ст. 33 КУпАП і його розмір визначений в межах санкцій ч. 4 ст. 156 КУпАП.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу захисника-адвоката Бубнова Д.Ю., залишити без задоволення.

Постанову Заводського районного суду м.Запоріжжя від 23 вересня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч.4 ст.156 КУпАП, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її ви несення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду Р.В. Сінєльнік

Оригінал: reyestr.court.gov.ua