Суд: П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 07 жовтня 2026 р.
Справа: №190/2464/26
Суддя: Фирса Ю. В.
Справа № 190/2464/26
Провадження №3/190/664/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2026 року м. П`ятихатки
Суддя П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області Фирса Ю.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з відділення поліції № 7 Кам`янського РУП Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого ПКМС 237, проживаючого по АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
в с т а н о в и л а:
До П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області надійшла адміністративна справа відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП
Згідно протоколу 19.09.2026 року о 18 год. 00 хвл. ОСОБА_1 за місцем мешкання по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме виражався нецензурною лайкою, чим порушив ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засідані пояснив, що ніякої сварки між ними не було, а була розмова щодо їхнього розлучення, оскільки його дружина ОСОБА_2 зрадила йому.
Дослідивши матеріали справи суд приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до диспозиції ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальності завчинення домашнього насильства в сім`ї. Об`єктивна сторона правопорушення виражається в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконанні захисного термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Таким чином, домашнім насильством є вчинення дій, зокрема психологічного характеру по відношенню до родичів, або колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Отже законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого або ж могло спричинити таку шкоду.
Ці обставини (завдання шкоди фізичному здоров`ю або завдання шкоди психічному здоров`ю чи можливість спричинення якогось виду шкоди), як обов`язкові елементи складу правопорушення повинні бути зазначені у протоколі.
Виходячи з тлумачення чинного законодавства слідує, що на відміну від більшості адміністративних правопорушень, у ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження чітко визначена форма вини, як умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, унаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Отже домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
Важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Сварка - це гостра суперечка, що супроводжується взаємними докорами, образами, стан, період взаємної ворожнечі, що виникає внаслідок такої суперечки; порушення дружніх взаємин.
Конфлікт - це особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.
Особливостями домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення містяться:
-протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 957379 від 19.09.2026 року;
-письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 , яка показала, що 19.09.2026 року о 18.00 год. її чоловік ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, вчинив сварку, лаявся нецензурною лайкою та хватав за одяг. Конфлікт виник по факту того, що вона подала на розлучення. Погрожував підпалити дім.
- письмові пояснення порушника ОСОБА_1 , який пояснив, що 19.09.2026 року о 18.00 год. отримав документи на розлучення від своєї дружини ОСОБА_2 скоріше за все через те, що його дружина зрадила йому з сусідом ОСОБА_3 . Сварки не було, погроз з його боку не було. Випив 2 банки пива.
Відповідно до ст. 269 КУпАП потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.
Однак, слід зазначити, що матеріали справи не містять відеозаписів з нагрудних камер поліцейських, пояснень свідків, інших доказів, які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а також доказів на підтвердження заподіяння потерпілій особі шкоди психологічному або фізичному здоров`ю.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно приписів ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява № 926/08), виходжу з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, під час судового розгляду справи не знайшло свого підтвердження належними та достовірними доказами те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки в справі відсутні докази вчинення особою правопорушення.
Крім того, протокол серії ВАД № 957379 від 19.09.2026 року не містять відомостей про наслідки дій особи, оскільки не зазначено, що вони завдали шкоди здоров`ю потерпілої особи або могли завдати такої шкоди, а саме що такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди її психічному здоров`ю.
Виходячи з диспозиції ст. 173-2 КУпАП, настання наслідків є обов`язковою ознакою адміністративного правопорушення, однак у цьому випадку наслідків для потерпілої взагалі не наведено. Отже, протокол не містять відомостей, які б утворювали склад інкримінованого адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а тому дана справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ст.247КУпАП - за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч. 1ст. 173-2 КУпАП, ст.ст. 283-285 КУпАП, суддя,
п о с т а н о в и л а:
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушеннязакрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області на протязі 10 днів з дня її винесення.
Суддя Ю.В. Фирса
Оригінал: reyestr.court.gov.ua