Суд: Болградський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Недбале ставлення до військової служби
Дата: 06 жовтня 2026 р.
Справа: №497/2458/26
Суддя: Раца В. А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.10.2026
Справа № 497/2458/26
Провадження № 3/497/490/26
07.10.2026 року Болградський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді – Раца В.А.,
при секретарі – Божевої І.Д.,
особи відносно якої складений протокол - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Болграді адміністративний матеріал, який надійшов з відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Подвірне Новоселицького району Чернівецької області, громадянина України, начальника віпс " ІНФОРМАЦІЯ_4 " впс " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України (книжка) серії НОМЕР_1 , виданий 22 липня 2014 року Новоселицьким РС УДМС України в Черновецькій області, РНОКПП НОМЕР_2 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 172-15 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №381885 від 19.08.2026 року, за результатами службового розслідування встановлено факт недбалого ставлення до порядку несення військової служби з боку майора ОСОБА_1 04.08.2026 року в ході раптової перевірки віпс " ІНФОРМАЦІЯ_4 ", начальник відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_4 " впс " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ОСОБА_1 не забезпечив охорону військового містечка віпс " ІНФОРМАЦІЯ_4 " прикордонним нарядом "Чатовий", тобто своїми діями порушив вимоги п.2 бойового розпорядження начальника Приказ від 30.06.2026 №261-БР (гиф) "Про оперативно-службову діяльність віпс " ІНФОРМАЦІЯ_4 " (тип Б) у 2026 році" та п.16 наказу Приказ від 24.12.2025 №2938 "Про організацію служби військ в ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 ДПСУ на 2026 рік", відповідальність за що передбачена ч.2 ст.172-15 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено в.о.начальника відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " майором ОСОБА_3 за ч.2 ст. 172-15 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що в період з 08:00 години 30.07.2026 до 08:00 години 31.07.2026 у зв`язку з недостатньою кількістю особового складу, значне службове навантаження на в/сл та з метою виконання завдань з надійної охорони, оборони державного кордону на найбільш загрозливих напрямків в умовах правового режиму воєнного стану, наявний ресурс військовослужбовців зосередджено на виконанні пріоритетних службових завдань, саме тому, виставлення прикордонного наряду " ІНФОРМАЦІЯ_6 " на території військового містечка відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_4 " (тип Б) у вказаний період тимчасового не здійснювався. За його вказівкою п/н "Старший зміни прикордонних нарядів" у складі старшого лейтенанта ОСОБА_4 , в період з 08:00 години 30.07.2026 року по 20:00 годину 30.07.2026 року та штаб-сержанта ОСОБА_5 , в період з 20:00 години 30.07.2026 року по 08:00 годину 31.07.2026 року, здійснювали облік несення служби п/н " ІНФОРМАЦІЯ_6 " в робочому зошиті старшого зміни прикордонних нарядів. Фактично зброя не видавалась та наказ не ставився на охорону військового містечка. Виставлення особового складу фактично не здійснював, а облік вівся за рахунок особового складу, який забезпечував службову діяльність віпс з 08:00 години по 20:00 годину, а саме молодший сержант ОСОБА_6 та головний сержант ОСОБА_7 займались приготуванням їжі для особового складу віпс, а старший сержант ОСОБА_8 наводив статутний порядок на території віпс. На підставі вище наведеного, вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч.2 ст. 172-15 КУпАП, тому провадження підлягає закриттю.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КупАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Зі змісту даної правової норми вбачається, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності тільки у разі вчинення дії чи бездіяльності, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.ст. 251,252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частиною 1 ст. 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення правопорушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується недбале ставлення до військової служби, яке виразилося у не забезпеченні охорони військового містечка віпс " ІНФОРМАЦІЯ_4 " прикордонним нарядом " ІНФОРМАЦІЯ_6 ". В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 порушив п.2 бойового розпорядження начальника Приказ від 30.06.2026 №261-БР (гиф) "Про оперативно-службову діяльність віпс " ІНФОРМАЦІЯ_4 " (тип Б) у 2026 році" та п.16 наказу Приказ від 24.12.2025 №2938 "Про організацію служби військ в ІНФОРМАЦІЯ_7 полковника ОСОБА_2 ДПСУ на 2026 рік".
Диспозицією ч.2 ст. 172-15 КУпАП передбачена відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Суб`єктом адміністративного правопорушення, визначеного ст.172-15 КУпАП є військова службова особа.
Згідно з приміткою до ст. 172-13 КУпАП під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
Недбалим ставленням до військової служби є несумлінне ставлення службової особи до покладених на неї службових обов`язків, що виявляється в їх невиконанні (бездіяльність) або у неналежному виконанні (дія).
Несумлінне ставлення до службових обов`язків характеризує об`єктивну сторону вчиненого і полягає в тому, що за наявності реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, або хоча і діє, але неналежним чином. Вона означає, що за наявності об`єктивної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, службова особа безвідповідально ставиться до виконання своїх обов`язків, у зв`язку з чим виконує їх неналежним чином (неякісне, неточно, неповно, поверхнево, несвоєчасно тощо) або взагалі не виконує службові обов`язки, які входять до її компетенції. Несумлінне ставлення до службових обов`язків характеризує об`єктивну сторону вчиненого і полягає в тому, що за наявності реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, або хоча і діє, але неналежним чином.
Отже, для об`єктивної сторони недбалості необхідно встановити: 1) нормативний акт, яким визначається компетенція службової особи; 2) коло службових обов`язків, покладених на неї цим актом у встановленому порядку; 3) яким способом і які конкретні дії суб`єкт повинен був здійснити за даних обставин; 4) чи мав він реальну можливість виконати ці дії; 5) в чому виразилися допущені ним порушення.
Суд акцентує увагу на тому, що під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законом сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
В матеріалах справи відсутні належні докази того, що ОСОБА_1 займає відповідну посаду, з якої дати він призначений на посаду та чи перебував він на цій посаді на момент виявлення порушення; відсутні розпорядження та накази на пункти яких, як порушення, службова особа посилається в протоколі про адміністративне правопорушення, тобто суд не має можливість встановити, чи були видані вищезазначений документи (накази), чи дійсно містили вони такі пункти, чи покладалися на начальників відділень певні обов`язки.
Якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов`язків ( у зв`язку з виконанням інших покладених на неї обов`язків, внаслідок нетривалої роботи на посаді та за відсутності досвіду, тощо), не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним.
З наведеного вбачається, що для встановлення факту недбалого ставлення до військової служби є необхідним встановити не тільки факт невиконання військовослужбовцем певного обов`язку, але й те, що він мав місце саме внаслідок недбалості, тобто у зв`язку із тим, що особа за наявності реальної можливості виконання своїх обов`язків проявила до них байдужість та несумлінність.
Надані суду докази, матеріали провадження, не свідчать поза розумним сумнівом про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним інкримінованого йому правопорушення, оскільки ними підтверджується лише факт несення служби з охорони державного кордону віпс " ІНФОРМАЦІЯ_4 в період 30/31 липня 2026 року але не містять доказів покладення певних обов`язків на начальникам віпс " ІНФОРМАЦІЯ_4 ".
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Гурепка проти України» (п. 50-55 Рішення від 06.09.2005 року) суд не має сумніву, що в силу суворості санкції справа про адміністративне правопорушення за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носить кримінальний характер з усіма гарантіями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, що дає підстави для застосування практики Європейського суду з прав людини з кримінальних справ у справах про адміністративні правопорушення залежно від суворості санкції статті Закону.
Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа Коробов проти України № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (рішення від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series А заява N 25).
Крім того, у справі "Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom" (N 46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 N 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до роз`яснень, які містяться в ч.2 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Відповідно до статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
При цьому суд приймає вмотивовану постанову тільки в межах викладених уповноваженою посадовою особою у протоколі про адміністративне правопорушення та обсягу доказів, наявних в матеріалах справи.
Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення та додані до протоколу.
У зв`язку з чим, в матеріалах справи є лише сумніви щодо наявності вини в діях ОСОБА_1 , відтак згідно статті 62 Конституції України суд такі сумніви повинен трактувати на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові ВС/КАС від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Згідно з ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі належить закрити, якщо судом встановлено, що в діях особи у відношенні якої, складено протокол про адміністративні правопорушення, відсутній склад та подія адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд вважає за необхідне провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити, в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 33-35, 172-15 ч.2, 221, 247, 268, 280, 283, 284, 285, 287 КУпАП, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області.
Суддя В.А.Раца
Оригінал: reyestr.court.gov.ua