Вирок від 18 жовтня 2026 р. у справі №485/327/16-к — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Суд: Інгульський районний суд міста Миколаєва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Службове підроблення

Дата: 18 жовтня 2026 р.

Справа: №485/327/16-к

Суддя: Коваленко І. В.

Справа № 485/327/16-к

кримінальне провадження

№1-кп/489/19/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 р. м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва кримінальне провадження на підставі обвинувального акта відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Полтава, громадянки України, із вищою освітою, неодруженою, утриманців не маючої, працюючої на посаді начальника сектору охорони здоров`я УДПтС України в Миколаївській області , спеціальне звання «капітан внутрішньої служби», не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої: АДРЕСА_2 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, ч.1 ст.366 КК України,

в присутності:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5

встановив:

Зміст висунутого обвинувачення та статті (частини статей) КК України, за якими дії ОСОБА_3 кваліфіковано органом досудового розслідування.

Згідно з наказом №54 о/с від 19.12.2011 по особовому складу Управління державної пенітенціарної служби України в Миколаївській (далі – УДПтС України в Миколаївській) області ОСОБА_3 призначено на посаду начальника сектору охорони здоров`я УДПтС України в Миколаївській області .

Наказами по УДПтС України в Миколаївській області №6 о/с від 01.02.2013 і №53/ос-15 від 21.04.2015 їй присвоєні чергові спеціальні звання «старший лейтенант внутрішньої служби» та «капітан внутрішньої служби».

Відповідно до посадової інструкції начальника сектору охорони здоров`я УДПтС України в Миколаївській області від 17.07.2012 і нормативно встановлених вимог ОСОБА_3 була наділена повноваженнями і на неї покладено відповідальність за: організацію роботи сектору охорони здоров`я і виконання покладених на сектор завдань та функцій, вдосконалення форм і методів роботи, її ефективність, забезпечення дотримання дисципліни, правил внутрішнього розпорядку; підготовку пропозицій кадровому апарату управління щодо призначення, переміщення, звільнення з посади працівників підрозділів; визначення обов`язків працівників і встановлення міри відповідальності за доручену роботу; здійснення заходів щодо забезпечення працівників сектору інформацією, нормативною та службовою документацією, іншими матеріалами, потрібними для виконання ними службових обов`язків; підготовку наказів, розпоряджень, інструктивних, інформаційних і методичних документів з питань діяльності медичної служби; організацію надання медичної допомоги в підпорядкованих закладах охорони здоров`я, здійснення контролю та аналізу діяльності цих підрозділів, розроблення заходів до удосконалення їх роботи, проведення аналізу стану здоров`я осіб, які утримуються в установах області, здійсненню залежно нього заходи щодо попередження та зниження захворюваності, інвалідності та смертності; розроблення і здійснення заходів до підвищення ефективності використання наявних матеріалів, кадрових і фінансових ресурсів, витрачених на медичне обслуговування; розроблення і здійснення заходів до зміцнення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров`я установ області, забезпечення лікувально-діагностичним обладнанням, медикаментами тощо; керування роботою спеціальної лікарської комісії; керування роботою комісії з атестації середнього медичного персоналу; контроль за діяльністю лікарсько-трудової комісії.

На посаді начальника сектору охорони здоров`я УДПтС України в Миколаївській області ОСОБА_3 мала право інспектувати або доручати інспектування органів та підрозділів управління області, працівників сектору з питань охорони здоров`я, залучати працівників закладів охорони здоров`я установ до перевірок, вносити пропозиції щодо структури та штатної чисельності сектору, призначення, переміщення та звільнення з посад працівників сектору, керівників та працівників закладів охорони здоров`я, про встановлення та зміну працівникам сектору посадових окладів, брати участь у роботі нарад, де розглядаються питання діяльності медичних частин установ, відвідувати в установленому порядку всі об`єкти установ з метою санітарно-гігієнічного протиепідемічного контролю, вимагати від посадових осіб ті відомості та документи, які потрібні для здійснення контролю за санітарним станом установ, давати вказівки для усунення виявлених порушень санітарно-гігієнічних норм та правил, забороняти використовувати для харчування продукти, що визнані медичним персоналом не придатними до вживання, усувати від роботи осіб, які є бактеріоносіями.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» органи і установи виконання покарань відносяться до правоохоронних органів.

Таким чином, обіймаючи посаду начальника сектору охорони здоров`я УДПтС України в Миколаївській області , маючи спеціальне звання «капітан внутрішньої служби», ОСОБА_3 є службовою особою правоохоронного органу.

Відповідно до пп.п. 10, 12, 14 ст.18 Закону України «Про державну кримінально - виконавчу службу України», посадові та службові особи органів і установ виконання покарань зобов`язані запобігати вчиненню злочинів та дисциплінарних проступків в органах і установах виконання покарань, виявляти, припиняти, розкривати злочини, вчинені в установах виконання покарань, виявляти причини та умови, що сприяють вчиненню злочинів і порушень режиму в установах виконання покарань, вживати в межах своїх повноважень заходів до їх усунення.

Під час прийому на роботу ОСОБА_3 була попереджена під особистий підпис відповідними пам`ятками-попередженнями про кримінальну відповідальність за вчинення службових злочинів, недопущення проявів корупції у відповідності до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

В УДПтС України в Миколаївській області на підставі наказу його начальника №99 від 17.07.2012 діє спеціальна лікарська комісія (далі - СЛК), яка є спеціальним органом у складі лікарів-спеціалістів та утворена з метою проведення експертизи засуджених, які захворіли в місцях позбавлення волі, а також осіб, які захворіли до засудження, і їх хвороби внаслідок прогресування набули характеру, зазначеного в Переліку захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, затвердженому спільним наказом Державного департаменту з питань виконання покарання та Міністерства охорони здоров`я України від 18.01.2000 №3/6 та зареєстрованому Міністерством юстиції України за №143/4364 від 09.06.2000 (далі - Перелік захворювань).

Спеціальна лікарська комісія утворена у складі:- голова комісії - начальник сектору охорони здоров`я УДПтС в Миколаївській області ОСОБА_3 ;- заступник голови комісії - начальник туберкульозної лікарні Снігурівської ВК №5 ОСОБА_6 ;- членів комісії: начальник відділення-лікар-фтизіатр туберкульозного відділення туберкульозної лікарні Снігурівської ВК №5 ОСОБА_7 ; начальник відділення-лікар-фтизіатр туберкульозного відділення туберкульозної лікарні Снігурівської ВК №5 ОСОБА_8 ; начальник рентгенологічного кабінету, лікар-рентгенолог туберкульозної лікарні Снігурівської ВК №5 ОСОБА_9 .

Діяльність СЛК і порядок надання в суди матеріалів про звільнення особи від подальшого відбування покарань за хворобою, регламентовано Порядком медико-санітарного забезпечення осіб, які утримуються в слідчих ізоляторах та установах виконання покарань Державного департаменту України з питань виконання покарань , затвердженим наказом Державного департаменту з питань виконання покарання та Міністерства охорони здоров`я України від 18.01.2000 №3/6 (далі - Порядок), та Положенням про спеціальну лікарську комісію, затвердженим наказом начальника УДПтСУ в Миколаївській області від 17.07.2012 №99.

Згідно з п.10.4 Порядку і розділу II Положення про СЛК, засідання СЛК проводиться після обов`язкового лікування і ретельного обстеження хворого у стаціонарних умовах туберкульозної лікарні Снігурівської ВК №5 , на засіданні СЛК здійснюється огляд хворого, розглядаються матеріали його медичного обстеження та вивчається медична документація.

За наслідками засідання СЛК згідно з п.10.7 Порядку і Додатку №26 до нього, розділу II Положення про СЛК і Додатку №1 до нього з урахуванням результатів проведеного лікування та остаточного діагнозу, комісія після медичного огляду засудженого складає висновок про медичний огляд засудженого щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань.

Вказаний висновок є офіційним документом, який видається державним правоохоронним органом у законодавчо встановленому порядку з дотриманням обов`язкових процедур, що цьому передують, визначеної форми і містить передбачені законом реквізити, а зафіксовані висновком події та інформація підтверджують факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру.

Упродовж 2013-2014 років ОСОБА_3 , як начальником сектору охорони здоров`я УДПтСУ в Миколаївській області і головою СЛК , щоквартально затверджувалися графіки засідань спеціальної лікарської комісії УДПтСУ в Миколаївській області . Згідно з указаними графіками у липні 2013 року засідання СЛК були призначені на 03.07.2013, 10.07.2013, 17.07.2013, 24.07.2013, 31.07.2013, у січні 2014 року - на 08.01.2014, 15.01.2014, 22.01.2014, 20.01.2014, у лютому 2014 року - на 05.02.2014, 12.02.2014, 19.02.2014, 26.02.2014.

Незважаючи на обов`язок неухильно дотримуватись зазначених норм, ОСОБА_3 , маючи відповідну фахову підготовку і тривалий досвід роботи в органах Державної кримінально-виконавчої служби України , діючи у порушення вимог вищевказаних нормативно-правових актів та своїх службових обов`язків, будучи службовою особою правоохоронного органу, виконуючи організаційно-розпорядчі повноваження, діючи всупереч інтересам служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, скоїла службове підроблення за наступних обставин.

28.02.2013 для відбуття покарання до Снігурівської ВК №5 прибув ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , засуджений 22.09.2010 Южноукраїнським міськсудом Миколаївської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.289, ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі.

У цей же день з підозрою на туберкульоз ОСОБА_10 для встановлення остаточного діагнозу і надання медичної допомоги було поміщено до спеціалізованої туберкульозної лікарні Снігурівської ВК №5 .

В результаті медичного обстеження, з урахуванням отриманих лабораторних даних, а саме: мікроскопія мазка, посів мокротиння, мікроскопія плевральної рідини, посів плевральної рідини, 06.03.2013 ОСОБА_10 було виставлено остаточний діагноз: «Вперше діагностований туберкульоз (06.03.2013) легень, деструкція +, МБТ +, мазок + культура +, резистентність до стрептоміцину та рифампицину, гіст 0, категорія 1, когорта 1 (2013 рік). Тубінтоксикаційний синдром, дихальна недостатність III ст., хронічний гастрит, виразкова хвороба шлунку», про що було зроблено запис у графі «діагноз основний» на титульному листі медичної карти №18/13 стаціонарного хворого ОСОБА_10 .

Зазначений діагноз було вказано і у висновку ЛTK від 06.03.2013, який приєднаний до медичної карти №18/13 стаціонарного хворого ОСОБА_10 .

Разом з тим, завдяки тривалому стаціонарному лікуванню у спеціалізованій туберкульозній лікарні Снігурівської ВК №5 (з березня по липень 2013 року включно) досягнуто позитивної динаміки протікання захворювання у ОСОБА_10 . Його стан характеризувався затуханням туберкульозу і відсутністю процесу, визначеного як прогресуючий туберкульоз з дихальною недостатністю III ст., про що свідчили дані медичної карти - результати аналізів та медичні огляди.

Попри це ОСОБА_3 , ознайомившись з медичною картою №18/13 стаціонарного хворого ОСОБА_10 , пересвідчившись у тривалому з позитивним ефектом лікуванні останнього та у тому, що стан захворювання ОСОБА_10 згідно із Переліком захворювань не є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засудженого від подальшого відбування покарання, діючи умисно, всупереч інтересам служби, з метою дострокового звільнення ОСОБА_10 від ув`язнення за станом здоров`я, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи у групі осіб з іншим членом СЛК ОСОБА_6 , 23.07.2013 у невстановленому досудовим розслідуванням місці, власноручно підписала від свого імені чотири примірники висновку спеціальної лікарської комісії про медичне обстеження засудженого ОСОБА_10 щодо наявності у нього захворювання, визначеного Переліком захворювань, а у четвертому примірнику висновку ОСОБА_3 власноручно навпроти свого прізвища виконала рукописний запис - «згодна».

У якості діагнозу у висновку було зазначено «Прогресуючий інфільтративний туберкульоз легень, фаза розпаду та обсіменіння, МБТ+, Тубінтоксикаційний синдром. Дихальна недостатність III ст. Хронічний гастрит. Виразкова хвороба шлунку», який не відповідав дійсності, оскільки за результатами аналізів і медичного обстеження стан ОСОБА_10 свідчив про позитивну динаміку лікування, затухання туберкульозу і відсутність процесу, визначеного як прогресуючий туберкульоз з дихальною недостатністю III ст., проте згідно з п.1.2 Переліку захворювань саме це було необхідною підставою для подання матеріалів до суду на звільнення від відбування покарання.

Підписавши висновок спеціальної лікарської комісії, який за формою і реквізитами відповідав законодавчо встановленим вимогам, ОСОБА_3 внесла до нього неправдиву інформацію про діагноз ОСОБА_10 .

Крім того, підписавши висновок спеціальної лікарської комісії, ОСОБА_3 засвідчила складання неправдивого документа, оформленням якого підтверджено подію, а саме засідання СЛК, що фактично не відбувалося, оскільки 23.07.2013 ОСОБА_3 Снігурівську ВК №5 не відвідувала, засідання СЛК не скликала, під її головуванням воно не проводилося. Станом на 23.07.2013 члени СЛК ОСОБА_8 і ОСОБА_7 перебували у плановій відпустці, а не на службі, а ще один член СЛК ОСОБА_9 заперечила факт проведення комісії та свій підпис у її висновку щодо ОСОБА_10 .

Вказаний висновок СЛК про медичне обстеження засудженого ОСОБА_10 з недостовірною інформацією як про факт проведення комісії, так і про діагноз захворювання останнього видано начальнику Снігурівської ВК №5 , яким його разом з поданням про звільнення ОСОБА_10 23.07.2013 скеровано до Снігурівського районного суду Миколаївської області для розгляду по суті.

Ухвалою вказаного суду від 25.07.2013 з урахуванням висновку СЛК на підставі ст.84 КК України, ст.109 ВТК України, ст.ст.537, 539 КПК України ОСОБА_10 звільнено від подальшого відбування покарання на невідбутий строк один рік одинадцять місяців п`ять днів, у зв`язку з тяжким захворюванням до його одужання.

Після вступу 02.08.2013 вказаної ухвали в закону силу її для виконання направлено до Снігурівської ВК №5 і у той же день ОСОБА_10 фактично звільнено від подальшого відбування покарання.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 , діючи у групі осіб з іншим членом СЛК ОСОБА_6 внесла до офіційного документу завідомо неправдиві відомості і видала завідомо неправдивий офіційний документ іншій особі для використання.

17.01.2014 для відбуття покарання до Снігурівської ВК №5 прибув ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , засуджений 11.01.2012 Корабельним районним судом м.Миколаєва за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі.

У цей же день з підозрою на туберкульоз ОСОБА_11 було поміщено для встановлення остаточного діагнозу і надання медичної допомоги до приймального відділення туберкульозного відділення спеціалізованої туберкульозної лікарні Снігурівської ВК №5 .

В результаті медичного обстеження ОСОБА_11 , з урахуванням отриманих лабораторних даних, а саме: мікроскопія мазка, посів мокротиння, мікроскопія плевральної рідини, посів плевральної рідини, 24.01.2014 ОСОБА_11 було виставлено остаточний діагноз: «Вперше діагностований туберкульоз (24.01.2014) легень інфільтративний, деструкція -, МБТ -, мазок -, культура в роботі, гістологія 0, категорія 1 когорта 1 (2014), дихальна недостатність III ст., легенево-серцева недостатність III ст., тубінтоксикація, не госпітальна двостороння пневмонія, хронічний вірусний гепатит С, хронічний пієлонефрит стадія загострення, анемія, посттромбофлебитичний синдром ніжних кінцівок», про що було зроблено запис у медичній карті №15/14 стаціонарного хворого ОСОБА_11 .

Зазначений діагноз був вказаний і у висновку ЛТК від 24.01.2014, який приєднаний до медичної карти №15/14 стаціонарного хворого ОСОБА_11

ОСОБА_3 , ознайомившись з медичною картою №15/14 стаціонарного хворого ОСОБА_11 і його дійсним діагнозом, пересвідчившись у тому, що виявлене в ОСОБА_11 захворювання, згідно із Переліком захворювань не є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засудженого від подальшого відбування покарання, діючи умисно, всупереч інтересам служби, з метою дострокового звільнення ОСОБА_11 від ув`язнення за станом здоров`я, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи у групі осіб з іншими членами спеціальної лікарської комісії УДПтСУ в Миколаївській області ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_12 , 03.02.2014 у невстановленому досудовим розслідуванням місці, власноручно підписала від свого імені чотири примірники висновку спеціальної лікарської комісії про медичне обстеження засудженого ОСОБА_11 про наявність у нього захворювання, визначеного Переліком захворювань, а у четвертому примірнику висновку ОСОБА_3 власноручно навпроти свого прізвища виконала рукописний запис - «згодна».

У якості діагнозу у висновку було зазначено «Прогресуючий інфільтративний туберкульоз легень, фаза розпаду та обсіменіння, МБТ+. Легенево - серцева недостатність III ст. ДН III ст. Негоспітальна двостороння пневмонія. Хронічний вірусний гепатит С. Хронічний пієлонефрит, стадія загострення. Анемія легкого ступеню», що в частині «фаза розпаду та обсіменіння, МБТ+. Легенево - серцева недостатність III ст.» не відповідало дійсності, проте згідно з п.1.2 Переліку захворювань було необхідною підставою для подання матеріалів до суду на звільнення від відбування покарання.

Підписавши висновок спеціальної лікарської, який за формою і реквізитами відповідав законодавчо встановленим вимогам, ОСОБА_3 внесла до нього неправдиву інформацію про діагноз ОСОБА_11 .

Крім того, підписавши висновок спеціальної лікарської комісії, ОСОБА_3 засвідчила складання неправдивого документа, оформленням якого підтверджено подію, а саме засідання СЛК, що фактично не відбувалося, оскільки 03.02.2014 ОСОБА_3 Снігурівську ВК №5 не відвідувала, засідання СЛК не скликала, під її головуванням воно не проводилося. Член СЛК ОСОБА_9 заперечила факт проведення комісії та свій підпис у її висновку щодо ОСОБА_11 .

Висновок спеціальної лікарської комісії про медичне обстеження засудженого ОСОБА_11 з недостовірною інформацією як про факт проведення комісії, так і про діагноз захворювання останнього видано начальнику Снігурівської ВК №5 , яким його разом з поданням про звільнення ОСОБА_11 04.02.2014 скеровав до Снігурівського районного суду Миколаївської області для розгляду по суті.

Ухвалою вказаного суду від 10.02.2014 ОСОБА_11 на підставі ст.84 КК України, ст.109 ВТК України, ст.ст.537, 539 КПК України звільнено від подальшого відбування покарання на невідбутий строк вісім місяців двадцять чотири дні, у зв`язку з тяжким захворюванням до його одужання.

Після вступу 18.02.2014 вказаної ухвали в закону силу її для виконання направлено до Снігурівської ВК №5 і у той же день ОСОБА_11 фактично звільнено від подальшого відбування покарання.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 , діючи у групі осіб з іншими членами СЛК ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і ОСОБА_12 , внесла до офіційного документу завідомо неправдиві відомості і видала завідомо неправдивий офіційний документ іншій особі для використання.

04.02.2014 для відбуття покарання до Снігурівської ВК №5 прибув ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , засуджений 26.01.2011 Іванівським районним судом Херсонської області за ч.2 ст.307 КК України до 5 років позбавлення волі.

У цей же день з підозрою на туберкульоз ОСОБА_13 було поміщено для надання медичної допомоги і встановлення остаточного діагнозу до приймального відділення спеціалізованої туберкульозної лікарні Снігурівської ВК №5 .

В результаті медичного обстеження ОСОБА_13 , з урахуванням отриманих лабораторних даних, а саме: мікроскопія мазка, посів мокротиння, мікроскопія плевральної рідини, посів плевральної рідини, 06.02.2014 ОСОБА_13 був виставлений остаточний діагноз: «Вперше діагностований туберкульоз (06.02.2014), лівобічний ексудативний плеврит, деструкція -, мікобактерія туберкульоза (МБТ -), мазок -, культура в роботі, гістологія 0, категорія 3 когорта 1 (2014) Генотип -», про що було зроблено запис у медичній карті №35/14 стаціонарного хворого ОСОБА_13 .

Зазначений діагноз був вказаний і у висновку ЛТК від 06.02.2014, який приєднано до медичної карти №35/14 стаціонарного хворого ОСОБА_13

ОСОБА_14 , ознайомившись з медичною картою №35/14 стаціонарного хворого ОСОБА_13 і його дійсним діагнозом, пересвідчившись у тому, що виявлене у ОСОБА_13 захворювання, згідно із Переліком захворювань не є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засудженого від подальшого відбування покарання, діючи умисно, всупереч інтересам служби, з метою дострокового звільнення ОСОБА_13 від ув`язнення за станом здоров`я, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи у групі осіб з іншими членами СЛК ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , 12.02.2014 в умовах спеціалізованої туберкульозної лікарні Снігурівської ВК №5 , розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , власноручно підписала від свого імені чотири примірники висновку спеціальної лікарської комісії про медичне обстеження засудженого ОСОБА_13 щодо наявності у нього захворювання, визначеного Переліком захворювань, а у четвертому примірнику висновку ОСОБА_3 власноручно навпроти свого прізвища виконала рукописний запис - «згодна».

У якості діагнозу у висновку було зазначено: «Прогресуючий інфільтративний туберкульоз легень, фаза розпаду та обсіменіння, МБТ+, лівосторонній ексудативний плеврит, легенево-серцева недостатність III ст., ДН III ст. Хронічний токсичний гепатит мінімального ступеню активності. Енцефалопатія змішаного ґенезу (пост травматична, алкогольна). Алкогольна міокардіопатія. Симптоматична гепотензія», що в частині «прогресуючий інфільтративний туберкульоз легень, фаза розпаду та обсіменіння, МБТ +» не відповідало дійсності, проте згідно з п.1.2 Переліку захворювань було необхідною підставою для подання матеріалів до суду на звільнення від відбування покарання.

Підписавши висновок спеціальної лікарської, який за формою і реквізитами відповідав законодавчо встановленим вимогам, ОСОБА_3 внесла до нього неправдиву інформацію про діагноз ОСОБА_13 .12.02.2014 висновок спеціальної лікарської комісії про медичне обстеження засудженого ОСОБА_13 з недостовірною інформацією про діагноз захворювання останнього видано начальнику Снігурівської ВК №5 , яким його разом з поданням про звільнення ОСОБА_13

12.02.2014 скеровано до Снігурівського районного суду Миколаївської області для розгляду по суті.

Ухвалою вказаного суду від 21.02.2014, з врахуванням висновку спеціальної лікарської комісії, ОСОБА_13 на підставі ст.84 КК України, ст.109 ВТК України, ст.ст.537, 539 КПК України було звільнено від подальшого відбування покарання на невідбутий строк один рік вісім місяців чотири дні, у зв`язку з тяжким захворюванням до його одужання.

Після вступу 03.03.2014 вказаної ухвали в закону силу її для виконання направлено до Снігурівської ВК №5 і у той же день ОСОБА_13 фактично звільнено від подальшого відбування покарання.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 , діючи у групі осіб з іншими членами спеціальної лікарської комісії УДПтСУ в Миколаївській області ОСОБА_6 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 внесла до офіційного документу завідомо неправдиві відомості і видала завідомо неправдивий офіційний документ іншій особі для використання.

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, як внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчинене групою осіб без попередньої змови.

Позиція сторони захисту.

Обвинувачена ОСОБА_3 , свою вину у вчиненні інкримінованого правопорушення не визнала та заперечила проти закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності передбачених п.1 ч.1 ст. 49 КК України.

Показала, що з 2011 року обіймає посаду начальника сектору охорони здоров`я УДПтС України в Миколаївській області та є службовою особою. До її повноважень входить керування у якості голови роботою спеціальної лікарської комісії, створеної наказом начальника УДПтС України в Миколаївській області . Ствердила, що за лікарською спеціальністю вона є лікарем «дерматовенерологом» і немає відповідної фахової підготовки, щоб діагностувати туберкульоз і ніколи не працювала фтизіатром. Як голова СЛК вона спиралася на висновки ЛТК, до складу якої входили вузькі спеціалісти лікарі фтизіатри стаціонару. За виявлення тяжко хворих засуджених, проводила їх огляд і пересвідчувалася у тяжкості стану та підпсувала діагноз, визначений лікарями фтизіатрами, оскільки не є спеціалістом у зазначеній області медицини. Остаточний діагноз визначав саме лікуючий лікар, який і вказано в ЛТК. Вказані ними діагнози відповідали діагнозам, зазначеним у Переліку захворювань. Після огляду засуджених і їх історій хвороби, перевірки відповідність захворювання встановленим діагнозам та наявності підписів членів комісії підписувала висновки СЛК. В подальшому висновки комісії надавався до відділу внутрішньої безпеки для подальшої перевірки та засвідчення, а потім начальнику колонії для направлення матеріалів до суду. Про те, що до висновків стосовно засуджених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_13 було внесено діагноз, який не відповідав стану захворювання, їй ніхто з членів комісії не повідомляв та про це вона нічого не знала. Зазначила, що до ЛТК, яким відповідали діагнози у висновках СЛК, вона жодного відношення не має. Попри це, висновки ЛТК предметом досудового розслідування не були. Вказала, що будь-якої зацікавленості у внесенні недостовірних діагнозів до висновків СЛК не мала. Також не мала сумнівів, наведених у висновках діагнозах захворювання засуджених, так як вони були внесені фаховими лікарями та підписані ними як членами комісії. Також заперечила результати експертного дослідження при проведенні комісійних судово-медичних експертиз та некатегоричності висновків.

Не проведення СЛК у класичній формі, передбаченій положенням про цю комісію, та з дотриманням графіків, які сама розробила для упорядкування роботи, які взагалі не затверджувалися в колонії до призначення її головою комісії, пояснила специфікою роботи виправної колонії, зокрема необхідністю нагального обстеженням та контролю за станом здоров`я засуджених.

Також вказала, що досудове розслідування було розпочато з порушенням підслідності, без визначення постановою слідчих та отримання обвинуваченням доказів неуповноваженими особами, що впливає на допустимість доказів проти неї.

Фактично, доводи захисту зводилися до відсутності в діях обвинуваченої прямого умислу, що є обов`язковою ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ст.366 КК України, порушення стороною обвинувачення правил підслідності, здійснення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій і рішень неуповноваженою особою, порушення правил зберігання, пакування та огляду речових доказів, ненадання суду рентгенівських знімків грудних клітин засуджених, які мають істотне значення у кримінальному провадженні, внаслідок чого всі докази обвинувачення є недопустимими.

Докази обвинувачення.

Прокурором підтримано висунуте відносно ОСОБА_3 обвинувачення за ч.1 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, доведення якого сторона обвинувачення підтвердила наступними письмовими доказами.

1. Постановою прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури Миколаївської області ОСОБА_15 від 08.10.2015, згідно якої матеріали досудового розслідування № 42014150310000008 від 11.07.2014 та № 42015150310000007 від 21.04.2015 за ч.1 ст.366 КК України об`єднано у одне кримінальне провадження під загальним номером № 42014150310000008 та досудове розслідування в якому доручено слідчому відділу прокуратури Миколаївської області (т.1 а/с 123, 124).

Згідно цієї постанови досудове розслідування в кримінальних провадженнях здійснюється слідчим відділом прокуратури Миколаївської області за фактом внесення членами спеціальної лікарської комісії Снігурівської ВК №5 УДПтС України в Миколаївській області неправдивих відомостей до висновків СЛК про тяжкі захворювання засуджених, зокрема, ОСОБА_11 , ОСОБА_16 (кримінальне провадження № 42014150310000008 від 11.07.2014) і ОСОБА_10 (№ 42015150310000007 від 21.04.2015), в результаті чого останніх звільнено від відбуття покарання, з попередньою кваліфікацією за ч.1 ст. 366 КК України.

2. Ухвалою слідчого судді Снігурівського районного суду Миколаївської області від 14.07.2014 (провадження № 1-кс/485/168/14), згідно якої у кримінальному провадженні №42014150310000008 від 11.07.2014 старшому слідчому СВ Снігурівського РВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_17 надано тимчасовий доступ до медичної документації на осіб звільнених від відбуття покарання в зв`язку із тяжкою хворобою, зокрема засуджених ОСОБА_11 та ОСОБА_13 , що містить охоронювану законом лікарську таємницю, яка знаходиться у володінні (користуванні) Снігурівської ВК №5 . Дозвіл надано з правом здійснення виїмки медичних документів з метою проведення судово-медичних та криміналістичних експертиз (т.3 а/с 130).

2.1. Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 15.07.2014, з описом речей і документів, складеним старшим слідчим СВ Снігурівського РВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_17 , відповідно до якого вилучено, зокрема, медичні карти №15/14 стаціонарного хворого ОСОБА_11 та №35/14 стаціонарного хворого ОСОБА_13 , які поміщено до поліетиленових пакетів чорного кольору, горловину яких зав`язано капроновою ниткою та прикріплено картонну бирку «Пакунок № 1» та «Пакунок № 2» і скріплено печаткою Снігурівського РВ УМВС (т.3 а/с 131-133);

3. Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 18.09.2014 (провадження №1-кс/490/3625/2014), згідно якої у кримінальному провадженні №42014150310000008 від 11.07.2014 надано старшому слідчому СВ Прокуратури Миколаївської області ОСОБА_18 тимчасовий доступ з можливістю ознайомитись та зробити копії документів, які перебувають у володінні Снігурівського районного суду Миколаївської області , зокрема до справи № 1-в/485/48/14 щодо звільнення від покарання у зв`язку із тяжкою хворобою засудженого ОСОБА_13 ; справи №1-в/485/35/14 щодо звільнення ОСОБА_11 (т.3 а/с 134).

3.1. Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 16.10.2014, згідно якого прокурор Прокуратури Снігурівського району Миколаївської області ОСОБА_19 щодо вилучення судових справ в яких міститься подання начальника ВК № 5 та висновок СЛК , зокрема щодо ОСОБА_13 та ОСОБА_11 (т.3 а/с135).

3.1.1. Поданням адміністрації Снігурівської ВК №5 від 03.02.2014 про звільнення засудженого ОСОБА_11 , захворівшого у місцях позбавлення волі на тяжке захворювання, направленого до Снігурівського районного суду Миколаївської області . До подання додано висновок СЛК від 03.02.2014 із зазначенням діагнозу захворювання, який згідно з п.1.2 Переліку захворювань, є підставою представлення засудженого до звільнення від подальшого відбування покарання. Згідно висновку СЛК засудженому ОСОБА_11 встановлено діагноз: «Прогресуючий інфільтративний туберкульоз легень, фаза розпаду та обсеменіння, МБТ+, легенево-серцева недостатність ІІІ ст. Дихальна недостатність ІІІ ст. Негоспітальна двухстороння пневмонія. Хронічний вірусний гепатит С. Хронічний пієлонефрит, стадія загострення. Анемія легкого ступеню.» Ухвалою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 10.02.2014 засудженого ОСОБА_11 звільнено від відбування покарання по хворобі, на підставі ст.84 КК України, у вигляді позбавлення волі, терміном на 8 місяців 24 дні до його одужання (т. 1 а/с 125-128, 134-135, 141).

3.1.2. Поданням адміністрації Снігурівської ВК №5 від 10.02.2014 про звільнення засудженого ОСОБА_13 , захворівшого у місцях позбавлення волі на тяжке захворювання, направленого до Снігурівського районного суду Миколаївської області . До подання додано висновок СЛК від 10.02.2014 із зазначенням діагнозу захворювання на туберкульоз, що визначено п.1.2 Переліку захворювань, як підстави звільнення засудженого від подальшого відбування покарання. Згідно висновку СЛК засудженому ОСОБА_13 діагноз: «Прогресуючий інфільтративний туберкульоз легень, фаза розпаду та обсеменіння. МБТ+. Тубінтоксикаційний синдром.Дихальна недостатність ІІІ ст. Виразкова хвороба шлунку.».Ухвалою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 21.02.2014 засудженого ОСОБА_13 звільнено від відбування покарання по хворобі, на підставі ст.84 КК України, у вигляді позбавлення волі, терміном на 1 рік 8 місяців 4 дні до його одужання (номер провадження 1-в/485/48/14) (т.1 а/с 129-131, 136-137, 142).

4. Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 11.11.2014 по справі № 490/13373/14-к про надання слідчому СВ прокуратури Миколаївської області ОСОБА_21 тимчасового дозволу (з можливістю їх вилучення) до документів, які перебувають у володінні Снігурівської виправної колонії № 5 , а саме оригіналів рентгенівських знімків органів грудної клітини, зокрема, ОСОБА_13 , ОСОБА_11 (т.3 а/с 51).

4.1. Постановою слідчого СВ прокуратури Миколаївської області ОСОБА_21 про проведення процесуальної дії на іншій території від 14.11.02014, згідно якої на підставі ст.110, ч.6 ст.218 КПК України доручено слідчим СВ Снігурівського РВ УМВС України в Миколаївській області у кримінальному провадженні №42014150310000008 від 11.07.2014 згідно ухвали слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 11.11.2014 провести слідчу (розшукову) дію -тимчасовий доступ (з можливістю вилучення) до оригіналів рентгенівських знімків органів грудної клітини, зокрема, ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , що перебувають у володінні Снігурівської виправної колонії № 5 (т.3 а/с 53-54).

4.2. Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 02.12.2014, з описом, відповідно до якого старшим слідчим Снігурівського РВ УМВС в Миколаївській області ОСОБА_17 в Снігурівській виправній колонії № 5 вилучено рентгенівські знімки грудної клітини, зокрема, ОСОБА_11 в кількості 3 шт. та ОСОБА_22 в кількості 2 шт., які поміщено до картонних конвертів з бірками «Пакунок №1» та «Пакунок № 2», з описом речей і документів (т.3 а/с 56 - 58).

5. Постановою слідчого СВ прокуратури Миколаївської області ОСОБА_21 про призначення комісійної судово-медичної експертизи від 15.12.2014 в кримінальному провадженні № 42014150310000008 від 11.07.2014 відносно діагнозу ОСОБА_11 (т.1 а/с 179).

5.1. Висновком комісійної судово-медичної експертизи № 154-к від 25.02.2015, складеного експертами ОБСМЕ УОЗ Миколаївської ОДА (експертиза за матеріалами справи), згідно якого:При перебуванні ОСОБА_11 в санчастині ВК № 5 і в довідці лікувально-трудової комісії спеціалізованої туберкульозної лікарні вказуються такі захворювання: Прогресуючий інфільтративний туберкульоз легень, фаза розпаду та обсіменіння, МТБ+, легенево-серцева недостатність ІІІ ст., дихальна недостатність ІІІ ст., негоспітальна двобічна пневмонія. Хронічний вірусний гепатит С. Хронічний пієлонефрит, стадія загострення. Анемія легкого ступня. При вивченні представлених медичних документів і контрольному дослідженні рентгенограм, а також при подальшому лікуванні ОСОБА_11 в облтубдинсанцері не знаходить підтвердження частина виставляти діагнозу, а саме «Прогресуючий інфільтративний туберкульоз легень, фаза розпаду та обсіменіння, МТБ+. Легенево-серцева недостатність ІІІ ст.». Об`єктивні дані, в рамках проведених обстежень, свідчать, що у ОСОБА_23 мала місце негоспітальна пневмонія нижньої частки лівої легені, що супроводжувалася дихальною недостатністю, хронічний вірусний гепатит у стадії нестійкої ремісії, загострення хронічного пієлонефриту, анемія легкого ступеню.Комісія вважає, що найбільш точні діагнози виставлялися лікарем терапевтом на консультації 24.01.2014 і при подальших спостереженнях, іншими лікарями, у тому числі спеціалізованою комісією виставлялися діагнози, зазначені в п.1 висновків, які експертна комісія рахує неповністю обґрунтованими (т. 1 а/с 181 - 186).

6. Постановою слідчого СВ прокуратури Миколаївської області ОСОБА_21 про призначення комісійної судово-медичної експертизи від 15.12.2014 в кримінальному провадженні № 42014150310000008 від 11.07.2014 відносно діагнозу ОСОБА_13 (т.1 а/с 187).

6.1. Висновком комісійної судово-медичної експертизи № 156-к від 25.02.2015, складеного експертами ОБСМЕ УОЗ Миколаївської ОДА (експертиза за матеріалами справи), згідно якого:При вивченні медичних документів ОСОБА_24 комісія не підтверджує частину діагнозу: Прогресуючий інфільтративний туберкульоз легень, фаза розпаду та обсіменіння, СБК +», тому при контрольному вивченні рентгенограм 09.01.2015 ознак туберкульозу легенів не виявлено, а при посівах пункту з плеральной порожнини (06.02.2014) і мокротиння (06.02 та 13.02.2014) мікобактерії туберкульозу не були виявлені.Наявні в медичних документах і на рентгенограмах патологічні зміни дозволяють виставити діагноз: Лівосторонній ексудативний плеврит невстановленої етіології, хронічний токсичний гепатит мінімального ступеня активності, енцефалопатія змішаного (посттрам атична, алкогольна) генезу, миокардиопатія, симптоматична гіпотезія.При зверненні в санчастину 31.01.2014 був виставлений правильний діагноз: лівобічний ексудативний плеврит. Необґрунтований діагноз: туберкульоз легенів був виставлений лікарями стаціонару 06.02.2014 і вказаний в документі лікарсько-трудової комісії ВК № 5 (т.1 а/с 189-194).

7. Відповіддю Комунального закладу « Новотроїцька протитуберкульозна лікарня » від 15.06.2015 № 177, наданої на запит слідчого СВ прокуратури Миколаївської області ОСОБА_21 від 02.06.2015 № 17/1-1723вих-15, про перебування на лікуванні хворого ОСОБА_13 з 03.04.2014 по 20.01.2015. Діагноз: П (18.03.14) ВДТБ (06.02.14) лівий ексудативний плеврит, фаза розсмоктування. МБТ-М-К-К0 гіст.0 кат1 ког1(14), лікування до 180 доз в умовах Новотроїцької протитуберкульозної лікарні (т.1 а/с 143-145).

6. Відповіддю Миколаївського протитуберкульозного диспансеру від 26.06.2015 № 02-856-04, наданої на запит слідчого СВ прокуратури Миколаївської області ОСОБА_21 від 16.06.2015 № 17/1-1900вих-15, про перебування на обліку в лікарні та лікування хворого ОСОБА_11 з 19.02.2014 по 17.04.2014 на стаціонарному лікуванні з діагнозом: інфільтративний ТЮ легень S2 правої легені дестр-МБТ-М-Кх гіст0 резист0 кат1 ког1(2014). Хроничний гепатит С. Туберкульоз нирок не підтвердився, хворий виписаний на амбулаторне долікування за місцем мешкання (т.1 а/с 146- 148).

7. Відповіддю УДПтС України в Миколаївській області від 03.08.2015 №16/14-3872, наданої на запит старшого слідчого СВ прокуратури Миколаївської області ОСОБА_21 від 03.08.2015 №17/1-2186 вих15, про надання оригіналів висновків спеціальної лікарської комісії від 03.02.2014 щодо засудженого ОСОБА_11 та від 10.02.2014 щодо засудженого ОСОБА_13 (т.2 а/с 17,18).

8. Постановою слідчого СВ прокуратури Миколаївської області ОСОБА_21 про призначення експертизи від 27.08.2015 в кримінальному провадженні № 42014150310000008 від 11.07.2014 відносно підписів на висновку СЛК про медичний огляд ОСОБА_11 , ОСОБА_13 (т.2 а/с 55-56).

8.1. Висновком почеркознавчої експертизи від 18.09.2015 № 1169, проведеної експертом НУЕКЦ УМВС України в Миколаївській області в кримінальному провадженні № 42014150310000008, згідно якого рукописний текс «згодна» на зворотній сторінці листу висновку спеціальної лікарської комісії про медичний огляд засуджених ОСОБА_11 та ОСОБА_13 щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань, які є підставою для подання в суд матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбуття покарання на відстані 7 см від лівого краю та 9,5 см від верхнього краю від імені ОСОБА_9 виконаний не ОСОБА_9 , а іншою особою.Підпис на зворотній стороні другого листа висновку спеціальної лікарської комісії про медичний огляд засуджених ОСОБА_11 та ОСОБА_13 щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань, які є підставою для подання в суд матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбуття покарання на відстані 15 см від лівого краю та 9,5 см від верхнього краю від імені ОСОБА_9 виконаний не ОСОБА_9 , а іншою особою (т.2 а/с 61-68).

9. Поданням адміністрації Снігурівської ВК №5 від 23.07.2013 про звільнення засудженого ОСОБА_10 , захворівшого у місцях позбавлення волі на тяжке захворювання, направленого до Снігурівського районного суду Миколаївської області .

До подання додано висновок СЛК від 23.07.2013 із зазначенням діагнозу захворювання, який згідно з п.1.2 Переліку захворювань, є підставою представлення засудженого до звільнення від подальшого відбування покарання. Згідно висновку спеціальної лікарської комісії засудженому ОСОБА_10 встановлено діагноз: «Прогресуючий інфільтративний туберкульоз легень, фаза розпаду та обсіменіння. МБТ+. Тубінтоксикальний синдром. Дихальна недостатність ІІІ ст. Виразкова хвороба шлунку.»Ухвалою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 25.07.2013 засудженого ОСОБА_10 звільнено від відбування покарання по хворобі, на підставі ст.84 КК України, у вигляді позбавлення волі, терміном на 1 рік 11 місяців 5 днів до його одужання (номер провадження 1-в/485/230/13) (т.1 а/с 132, 133, 138-139, 140).

10. Ухвалою слідчого судді Снігурівського районного суду Миколаївської області від 08.05.2015 (провадження № 1-кс/485/172/15), постановленої за результатами розгляду клопотання слідчого СВ Снігурівського РВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_25 у кримінальному провадженні № 42015150310000007 від 21.04.2015, погодженого з прокурором прокуратури Снігурівського району Миколаївської області ОСОБА_19 , про надання слідчій ОСОБА_25 тимчасового доступу до медичної документації ОСОБА_10 , а саме медичних карт стаціонарного хворого за №18/13 та № 359, що містять лікарську таємницю та перебувають у володінні Снігурівської виправної колонії № 5 (т.3 а/с 59,60).

10.1. Протоколом тимчасового доступу до документів та їх вилучення від 18.05.2015, з описом, складених прокурором прокуратури Снігурівського району ОСОБА_19 , відповідно до якого в Снігурівській виправній колонії № 5 вилучено медичні картки №№ 359, 18/13, заведені на ОСОБА_10 (т.3 а/с 61- 65).

11. Постановою прокурора прокуратури Снігурівського району Миколаївської області ОСОБА_19 про призначення судово-медичної експертизи від 28.05.2015 у кримінальному провадженні № 42015150310000007 від 21.04.2015 відносно діагнозу ОСОБА_10 (т.2 а/с 31-32).

11.1. Висновком комісійної судово-медичної експертизи №206-КЕ/2015/пп від 23.06.2015, проведеної в кримінальному провадженні № 42015150310000007 від 21.04.2015 експертами Харківського ОБСМЕ , згідно якого за даними медичної карти ОСОБА_10 важкість стану хворого не підтверджується клінічним обстеженням, об`єктивним станом, зафіксованим у щоденникових записах, результатами інструментальних та лабораторних методів дослідження. В медичній картці відсутній виписний епікриз - висновок консиліуму або лікарсько-консультативної комісії з аналізом лікування та ведення історії хвороби, немає підстав для звільнення хворого по тяжкості стану, тому що дані щоденників розходяться з результатами обстеження (середня тяжкість стану хворого не обґрунтована, а наростання дихальної недостатності не підтверджене). Заданими електрокардіографії (ЕКГ) немає ознак легенево-серцевої недостатності. Синдром інтоксикації відсутній (відсутні кахексія, підвищення температури тіла, аморфне дихання, задишка, тощо). Діагноз заключний клінічний, який вказаний а медичній картці № 18/13 стаціонарного хворого не відповідає описам рентгенолога цифрового рентгенівського знімка від 01.06.2013, на яких відзначається позитивна динаміка і відсутність порожнини розпаду, зміщення їх туберкуломою. Отже, встановлено істотне протиріччя між заключним клінічним діагнозом, зафіксованим в медкарті № 18/13, клінічними даними, результатами лабораторних, та інструментальних методів досліджень, тобто тяжкість стану хворого ОСОБА_10 не підтверджується об`єктивними даними, а тому не можливо вирішувати про відповідність висновків лікарсько-трудової комісії даним, викладеним в медичній карті стаціонарного хворого № 18/13 (т.2 а/с 33-42).

12. Постановою слідчого СВ прокуратури Миколаївської області ОСОБА_21 про призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи від 14.09.2015 у кримінальному провадженні № 42015150310000007 від 21.04.2015 відносно діагнозу ОСОБА_10 (т.2 а/с 43-44).

12.1. Висновком комісійної судово-медичної експертизи № 115-к від 19.10.2015, проведеної в кримінальному провадженні № 42015150310000007 експертами ОБСМЕ УОЗ Миколаївської ОДА , згідно якого: Нозологічна форма основного захворювання - туберкульоз легенів - вставлений ОСОБА_26 , 1986 р.н., правильно. У той же час, у вивчених медичних документах не мають підтвердження: оцінка тяжкості стану (яка завищена у бік обважнення), динаміка процесу, призначеного як прогресуючого (у той час, коли результати рентгенообстеження, аналіз крові і загальний стан хворого свідчить про загасання захворювання), клінічними спостереженнями також не підтверджується дихальна недостатність ІІІ ступеня і тубінінтосікаціонний синдром. Крім того, супутній діагноз: хронічний гастрит, виразкова хвороба шлунку - ґрунтується тільки на скаргах хворого і не підтверджений жодним обстеженням.Комісія, вивчивши подані медичні документи, вважає правомочним наступний діагноз захворювання у ОСОБА_26 : Невдалий перший курс лікування (06.06.2013) вперше діагностованого туберкульозу (06.03.2013) з ураженням двохсегментів з кожного боку легенів і ще одного сегмента правої легені (дисемінований) з деструкцією +, МТБ +, мазок +,резистентність І+ (R, S), резистентність ІІ 0, гістологія 0, категорія 2, кагорта 2 (2013) (т.2 а/с 45-54).

13. Відповіддю УДПтС України в Миколаївській області від 19.10.2015 №16/14-5212, наданої на запит старшого слідчого СВ прокуратури Миколаївської області ОСОБА_21 від 15.10.2015 №17/1-3315вих15, про надання оригіналу висновку СЛК від 23.07.2013 щодо засудженого ОСОБА_10 (т.2 а/с 15,16).

14. Постановою слідчого СВ прокуратури Миколаївської області ОСОБА_21 про призначення експертизи від 20.10.2015 в кримінальному провадженні № 42014150310000008 від 11.07.2014 відносно підписів на висновку СЛК про медичний огляд ОСОБА_10 (т.2 а/с 69-71).

14.1. Висновком почеркознавчої експертизи від 30.10.2015 № 1480, проведеної експертом НУЕКЦ УМВС України в Миколаївській області , згідно якого рукописний текс «згодна», який розташований на відстані 8 см від лівого краю та 10 см від верхнього краю зі зворотної сторони на другому аркуші висновку спеціальної лікарської комісії про медичний огляд засудженого ОСОБА_10 щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань, які є підставою для подання в суд матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбуття покарання виконаний не ОСОБА_9 , а іншою особою.Рукописний текс «згодна», який розташований на відстані 8 см від лівого краю та 8 см від верхнього краю зі зворотної сторони на другому аркуші висновку спеціальної лікарської комісії про медичний огляд засудженого ОСОБА_10 щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань, які є підставою для подання в суд матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбуття покарання виконаний не ОСОБА_8 , а іншою особою (т.2 а/с 74-85).

15. Постановою слідчого СВ прокуратури Миколаївської області ОСОБА_21 про призначення експертизи від 27.10.2015 в кримінальному провадженні № 42014150310000008 від 11.07.2014 відносно підписів на висновку СЛК про медичний огляд ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 (т.2 а/с 86-89).

15.1. Висновком почеркознавчої експертизи від 03.11.2015 № 1500, проведеної експертом НУЕКЦ УМВС України в Миколаївській області в кримінальному провадженні № 42014150310000008 від 11.07.2014, згідно якого рукописний текс «згодна», який розташований на відстані 7 см від лівого краю та 9,5 см від верхнього краю зі зворотної сторони на другому аркуші висновку спеціальної лікарської комісії про медичний огляд засуджених ОСОБА_11 , ОСОБА_13 щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань, які є підставою для подання в суд матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбуття покарання виконаний ОСОБА_27 .Підпис від імені ОСОБА_9 , який розташований на відстані 15 см від лівого краю та 9,5 см від верхнього краю зі зворотної сторони на другому аркуші висновку спеціальної лікарської комісії про медичний огляд засуджених ОСОБА_11 , ОСОБА_13 щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань, які є підставою для подання в суд матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбуття покарання виконаний не ОСОБА_9 , а ОСОБА_27 .Рукописний текс «згодна», який розташований на відстані 8 см від лівого краю та 10 см від верхнього краю зі зворотної сторони на другому аркуші висновку спеціальної лікарської комісії про медичний огляд засудженого ОСОБА_10 щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань, які є підставою для подання в суд матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбуття покарання виконаний ОСОБА_27 .Рукописний текс «згодна», який розташований на відстані 8 см від лівого краю та 8см від верхнього краю зі зворотної сторони на другому аркуші висновку спеціальної лікарської комісії про медичний огляд засудженого ОСОБА_10 щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань, які є підставою для подання в суд матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбуття покарання виконаний ОСОБА_27 (т.2а/с 96 -114).

16. Постановою слідчого СВ прокуратури Миколаївської області ОСОБА_21 про призначення експертизи від 01.12.2015 в кримінальному провадженні № 42014150310000008 від 11.07.2014 відносно підписів на висновку СЛК про медичний огляд ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 (т.2 а/с 115-118).

16.1. Висновком почеркознавчої експертизи від 02.12.2015 № 1652, проведеної експертом НУЕКЦ УМВС України в Миколаївській області в кримінальному провадженні № 42014150310000008 від 11.07.2014, згідно якого рукописний текст «згодна», який розташований зі зворотної сторони другого аркуша на відстані 8 см від лівого краю та 2 см від верхнього у висновку спеціальної лікарської комісії про медичний огляд засудженого ОСОБА_13 щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань, які є підставою для подання в суд матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбуття покарання виконаний ОСОБА_3 . Підпис від імені ОСОБА_3 , який розташований зі зворотної сторони другого аркуша на відстані 15 см від лівого краю та 2 см від верхнього краю у висновку спеціальної лікарської комісії про медичний огляд засудженого ОСОБА_13 щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань, які є підставою для подання в суд матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбуття покарання виконаний самою ОСОБА_3 .Рукописний текст «згодна», який розташований зі зворотної сторони другого аркуша на відстані 9 см від лівого краю та 2 см від верхнього краю у висновку спеціальної лікарської комісії про медичний огляд засудженого ОСОБА_11 щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань, які є підставою для подання в суд матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбуття покарання виконаний ОСОБА_3 .Підпис від імені ОСОБА_3 , який розташований зі зворотної сторони другого аркуша на відстані 15 см від лівого краю та 2 см від верхнього краю см у висновку спеціальної лікарської комісії про медичний огляд засудженого ОСОБА_11 щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань, які є підставою для подання в суд матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбуття покарання виконаний самою ОСОБА_3 .Рукописний текст «згодна», який розташований зі зворотної сторони другого аркуша на відстані 9 см від лівого краю та 2 см від верхнього краю у висновку спеціальної лікарської комісії про медичний огляд засудженого ОСОБА_10 щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань, які є підставою для подання в суд матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбуття покарання виконаний ОСОБА_3 .Підпис від імені ОСОБА_3 , який розташований зі зворотної сторони другого аркуша на відстані 15 см від лівого краю та 2 см від верхнього краю у висновку спеціальної лікарської комісії про медичний огляд засудженого ОСОБА_10 щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань, які є підставою для подання в суд матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбуття покарання виконаний самою ОСОБА_3 .Рукописний текст «згодна», який розташований зі зворотної сторони другого аркуша на відстані 8 см від лівого краю та 5 см ід верхнього краю у висновку спеціальної лікарської комісії про медичний огляд засудженого ОСОБА_13 щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань, які є підставою для подання в суд матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбуття покарання виконаний ОСОБА_6 .Підпис від імені ОСОБА_6 , який розташований зі зворотної сторони другого аркуша на відстані 15 см від лівого краю та 2 см від верхнього краю у висновку спеціальної лікарської комісії про медичний огляд засудженого ОСОБА_10 щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань, які є підставою для подання в суд матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбуття покарання виконаний самим ОСОБА_6 .Рукописний текст «згодна», який розташований зі зворотної сторони другого аркуша на відстані 9 см від лівого краю та 5 см ід верхнього краю у висновку спеціальної лікарської комісії про медичний огляд засудженого ОСОБА_13 щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань, які є підставою для подання в суд матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбуття покарання виконаний ймовірно ОСОБА_6 .Підпис від імені ОСОБА_6 , який розташований зі зворотної сторони другого аркуша на відстані 15 см від лівого краю та 5 см від верхнього краю у висновку спеціальної лікарської комісії про медичний огляд засудженого ОСОБА_10 щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань, які є підставою для подання в суд матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбуття покарання виконаний самим ОСОБА_6 .Рукописний текст «згодна», який розташований зі зворотної сторони другого аркуша на відстані 8 см від лівого краю та 6 см ід верхнього краю у висновку спеціальної лікарської комісії про медичний огляд засудженого ОСОБА_13 щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань, які є підставою для подання в суд матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбуття покарання виконаний ОСОБА_7 .Рукописний текст «згодна», який розташований зі зворотної сторони другого аркуша на відстані 8 см від лівого краю та 6 см ід верхнього краю у висновку спеціальної лікарської комісії про медичний огляд засудженого ОСОБА_11 щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань, які є підставою для подання в суд матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбуття покарання виконаний ОСОБА_7 (т.2 а/с 121 - 151).

17. Протоколом огляду документів від 20.10.2015, складаного старшим слідчим СВ прокуратури Миколаївської області ОСОБА_21 у кримінальному провадженні №42014150310000008, згідно якого об`єктом огляду є медична карта № 35/14 стаціонарного хворого ОСОБА_13 на 67 арк., медична картка № 15/14 стаціонарного хворого ОСОБА_11 на 38 арк., медична карта № 115 стаціонарного хворого ОСОБА_11 на 19 арк., медична карта № 18/13 стаціонарного хворого ОСОБА_10 на 54 арк., медична карта № 244/444/219 стаціонарного хворого ОСОБА_10 на 54 арк., медична карта № 359 хворого ОСОБА_38 на 16 арк., рентгенівські знімки органів грудної клітини ОСОБА_13 в кількості 2 шт. від 31.01.2014 та 04.02.2014, рентгенівські знімки органів грудної клітини ОСОБА_11 в кількості 3 шт. від 13.01.2014, 16.01.2014 та 24.01.2014 (т.3 а/с 13, 14).

17.1. Постановою про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні від 21.10.2015, винесеної старшим слідчим СВ прокуратури Миколаївської області ОСОБА_21 у кримінальному провадженні №42014150310000008, згідно якої: медичну карту № 35/14 стаціонарного хворого ОСОБА_13 на 65 арк.; медичну карту № 15/14 стаціонарного хворого ОСОБА_11 на 38 арк.; медичну карту № 115 стаціонарного хворого ОСОБА_11 на 19 арк.; медичну карту № 18/13 стаціонарного хворого ОСОБА_10 на 38 арк.; медичну карту № 244/444/219 стаціонарного хворого ОСОБА_10 на 54 арк.; медичну карту № 359 хворого ОСОБА_38 на 16 арк.; рентгенівські знімки органів грудної клітини ОСОБА_13 в кількості 2 шт. від 31.01.2014 та 04.02.2014; рентгенівські знімки органів грудної клітини ОСОБА_11 в кількості 3 шт. від 13.01.2014, 16.01.2014 та 24.01.2014; рентгенівські знімки органів грудної клітини ОСОБА_10 в кількості 4 шт. від 01.06.2013, 01.03.2013, 04.03.2013 та 04.03.2013 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та постановлено зберігати їх в камері зберігання речових доказів СВ прокуратури Миколаївської області , копії цих карт долучити до матеріалів кримінального провадження, а оригінали медичної карти № 244/444/219 стаціонарного хворого ОСОБА_10 на 54 арк. та медичної карти № 115 стаціонарного хворого ОСОБА_11 на 19 арк. зберігати в Миколаївському обласному протитуберкульозному диспансері (т.3 а/с 12).

18. Протоколом огляду документів від 04.11.2025, складаним старшим слідчим СВ прокуратури Миколаївської області ОСОБА_21 у кримінальному провадженні №42014150310000008, згідно якого проведено огляд матеріалів кримінального провадження №42015150000000090, зареєстрованого в ЄРДР 26.03.2015, відповідно до якого об`єктом огляду є висновки спеціальної лікарської комісії УДПтС України в Миколаївській області від 10.02.2014 щодо засуджених ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 про медичне обстеження щодо наявності захворювання, визначеного Переліком захворювань, які є підставою для подання в суми матеріалів про звільнення від відбуття покарання (т.3 а/с 17).

18.1. Постановою старшого слідчого СВ прокуратури Миколаївської області ОСОБА_21 від 21.10.2015 про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні №42014150310000008 та долучення до матеріалів провадження висновків спеціальної лікарської комісії УДПтС України в Миколаївській області від 10.02.2014 щодо засудженого ОСОБА_13 на 2 арк., від 03.02.2014 щодо засудженого ОСОБА_11 на 2 арк., від 23.07.2013 щодо засудженого ОСОБА_10 на 2 арк. (т.3 а/с 15-16).

19. Відповіддю Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Іванівського РУЮ у Херсонській області від 17.11.2015 №843/06-1-25, наданої на запит слідчого СВ прокуратури Миколаївської області ОСОБА_21 від 09.11.2015, про надання повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть серії АКА 476689 та копії актового запису про смерть №63 від 05.11.2015, згідно яких ОСОБА_13 помер 12.10.2015 , про що зроблено відповідний актовий запис № 63 (т.1 а/с 174-178).

20. Ухвалою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 05.01.2016 (провадження 1-о/485/1/16), залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 31.03.2016, про скасування ухвали Снігурівського районного суду Миколаївської області від 10.02.2014 про звільнення засудженого ОСОБА_11 від подальшого відбуття основного покарання у зв`язку з тяжким захворюванням до його одужання (т.3 а/с 18-20).

21. Ухвалою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 02.03.2016 (провадження 1-о/485/3/16) про скасування ухвали Снігурівського районного суду Миколаївської області від 21.02.2014 про звільнення засудженого ОСОБА_13 від подальшого відбуття основного покарання у зв`язку з тяжким захворюванням (т.3 а/с 21-23).

22. Ухвалою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 29.03.2016 (провадження 1-о/485/2/16) про скасування ухвали Снігурівського районного суду Миколаївської області від 25.07.2013 про звільнення засудженого ОСОБА_10 від подальшого відбуття основного покарання у зв`язку з тяжким захворюванням (т.3 а/с 24-26).

23. Постановою про виділення матеріалів досудового розслідування від 28.08.2015, постановлена прокурором відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_15 у кримінальному провадженні №42014150310000008 від 11.07.2014 про виділення з матеріалів досудового розслідування, матеріали досудового розслідування щодо вчинення ОСОБА_12 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України (т.3 а/с 139,140).

23.1. Ухвалою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 23.11.2015 (провадження №1-кп/485/154/15) про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_12 за ч.1 ст.28, ст.366 КК України у зв`язку із дійовим каяттям (т.3 а/с 179 -181).

24. Постановою про виділення матеріалів досудового розслідування від 28.08.2015, постановлена прокурором відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_15 у кримінальному провадженні №42014150310000008 від 11.07.2014 про виділення з матеріалів досудового розслідування, матеріали досудового розслідування щодо вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України (т.3 а/с 141, 142).

24.1. Ухвалою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 20.04.2016 (провадження №1-кп/485/18/16) про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_7 за ч.1 ст.28, ст.366 КК України та передачею її на поруки трудового колективу Снігурівсської ВК №5. (т.3 а/с 186 -189).

25. Постановою про виділення матеріалів досудового розслідування від 28.08.2015, постановлена прокурором відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_15 у кримінальному провадженні №42014150310000008 від 11.07.2014 про виділення з матеріалів досудового розслідування, матеріали досудового розслідування щодо вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України (т.3 а/с 143, 144).

25.1.Ухвалою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 23.11.2015 (провадження №1-кп/485/161/15) про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_8 за ч.1 ст.28, ст.366 КК України у зв`язку із дійовим каяттям (т.3 а/с 176 -178).

26. Ухвалою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 29.12.2015 (провадження №1-кп/485/165/15) про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_27 за ч.3 ст.358 КК України та передачею його на поруки трудового колективу Снігурівсської ВК №5 (т.3 а/с 182 -185).

27. Наказом №42 о/с від 10.10.2011 по особовому складу Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Миколаївській області , згідно якого ОСОБА_3 призначено виконуючою обов`язки начальника сектору охорони здоров`я Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Миколаївській області (т.1 а/с 149).

28. Наказом №54 о/с від 19.12.2011 по особовому складу УДПтС України в Миколаївській області, згідно якого ОСОБА_3 призначено на посаду начальника сектору охорони здоров`я Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Миколаївській області (т.1 а/с 150).

29. Посадовою інструкцією начальника сектору охорони здоров`я управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області , затвердженої начальником управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області 17.07.2012, з якою ОСОБА_3 ознайомлена під підпис 12.07.2012 (т.1 а/с 151-153).

30. Наказом управління УДПтС України в Миколаївській області від 17.07.2012 № 99 «Про затвердження Положення про спеціальну лікарську комісію управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області та її склад», відповідно до якого затверджено Положення про спеціальну лікарську УДПтС України в Миколаївській області та її склад до якого призначили ОСОБА_3 , як голову спеціальної лікарської комісії, а також заступником голови комісії - начальника туберкульозної лікарні Снігурівської ВК №5 - ОСОБА_6 , а членами комісії: лікарів-фтизіатрів туберкульозної лікарні Снігурівської ВК №5 - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , начальника рентгенологічного кабінету ОСОБА_9 , у разі відсутності одного з членів комісії лікаря-терапевта ОСОБА_12 (т.1 а/с 155 - 168).

31. Положенням про лікарсько-трудову комісію туберкульозної лікарні Снігурівської виправної колонії (№5) , затвердженого наказом УДПтС України в Миколаївській області від 17.07.2012 № 102, відповідно до пункту 3 розділу І якої контроль за діяльністю ЛТК здійснює начальник сектору охорони здоров`я УДПтС України в Миколаївській області (т. 1 а/с 169).32. Витягом з наказу УДПтС України в Миколаївській області від 24.07.2013 № 36 о/с наданий на запит старшого слідчого СВ прокуратури Миколаївської області ОСОБА_28 у кримінальному проваджені № 42015150310000007, про надання старшому лейтенанту внутрішньої служби ОСОБА_3 - начальнику сектору охорони управління частини невикористаної відпустки за 2013 рік терміном 25 діб з 23.07.2013 по 16.08.2013 та рапорт ОСОБА_3 від 19.07.2013, наданого 011.02.2016 за вих №16/5-460 на запит старшого слідчого СВ прокуратури Миколаївської області ОСОБА_28 (т.2 а/с 24- 26).

33. Повідомлення Снігурівської виправної колонії від 25.11.2015 № 5/5-3604, наданого на запит слідчого СВ прокуратури Миколаївської області ОСОБА_21 №17/1-2440/16 вих-15 від 17.11.2015, про відсутність на робочому місці з 10.07.2013 по 23.07.2013 ОСОБА_7 у зв`язку із щорічною основною відпусткою (наказ від 10.07.2013 № 72-додається); про перебування на робочому місці в липні 2013 року і в лютому 2014 року ОСОБА_6 (т.2 а/с 27-30).

Правове обґрунтування та мотиви суду.

За змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень має суворо додержуватись принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «indubioproreo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

Розумний сумнів це такий непереборний сумнів, який залишається у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду щодо винуватості обвинуваченого чи підсудного після всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи.

Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.

Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Саме такий правовий висновок міститься у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15.11.2018 по справі № 187/686/15-к (провадження № 51-2617 км 18).

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

В своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпції щодо фактів (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п. 1, 2 ч.1 ст. 284 цього Кодексу.

Стаття 373 КПК України передбачає, що обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до положень ст. 92 КПК України у кримінальному провадженні обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, у тому числі й допустимості доказів, покладається на сторону, що їх подає. Тобто, пред`являючи особі обвинувачення у вчиненні конкретного кримінального правопорушення з кваліфікацією її дій за статтею (частиною статті) Кримінального кодексу, сторона обвинувачення фактично визначає, які обставини вона буде доводити перед судом.

За змістом ст. 23, ч. 1 ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості й достатності доказів на підставі їх безпосереднього дослідження, оцінюючи всі фактичні дані в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Дотримання цих вимог є необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду, забезпечує реалізацію таких засад кримінального провадження, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості, забезпечення доведеності вини та право на захист.

У постанові від 16.04.2025 у справі № 569/10900/15-к (провадження № 51-2268км22) Касаційний кримінальний суд Верховного Суду звернув увагу, що критеріями допустимості доказів є належні суб`єкт, джерело, процесуальна форма, фіксація та належна процедура та вид способу формування доказової основи, що за відповідними процесуальними приводами суд перевіряє додержання передбаченого кримінальним процесуальним законом порядку їх отримання.

КПК встановлює критерії допустимості доказів, які в разі їх належного застосування є дієвим засобом втілення такої засади кримінального провадження, як законність, у контексті дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначені критерії підлягають застосуванню з урахуванням положень ч. 1 ст. 412 КПК.

Суд зобов`язаний перевіряти законність, повноту і правильність порядку отримання доказів і відхиляти ті з них, які були одержані зі значними непоправними порушеннями встановленого порядку.

Вирішення питання про допустимість доказів є прерогативою національних судів, а роль Європейського суду з прав людини полягає в оцінюванні загальної справедливості провадження, першочергово там, де на підставі доказів, здобутих із порушенням установленого в КПК порядку, особа визнана винуватою у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

Дотична практика Європейського суду з прав людини, яка не виключає висновку про загальну справедливість кримінального провадження в разі обґрунтування винуватості засудженого на підставі окремих, недопустимих за правилами вітчизняного кримінального процесуального закону, доказів, не має спонукати суд до нівелювання встановленого в КПК порядку здійснення кримінального провадження уповноваженими особами та наслідків його недотримання як істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.

Правова доктрина «плодів отруйного дерева» (fruit of the poisonous tree) сформульована Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України».

Відповідно до цієї доктрини, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж («Гефген проти Німеччини»). Недопустимими є докази, здобуті із суттєвим порушенням прав та свобод людини.

Щодо порушення підслідності.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31.08.2022 у справі № 756/10060/17 (провадження № 13-3кс22) вказала на те, що в разі визнання доказів недопустимими суд має вмотивувати свої висновки про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, зазначивши, які саме й чиї права і свободи було порушено і в чому це виражалося. Оцінюючи докази на предмет допустимості відповідно до критеріїв, встановлених кримінальним процесуальним законом, суд виходить з обставин конкретної справи і також повинен вмотивувати своє рішення.

У постанові від 28.07.2026 у справі № 591/5513/16-к (провадження № 51-1454км26) Верховний Суд зазначив, що оцінку допустимості доказів, отриманих у період до передачі належному органу досудового розслідування, необхідно здійснювати у світлі критеріїв, які визначають тривалість такого періоду, обсяг і характер процесуальних дій, проведених у цей період, інші доречні обставини цього кримінального провадження, що дозволяють зробити висновок про «вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні чи конституційні права людини, зокрема, встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання».

Надаючи оцінку визначення підслідності кримінального провадження слід враховувати, що підслідність кримінальних проваджень визначається виключно кримінальним процесуальним законом, а саме ст. 216 КПК України.

Законодавець, розподіливши кримінальні правопорушення в межах підслідності різних органів досудового розслідування, виходив із презумпції, що саме цей орган здатний здійснити належне досудове розслідування кримінальних проваджень щодо зазначеного переліку кримінальних правопорушень: у силу характеристик кримінального правопорушення, організаційних можливостей органу, звичаїв, потреб у спеціалізації тощо. Стратегічна мета інституту підслідності полягає в забезпеченні права особи на об`єктивне й неупереджене розслідування, і як результат гарантування передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод права особи на справедливий суд.

За ч.7 ст.214 КПК України якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов`язаний невідкладно, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.

Слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про державну службу», особами, посади яких віднесено до 1-3 категорій посад, суддями та працівниками правоохоронних органів (ч. 4 ст.216 КПК України).

Абзацом третім п.1 Прикінцевих положень КПК України передбачено, що цей Кодекс набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім: частини першої (у частині положень щодо повноважень здійснення досудового розслідування злочинів, передбачених статями 402-421, 423-435 КК України) та частини четвертої статті 216 цього Кодексу, які вводяться в дію з дня початку діяльності Державного бюро розслідувань України, але не пізніше п`яти років з дня набрання чинності цим Кодексом.

Як на підставу порушення підслідності сторона захисту посилається на реєстрацію кримінального провадження в ЄРДР правоохоронним органом, до повноважень якого не належить здійснення досудового розслідування.

Із витягу ЄРДР № 42014150310000008 (щодо звільнення засуджених ОСОБА_13 та ОСОБА_11 ) вбачається, що кримінальне провадження було зареєстровано в ЄРДР 11.07.2014 за ч.1 ст.366 КК України прокурором Снігурівського району Миколаївської області ОСОБА_29 (т.1 а/с 119).

Цим прокурором на підставі ч.7 ст. 214, ст.216 КПК України (згідно наданого стороною захисту доручення про проведення досудового розслідування від 11.07.2014) матеріали кримінального провадження були направлені начальнику СВ Снігурівського РВ УМВС України в Миколаївській області , якому надано доручення на призначення слідчого та вжиття заходів щодо дослідження всіх обставин кримінального провадження (т.5 а/с 239).

Після цього, слідчим СВ Снігурівського РВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_17 14.07.2014 внесені зміни до ЄРДР в частині органу досудового розслідування та надано прокурору Снігурівського району Миколаївської області ОСОБА_29 повідомленням про початок досудового розслідування від 14.07.2014 (т.5 а/с 236 - 238).

У подальшому, після здійснення тимчасового доступу до речей і документів та встановлення обставин щодо вчинення кримінального правопорушення та те, що головою СЛК є ОСОБА_3 , яка має спеціальне звання - старший лейтенант внутрішньої служби УДПтС України, процесуальним керівником прокурором Прокуратури Снігурівського району ОСОБА_19 на підставі ч.4 ст.216 та п.1 Перехідних положень КПК України складено постанову від 21.08.2014 про визначення територіальної підслідності в кримінальному проваджені за слідчим відділом прокуратури Миколаївської області, до якого і направлено матеріали кримінального провадження (т.5 а/с 235).

Реєстрація в ЄРДР кримінального провадження № 42015150310000007 (щодо засудженого ОСОБА_30 ) за ч.1 ст.366 КК України, згідно розділу ІІ Реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014150310000008 (копію витягу з ЄРДР від 21.04.2015 суду не надано), здійснена прокурором Снігурівського району Миколаївської області ОСОБА_31 , яким СВ Снігурівського РВ УМВС України в Миколаївській області було надано доручення від 05.05.2015 на проведення досудового розслідування.

Підставою реєстрації кримінального провадження послужив рапорт прокурора прокуратури Снігурівського району Миколаївської області ОСОБА_19 від 21.04.2015, на ім`я прокурора цієї прокуратури ОСОБА_32 (т.1 а/с 122).

На підставі доручення прокурора ОСОБА_32 , слідча СВ Снігурівський РВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_25 06.05.2015 внесла відповідні зміни до ЄРДР щодо кримінального провадження № 42015150310000007 від 21.04.2015, де слідчим вказано ОСОБА_25 , прокурором ОСОБА_19 (т.1 а/с 121).

У подальшому, прокурором Снігурівського району ОСОБА_19 , на підставі ухвали слідчого судді Снігурівського районного суду Миколаївської області від 08.05.2015, згідно якої уповноваженою особою, якій надано тимчасовий дозвіл вказано слідчу СВ Снігурівського РВ УМВС в Миколаївській області ОСОБА_25 , в порядку тимчасового доступу в Снігурівській виправній колонії № 5 вилучено медичні картки №№ 359, 18/13 щодо ОСОБА_10 та 28.05.2015 призначено судово-медичну експертизу у кримінальному провадженні № 42015150310000007 від 21.04.2015 відносно діагнозу ОСОБА_10 . 29.07.2015 постановою прокурора Снігурівського району Миколаївської області ОСОБА_33 визначено підслідність вказаного кримінального провадження за слідчим відділом Прокуратури Миколаївської області (т.2 а/с 19 -21).

Отже, реєстрація в ЄРДР кримінальних проваджень № 42014150310000008 та № 42015150310000007 хоча і було здійснена прокурором Снігурівського району Миколаївської області, до підслідності до якого кримінальне провадження не належить, однак така реєстрація не могла свідчити про істотне порушення, оскільки досудове розслідування було тільки розпочато та в матеріалах провадження були відсутні достатні та достовірні відомості щодо предмету злочину і суб`єктів його вчинення, які б дозволили остаточно визначити підслідність кримінального провадження, що має істотне значення для правильного застосування ст.216 КПК України.

Щодо здійснення процесуальних дій та рішень неуповноваженими особами.

Частинами 1, 3 ст. 110 КПК України (в редакції на період досудового розслідування) визначено, що процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови.

У постанові від 25.08.2026 у справі № 200/19472/17 (провадження №51-3571км25) Верховний Суд вказав, що «…процесуальне рішення про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, визначення старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, має прийматися у формі, яка повинна відповідати визначеним кримінальним процесуальним законом вимогам до процесуального рішення у формі постанови.

При цьому таке процесуальне рішення необхідно долучати до матеріалів досудового розслідування для підтвердження наявності повноважень зазначених вище осіб.

Відсутність такого процесуального рішення в матеріалах кримінального провадження обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування.».

Такий правовий підхід узгоджується з висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, сформульованому в постанові від 04.10.2021 у справі № 724/86/20 (провадження № 51-1353кмо21), відповідно до якого за приписами ст.ст. 39, 110, ч. 1 ст. 214 КПК України рішення про призначення (визначення) групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, визначення старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, обов`язково приймається у формі, яка повинна відповідати визначеним кримінальним процесуальним законом вимогам до процесуального рішення у формі постанови. Відсутність такого процесуального рішення в матеріалах кримінального провадження обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані не уповноваженою на те особою.

Отже з вказаних правових висновків Верховного Суду, практика якого з наведеного питання є сталою, слідує, що відсутність постанови відповідного керівника органу досудового розслідування про призначення слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування. При цьому суд звертає увагу, що доручення прокурора про проведення досудового розслідування та зазначення у витягах ЄРДР слідчих (групи слідчих) жодним чином не підміняє постанови керівника органу досудового розслідування, вимоги до оформлення якої передбаченні ч.5 ст.110 КПК України, про призначення слідчих, яким доручено здійснювати досудове розслідування.

Із матеріалів кримінального провадження, і на це звернула увагу ОСОБА_3 , стороною обвинувачення не було надано постанов керівника органу досудового розслідування про призначення слідчих у кримінальному провадженні. Стороною обвинувачення ці обставини спростовані не були.

Крім того, відсутність постанов про призначення слідчого (групи слідчих) підтверджується Реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, який містить записи лише про надання прокурором Снігурівської прокуратури Миколаївської області доручень на проведення досудового розслідування (п.п. 3, 53 р. ІІ Реєстру) в кримінальних провадженнях № 42014150310000008, № 42015150310000007, на підставі яких слідчі СВ Снігурівського РВ УМВС в Миколаївській області внесли відповідні зміни до ЄРДР, надали прокурору повідомлення про початок досудового розслідування та здійснили ряд процесуальних дій/рішень із збирання доказів в провадженнях.

За такого, суд визнає недопустимими доказами, які були здобуті органом досудового розслідування до передачі кримінальних проваджень за підслідністю до СВ Прокуратури Миколаївської області:

- ухвалу слідчого судді Снігурівського районного суду Миколаївської області від 14.07.2014 (провадження № 1-кс/485/168/14), що постановлена за результатами розгляду клопотання неуповноваженої особи - старшого слідчого СВ Снігурівського РВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_17 , якому надано тимчасовий доступ до медичної документації, зокрема, засуджених ОСОБА_11 та ОСОБА_13 , що містять лікарську таємницю і знаходиться у володінні (користуванні) Снігурівської ВК №5 , та відповідно, як похідний доказ, протокол тимчасового доступу до речей і документів від 15.07.2014, з описом речей і документів, складений старшим слідчим ОСОБА_17 , відповідно до якого вилучено медичні карти №15/14 стаціонарного хворого ОСОБА_11 та №35/14 стаціонарного хворого ОСОБА_13 ;

- ухвалу слідчого судді Снігурівського районного суду Миколаївської області від 08.05.2015 (провадження № 1-кс/485/172/15), постановлену за результатами розгляду клопотання неуповноваженої особи - слідчого СВ Снігурівського РВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_25 , якій надано тимчасовий доступ до медичної документації засудженого ОСОБА_10 , що містять лікарську таємницю та перебуває у володінні Снігурівської виправної колонії № 5 та відповідно, як похідний доказ, протокол тимчасового доступу до документів та їх вилучення від 18.05.2015, з описом, складених прокурором прокуратури Снігурівського району ОСОБА_19 , відповідно до якого в Снігурівській виправній колонії № 5 вилучено медичні картки №№ 359, 18/13, заведені на ОСОБА_10 .

Суд звертає увагу, що незважаючи на недопустимість ухвали слідчого судді та протоколу тимчасового доступу до документів та їх вилучення, прокурор ОСОБА_19 не був уповноважений ухвалою слідчого судді на здійснення тимчасового доступу, що є окремою підставою недопустимості протоколу, як доказу.

Так як вилучення медичних карток №№ 359, 18/13 засудженого ОСОБА_10 визнано судом недопустимими доказами то відповідно до доктрини «плодів отруєного дерева» недопустимими доказами є постанова прокурора прокуратури Снігурівського району Миколаївської області ОСОБА_19 про призначення судово-медичної експертизи від 28.05.2015 у кримінальному провадженні № 42015150310000007 від 21.04.2015 та висновок комісійної судово-медичної експертизи №206-КЕ/2015/пп від 23.06.2015 щодо діагнозу ОСОБА_10 .З урахуванням вище наведеного правового обґрунтування та обґрунтування, що наведено нижче, недопустимими є і докази здобуті в ході досудового розслідування слідчими СВ Прокуратури Миколаївської області .

Згідно матеріалів провадження, постановами прокурора Снігурівського району Миколаївської області від 21.08.2014 та 29.07.2015 підслідність кримінальних проваджень № 42014150310000008, № 42015150310000007 відповідно визначено за слідчим відділом Прокуратури Миколаївської області.

Наданими стороною захисту доказами підтверджено, що 22.08.2014 начальник СВ прокуратури Миколаївської області ОСОБА_34 , в формі письмового доручення надав доручення слідчому СВ Прокуратури Миколаївської області ОСОБА_18 на здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014150310000008 від 11.07.2014 (т.5а/с 233).

22.08.2014 старший слідчий ОСОБА_18 надав заступнику прокурора Миколаївської області ОСОБА_35 повідомлення про початок досудового розслідування (т.5 а/с 234).

04.08.2015 начальник СВ прокуратури Миколаївської області ОСОБА_34 , надав доручення слідчому СВ Прокуратури Миколаївської області ОСОБА_21 на здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015150310000007 від 21.04.2015 (т.2 а/с 22).

Цього ж дня, перший заступник прокурора Миколаївської області ОСОБА_36 постановою від 04.08.2015 призначив групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у вищевказаному кримінальному провадженні (т.2 а/с 23).

Рішення про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, та визначення старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, стороною обвинувачення суду не надано.

Із Реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні вбачається, що перелік процесуальних рішень прийнятих під час досудового розслідування не містить рішення у формі постанови про призначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування.

Таким чином, як і у випадку проведення досудового розслідування СВ Снігурівського РВ УМВС України , зібрані органом досудового розслідування - слідчими СВ Прокуратури Миколаївської області, повноваження які не підтвердженні у належній процесуальній формі, підлягають визнанню недопустимими з підстав недотримання вимог ч.ч.1, 3 ст.110 КПК України, що є істотним порушенням процесуального закону, із застосуванням доктрини «плодів отруєного дерева» до похідних доказів - судово-медичних та почеркознавчих експертиз та інших доказів отриманих слідчими СВ Прокуратури Миколаївської області .

Щодо недопустимості доказів здобутих шляхом тимчасового доступу до речей і документів.

Незважаючи на визнання недопустимими усіх доказів сторони обвинувачення, суд вважає необхідним надати оцінку тимчасовим доступам до речей і документів на предмет їх недопустимості, як самостійної підстави, на чому наголошував захист.

Із наданих обвинуваченням доказів встановлено наступне.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 18.09.2014 (провадження №1-кс/490/3625/2014) старшому слідчому СВ прокуратури Миколаївської області ОСОБА_18 надано тимчасовий доступ з можливістю ознайомитись та зробити копії документів, які перебувають у володінні Снігурівського районного суду Миколаївської області , зокрема до справи № 1-в/485/48/14 щодо звільнення від покарання у зв`язку із тяжкою хворобою засудженого ОСОБА_13 та справи №1-в/485/35/14 щодо звільнення ОСОБА_11 .

Із протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 16.10.2014 вбачається, що копії судових справ, в яких міститься подання начальника ВК № 5 та висновок СЛК , зокрема щодо ОСОБА_13 та ОСОБА_11 , були вилучені прокурором прокуратури Снігурівського району Миколаївської області ОСОБА_19 , який не уповноважений ухвалою слідчого судді.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 11.11.2014 по справі № 490/13373/14-к слідчому СВ прокуратури Миколаївської області ОСОБА_21 надано тимчасовий доступ з можливістю вилучення до документів, які перебувають у володінні Снігурівської виправної колонії № 5 , а саме оригіналів рентгенівських знімків органів грудної клітини, зокрема, ОСОБА_13 , ОСОБА_11 .

Із протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 02.12.2014 вбачається, що тимчасовий доступ з вилученням доказів здійснив старший слідчий СВ Снігурівського РВ УМВС ОСОБА_17 який не уповноважений ухвалою слідчого судді.Ухвалою слідчого судді Снігурівського районного суду Миколаївської області від 08.05.2015 (провадження № 1-кс/485/172/15) слідчому СВ Снігурівського РВ УМВС в Миколаївській області ОСОБА_25 надано тимчасовий доступ до медичної документації ОСОБА_10 , а саме медичних карт стаціонарного хворого за №18/13 та № 359, що містять лікарську таємницю та перебувають у володінні Снігурівської виправної колонії № 5 .

Із протоколу тимчасового доступу до документів та їх вилучення від 18.05.2015 вбачається, що вилучення медичних документів здійснив прокурор прокуратури Снігурівського району ОСОБА_19 , який не уповноважений ухвалою слідчого судді.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.Згідно зі ч. 1 ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Недопустимий доказ не може бути використаний під час прийняття процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд під час ухвалення судового рішення.

На підставі вимог п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

Вказане узгоджується з висновками, викладеними у постановах Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16.08.2022 у справі № 161/1794/20 (провадження № 51-1181км21) та від 04.04.2023 у справі № 760/12501/18 (провадження № 51-3205км22). Такого висновку дотримується і Касаційний кримінальний суд Верховного Суду і в постанові від 16.04.2025 у справі № 569/10900/15-к (провадження № 51-2268км22).

Крім того, збирання доказів неуповноваженою особою є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону в аспекті застосування приписів ст.ст. 412, 438 КПК України.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 164 КПК України, в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів має бути зазначено прізвище, ім`я та по батькові особи, якій надається право тимчасового доступу до речей і документів.

Особа, яка зазначена в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів як володілець речей або документів, зобов`язана надати тимчасовий доступ до зазначених в ухвалі речей і документів особі, зазначеній у відповідній ухвалі слідчого судді, суду (ч.1 ст.165 КПК України).

Порядок отримання доказів через здійснення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні регулюється Розділом ІІІ КПК України, а главою 4 цього Кодексу встановлено критерії допустимості доказів. У той же час тимчасовий доступ до речей і документів є заходом забезпечення кримінального провадження та передбачений Розділом ІІ КПК України, дозвіл на проведення якого надається на підставі ухвали слідчого судді сторонам кримінального провадження, до яких, серед іншого, належать слідчий та прокурор.

Отже, тимчасовий доступ до речей і документів є заходом забезпечення кримінального провадження, а не слідчою дією, тому він не може бути «передоручений» іншому прокурору чи працівникам оперативних підрозділів простим дорученням чи постановою про вчинення процесуальних дій на іншій території, якщо вони прямо не вписані слідчим суддею в саму ухвалу.

Таким чином, докази отриманні прокурором прокуратури Снігурівського району Миколаївської області ОСОБА_19 та старшим слідчий СВ Снігурівського РВ УМВС ОСОБА_17 на підставі ухвал слідчих суддів є недопустимими, так як вони отримані неуповноваженими особами, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Щодо складу кримінального правопорушення.

У ході судового розгляду, крім доводів щодо недопустимості доказів, сторона захисту вказувала на відсутність у діянні ОСОБА_3 складу злочину, а саме прямого умислу як обов`язкового елемента суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України.

Оскільки суд дійшов висновку про недоведеність вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення через недопустимість доказів обвинувачення, надання оцінки наявності в діянні складу злочину є недоцільним.

Одночасне виправдання особи з кількох підстав, передбачених ч. 1 ст. 373 КПК України, є процесуальною помилкою та спричинить невизначеність і суперечливість вироку.

Висновки суду.

Згідно з ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діяні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п.1, 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

За таких обставин, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме, верховенства права, законності, рівність перед законом та судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації сторонами провадження їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, в тому числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів, дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний поданий сторонами доказ, тлумачачи при цьому всі сумніви на користь обвинуваченого, вважає, що за результатами даного судового розгляду не доведено, що ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України, а саме внесення до офіціних документів завідомо неправдивих відомостей та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчинене групою осіб без попередньої змови

У зв`язку із цим, ОСОБА_3 у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України необхідно визнати невинуватою та виправдати.

Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Нормами КПК встановлено, що, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат (п. 13 ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 374 КПК України).

Оскільки судом ухвалено виправдувальний вирок, відповідно судові витрати за проведення експертиз в сумі 7028,21 грн. підлягають віднесенню на рахунок держави.

Долю речових доказів суд вирішує у порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 у пред`явленому обвинуваченні за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України, визнати невинуватою та виправдати за недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, в якому вона обвинувачується.

Речові докази, а саме медичні документи на стаціонарних хворих ОСОБА_10 , ОСОБА_37 , ОСОБА_13 повернути володільцю - Снігурівській ВК №5 .

Судові витрати за проведення експертиз в сумі 7028,21 грн. віднести на рахунок держави.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копіяю вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, захиснику та прокурору.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua