Вирок від 18 жовтня 2026 р. у справі №601/1671/26 — Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/1671/26

Провадження № 1-кп/601/262/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року

Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременець (в режимі відеоконференції) кримінальне провадження №62025140140000480, дані про яке 27 вересня 2025 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань про обвинувачення:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, солдата, гранатометника відділення взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

30.07.2025, громадянина ОСОБА_7 призвано на військову службу за мобілізацією. В подальшому, наказом від 30.07.2024 №211 начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 солдата ОСОБА_7 призначено на посаду гранатометника відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно із ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» було введено воєнний стан на всій території України, який триває до теперішнього часу.

Солдат ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю й гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення товаришів по службі, бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства. Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності військовій присязі.

Натомість, солдат ОСОБА_7 , діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України, став на шлях вчинення злочину (кримінального правопорушення) проти встановленого порядку несення військової служби, за наступних обставин.

Встановлено, у відповідності до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30.07.2025 № 211 солдат ОСОБА_7 вважається таким, що 30.07.2025 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Однак, 31.07.2025, солдат ОСОБА_7 , у порушення вимог вищевказаного законодавства, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, порушуючи військову дисципліну, маючи намір тимчасово ухилитись від несення обов`язків військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_3 , через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в умовах воєнного стану, без поважних причин, достовірно знаючи про необхідність прибуття на службу, не з`явився вчасно до розташування ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ) та перебував поза межами місця несення служби.

20.10.2025 року, солдат ОСОБА_7 прибув до Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові (м. Тернопіль, вул. За Рудкою, 35), чим припинив вчинене кримінальне правопорушення.

У період з 31.07.2025 по 20.10.2025, військовослужбовець військової служби за мобілізацією солдат ОСОБА_7 перебував поза межами розташування ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ) та свої службові обов`язки не виконував, проводячи час на власний розсуд.

Таким чином, солдат військової служби за мобілізацією ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_2 , всупереч вимог ст. ст. 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, з метою тимчасового ухилення від військової служби, вчасно на службу до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ), без поважних причин 31.07.2025 не з`явився та в подальшому, проводив час на власний розсуд, до поки 20.10.2025 не прибув до Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, тим самим припинив вчиняти зазначене триваюче кримінальне правопорушення.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, визнав пояснивши, що йому відомо, що в Україні діє воєнний стан та проходить мобілізація. В липні 2025 року його зарахували старшим солдатом гранатометчиком в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Він перебував на службі біля трьох днів і покинув військову частину, оскільки не був згідний з методами роботи в ТЦК. До правоохоронних органів з приводу цього не звертався. Весь цей час був вдома. Просив призначити йому максимально м`яке покарання.

Прокурор в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Захисник ОСОБА_6 просила призначити ОСОБА_7 покарання не пов`язане з позбавленням волі, враховуючи всі пом`якшуючі обставини справи.

Крім визнання вини обвинуваченим ОСОБА_7 , його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, повністю доведена зібраними в ході досудового слідства доказами, що були предметом аналізу під час судового розгляду.

Зокрема показами свідка ОСОБА_8 , яка суду повідомила, що разом з нею в зводі охорони служив ОСОБА_9 . Він прослужив до тижня часу. 31 липня 2025 року на шикуванні Командир ОСОБА_10 проводив перевірку особового складу та було виявлено, що ОСОБА_7 відсутній. З ним зв`язатись не змогли. Командир його шукав. Він до них в частину так і не з`явився.

Показами свідка ОСОБА_11 , який суду повідомив, що він проходить службу в ІНФОРМАЦІЯ_5 , взвод охорони. 31.07.2025 на шикуванні зачитували прізвища військовослужбовців і було виявлено, що ОСОБА_9 відсутній. Командир його шукав, дзвонив до нього. Він так і не з`явився у військову частину.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду повідомив, що він проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_5 . На перевірці, яку він проводив, зачитуючи військовослужбовців по списку було виявлено, що ОСОБА_7 відсутній. Він служив недовго. До нього телефонували, але телефон був виключений. З того часу ОСОБА_7 зник. Від нього скарг не отримував. ОСОБА_7 не попереджав, що йому потрібно додому. Він склав відповідний рапорт та було проведено службове розслідування.

Крім цього, винуватість ОСОБА_7 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, доводиться також оголошеними та проаналізованими в судовому засіданні доказами, а саме:

- витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (по стройовій частині) від 30.07.2025 №211, згідно з яким солдата ОСОБА_7 , гранатометника відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_6 , вважати таким, що 30 липня 2025 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою;

- повідомленням начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 полковника ОСОБА_12 від 05.08.2025 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, згідно з яким 31.07.2025 о 21:00 під час шикування та перевірки наявності особового складу ІНФОРМАЦІЯ_6 виявлено відсутність солдата ОСОБА_7 . Станом на 05.08.2025 солдат ОСОБА_7 до місця служби не повернувся. Розшукові заходи, організовані командуванням військової частини та ІНФОРМАЦІЯ_8 позитивних результатів не дали, місце перебування військовослужбовця не встановлено;

- доповіддю ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_13 №1701/2456 від 01.08.2025 по факту самовільного залишення місця несення військової служби військовослужбовцем взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з якої 31.07.2025 о 21:00 під час шикування та перевірки наявності особового складу ІНФОРМАЦІЯ_6 виявлено відсутність солдата ОСОБА_7 ;

- рапортом головного сержанта взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_14 від 31.07.2025, згідно з яким 31.07.2025 о 21:00 год. ним в присутності чергової по взводу ст. солдата ОСОБА_8 була проведена вечірня перевірка особового складу взводу. Було виявлено відсутність солдата ОСОБА_7 , гранатометника взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

- витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 01.08.2025 №286агд про призначення розслідування по факту самовільного залишення місця служби солдатом ОСОБА_7 , згідно з яким прийнято рішення про призначення службового розслідування за даним фактом;

- актом службового розслідування від 09.08.2025, затвердженого т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_13 , проведено службове розслідування з метою уточнення причин і умов самовільного залишення місця несення служби військовослужбовцем охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_6 солдатом ОСОБА_7 , під час якого було встановлено, що 31.07.2025 о 21 год. 00 хв. під час вечірньої перевірки наявності особового складу старшим стрільцем відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_6 старшим солдатом ОСОБА_15 було виявлено факт відсутності на постійному місці дислокації гранатометника відділення охорони взводу охорони солдата ОСОБА_7 військовослужбовець до місця дислокації не повернувся;

- витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 09.08.2025 №302агд про результати службового розслідування по факту самовільного залишення місця несення служби солдатом ОСОБА_7 , згідно з яким прийнято рішення про притягнення солдата ОСОБА_7 , гранатометника відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_6 до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення «сувора догана».;

- витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 01.08.2025 №213, згідно з яким солдата ОСОБА_7 , гранатометника відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_6 , який 01 серпня 2025 року залишив місце несення служби, з сніданку 01 серпня 2025 зняти з трьохразового продовольчого забезпечення та призупинити всі належні виплати.

- довідкою військово-лікарської комісії №2025-0728-1441-3731-3 від 28.07.2025 згідно якої солдат ОСОБА_7 придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

- копією військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого на ім`я ОСОБА_7 , згідно якого йому присвоєно військове звання солдат, придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, 30.07.2025 зарахований в ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Таким чином, оцінивши в сукупності всі фактичні обставини справи, суд приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, яке слід кваліфікувати за ч. 5 ст. 407 КК України, як нез`явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно з положеннями ч. 5 ст. 12 КК України класифікується як тяжкий злочин, особу винного, який раніше не судимий; визнав свою вину, на обліку в лікаря-психіатра ОСОБА_7 не перебуває.

Обставини, які пом`якшують покарання – відсутні.

Обставин, що обтяжують покарання- відсутні.

Суд також враховує підвищену суспільну небезпечність кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військових кримінальних правопорушень), в тому числі, пов`язаних із нез`явленням вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, негативно впливає на боєготовність та боєздатність підрозділів Збройних Сил України та створює загрозу національній безпеці держави, її територіальній цілісності і суверенітету.

З огляду на викладене, та виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації та приймаючи до уваги, що покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу, суд у даному випадку, вважає за доцільне призначити обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч. 5 ст. 407 КК України.

Підстав для застосування положень ст. 69, ст. 75 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд не знаходить, оскільки відповідно до вимог закону про кримінальну відповідальність, у разі засудження особи за кримінальне правопорушення, передбачене статтею 407 КК України, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, призначення покарання нижчого від найнижчої межі, встановленою санкцією відповідної статті чи призначення іншого, більш м`якого виду основного покарання, не передбаченого санкцією статті, як і прийняття рішення про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням не допускається.

На переконання суду, покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією інкримінованої обвинуваченому ОСОБА_7 частини статті, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, в тому числі проти встановленого порядку несення військової служби (військових кримінальних правопорушень), забезпечить співрозмірність діяння та кари, а також не суперечитиме таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Судом також встановлено, що згідно з ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.06.2026 щодо ОСОБА_7 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 23 год. 59 хв. 05.08.2026 з одночасним визначенням застави у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 199 680 гривень. Запобіжний захід неодноразово продовжувався.

Таким чином, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_7 перебуває під вартою з 08.06.2026, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, в строк призначеного покарання за даним вироком обвинуваченому ОСОБА_7 слід зарахувати строк його попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

За таких обставин, враховуючи призначення обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у вигляді позбавлення волі, з огляду на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України у даному кримінальному провадженні, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам обвинуваченого переховуватися від суду, ризик чого значно підвищується за умови обізнаності обвинуваченого із призначеним йому покаранням за вчинене кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не довше 16.12.2026.

Судом встановлено, що у цьому кримінальному провадженні процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Керуючись ст. ст. 336, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_7 рахувати з моменту його затримання, тобто з 08.06.2026, зарахувавши в строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , у виді тримання під вартою, продовжити до набрання вироком законної сили, але не довше 23 год. 59 хв. 16.12.2026 року.

Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий: