Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №299/2606/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/2606/26

Номер провадження 2-о/299/139/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.10.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого - судді Дочинця С.І., при секретарі Роман К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Виноградівського районного суду Закарпатської області у порядку окремого провадження заяву адвоката Нечаєва Валерія Валерійовича, який діє інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Виноградівська державна нотаріальна контора про встановлення факту , що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В :

Заявниця ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Нечаєв В.В., звернулася до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, а саме Свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 15 серпня 1989 року, виданого Виконавчим комітетом Виноградівської районної Ради народних депутатів Закарпатської області на підставі рішення від 9 серпня 1989 року № 138, її матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На обґрунтування заявлених вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько - ОСОБА_3 , після смерті якого у Виноградівській державній нотаріальній конторі заведено спадкову справу № 79/2026 (реєстраційний номер у Спадковому реєстрі 75428429). Раніше, ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла її мати - ОСОБА_2 . Заявниця вказує, що є єдиним спадкоємцем майна батьків за заповітом та має намір оформити спадкові права на належне їм майно. До складу спадкового майна входить житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на зазначений будинок належало її батькам у рівних частках - по 1/2 частині кожному, що підтверджується Свідоцтвом про право особистої власності на житловий будинок від 15 серпня 1989 року. Як зазначає заявниця, під час огляду правовстановлюючих документів нотаріусом виявлено розбіжність у написанні імені та по батькові її матері: у вказаному свідоцтві її зазначено як « ОСОБА_2 », тоді як у свідоцтві про народження, паспорті громадянина України, пенсійному посвідченні та інших офіційних документах вона значиться як ОСОБА_2 . На підтвердження правильності зазначення анкетних даних матері заявниця посилається на те, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Гудя Берегівського району Закарпатської області та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Теково Берегівського району Закарпатської області. Її смерть зареєстровано актовим записом № 703 від 29 листопада 2023 року, про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 . Крім того, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 та пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 (серія НОМЕР_5 ), по батькові матері зазначено « ОСОБА_4 », а її батьком є ОСОБА_5 . Заявниця стверджує, що виявлена розбіжність у написанні імені та по батькові матері перешкоджає нотаріусу прийняти зазначене свідоцтво як правовстановлюючий документ та оформити спадкові права в нотаріальному порядку. Встановлення факту належності правовстановлюючого документа необхідне їй для оформлення спадщини після смерті матері та батька і завершення оформлення спадкових прав у межах спадкової справи № 79/2026. Вирішити це питання в позасудовому порядку, на думку заявниці, неможливо через наявні розбіжності в документах.

На підставі вищевикладеного, заявниця просить суд встановити факт належності її матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , Свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 15 серпня 1989 року, у якому її помилково зазначено як « ОСОБА_2 ».

Заявниця ОСОБА_1 та її представник адвокат Нечаєв В.В., про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином шляхом надсилання повідомлень про виклик на зареєстровану адресу проживання та місцезнаходження, у судове засідання не з`явилися, однак через канцелярію суду адвокат подав письмову заяву про розгляд справи без його участі та без участі заявниці, підтримують заявлені вимоги та просять такі задовольнити.

Представник заінтересованої особи, Виноградівської державної нотаріальної контори, у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений шляхом отримання судової повістки про виклик до суду. Заяв та клопотань не подавав.

Дослідивши матеріали справи та додані до неї письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданого 02 березня 1957 року в с. Теково Виноградівського району Закарпатської області, ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Гудя Берегівського району Закарпатської області. У графі «батько» записано ОСОБА_5 .

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 виданого 19.11.1977 року в с. Теково Виноградівського району Закарпатської області було укладено шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 19.11.1977 року, після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_7 ».

Як вбачається з паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 від 26.03.2004 року, такий видано на ім`я ОСОБА_2 .

Згідно з пенсійним посвідченням № НОМЕР_4 , серії НОМЕР_5 , таке видане 09.11.2012 року на ім`я ОСОБА_2 .

Як вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 від 04.07.1985 року, ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Теково Виноградівського району Закарпатської області народилася ОСОБА_8 , у графі «мати» записана ОСОБА_2 .

Згідно зі Свідоцтвом про право особистої власності на житловий будинок від 15 серпня 1989 року, виданим Виконавчим комітетом Виноградівської районної Ради народних депутатів Закарпатської області на підставі рішення від 9 серпня 1989 року № 138, житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належав на праві особистої власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках, по 1/2 частині кожному.

З архівного витягу, який є додатком до рішення райвиконкому від 09.08.1989 року №138, вбачається, що у списку громадян, за якими визнається право власності на домоволодіння села Теково за порядковим номером 200 міститься запис про домоволодіння АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , доля власності – по 1/2 частині кожен.

Як вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 29.11.2023 року, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Теково Берегівського району Закарпатської області. Смерть зареєстровано 29 листопада 2023 року, про що складено відповідний актовий запис № 703.

Як вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 , виданого 17.03.2026 року, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Виноградів Берегівського району Закарпатської області. Смерть зареєстровано 17 березня 2026 року, про що складено відповідний актовий запис № 190.

Згідно з відомостями про заведення спадкової справи № 79/2026, після смерті ОСОБА_3 у Виноградівській державній нотаріальній конторі заведено спадкову справу, реєстраційний номер у Спадковому реєстрі — 75428429.

Листом завідувача Виноградівської державної нотаріальної контори № 152/01-16 від 22.05.2026 року, ОСОБА_1 повідомлено, що видати свідоцтво про право на спадщину на майно належне померлій матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 немає можливості, оскільки з поданих документів вбачається, що свідоцтво про смерть видано на « ОСОБА_2 », а правовстановлюючий документ на нерухоме майно виданий на ім`я « ОСОБА_2 ».

Вирішуючи заяву адвоката Нечаєва В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , суд керується наступними положеннями законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У відповідності до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п.1, 6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, у тому числі родинних відносин між фізичними особами; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Як роз`яснено в п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Відповідно листа Верховного Суду України 01.01.2012 року "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення", громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Наведені вище документи у своїй сукупності підтверджують, що особа, яка до укладення шлюбу мала прізвище « ОСОБА_9 », після реєстрації шлюбу отримала прізвище « ОСОБА_7 » та в офіційних документах зазначалася як ОСОБА_2 .

Водночас зі Свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 15 серпня 1989 року, виданого Виконавчим комітетом Виноградівської районної Ради народних депутатів Закарпатської області на підставі рішення від 9 серпня 1989 року № 138, убачається, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , належав на праві особистої власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках, по 1/2 частині кожному.

Аналогічні відомості містяться в архівному витягу, що є додатком до рішення райвиконкому від 9 серпня 1989 року № 138. Зазначеним витягом підтверджується, що у списку громадян, за якими визнавалося право власності на домоволодіння в селі Теково, за порядковим номером 200 міститься запис щодо домоволодіння АДРЕСА_1 , співвласниками якого зазначено ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , із визначенням часток власності по 1/2 кожному.

Таким чином, зміст свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок узгоджується з відомостями архівного витягу щодо адреси домоволодіння, особи другого співвласника та розміру часток у праві власності. Водночас ім`я та по батькові одного зі співвласників зазначено як « ОСОБА_2 », що не відповідає анкетним даним ОСОБА_2 , зазначеним в інших офіційних документах.

Отже, наявність розбіжностей у написанні імені та по батькові особи в документах унеможливлює оформлення заявницею спадкових прав у нотаріальному порядку без встановлення відповідного юридичного факту.

Оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд бере до уваги, що відмінність у написанні імені « ОСОБА_10 » замість « ОСОБА_11 » та по батькові « ОСОБА_12 » замість « ОСОБА_4 » сама по собі не свідчить про те, що правовстановлюючий документ видано іншій особі. Навпаки, відомості про прізвище співвласника, його чоловіка, адресу домоволодіння, розмір належної частки, а також зміст інших документів дають підстави для висновку про те, що зазначений у правовстановлюючому документі співвласник « ОСОБА_2 » та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є однією й тією самою особою.

При цьому суд ураховує, що свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок було видане у 1989 році, а відомості про особу ОСОБА_2 підтверджуються документами, виданими різними уповноваженими органами в різні періоди часу. Сукупність цих доказів підтверджує належність їй відповідного правовстановлюючого документа, незважаючи на допущені в ньому розбіжності в написанні імені та по батькові.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, й інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У цій справі подані заявницею письмові докази є взаємопов`язаними, узгоджуються між собою в частині відомостей про особу, її сімейний стан, належність до сім`ї співвласника нерухомого майна та місце розташування домоволодіння. Наявні розбіжності стосуються написання імені та по батькові, тоді як інші істотні відомості дають змогу ідентифікувати особу, якій належало майно.

Суд також бере до уваги, що встановлення факту належності правовстановлюючого документа має для заявниці юридичне значення, оскільки є необхідним для оформлення спадкових прав після смерті її матері та усунення перешкод у нотаріальному оформленні спадщини.

Таким чином, ураховуючи наведені обставини, досліджені письмові докази та їх взаємний зв`язок, суд доходить висновку, що заявлені вимоги є обґрунтованими та підтверджуються належними доказами, а тому заява про встановлення факту належності правовстановлюючого документа підлягає задоволенню.

Встановлення зазначеного факту не спрямоване на вирішення спору про право власності на нерухоме майно, а має на меті підтвердження належності конкретного правовстановлюючого документа особі, анкетні дані якої в ньому зазначені з розбіжностями, для подальшого оформлення спадкових прав у встановленому законом порядку.

Згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 81-82, 247, 258, 259, 263-268, 273, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву адвоката Нечаєва Валерія Валерійовича, який діє інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Виноградівська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Теково Берегівського району Закарпатської області, Свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок, виданого виконавчим комітетом Виноградівської районної Ради народних депутатів Закарпатської області згідно з рішенням від 09 серпня 1989 року №138 на ім`я « ОСОБА_2 ».

Судові витрати залишити за заявником.

Відомості щодо учасників справи:

Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_9 , мешканка АДРЕСА_1 .

Представник заявника: адвокат Нечаєв Валерій Валерійович, місцезнаходження: м. Виноградів, вул. Августина Волошина, 37 Берегівського району Закарпатської області.

Заінтересована особа: Виноградівська державна нотаріальна контора, місцезнаходження м. Виноградів, вул. Миру, 51 Берегівського району Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті, чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

ГоловуючийДочинець С. І.