Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №334/7779/25 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 08.10.2026

Справа № 334/7779/25

Провадження № 2/334/369/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 жовтня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Засько О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

за участю: представника позивачки адвоката Світлицького Д.А. та представника відповідача адвоката Мідяного Є.О.,

встановив:

представник позивача адвокат Богач А.О. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 09.04.2026, в якому просить стягнути з відповідача на корись позивачки неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сумі 187 364,65 гривні.

В обґрунтування позову зазначає, що 03.10.2008 між сторонами було зареєстровано шлюб, від якого вони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12.12.2023 по справі № 334/6287/23 шлюб між сторонами було розірвано. 02.08.2023 Ленінським районним судом м. Запоріжжя по справі № 334/6285/23 було видано судовий наказ, відповідно до якого наказано: «Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 28.07.2023 і до досягнення старшої дитини повноліття». 12.11.2024 Дніпровським ВДВС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на підставі вказаного судового наказу було відкрито виконавче провадження № 76532440. Відповідач з моменту видачі судового наказу жодних платежів не здійснював. Відповідно до Розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим провадженням № 76532440 від 15.09.2025 заборгованість ОСОБА_2 за період з 28.07.2023 по 31.08.2025 становить 129 799,85 гривень. З Розрахунку також слідує, що ОСОБА_2 за вказаний період не здійснив жодного часткового погашення такої заборгованості та не здійснив жодного платежу по сплаті аліментів. Відповідач до теперішнього часу продовжує ухилятися від такої сплати аліментів на утримання своїх дітей, чим порушує їх права на належне утримання та забезпечення. Сторона позивача вважає за необхідне застосувати до відповідача відповідальність у вигляді стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати ним аліментів на утримання дітей та надає розрахунок такої неустойки (пені). 07.04.2026 старшим державним виконавцем Дніпровського відділу ДВС у місті Запоріжжі Сіваковою О.О. було видано новий актуальний розрахунок заборгованості по виконавчому провадженню № 76532440, згідно з яким станом на 01 квітня 2026 року заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів становить вже 187 364,65 гривні. Таким чином, максимальна сума пені, яка підлягає стягненню станом на квітень 2026 року, зросла і тепер становить 187 364,65 гривні (що дорівнює 100% заборгованості згідно з новим розрахунком).

Представник відповідача адвокат Мідяний Є.О. подав відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин. Отже, для застосування пені за прострочення сплати аліментів до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості. Постановою головного державного виконавця Дніпровського ВДВС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дорошенко А.О. від 12.11.2024 було відкрито виконавче провадження № 76532440 зі стягнення аліментів з ОСОБА_2 . В рамках виконавчого провадження державним виконавцем було видано розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, який показав, що нарахування щомісячних платежів та визначення заборгованості зі сплати аліментів проведено з порушенням діючого законодавства, внаслідок чого платежі були завищені більше ніж у три рази: сукупний розмір заборгованості за період з 28.07.2023 по 30.04.2025 був визначений у сумі 361 427,95 гривень. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 01 липня 2025 року, справа № 334/6285/23, провадження № 4-с/334/22/25, скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця Дніпровського ВДВС у м. Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дорошенко А.О., задоволена частково: визнано неправомірними дії державного виконавця Дніпровського ВДВС у м. Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дорошенко А.О. щодо здійснення розрахунку від 02.06.2025 заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим провадженням №76532440 та зобов`язано державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 76532440 відповідно до положень частини другої статті 195 СК України виходячи з середньої заробітної плати працівника для Запорізької області. Зроблений після цього державним виконавцем розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, який позивачка додала до позову, станом на 31.08.2025 визначає суму заборгованості вже у сумі 129 799,85 гривень замість 361 427,95 гривень, яку було визначено на 30.04.2025. Відповідач з 25 липня 2022 року по сьогоднішній день проживає у Швейцарії. У Швейцарії з 2022 року по сьогоднішній день проживає і позивачка. ОСОБА_2 з Єдиного реєстру боржників дізнався, що зі стягнення аліментів відкрито виконавче провадження Дніпровським ВДВС у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Але стягувач чомусь подала судовий наказ до виконання за місцем реєстрації ОСОБА_2 у місті Запоріжжі, знаючи, що обидві сторони мешкають у Швейцарії. Отже, склалася ситуація, коли боржник, проживаючи в Швейцарії, повинен сплачувати аліменти на рахунок виконавчої служби, відкритий в Управлінні державної казначейської служби України (УДКСУ) у Дніпровському районі м. Запоріжжя або у Філії – Запорізьке обласне управління АТ «ОЩАДБАНК» м. Запоріжжя. Але банківські установи Швейцарії, посилаючись на економічні санкції Європейського союзу, Великої Британії та Сполучених Штатів Америки вирішили відмовляти у здійсненні платежів, якщо вони пов`язані з особами, організаціями або країнами, на які поширюються економічні санкції – включно з територіями українських областей Донецької, Херсонської, Луганської та Запорізької, що не контролюється урядом України. Ці обмеження застосовуються до всіх транзакцій незалежно від суми валюти платежу. Таку відповідь надав Банк кантону Во BCV у листі від 20.01.2025 щодо невиконання платежу у розмірі 500 доларів США, пов`язаний з українською областю Запоріжжя. Також у листі зазначалося: «Ознайомтеся з викладеною інформацією та переконайтеся, що ви більше не здійснюватимете та не отримуватимете платежів, які підпадають під вищезазначені обмеження на ваші рахунки у BCV». При цьому банки Швейцарії не розрізняють окуповану та підконтрольну уряду України територію Запорізької області, так як Запорізька та Херсонська області були внесені до списку суб`єктів РФ, які перераховані у статті 65 конституції країни-агресора. Вони відмовляються здійснювати платежі на всю територію Запорізької області. Виходячи з цього, ОСОБА_2 не має можливості здійснювати платежі на ім`я фізичних та юридичних осіб, які зареєстровані або знаходяться на території Запорізької області. При цьому ця проблема з платежами стосується не тільки ОСОБА_2 , але й інших. Ця проблема навіть висвітлювалась у СМІ. Відповідач не має змоги здійснювати будь-які платежі, в тому числі і платежі з аліментів, якщо отримувачі обліковуються на території Запорізької області незалежно від того підконтрольна Україні ця територія чи ні. В той же час, позивачка знаючи про перебування відповідача за кордоном не подає в установленому порядку документи про стягнення аліментів за місцем знаходження відповідача, що б виключило наявність таких труднощів з оплатами, так як стягнення виконувала б місцева виконавча служба. Відповідно до довідки Головного управління з питань зайнятості та ринку праці Департаменту економіки, інновацій, занятості та спадщини від 17.01.2025 (з перекладом на українську мову) ОСОБА_2 зареєстрований у службі страхування на випадок безробіття з 01.11.2023.

Представник позивача подав додаткові пояснення, які суд не бере до уваги, оскільки при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, якими є позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Ухвалою про прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 22.09.2025 відкрите провадження у справі. Ухвалою про призначення судового розгляду від 29.06.2026 прийнято до провадження цивільну справу та призначено розгляд справи у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін. Ухвалою про витребування доказів від 27.07.2026 витребувані у Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції докази подані суду 03.08.2026.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. Про дату, час і місце судового засідання була повідомлена належним чином. Причини неявки не повідомила. З заявою про розгляд справи без її участі не зверталася.

Представник позивачки адвокат Світлицький Д.А. в судовому засіданні позов та обставини, якими він обґрунтований, підтримав.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився. Причини неявки суду не повідомив. Заяву про розгляд справи без його участі не подав.

Представник відповідача адвокат Мідяний Є.О. в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову. Зазначив, що відповідальність настає за наявності вини платника аліментів. Позивачка звернулася до виконавчої служби з метою примусового виконання судового наказу через рік після його видачі. Заборгованість по аліментам була завищена у три рази. За ухвалою суду державним виконавцем був здійснений перерахунок заборгованості по аліментам. Сторони проживають за кордоном у країні Швейцарія. Є обмеження щодо перерахування коштів через санкції.

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

03.10.2008 між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 укладений шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 03.10.2008. В результаті реєстрації шлюбу позивачка змінила прізвище « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ».

Від шлюбу сторони мають двох дітей: неповнолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_2 від 23.04.2009 та серії НОМЕР_3 від 27.10.2015.

02.08.2023 Дніпровським районним судом міста Запоріжжя у справі № 334/6285/23 видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 28.07.2023 і до досягнення старшої дитини повноліття.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 12.12.2023 у справі № 334/6287/23 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 залишено « ОСОБА_7 ».

12.11.2024 головним державним виконавцем Дніпровського ВДВС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дорошенко А.О. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 76532440 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 28.07.2023 і до досягнення старшої дитини повноліття.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру боржників станом на 22.04.2025 в реєстрі наявна інформація про відкрите виконавче провадження № 76532440 щодо стягнення аліментів.

Відповідно до витягу з Автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 16.09.2025 Дніпровським ВДВС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження № 76532440, боржник ОСОБА_2 , стягувач ОСОБА_1 .

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим провадженням № 76532440 станом на 15.09.2025 заборгованість по аліментам склала 129 799,85 гривень.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 01.07.2025 у справі № 334/6285/23 скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця Дніпровського ВДВС у м. Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дорошенко А.О. задоволено частково. Визнано неправомірними дії державного виконавця Дніпровського ВДВС у м. Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дорошенко А.О. щодо здійснення розрахунку від 02.06.2025 заборгованості зі сплати аліментів за виконавчим провадженням № 76532440. Зобов`язано державного виконавця Дніпровського ВДВС у м. Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дорошенко А.О. здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №76532440 відповідно до положень частини другої статті 195 СК України виходячи з середньої заробітної плати працівника для Запорізької області. У задоволенні інших вимог відмовлено.

Відповідно до розрахунку заборгованості по виконавчому провадженню № 76532440 від 07.04.2026 станом на 01.04.2026 заборгованість складає 187 364,65 гривні.

Посвідками на проживання CHE 21824714.1, CHE 21612379.0 та довідками про реєстрацію підтверджується, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають за межами України, а саме у Швейцарії.

Відповідно до довідки Головного управління з питань зайнятості та ринку праці Департаменту економіки, інновацій, занятості та спадщини від 17.01.2025 ОСОБА_2 зареєстрований у службі страхування на випадок безробіття з 01.11.2023.

Згідно з листами банка кантону Во, звернення ОСОБА_2 до юридичного відділу, ОСОБА_2 здійснено платіж, пов`язаний з українською областю Запоріжжя у розмірі 500 доларів США від 20.02.2023, який не виконано, та про неможливість подальшого переказу коштів.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (статті 183, 184 СК України). У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з частини другої статті 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1997 року, батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з частиною першою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).

Розмір пені за місячним платежем розраховується шляхом помноження заборгованості зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж), на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, в якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості), та помноження та один відсоток, (за формулою: заборгованість за місяць помноженою на кількість днів прострочення та помноженою на 1 %.).

Аналогічно обчислюється пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обчисленої за кожним місячним (періодичним) платежем.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 квітня 2019 року (справа № 14-616цс18).

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).

Згідно зі статтею 8 СК України якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім`ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.

Відповідно до частини першої статті 9 ЦК України подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім`ї та родичі, відносини між якими регулює цей Кодекс, можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам цього Кодексу, інших законів та моральним засадам суспільства.

Тлумачення статті 8 СК України та частини першої статті 9 ЦК України дозволяє зробити висновок, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частини перша та друга статті 614 ЦК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.

У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Отже для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України, наявність винних дій особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.

Таким чином відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи, а не у всіх випадках, крім несвоєчасної виплати заробітної плати, затримки або неправильного перерахування аліментів банками.

Аналогічний висновок містить постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19.

Відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.

Згідно з частиною першою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Судом встановлено, що сторони мають двох спільних дітей: неповнолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання яких на підставі судового наказу Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 02.08.2023 у справі № 334/6285/23, з відповідача на користь позивачки стягнуто аліменти щомісяця, у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 28.07.2023 і до досягнення старшої дитини повноліття.

Виконавчий лист пред`явлений до виконання позивачкою 12.11.2024, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження № 76532440 головного державного виконавця Дніпровського ВДВС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Дорошенко А.О.

Проте позивачка просить суд стягнути з відповідача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дітей за період з 01.08.2023 по 31.03.2026.

Враховуючи те, що виконавчий лист позивачкою був поданий до примусового виконання лише 12.11.2024, у відповідача відсутній умисел щодо несплати заборгованості по аліментам до 11.11.2024, оскільки він не був обізнаний щодо стягнення з нього аліментів. Тобто умисел відповідача на несплату аліментів виник лише з 12.11.2024.

При цьому, матеріали справи не містять доказів того, шо позивачка до дня звернення із судовим наказом до примусового виконання (12.11.2024) зверталася до відповідача про необхідність виконання судового наказу у добровільному порядку, повідомивши його про способи перерахування коштів, її номер банківського рахунку, або інші можливі способи перерахування аліментних платежів.

Таким чином вина відповідача щодо несплати заборгованості по аліментам виникла з моменту пред`явлення до виконання судового наказу та відкриття виконавчого провадження № 76532440.

Згідно з розрахунком заборгованості по виконавчому провадженню № 76532440 від 07.04.2026 за період з 28.07.2023 по 31.03.2026 станом на 01.04.2026 заборгованість складає 187 364,65 гривні.

Згідно з розрахунком позивачки розмір пені за період несплати відповідачем аліментів з липня 2023 року по серпень 2025 року складає 484 918,44 гривень. Інший розрахунок пені позивачкою не наданий.

Провівши власний розрахунок по неустойки (пені), суд дійшов до висновку, що загальний розмір пені за період з 12.11.2024 (дата пред`явлення позивачкою судового наказу до виконання та відкриття виконавчого провадження) до 31.03.2026 складає 262 969,66 гривень:

- з 12.11.2024 до 31.03.2026 - 15 360,10 гривень (3 103,05 гривень х 495 днів х 1%), де 3 103,05 гривень - розмір аліментів з 12.11.2024 до 30.11.2024 (4 899,55 гривень (нараховані аліменти за листопад 2024 року) : 30 днів х 19 днів)), 505 днів у періоді, 1 % - ставка пені,

- з 01.12.2024 по 31.03.2026 - 23 811,81 гривень (4 899,55 гривень х 486 днів х 1%),

- з 01.01.2025 по 31.03.2026 - 22 292,95 гривні (4 899,55 гривень х 455 днів х 1%),

- з 01.02.2025 по 31.03.2026 - 20 774,09 гривні (4 899,55 гривень х 424 дні х 1%),

- з 01.03.2025 по 31.03.2026 - 19 402,22 гривні (4 899,55 гривень х 396 днів х 1%),

- з 01.04.2025 по 31.03.2026 - 17 883,36 гривні (4 899,55 гривень х 365 днів х 1%),

- з 01.05.2025 по 31.03.2026 - 16 413,49 гривень (4 899,55 гривень х 335 днів х 1%),

- з 01.06.2025 по 31.03.2026 - 14 894,63 гривні (4 899,55 гривень х 304 дні х 1%),

- з 01.07.2025 по 31.03.2026 - 22 541,98 гривня (8 227 гривень х 277 днів х 1%),

- з 01.08.2025 по 31.03.2026 - 19 991,61 гривня (8 227 гривень х 243 дні х 1%),

- з 01.09.2025 по 31.03.2026 - 17 441,24 гривня (8 227 гривень х 212 днів х 1%),

- з 01.10.2025 по 31.03.2026 - 14 973,14 гривні (8 227 гривень х 182 дні х 1%),

- з 01.11.2025 по 31.03.2026 - 12 422,77 гривні (8 227 гривень х 151 день х 1%),

- з 01.12.2025 по 31.03.2026 - 9 957,67 гривень (8 227 гривень х 121 день х 1%),

- з 01.01.2026 по 31.03.2026 - 7 404,30 гривні (8 227 гривень х 90 днів х 1%),

- з 01.02.2026 по 31.03.2026 - 4 853,93 гривні (8 227 гривень х 59 днів х 1%),

- з 01.03.2026 по 31.03.2026 - 2 550,37 гривень (8 227 гривень х 31 день х 1%).

Заборгованість по аліментам за період з 12.11.2024 до 31.03.2026 складає 109 483,08 гривні.

Враховуючи, що пеня не може перевищувати 100 відсотків заборгованості по аліментам, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивачки неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 12.11.2024 до 31.03.2026 в сумі 109 483,08 гривні.

Суд не бере до уваги аргументи представника відповідача щодо неможливості перерахунку аліментів на рахунок виконавчої служби через введені економічні санкції Європейського союзу, Великої Британії та Сполучених Штатів Америки, оскільки відповідачем здійснювався платіж у розмірі 500 доларів США від 20.02.2023, тобто до відкриття виконавчого провадження № 76532440 від 12.11.2024. При цьому економічні санкції Європейського союзу, Великої Британії та Сполучених Штатів Америки, запроваджені проти окремих осіб, банків чи секторів економіки, не звільняють відповідача від обов`язку сплачувати аліменти. Санкції іноземних держав є особистими чи корпоративними ризиками відповідача, які не можуть перекладатися на дитину.

У відзиві на позов представник відповідача зазначив, що боржник, проживаючи в Швейцарії, повинен був сплачувати аліменти на рахунок виконавчої служби, відкритий в Управлінні державної казначейської служби України (УДКСУ) у Дніпровському районі м. Запоріжжя або у Філії – Запорізьке обласне управління АТ «ОЩАДБАНК» м. Запоріжжя. Проте суд не бере вказані аргументи до уваги, оскільки відповідач не був позбавлений можливості сплачувати аліменти на рахунок АТ «УКРЕКСІМБАНК» НОМЕР_4 , відомості про який містяться в загальнодоступному доступі в Автоматизованій системі виконавчих проваджень.

Суд відхиляє аргументи представника відповідача про звернення позивачки до виконавчої служби не за місцем його фактичного проживання, оскільки відповідач має зареєстроване місце проживання у Дніпровському районі м. Запоріжжя, а отже її звернення з заявою про примусове виконання судового наказу до Дніпровського ВДВС у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відповідає вимогам статті 24 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 875,86 гривень (1 498,92 гривні (судовий збір) (187 364,65 гривні (ціна позову) х 1 % (ставка судового збору) х 0,8 (коефіцієнт пониження)) х (109 483,08 гривні (задоволена частина позову) х 100% : 187 364,65 гривні (ціна позову)).

Керуючись статтями 10- 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на корись ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 24.11.2024 до 31.03.2026 у сумі 109 483 (сто дев`ять тисяч чотириста вісімдесят три) гривні 08 копійок.

У позові в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 875 (вісімсот сімдесят п`ять) гривень 86 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Повне рішення складене 13 жовтня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивачка – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ,

відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Суддя М.В. Фетісов