Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №308/10157/22 — Закарпатський апеляційний суд

Суд: Закарпатський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»

Дата: 04 жовтня 2026 р.

Справа: №308/10157/22

Суддя: Мацунич М. В.

Справа № 308/10157/22

П О С Т А Н О В А

Іменем України

05 жовтня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.

суддів: Фазикош Г.В., Собослоя Г.Г.

з участю секретаря судового засідання: Тайстри І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ільницький Сергій Михайлович, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 серпня 2023 року, ухвалене головуючим суддею Івановим А.П., у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про захист прав споживачів

встановив:

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ "Приватбанк" про зобов`язання відновити залишок коштів на рахунку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у 2016 році йому було видано та у 2021 році АТ "Приватбанк" продовжено строк дії двох карток.

09 червня 2022 року він виклав на сайт «OLX» оголошення про продаж свого рюкзака. Через декілька хвилин йому на телефон прийшло повідомлення від потенційного покупця, який бажає придбати рюкзак та запропоновано через послугу «OLX доставка» оформити продаж. Після переходу за посиланням у нього почали стягуватися кошти з обох карток. Зрозумівши що відносно нього вчиняються шахрайські дії він протягом декількох хвилин від початку зняття коштів звернувся до відділення АТ "Приватбанк" для вжиття заходів щодо уникнення стягнення грошей.

Однак, в результаті шахрайських дій та невжиття банком заходів щодо безпеки карткових рахунків, у ОСОБА_1 було стягнуто: із картки НОМЕР_1 – 66 398,00 гривень; із картки НОМЕР_2 – 2180,00 доларів США, еквівалент у гривні 63 765 гривень станом 09.06.2022 по курсу НБУ 1 долар США - 29,25 гривень.

Одну з карток було підключено до сервісу GOOGLE PAY без його запиту та згоди. По жодній із транзакції, а це в своїй більшості семи понад 20000 гривень не приходили від банку жодні смс-повідомлення із паролями підтвердження операції, а також не було ніяких дзвінків із банку про підтвердження транзакцій, у порушення п. 2.3.1.2.11.1 публічних умов та правил надання послуг АТ "Приватбанк". Жодних логінів та паролів по карткам він не розголошував, його пін код зламувався шахраями, що вбачається із смс-повідомлень банку на його мобільний телефон про невірний пароль та відмову двох спроб доступу до його карток. Банк неправомірно підняв кредитний ліміт до 75000 гривень.

Він не сприяв своїми діями чи бездіяльністю втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, та є підставою для притягнення його до цивільно-правової відповідальності. Вважає, що банком не вжито ніяких заходів із безпеки та блокування карткових рахунків, не сповіщено його про те, чи він підтверджує запитувані транзакції.

З врахуванням наведеного ОСОБА_1 просив суд зобов`язати АТ "Приватбанк" відновити залишок коштів станом на 09 червня 2022 року на картковому рахунку НОМЕР_1 у сумі 66 398 гривень та карткового рахунку НОМЕР_2 у сумі 2 180 доларів США.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 серпня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ільницький С.М., просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Вважає, що суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні посилається на інформацію із СБ диску, на якому ніби то зафіксовано розмову ОСОБА_1 із оператором АТ «Приватбанку», де позивач вказує на те, що розголосив дані картки. Однак, такий доказ є неналежним, так як поданий після встановленого законом строку на подання відзиву та доказів.

Також суд безпідставно застосував постанову НБУ №164 від 29.07.2022, оскільки правовідносини між сторонами виникли 09.06.2022 та врегульовані були Положенням про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705.

Згідно з пунктами 7, 8, 9 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення його до цивільно-правової відповідальності.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає що така не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно приписів ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що грошові кошти з його рахунку були списані невідомою особою внаслідок того, що позивач своїми діями сприяв повідомленню реквізитів платіжної картки шляхом зазначення номеру картки, строку дії, CVV коду картки, що дало можливість шахраям заволодіти його коштами.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів у зв`язку з наступними доводами.

У ході судового розгляду встановлено, що 01.02.2021р. ОСОБА_1 подав Банку заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг АТ КБ "ПриватБанк".

Зі змісту заяви про відкриття Поточного рахунку та приєднання до Умов та Правил надання послуги «Картка для виплат» від 01.02.2021 вбачається, що ОСОБА_1 приєднується до розділу «Загальні положення» та підрозділів « ІНФОРМАЦІЯ_1 », «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування» Умов та Правил надання послуг АТ КБ "ПриватБанк".

Випискою по картці/рахунку НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) із додатковим договором SAMDNWFC00029541052 від 19.09.2016 доводиться те, що 09.06.2022 були здійснені перекази з карток ОСОБА_1 :

- згідно відповіді АТ КБ "ПриватБанк" №20.1.0.0.0/7-220609/9140 від 27.06.2022 за результатами розгляду запиту ОСОБА_1 було повідомлено наступне;

- встановлено банком, що переказ коштів з картки № НОМЕР_5 був здійснений шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват24 (далі - Приват24). Вхід в Приват24 був здійснений під авторизацією ОСОБА_1 . При даній процедурі клієнт вводить свої ім`я користувача і пароль та входить у Приват24, створює необхідний платіж, вводить тільки йому відомий ключ доступу і після цього до Банку надходить платіжне доручення, відповідно до якого Банк здійснює переказ коштів. За картрахунком НОМЕР_3 09/06/2022 було здійснено ряд операцій. Операції було вчинено за допомогою картки, яка була додана до сервісу Google Pay. Картка була додана 09/06/2022 відповідне повідомлення про активацію сервісу було надіслано на e-mail;

- при цьому пунктом 2.3.1.2.11.1. Умов зазначено, що Банк зобов`язаний прийняти до виконання дистанційні розпорядження, оформлені і підтверджені належним чином;

- дистанційне розпорядження вважається переданим Клієнтом і прийнятим Банком до виконання, якщо Клієнт: для доступу в Систему ввів правильні логін (номер мобільного телефону) і пароль; підтвердив вхід в Систему через додаткову перевірку Клієнта будь-яким шляхом; підтвердив дистанційне розпорядження на проведення переказу через підтвердження ініціювання переказу Клієнта шляхом введення одноразового паролю ОТР та/або шляхом зчитування QR коду та/або перевіркою пін-коду картки та/або шляхом IVR дзвінка оператора ОКЦ на фінансовий номер телефону. Банк не несе відповідальність за збереження коштів Клієнта у разі розголошення Клієнтом відомостей про логін та пароль третім особам (п.2.3.1.2.12.2.Умов). Клієнт зобов`язаний не розголошувати відомості про логін та пароль третім особам, (п.2.3.1.2.10.3. Умов). Отже, з урахуванням зазначеного, Банк не має можливості повернути грошові кошти.

Згідно з Витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань 09.06.2022 за заявою ОСОБА_1 зареєстроване кримінальне провадження №12022078030000616 за ч. 1 ст. 190 КК України. Відомостей про хід цього досудового розслідування матеріали справи не містять.

Із роздруківки СМС повідомлення на телефон ОСОБА_1 направленого АТ КБ "ПриватБанк" від 09.06.2022 видно, що вводився неправильний пін-код, операція двічі виконувалась у Приват24 о 12 годині 08 хвилин.

Із Сценарію в Channels (Privat24) від 09.06.2022 видно, що ОСОБА_1 направлено і доставлено повідомлення про те, що він добавив свою карту в електронний гаманець Google Pay.

Із виписки від 10.06.2022 слідує, що по карті НОМЕР_1 та НОМЕР_2 протягом періоду 08.06.2022 – 10.06.2022 здійснювались транзакційні перекази.

Із підтвердження від 09.06.2022 видно, що підтверджена авторизація в Приват24 шляхом IVR-опитування.

Із розмови ОСОБА_1 з оператором колл-центру Банку при дзвінку на гарячу лінію банку 3700, долученої представником АТ КБ "ПриватБанк" чутно, що в розмові з оператором колл-центру Зозулинець О.В. повідомляє про те, що 09.06.2022 при спробі здійснити продаж рюкзака через сайт OLX покупцем було запропоновано оформити OLX-доставку, покупець скинула посилання, він перейшов за цим посиланням, та ввів номер картки, дату дії картки та CVV2- код, після чого на його телефон приходили повідомлення про блокування карки, розблокування картки та відомості про зняття коштів.

Також, 22.07.2022 ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "ПриватБанк" із заявою, яка зареєстрована за №3459057-ВБ в якій просив зупинити нарахування відсотків у зв`язку з шахрайськими діями та відкриттям за даним фактом кримінального провадження №12022078030000616.

Згідно відповіді АТ КБ "ПриватБанк" №20.1.0.0.0/7-220722/16334 від 25.07.2022 у задоволенні запиту №3459057-ВБ від 22.07.2022 відмовлено.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступні мотиви.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У частині першій статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частиною третьою статті 1066 ЦК України визначено, що банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Нормою частини першої статті 1067 ЦК України встановлено, що договір банківського рахунку укладається в письмовій формі для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку в банку на умовах, погоджених сторонами.

Сторони не заперечували існування між собою кредитно-банківських відносин.

Згідно з частиною третьою статті 1068 ЦК України банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.

Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний: 1) надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором; 2) зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом; 3) не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права; 4) не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції; 5) негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації, частина двадцята статті 38 Закону України «Про платіжні послуги».

Згідно з пунктами 1 (абзац перший), 6 розділу VI Положення про порядок емісії та електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705 (тут і далі - Положення, у редакції, чинній на дату проведення оспорюваних операцій):

- користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це законного права або повноважень.

- користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.

- втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.

Пунктом 9 розділу VI Положення визначено, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Як слідує з Умов та Правил надання банківських послуг, до яких приєднався ОСОБА_1 подаючи заяву від 01.02.2021, зокрема встановлено таке:

2.1.4.7. Клієнт несе повну відповідальність за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, в разі якщо його дії або бездіяльності призвели до втрати електронного платіжного засобу, розголошенню ПІНа або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію.

2.1.4.48.1. Клієнт зобов`язується: - не передавати Карти, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, не використовувати Картки або нанесені на них дані в цілях, не передбачених цим Договором, або що суперечать чинному законодавству; вживати необхідних заходів для запобігання втрати, пошкодження, розкрадання Карти; - нести відповідальність за операціями, здійсненими з використанням ПІНа, постійного пароля, одноразових паролів; операціями по зміні ПІНу.

2.1.4.48.7. Вживати заходів щодо запобігання втрати (розкрадання) Карток, ПІНа (персонального ідентифікаційного номера) або інформації, нанесеної на карту і магнітну смугу, або їх незаконного використання.

2.1.4.48.8. Інформувати Банк, а також правоохоронні органи про факти втрати карти, ПІНу або отримання звістки про їх незаконне використання. При настанні вищевказаних випадків необхідно звернутися у відділення Банку, або за телефоном 3700 (безкоштовно по Україні), +38 073 (050, 098) 9000002 (для VIP-клієнтів), +38 056 716 11 31+38 056 716 11 31 (для дзвінків із-за кордону).

2.1.4.48.9. Письмово доручати Банку постановку Картки в СТОП-ЛИСТ Платіжної системи.

2.1.4.49.7. У разі, якщо Клієнт дає згоду на проведення операцій з Картками або нанесеними на них даними поза полем його зору, він несе повну відповідальність за їх можливе шахрайське використання надалі. Банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа або нанесеними на карті даними.

2.1.4.49.8. Клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на карті даних, до моменту звернення Клієнта в Банк та блокування Карти і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки Картки в СТОП-ЛИСТ Платіжною системою.

Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.

Зазначеним доводиться той факт, що Положенням, разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг передбачено, що відповідальність за здійснення всіх операцій за карткою несе позивач до моменту подання письмової заяви про блокування коштів та/або постановки картки на Стоп-Лист.

У ході судового розгляду заявленого позову службою безпеки Банку було проведено службову перевірку та сформовано висновок за результатами проведення службової перевірки та встановлено наступне.

Згідно даних клієнта ОСОБА_1 зафіксований вхід в акаунт Прива24 09.06.2022р. об 12:09:03 год. з мобільного телефону марки SAMSUNG SM- НОМЕР_6 шляхом здійснення телефонного дзвінка 09.06.2022 о 12:07:44 з банку на фінансовий номер клієнта +380958419203 для підтвердження авторизації.

Та о 12:11 год. картковий рахунок 5457.0822.2871.3785 був підв`язаний (доданий) до електронного гаманця Google Pay з внесення клієнтом повного номера картки, терміну дії та CVV-2 коду. Підтвердження додавання картки до Google Pay проводилось за допомогою Приват24 клієнта.

Для користування послугою Google Pay необхідно встановити на телефоні клієнта Додаток та додати до нього банківські картки із введенням даних платіжних карт. Після успішної авторизації карток у Додатку, можливо користуватись такими платіжними картками без їх фізичної присутності, в тому числі можливе безконтактне зняття готівки.

Надалі з 12:14 по 12:16 год. за допомогою акаунту Приват24 з карткового рахунку НОМЕР_2 були проведені дві операції переказу грошових коштів на уму 2 119,31 долар США, що еквівалентно сумі 62 000,00 грн. на картковий рахунок НОМЕР_1 клієнта ОСОБА_1 (операції між своїми рахунками).

З карткового рахунку 5457.0822.2871.3785 клієнта ОСОБА_1 у проміжку часу з 12:14:34 по 12:18:30 було здійснено проведення 6-ти операцій по переказу коштів на загальну суму 128 180,00 гривень. Дані операції було проведено за допомогою терміналу С0146982 через сайт www.IPAY.UA, тим платежу р2р (з карти на карту), які проведено через Google Pay. Зазначена операція проводилась з підтвердженням платежу (3-Secure authentication) через Google Pay.

ОСОБА_1 10.06.2022р. о 10:50 год. здійснив дзвінок до колцентру Банку та в процесі розмови з оператором повідомив, що з метою продажу рюкзака на сайті ”ОЛХ“ розмістив оголошення і після чого майбутній покупець надіслав йому повідомлення на застосунок Viber з посиланням на ”ОЛХ“ доставку. Відкривши дане посилання клієнт ввів номер картки, термін її дії та CVV-2 код. Диск із звукозаписом даної розмови долучено до матеріалів справи в суді першої інстанції.

За загальним правилом яке діє у спірних правовідносинах, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такий правовий висновок підтверджується сталою судовою практикою, викладеною у постановах Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 577/4224/16, від 17 червня 2021 року у справі № 759/4025/19, від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22 та інших.

Та лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення її до цивільно-правової відповідальності (див. постанову Верховного Суду від 21 лютого 2019 року у справі № 489/1649/17).

З огляду на викладене, у такій категорії справ встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставою вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 (пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18) (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).

У справі, яка переглядається, суд першої інстанції, урахувавши застосовані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають істотне значення для її вирішення, дослідивши надані сторонами докази в їх сукупності, дійшли обґрунтованого висновку про безпідставність позову ОСОБА_1 , оскільки позивач сприяв своїми діями (перехід за гіперпосиланням) стороннім особам в отриманні доступу до власного акаунта «Приват24» з можливістю повністю розпоряджатися його фінансовим номером, його рахунками та коштами в АТ КБ «ПриватБанк».

При цьому ОСОБА_1 визнав такі обставини, а Банком підтверджено такі Диском із звукозаписом даної розмови з оператором колцентру банку, що звертався до банку (10.06.2022р.) з повідомленням про шахрайські дії та необхідністю блокування його карток, однак таке відбулось вже після того, як всі транзакції по зняттю коштів були здійсненні, тобто запізно.

Разом із тим, встановлення точного часу повідомлення банку клієнтом (користувачем) про втрату фінансового номеру телефону, при підозрі доступу третіх осіб до фінансового номеру телефону та інших неправомірних дій таких осіб, має вирішальне значення при визначені того, за проведення яких операцій несе відповідальність клієнт, оскільки до моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк (див. постанову Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 686/17744/21(провадження № 61-9278св22)).

Таким чином, відповідальність за здійснення банківських операцій з переказу коштів, які заперечуються ОСОБА_1 , повністю покладається на самого позивача.

З огляду на викладене, суд першої інстанції, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання АТ КБ «ПриватБанк» відновити залишок кредитних коштів на його особистих банківських рахунках.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, оскільки таке ухвалене за всебічного з`ясування обставин справи, з урахуванням практики Верховного Суду в релевантних правовідносинах, з дотриманням норм процесуального та матеріального права.

Отже, апеляційний суд керуючись положенням ст. 375 ЦПК України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ільницький Сергій Михайлович, залишити без задоволення.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 серпня 2023 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови суду складено 15 жовтня 2026 року.

Суддя-доповідач:

Судді:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua