Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №683/1666/26 — Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/1666/26

2/683/1398/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Сагайдак І.М.

секретаря Повзун С.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №683/1666/26, 2/683/1398/2026 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» вказує, що 28 лютого 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №1169428 (далі - кредитний договір), за умовами якого відповідачка отримала кредит в сумі 14000 грн. та зобов`язалась повернути кредит у визначений договором строк, сплатити проценти за користування кредитними коштами та комісію за надання кредиту.

Кредитний договір укладено в електронній формі відповідно до ст.11 та ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» шляхом використання відповідачкою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало у повному обсязі та надало відповідачці кредитні кошти в сумі 14000 грн., однак ОСОБА_1 умов кредитного договору не виконала, отримані у кредит кошти, проценти за користування ними та комісію у визначений договором строк не повернула.

16 листопада 2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №52-МЛ, у відповідності до умов якого відбулось відступлення прав вимоги за кредитним договором №1169428 від 28 лютого 2020 року, де боржником є ОСОБА_1

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 31687,60 грн., з яких: 12834 грн. - заборгованість за сумою кредиту, 17677,60 грн. - заборгованість за відсотками, 1176 грн. - заборгованість за комісією.

Вказану заборгованість ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просить стягнути на свою користь з ОСОБА_1 , а також сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 2662,40 грн. та 8000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 29 травня 2026 року у даній справі відкрито провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» - адвокат Усенко М.І., який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не з`явився, натомість подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує просить задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_1 , яка належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи у порядку, визначеному п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, до суду не з`явилась, натомість подала чергове клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, посилаючись на те, що їй було недостатньо часу для вивчення матеріалів справи та формування правової позиції, а також через те, що у цей час вона буде перебувати за межами України, на підтвердження чого надала копію квитка на потяг «Хмельницький-Перемишль» на 27 вересня 2026 року.

Вирішуючи клопотання відповідачки про відкладення розгляду справи, суд враховує, що це третя неявка відповідачки у судове засідання, тому відповідно до вимог ч.4 ст.223 ЦПК України, згідно якої у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), суд вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутності.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28 лютого 2020 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1169428.

Договір укладений сторонами дистанційно шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний ОСОБА_1 28 лютого 2020 року електронним підписом (одноразовим ідентифікатором «V18495»).

Відповідно до довідки про ідентифікацію, яка видана ТОВ «Мілоан», клієнт ОСОБА_1 була ідентифікована товариством, одноразовий ідентифікатор «V18495» був надісланий 28 лютого 2020 року о 08:56:13 на номер телефону НОМЕР_1 .

За умовами кредитного договору ТОВ «Мілоан» надало ОСОБА_1 кредит в сумі 14000 грн. строком на 20 днів з 28 лютого 2020 року, термін (дата) повернення кредиту - 19 березня 2020 року.

Сторони передбачили, що розмір процентів за користування кредитом становить 2940 грн., які нараховуються за ставкою 1,05% від фактичного залишку кредиту за кожний день строку користування кредитом.

Також у п.1.6 договору сторони передбачили розмір стандартної (базової) процентної ставки - 1,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, особливості нарахування якої визначено у п.2.2.3 цього договору.

У пункті 1.5.1 договору кредиту сторони також передбачили сплату позичальником комісії за надання кредиту в сумі 1176 грн., яка нараховується за ставкою 8,40% від суми кредиту одноразово.

Згідно п.2.3 договору позичальник за наявності відповідної пропозиції позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах на певну кількість днів доступу у пропозиції відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження строку користування кредитом, позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у тому числі сплатити комісію за продовження кредиту та певну частину заборгованості по кредиту. Можливі строки продовження та максимальні ставки комісії за продовження кредиту наведені у таблиці, згідно якої: строк продовження на 3 днів - ставка комісії 3%, на 7 днів - 5%, на 15 днів - 10%. Волевиявлення позичальника продовжити строк користування/повернення кредиту та укладення угоди про це, згідно п.6.14 Правил, підтверджується здійснення ним відповідного платежу у спосіб, визначений п.2.5 договору.

Також у п.2.2.3 сторони передбачили, що у випадку невиконання позичальником умов цього договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати всіх платежів, проценти за користування кредитом з дня, наступного за днем, визначеним п.1.4 продовжують нараховуватись за стандартною (базовою) процентною ставкою згідно п.1.6 договору протягом 60 днів, після чого нарахування процентів припиняється.

Згідно платіжного доручення №15884832 від 28 лютого 2020 року ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 на банківську карту № НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 14000 грн. згідно договору №1169428.

За інформацією АТ «Ощадбанк» №46/12-11/106132/2026/БТ від 03 серпня 2026 року, наданою на виконання ухвали суду від 30 червня 2026 року про витребування доказів, вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в АТ «Ощадбанк» відкрито банківський рахунок, який обслуговується за допомогою банківської платіжної картки № НОМЕР_4 , а також на цю карту 28 лютого 2020 року відбулось зарахування коштів в сумі 14000 грн.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що ОСОБА_1 19 березня 2020 року внесла кошти на погашення процентів у розмірі 1000 грн., а 04 травня 2020 року вона сплатили 100 грн. комісії за управління та обслуговування кредиту, 1166 грн. на погашення тіла кредиту та 872 грн. на погашення процентів.

Комісії за пролонгацію (продовження) кредиту на підставі п.2.3.1 договору кредиту відповідачка ОСОБА_1 не сплачувала.

Після 04 травня 2020 року відповідачка будь-яких коштів на погашення заборгованості не вносила і кредит не повернула, внаслідок чого згідно наданого позивачем розрахунку її заборгованість станом на 14 квітня 2026 року становить 31687,60 грн., з яких: 12834 грн. - заборгованість за сумою кредиту, 17677,60 грн. - заборгованість за відсотками, 1176 грн. - заборгованість за комісіями.

16 листопада 2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №52-МЛ, у відповідності до умов якого, ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняло належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Акту приймання передачі реєстру боржників від 16 листопада 2020 року, платіжної інструкції від 16 листопада 2020 року про сплату коштів за договором про відступлення прав вимоги та Реєстру боржників до договору відступлення прав вимог №52-МЛ від 16 листопада 2020 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором кредиту №1169428 від 28 лютого 2020 року в сумі 31687,60 грн., з яких: 12834 грн. - заборгованість за сумою кредиту, 17677,60 грн. - заборгованість за відсотками, 1176 грн. - залишок по комісії.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч.1 ст.634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони

домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч.1 ст.1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений

іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першою ст.1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором.

Досліджені судом докази вказують на те, що 28 лютого 2020 року ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, на виконання якого ТОВ «Мілоан» перерахувало на картковий рахунок відповідачки кредитні кошти у розмірі 14000 грн., а ОСОБА_1 зобов`язалась повернути кредит, сплатити комісію та проценти за користування кредитними коштами у порядку, визначеному договором.

Після закінчення строку кредитування (19 березня 2020 року) ОСОБА_1 не повернула кредит, не сплатила комісію та проценти за користування кредитом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 не виконала свої зобов`язання за кредитним договором, а тому вона несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за вищезазначеним кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що 04 травня 2020 року ОСОБА_1 сплатила на погашення тіла кредиту 1166 грн. Отже, її заборгованість по тілу кредиту становить 12834 грн. (14000 - 1166 = 12834).

Також 04 травня 2020 року ОСОБА_1 сплатила 100 грн. комісії за управління та обслуговування кредиту. Однак, умовами договору кредиту сплата такого виду комісії не передбачена, а тому сплачені нею 100 грн. слід віднести на рахунок заборгованості по комісії за надання кредиту. Отже, заборгованість відповідачки по комісії за надання кредиту становить 1076 грн. (1176 - 100 = 1076).

Щодо нарахування процентів, то суд виходить з наступного.

За умовами кредитного договору №1169428 від 28 лютого 2020 року вбачається, що кредит надано на строк 20 днів, дата повернення кредиту - 19 березня 2020 року. До цього часу ТОВ «Мілоан» мало право нараховувати проценти за ставкою 1,05% в день (що становить 147 грн.) згідно п.1.5.2 договору. 19 березня 2020 року, як то було обумовлено договором кредиту, ОСОБА_1 кредитні кошти не повернула, у зв`язку із чим ТОВ «Мілоан» на підставі п.2.2.3 мало право нараховувати проценти за користування кредитом за процентною ставкою 1,50 % в день (що становить 210 грн.), визначеною у п.1.6 договору, протягом наступних 60 днів, починаючи з 20 березня 2020 року, тобто по 18 травня 2020 року включно, після чого нарахування процентів припиняється.

Разом з тим, ТОВ «Мілоан» нарахувало проценти за користування кредитом по 18 липня 2020 року включно, що суперечить умовам договору.

Отже, розмір процентів за період з 29.02.2020 по 19.03.2020 становить 2940 грн. (14000 х 1,05 : 100 х 20 = 2940). Розмір процентів за період з 20.03.2020 по 03.05.2020 становить 9450 грн.

(14000 х 1,5 : 100 х 45 = 9450). 04 травня 2020 року ОСОБА_1 сплатила 1166 грн. тіла кредиту, а тому розмір процентів за період з 04.05.2020 по 18.05.2020 становить 2887,65 грн. (12834 х 1,5 : 100 х 15 = 2887,65). Таким чином, розмір процентів становить 15277,65 грн. (2940 + 9450 + 2887,65 = 15277,65). За період з 29.02.2020 по 14.04.2026 ОСОБА_1 сплатила 1872 грн. процентів, а тому розмір її заборгованості по процентах склав 13405,65 грн. (15277,65 - 1872 = 13405,65).

Таким чином, розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором кредиту №1169428 від 28 лютого 2020 року станом на 18 травня 2020 року становить 27315,65 грн., з яких: 12834 грн. - заборгованість за сумою кредиту, 13405,65 грн. - заборгованість за процентами, 1076 грн. - заборгованість за комісією за надання кредиту.

Вказану заборгованість слід стягнути з відповідачки на користь позивача.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог

тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, від 22.01.2021 року у справі №925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 03.02.2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі №753/1203/18.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 липня 2025 року між Адвокатським об`єднанням «Апологет» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» був укладений договір про надання правничої допомоги №0107.

Згідно акту №Д/24433 про надання правничої допомоги від 14 квітня 2026 року вбачається, що вартість наданих Адвокатським об`єднанням «Апологет» юридичних послуг щодо підготовки позовної заяви ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором становить 8000 грн. Вказані послуги складаються з наступних дій: надання усної консультації 30 хв., ознайомлення з матеріалами кредитної справи 2 год., погодження правової позиції у справі 30 хв., складання позовної заяви та подання до суду 3 год. 30 хв., а всього 6 год. 30 хв.

Зважаючи на складність справи, а саме, предмет доказування, необхідність збору доказів, складність застосування норм права, обсягу поданих заяв по суті справи та інших процесуальних документів у даній справі, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлений позивачем до відшкодування є співмірним із обсягом наданих послуг і становить 8000 грн. Підстав для зменшення цих витрат суд не вбачає.

Відповідно до положень ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн., ціна позову становила 31687,60 грн., позов задоволено на суму 27315,65 грн., тобто на 86,2% (27315,65 грн. х 100% : 31687,60 грн.), а тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути 2294,99 грн. (2662,40 грн. х 86,2%) судового збору.

Крім того, з відповідачки підлягають також стягненню на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено на 86,2%, то до стягнення підлягає 6896 грн. (8000 грн. х 86,2%) витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 260-263 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором кредиту №1169428 від 28 лютого 2020 року в сумі 27315,65 грн., а також 2294,99 грн. судового збору та 6896 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького,1, корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Текст рішення складено 19 жовтня 2026 року.

Суддя: