Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №497/826/26 — Болградський районний суд Одеської області

16.09.2026

Справа № 497/826/26

Провадження № 2/497/1098/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2026 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Раца В.А.,

секретаря - Божевої І.Д.,

без участі сторін,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у відкритому судовому засіданні, в місті Болграді, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

31.03.2026 року представник позивача - директор товариства Поляков О. звернувся до суду із зазначеним позовом та просить постановити рішення, яким стягнути на користь позивача з відповідача суму заборгованості за кредитним договором №657089642 від 24.01.2020 року в розмірі 32 273,40 грн. та судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн. Разом з позовною заявою представник позивача подав окреме клопотання про витребування доказів з АБ "УКРГАЗБАНК", а саме інформацію, що містить банківську таємницю.

Свої вимоги мотивував тим, що 24 січня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір №657089642 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, а саме одноразового ідентифікатора 8SM8E6F4. Отже, саме відповідач ініціював укладення кредитного договору, оформивши заявку на сайті первісного кредитора, підписавши кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не був би укладений. У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору, в тому числі щодо розміру кредиту, грошової одиниці, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки. Згідно умов кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 3 300,00 гривень. Проте, у подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума наданого кредиту становила 18 000,00 гривень. Отже, первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі. Так, 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01. У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну його дії. Згідно умов Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру прав вимоги № 85 від 23.06.2020 від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №657089642 від 24.01.2020 у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги. 05.08.2020 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №05/0820-01, відповідно до розділу 2 договору факторингу визначено, що ТОВ «Таліон плюс» зобов`язується відступити фактору права вимоги зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зобов`язується» їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон плюс» за плату та на умовах визначених цим договором. Право вимоги за договором кредиту №657089642 від 24.01.2020 перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відповідно до реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023 року. У подальшому 11.07.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та позивачем ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено договір факторингу №11/07/25-Е у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №б/н від 14.07.2025 до договору факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025 ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 32 273,40 грн., з яких 12 455,98 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту, 19 817,42 грн. - сума заборгованості по несплаченим відсотках, яку відповідачем до цього часу не погашено, тому представник позивача звертається до суду з цими позовними вимогами.

Ухвалою судді від 03.04.2026 року відкрито провадження по справі та розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін по справі.

Ухвалою суду від 14.07.2026 року було задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, що містять банківську таємницю. Витребувана судом інформація надійшла до суду 10.08.2026 року.

10.07.2026 року представник відповідача ОСОБА_2, повноваження якого підтверджуються довіреністю від 07.07.2026 року, строком дії до 07.07.2029 року, посвідченою старостою Виноградівського старостинського округу Болградської міської ради Одеської області Наумовою О.М., яка зареєстрована в реєстрі за № 1-1.4, подав відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи свої заперечення тим, що 28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги за зобов`язанням, яке на момент такого відступлення не існувало, оскільки кредитний договір з відповідачем укладено 24.01.2020 року. Отже, 28.11.2018 року у ТОВ «Таліон Плюс» не могло виникнути право вимоги за кредитним договором № 657089642, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Відтак, у подальшому, 28.11.2024 року ТОВ «Таліон Плюс» не могло відчужити ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» право вимоги, яке йому не належало. Відповідно, позивач також не міг набути право вимоги за кредитним договором № 657089642 від 24.01.2020 року. Представник відповідача звертає увагу суду на те, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Наданий розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а являє собою односторонній арифметичний розрахунок сум, що підлягають стягненню, який залежить від волевиявлення та дій однієї сторони (банку). Доведення наявності та розміру заборгованості за кредитним договором є обов`язком позивача, який ним не виконано, оскільки належними доказами не підтверджено розмір та наявність усіх передбачених договором документів, які б підтверджували обґрунтованість позовних вимог. Факт отримання коштів відповідачем підтверджується листом товариства, який також не є первинним документом, з якого неможливо встановити дійсність відповідної фінансової операції, а відтак не є належним доказом отримання відповідачем кредитних коштів. Представник відповідача також заперечує щодо порядку та підстав нарахованих відсотків, а саме що відповідно до договору №657089642 від 24.01.2020 нібито надані кредитні кошти в розмірі 3 300,00 грн., та у подальшому суму кредиту збільшено до 18 000,00 грн. однак, з наданого позивачем розрахунку заборгованості неможливо встановити, чи то загальна сума кредиту, чи лише тіло кредиту. Доказів зазначеного не міститься. Вважає, що вимога про нарахування та сплату відсотків, є явно завищеними. Згідно наданих позивачем відомостей, вбачається, що відсотки нараховувалися поза межами строку дії кредитного договору. Також відповідно до правового висновку викладеного ВС-КЦС в Постанові від 23 травня 2022 року по справі №393/126/20, способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Додатково звертає увагу, що кредитор попри обізнаність про невиконання грошових зобов`язань позичальником, по всіх додаткових угодах, замість реалізації права на захист лиш збільшував відсоткову ставку та розмір кредиту, чим навмисно погіршував фінансове становище позичальника. Окрім того, жодна з додаткових угод не містить підпису позичальника. Представник відповідача вважає, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження дій протягом установленого законом строку. Так, згідно Договору №657089642 від 24.01.2020 року, відповідачу був наданий кредит в розмірі 3 300,00 грн., строком на 30 днів. Таким чином, кредитор мав право звернутися до суду за захистом свої прав протягом трьох років з 24.02.2020 року по 24.02.2023 року. Проте, звернувся до суду 2026 року тобто, з пропуском строків позовної давності. Все вище перелічене на думку представника є підставами для відмови у задоволенні позовних вимог.

14.07.2026 року від представника позивача - Сахарової О.І., яка діє на підставі довіреності № 57 від 01.03.2026, строком дії до 31.12.2026, через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, у якій спростовано доводи представника відповідача. Щодо позовної давності зазначено, що відповідно до статті 257 ЦК України її загальна тривалість становить три роки, при цьому перебіг позовної давності, який припав на період дії воєнного стану, підлягав зупиненню відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції, чинній до 04.09.2025, а тому цей період не зараховується до перебігу позовної давності та на момент звернення до суду строк не сплив. Щодо укладення кредитного договору зазначено, що відповідач, ознайомившись з істотними умовами оферти, акцептував її шляхом введення одноразового ідентифікатора у відповідне поле та натискання іконки «відправити/підписати» відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Одноразовий ідентифікатор 8SM8E6F4 було направлено відповідачу 24.01.2020 о 11:40:03 год. на номер телефону НОМЕР_1 , зазначений у заявці на отримання коштів, та введено ним у системі Товариства 24.01.2020 о 11:41:36 год., у зв`язку з чим кредитний договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором. За відсутності доказів укладення договору іншою особою правові підстави для визнання його недійсним, на думку позивача, відсутні. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» є небанківською фінансовою установою та не надає фінансових платіжних послуг, у зв`язку з чим не має повноважень щодо надання документів, що посвідчують переказ коштів, а платіжні операції ініціюються шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із реквізитами, зазначеними клієнтом у заявці. Також надано детальний розрахунок нарахованих відповідно до умов кредитного договору та додаткових угод процентів. Щодо нарахування процентів після закінчення строку кредитування зазначено, що у разі прострочення виконання грошового зобов`язання права кредитора забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, у зв`язку з чим позивач вправі вимагати повернення кредитних коштів та процентів за неправомірне користування ними, а нараховані після закінчення строку кредитування проценти є погодженою сторонами мірою відповідальності за порушення строків повернення кредиту. Між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, строк дії якого відповідно до пункту 8.2 закінчувався 28.11.2019, однак додатковими угодами № 19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, № 27 від 31.12.2021, № 31 від 31.12.2022 та № 32 від 31.12.2023 його дію продовжено до 31.12.2024. Таким чином, виконання договору факторингу здійснювалося протягом усього строку його дії, розпочинаючи з 28.11.2018 по 31.12.2024, після чого право вимоги перейшло до позивача. Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Представник позивача Поляков О. у позовній заяві просить в разі розгляду справи з викликом сторін, призначений розгляд здійснювати за відсутністю представника позивача.

Представник відповідача ОСОБА_2 надав до канцелярії суду заяву від 16.09.2026 року про розгляд справи за відсутності сторони відповідача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Щодо укладання договору № 657089642 від 24.01.2020.

Судом встановлено, що 24 січня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» в особі директора Андронікової О.О. та ОСОБА_1 було укладено Договір №657089642, відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальникові кредит на суму 3 300,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язувалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом (п.1.1.). Кредит надається строком на 18 днів від дати отримання кредиту позичальником (п.1.2). Згідно п.1.3. Договору на період строку, визначеного п. 1.2 Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,63 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом. У випадку користування кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити товариству різницю між фактично сплаченими процентами за дисконтною та нарахованою базовою процентними ставками за весь строк користування кредитом (від дати отримання кредиту до фактичної дати його повернення) (п.1.4.) (а.с.26-27).

З боку позичальника договір підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «8SM8E6F4», який відправлено на номер телефону НОМЕР_2 відповідача 24.01.2020 року о 11:40:03 та введено 24.01.2020 року о 11:41:47, що підтверджується довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога».

У той самий день відповідачем був підписаний Додаток №1 до Договору №657089642 від 24.01.2020 графік розрахунків, згідно якого сукупна вартість кредиту за дисконтною ставкою складає 111,34% від суми кредиту (у процентному вираженні) або 3674 грн 22 коп., яка складається 3 300,00 грн. - сума кредиту, 374,22 грн. - нараховані відсотки за користування кредитом, дата повернення кредиту - 11.02.2020 (а.с. 27 на звороті).

Між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 неодноразово укладались додаткові угоди щодо продовження строку дії Договору №657089642 від 24.01.2020, а саме:

- Додаткова угода від 10.02.2020, згідно якої сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі звернення позичальника, продовжити строк, на який був наданий кредит за Договором № 657089642 від 24.01.2020 р. на наступну кількість днів: вісімнадцять. Починаючи з 11.02.2020 р., позичальник сплачує за користування кредитом 1,22 відсотків в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно даної додаткової угоди (а.с.28);

- Додаткова угода від 28.02.2020, згідно якої сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі звернення позичальника, продовжити строк, на який був наданий кредит за Договором № 657089642 від 24.01.2020 р. на наступну кількість днів: двадцять. Починаючи з 29.02.2020 р., позичальник сплачує за користування кредитом 1,22 відсотків в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно даної додаткової угоди (а.с.28 на звороті);

- Додаткова угода від 20.03.2020, згідно якої сторони дійшли згоди, у зв`язку з неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі звернення позичальника, продовжити строк, на який був наданий кредит за Договором № 657089642 від 24.01.2020 р. на наступну кількість днів: двадцять один. Починаючи з 20.03.2020 р., позичальник сплачує за користування кредитом 1,10 відсотків в день від суми кредиту за дисконтною процентною ставкою згідно даної додаткової угоди (а.с. 29).

Отже, строк дії кредитного договору №657089642 від 24.01.2020 на який був наданий кредит позичальнику було продовжено до 09.04.2020 (включно), натомість, у матеріалах справи відсутні докази щодо подальшого продовження строку договору після його закінчення.

Між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 неодноразово укладалися додаткові угоди до Договору №657089642 від 24.01.2020 щодо збільшення суми кредиту, а саме:

- Додаткова угода від 28.01.2020 року, відповідно до якої сторони домовились збільшити суму кредиту на суму 700 грн. 00 коп. з 28.01.2020 р. на строк дії Договору № 657089642 від 24.01.2020 р. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування Кредитом на умовах Договору. Сторони домовилися викласти Графік розрахунків (Додаток №1 до Договору) в новій редакції (Додаток №1 до цієї Додаткової угоди) та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми Кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди (а.с. 29 на звороті - 30).

- Додаткова угода від 31.01.2020 року, відповідно до якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 5 000 грн. 00 коп. з 31.01.2020 р. на строк дії Договору № 657089642 від 24.01.2020 р. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору. Сторони домовилися викласти Графік розрахунків (Додаток №1 до Договору) в новій редакції (Додаток №1 до цієї Додаткової угоди) та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми Кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди (а.с. 30 на звороті - 31).

- Додаткова угода від 03.02.2020 року, відповідно до якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 200 грн. 00 коп. з 03.02.2020 р. на строк дії Договору № 657089642 від 24.01.2020 р. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору. Сторони домовилися викласти Графік розрахунків (Додаток №1 до Договору) в новій редакції (Додаток №1 до цієї Додаткової угоди) та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми Кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди (а.с. 31 на звороті - 32).

- Додаткова угода від 12.02.2020 року, відповідно до якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 1 000 грн. 00 коп. з 12.02.2020 р. на строк дії Договору № 657089642 від 24.01.2020 р. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору. Сторони домовилися викласти Графік розрахунків (Додаток №1 до Договору) в новій редакції (Додаток №1 до цієї Додаткової угоди) та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми Кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди (а.с. 32 на звороті - 33).

- Додаткова угода від 25.02.2020 року, відповідно до якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 1 200 грн. 00 коп. з 25.02.2020 р. на строк дії Договору № 657089642 від 24.01.2020 р. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору. Сторони домовилися викласти Графік розрахунків (Додаток №1 до Договору) в новій редакції (Додаток №1 до цієї Додаткової угоди) та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми Кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди (а.с. 33 на звороті - 34).

- Додаткова угода від 28.02.2020 року, відповідно до якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 600 грн. 00 коп. з 28.02.2020 р. на строк дії Договору № 657089642 від 24.01.2020 р. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору. Сторони домовилися викласти Графік розрахунків (Додаток №1 до Договору) в новій редакції (Додаток №1 до цієї Додаткової угоди) та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми Кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди (а.с. 34 на звороті - 35).

- Додаткова угода від 03.03.2020 року, відповідно до якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 4 100 грн. 00 коп. з 03.03.2020 р. на строк дії Договору № 657089642 від 24.01.2020 р. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору. Сторони домовилися викласти Графік розрахунків (Додаток №1 до Договору) в новій редакції (Додаток №1 до цієї Додаткової угоди) та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми Кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди (а.с. 35 на звороті - 36).

- Додаткова угода від 07.03.2020 року, відповідно до якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 1 400 грн. 00 коп. з 07.03.2020 р. на строк дії Договору № 657089642 від 24.01.2020 р. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору. Сторони домовилися викласти Графік розрахунків (Додаток №1 до Договору) в новій редакції (Додаток №1 до цієї Додаткової угоди) та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми Кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди (а.с. 35 на звороті - 36).

- Додаткова угода від 08.03.2020 року, відповідно до якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 300 грн. 00 коп. з 08.03.2020 р. на строк дії Договору № 657089642 від 24.01.2020 р. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору. Сторони домовилися викласти Графік розрахунків (Додаток №1 до Договору) в новій редакції (Додаток №1 до цієї Додаткової угоди) та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми Кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди (а.с. 36 на звороті - 37).

- Додаткова угода від 10.03.2020 року, відповідно до якої сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 200 грн. 00 коп. з 10.03.2020 р. на строк дії Договору № 657089642 від 24.01.2020 р. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору. Сторони домовилися викласти Графік розрахунків (Додаток №1 до Договору) в новій редакції (Додаток №1 до цієї Додаткової угоди) та відобразити у Графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми Кредиту, збільшеної на суму, зазначену п.1 Додаткової угоди (а.с. 37 на звороті - 38).

Отже, загальна сума наданого позичальнику кредиту відповідно до договору №657089642 від 24.01.2020 та укладених додаткових угод до нього, складає 18 000,00 грн.

З матеріалів справи, а саме наданих позивачем порядку дій споживача в інформаційно - телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та алгоритму дії ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» стосовно укладення кредитних договорів убачається, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику та виконання певного набору дій, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим (а.с.46-54).

У відповідності до Заявки на отримання грошових коштів у кредит від 24 січня 2020 року, номер карти ОСОБА_1 вказано НОМЕР_4 (а.с. 45).

Виплата (перерахування) грошових коштів на карту відповідача підтверджується:

-платіжним дорученням № f8bd00da-d20a-40af-9d87-e4a6c99787d5 від 28.01.2020 року на суму 700,00 грн., платіжна картка НОМЕР_4 (а.с. 55);

-платіжним дорученням № f9eab30e-71bf-47cc-a497-38ab2bc30c25 від 10.03.2020 року на суму 200,00 грн., платіжна картка НОМЕР_4 (а.с. 55 на звороті);

-платіжним дорученням № 72d83d74-26d6-40a4-a45d-a1251386cf57 від 07.03.2020 року на суму 1 400,00 грн., платіжна картка НОМЕР_4 (а.с. 56);

-платіжним дорученням № 1d3adf8c-bf5a-4ad2-9c70-4f4ecbc7a565 від 03.03.2020 року на суму 4 100,00 грн., платіжна картка НОМЕР_4 (а.с. 56 на звороті);

-платіжним дорученням № 0f3b6a3c-565c-4875-9568-2adb531fdf29 від 12.02.2020 року на суму 1 000,00 грн., платіжна картка НОМЕР_4 (а.с. 57);

-платіжним дорученням № cbb532bc-4611-4b3a-8cae-d726b88e75e7 від 03.02.2020 року на суму 200,00 грн., платіжна картка НОМЕР_4 (а.с. 57 на звороті);

-платіжним дорученням № 0d8bc3d5-2b08-425d-a8ab-295a64065a8e від 31.01.2020 року на суму 5 000,00 грн., платіжна картка НОМЕР_4 (а.с. 58);

-платіжним дорученням № 95334481-31cc-47df-9fb5-a1504891b14d від 24.01.2020 року на суму 3 300,00 грн., платіжна картка НОМЕР_4 (а.с. 58 на звороті);

-платіжним дорученням № c95fcaa5-dd59-46e7-8d4d-15749e273abd від 08.03.2020 року на суму 300,00 грн., платіжна картка НОМЕР_4 (а.с. 59);

-платіжним дорученням № 094e250d-d0a3-45e1-9110-708689842e8c від 28.02.2020 року на суму 600,00 грн., платіжна картка НОМЕР_4 (а.с. 59 на звороті);

-платіжним дорученням № 0e05284d-3db9-4663-b249-f1daab1351a9 від 25.02.2020 року на суму 1 200,00 грн., платіжна картка НОМЕР_4 (а.с. 60);

Згідно наданої суду інформації АБ «УКРГАЗБАНК» від 10 серпня 2026 року та руху коштів по кратці банк повідомив, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в банку емітовано картку маска-картки № НОМЕР_4 . Відповідно до виписки від 06.08.2026 про рух коштів по рахунку, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) надана інформація про зарахування коштів на платіжну картку, а саме: за період з 24.01.2020 - 29.01.2020 у сумі 3 300,00 грн.; за період з 28.01.2020 - 02.02.2020 в сумі 700,00 грн.; за період з 31.01.2020 - 05.02.2020 в сумі 5 000,00 грн.; за період з 03.02.2020 до 08.02.2020 в сумі 200,00 грн.; за період з 12.02.2020 - 17.02.2020 в сумі 1 000,00 грн.; за період з 25.02.2020 - 01.03.2020 в сумі 1 200,00 грн.; за період з 28.02.2020 - 04.03.2020 в сумі 600,00 грн.; за період з 03.03.2020 - 08.03.2020 в сумі 4 100,00 грн.; за період з 07.03.2020 - 12.03.2020 в сумі 1 400,00 грн.; за період з 08.03.2020 по 13.03.2020 в сумі 300,00 грн.; за період з 10.03.2020 по 15.03.2020 в сумі 200,00 грн.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 даного Закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч.1 цієї статті, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ст.ст. 627, 629 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк (фінансова установа) має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95, § 61,). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення від 29 листопада 2016 року у справі «Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії», заява № 76943/11, § 123).

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення від 11 листопада 1996 року у справі «Кантоні проти Франції», заява № 17862/91, § 31-32; від 11 квітня 2013 року у справі «Вєренцов проти України», заява № 20372/11, § 65). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення від 22 листопада 1995 року у справі «S. W. проти Сполученого Королівства», заява № 20166/92, § 36).

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із детальним розрахунком заборгованості станом на 23.06.2020 року (відступлення права вимоги) за кредитним договором №657089642 від 24 січня 2020 року, розмір заборгованості ОСОБА_1 , наданий ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», за період з 24.01.2020 року по 23.06.2020 року (дата відступлення права вимоги) становить 31 002,90 грн, що складається з основної заборгованості в сумі 12 455,98 грн. та суми заборгованості за процентами 18 546,92 грн. (а.с.10-11).

З наданого розрахунку заборгованості вбачається що позивач частково сплачував грошові кошти щомісяця, починаючи з 28.01.2020 року та 20.03.2020 року (дата останнього платежу), загальна сума, яку відповідач сплатив становить 11 031,00 грн.

Представник позивача у відповіді на відзив надав детальний порядок, а саме яким чином здійснювалось нарахування відсотків за користування кредитом. Відтак, розпочинаючи з 24 січня 2020 року по 09 квітня 2020 року нарахування відсотків відбувалося в межах строку дії кредитного договору №657089642, а після 09.04.2020 відсотки за користування кредитом були нараховані поза межами строку дії кредитного договору, в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (п. 4.3. Кредитного договору).

За умовами кредитного договору №657089642 від 24 січня 2020 року та додаткових угод до нього, строк дії договору закінчився 09.04.2020 року, а тому згідно наданого розрахунку заборгованості суд вважає за вірним стягнути з відповідача загальний розмір заборгованості, який утворився станом на 09.04.2020 року в сумі 15 196,38 грн., з яких 12 455,98 - заборгованість за тілом кредиту та 2 740,40 грн. - заборгованість за процентами.

При цьому суд звертає увагу на те, що в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, однак вимог про стягнення трьох процентів річних від простроченої суми на підставі положень статті 625 ЦК України позивач не заявляв.

ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», звертаючись до суду з позовом, не посилалося на нарахування процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 ЦК України. З огляду на наведене відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Фінансова команія «ЕЙС» процентів за користування кредитом з 10.04.2020 по 2.06.2020, тобто поза межами строку кредитування.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в строк, встановлений в договорі, одностороння відмова від зобов`язання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.

За змістом ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстрочкою), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.4 ст. 16 ЗУ "Про споживче кредитування" та укладеного між сторонами договору, кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі.

Пункт 6 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону "Про споживче кредитування" викладено у новій редакції, відповідно до якої у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом № 3498-IX, у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом № 3498-IX, споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 10561 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 Закону.

Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, які були нараховані за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом № 3498-IX, у тому числі за договором про споживчий кредит, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом № 3498-IX, підлягають списанню кредитодавцем.

Тобто, по тим договорам, які будуть укладатися після 30 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-IX, нараховувати штрафні санкції можна.

Сторонами було дотримано усіх вимог законодавства, кредитор перерахував обумовлену сторонами суму кредиту, позичальник отримав суму кредиту на свій картковий рахунок, тому договір вважається укладеним та підлягає виконанню обома сторонами.

Щодо стягнення за договором факторингу.

28.11.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» в особі директора Андронікової О.О. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» в особі директора Патіюка В.В. було укладено Договір факторингу №28/1118-01 (а.с. 82-87).

Відповідно до п. 2.1 зазначеного Договору факторингу, за цим договором клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.4.1 зазначеного Договору факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимоги по формі, встановленій у відповідному додатку.

Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.

Згідно з п. 8.2 договору строк дії цього договору закінчується 28.11.2019.

Згідно з додатковою угодою №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії договору закінчується 31.12.2020 (а.с. 87 на звороті). Згідно з додатковою угодою №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, який викладено у новій редакції, строк дії якого закінчується 31.12.2021 (а.с.88). У подальшому, 31.12.2021 року згідно з додатковою угодою №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2022 (а.с. 93). Згідно з додатковою угодою №31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2023 (а.с. 93 на звороті). Додатковою угодою №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 сторони домовились продовжити строк дії договору до 31.12.2024 (а.с.94).

Предметом договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги.

До матеріалів справи додано реєстр прав вимоги №85 від 23.06.2020 року, боржником рахується ОСОБА_1 , договір №657089642 від 24.01.2020 року, загальна сума забогованості складає 31 002,90 грн., а також протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно зазначеного реєстру та акт звірки взаємних розрахунків станом на 23.06.2020 року (а.с. 95-97).

Отже, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «Таліон плюс», оскільки із врахуванням договору факторингу та додаткових угод до нього, то його виконання здійснювалось протягом всього часу його дії.

05 серпня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» в особі директора Патіюка В.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» в особі директора Тимошенка О.О. укладено Договір факторингу №05/0820-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон плюс» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників (а.с.98-102).

Згідно з п.4.1 Договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.

До договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року укладено Додаткову угоду №2 від 03.08.2021 року, згідно якої строк дії Договору продовжено до 31.12.2022 року включно, та пізніше було укладено Додаткову угоду №3 від 30.12.2022 року, відповідно до якої строк дії Договору продовжено до 30.12.2024 року включно (а.с. 102 на звороті - 103).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимог №11 від 31.08.2023 року, до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 32 273,40 грн. (а.с. 104-105).

Оплата за договором факторингу підтверджується платіжною інструкцією від 31 серпня 2023 року №4586 (а.с. 106 на звороті).

У подальшому, 11 липня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» в особі в. о. директора Міщенко А.І. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» в особі директора Полякова О.В. укладено Договір факторингу №11/07/25-Е, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЕЙС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЕЙС» приймає належні ТОВ «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників (а.с. 107-112).

Згідно з п.1.2. Договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. 14.07.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» підписали акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025 року (а.с. 115).

Відповідно до витягу з Додатку №1 від 14.07.2025 до Договору факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025, до позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 32 273,40 грн., тобто з останнього відступлення права сума заборгованості не збільшилась (а.с.113-114).

Згідно з ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні і в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Оскільки на підставі даних договорів відбулась заміна первісного кредитора на ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», тому останній вправі заявляти вимоги до відповідача про повернення кредитної заборгованості.

Посилання представника відповідача на те, що первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» - 28.11.2018 року відступлено право вимоги за зобов`язанням, якого на момент відступлення права вимоги не існувало, а відповідно і у ТОВ «Таліон плюс» не виникло такого права щодо кредитного договору №657089642 та у подальшому не могло відчужити право неналежної йому вимоги ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», тоді як у матеріалах справи містяться додаткові угоди, а саме Додатковою угодою № 32 від 31.12.2023 року строк дії Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено до 31.12.2024 року та відповідний реєстр прав вимоги №85, який підписаний сторонами 23.06.2020 року, тобто після укладення кредитного договору №657089642 від 24.01.2020 року.

Отже, право вимоги за кредитним договором №657089642 від 24.01.2020 року передано від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс» та в подальшому позивачу, на підставі реєстру прав вимоги, який оформлений належним чином. Тому твердження відповідача спростовано належними та достатніми доказами наданими позивачем.

Досліджені судом розрахунки заборгованості свідчать про те, що визначена позивачем до стягнення заборгованість по нарахованих і несплачених процентах за користування кредитом включає період, який виходить за межі строку кредитування, а тому є безпідставним і задоволенню не підлягає. Отже, з огляду на зазначене, оскільки відповідач умови кредитного договору належним чином не виконував, право вимоги за цим договором перейшло до позивача, то суд вважає за необхідне, частково задовольнити позовні вимоги, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за договором №657089642 від 24 січня 2020 року в розмірі 15 196,38 грн.

Щодо правових підстав для застосування позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 20травня 2020 року №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19,спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

Законом України від 30 березня 2020 року №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19» (далі Закон №540-ІХ) розділ Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12, яким передбачено, що строки, визначені, зокрема, статтями 257,25 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Закон України від 30 березня 2020 року №540-ІХ набрав чинності 02.04.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 «Про відміну на території України карантину, встановленого з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Згідно Закону України від 14.05.2025 року №4434-ІХ «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», яким виключено п. 19 «Прикінцевих перехідних положень» щодо призупинення строків позовної давності, набирає чинності через 3 місяці з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 04.09.2025 року.

Водночас, незважаючи на поновлення перебігу строків позовної давності, позивачем не порушено строк звернення до суду, оскільки з урахуванням дії карантину, під час якого строки позовної давності продовжувалися, а також введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022 року, перебіг позовної давності був зупинений на весь період дії такого стану. Відтак, звернувшись до суду 31.03.2026 року з позовом про стягнення заборгованості за договором від 24.01.2020 року, право вимоги за яким перейшло до позивача на підставі договору факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025 року, позивач реалізував право на судовий захист у межах установленого законом строку позовної давності.

Надані представником відповідача доводи, що позивач звернувся до суду з пропуском позовної давності, спростовано судом.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу суд звертає увагу на наступне.

Так, пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

На підставі ч. ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Як перевірено судом, згідно наданих стороною позивача договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 року (а.с.14-15), протоколу погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 року (а.с.15 на звороті), додаткової Угоди №25770908637 до Договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 року (а.с. 16), акту прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 року) (а.с. 17), витрати на правничу допомогу склали 7 000,00 грн.

Тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в сумі 7 000,00 грн.

Відповідно до ч.1, та ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в сумі 2662,40 гривень, проте з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС»» слід стягнути ці витрати пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 253,63 грн, виходячи з наступного розрахунку (15 196,38 х 2662,40/32 273,40).

На підставі викладеного, керуючись ст.12, 81, 141, 263, 264, 280 ЦПК України, ст. 526,530,1054-1057, 1077-1078 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, юридична адреса: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13, заборгованість за Кредитним договором №657089642 від 24.01.2020 року в розмірі 15 196 (п`ятнадцять тисяч сто дев`яносто шість) гривень 38 копійок та суму судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 1 253 (одна тисяча двісті п`ятдесят три) гривні 63 копійок, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок, а всього 23 450 (двадцять три тисячі чотириста п`ятдесят) гривень 01 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.А. Раца