Вирок від 13 жовтня 2026 р. у справі №182/166/15-к — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

В И Р О К

іменем України

Справа № 182/166/15-к

Провадження № 1-кп/210/152/26

14 жовтня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу в складі колегії суддів:

головуючої-судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі секретарів судового засідання: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

сторони та учасники кримінального провадження, які приймали участь у судовому розгляді кримінального провадження: прокурори ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , обвинувачений ОСОБА_12 , захисники обвинуваченого - адвокати ОСОБА_13 (до 26 березня 2025 року), ОСОБА_14 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 17 жовтня 2014 року за №12014040340004248 за обвинуваченням:

ОСОБА_12 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Нікополь Дніпропетровської області, громадянин України, з вищою освітою, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6 ч.4 ст. 115, ч.1 ст. 263, ч.4 ст. 187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

І. Рух провадження

Кримінальне провадження розпочато 17 жовтня 2014 року шляхом внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014040340004248 за фактом збройного розбійного нападу та умисного вбивства.

19 січня 2015 року обвинувальний акт щодо ОСОБА_12 (за ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України), а також співучасників ОСОБА_15 та ОСОБА_16 (за ч. 4 ст.187 КК України) надійшов до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області (справа № 182/166/15-к, провадження № 1-кп/0182/247/2015).

26 жовтня 2018 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області ухвалив обвинувальний вирок щодо ОСОБА_15 та ОСОБА_16 та ОСОБА_12 .

За цим вироком ОСОБА_12 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187 КК України (призначено 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна) та п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України (призначено 14 років позбавлення волі з конфіскацією майна). На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

ОСОБА_12 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 263 КК України та виправдано у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення через визнання недопустимими протоколів обшуків гаражних приміщень.

ОСОБА_15 та ОСОБА_16 визнані винуватими у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 187 КК України.

Вирішено питання про цивільні позови, речові докази, процесуальні витрати.

31 травня 2019 року Дніпровський апеляційний суд ухвалою змінив вирок суду першої інстанції від 26.10.2018: з мотивувальної частини виключено посилання на показання свідка ОСОБА_17 та посилання на участь адвоката ОСОБА_18 у слідчому експерименті з ОСОБА_16 . Також змінено порядок стягнення процесуальних витрат із солідарного на частковий. В іншій частині вирок без змін.

За вироком Дніпровського апеляційного суду від 31.05.2019 (провадження № 11-кп/803/615/19) скасовано вирок Нікопольського міськрайонного суду в частині виправдання ОСОБА_12 за ч. 1 ст. 263 КК України та ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_12 визнано винуватим за ч. 1 ст. 263 КК України і призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено покарання у виді 14 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

21 січня 2019 року ОСОБА_12 подав заяву № 7190/19 до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), скаржачись на тривале тримання під вартою та тривалість судового розгляду.

05 грудня 2019 року ЄСПЛ постановив рішення у справі «ОСОБА_25 проти України», яким констатовано порушення пункту 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв`язку з надмірною тривалістю тримання заявника під вартою під час досудового розслідування та судового розгляду (4 роки і 8 днів за період з 19.10.2014 по 26.10.2018).

15 січня 2020 року постановою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (справа № 182/166/15-к, провадження № 51-3170км19) вирок Нікопольського міськрайонного суду від 26.10.2018, ухвалу та вирок Дніпровського апеляційного суду від 31.05.2019 щодо ОСОБА_12 скасовано, призначено новий розгляду в суді першої інстанції. Запобіжний захід щодо ОСОБА_12 залишено у вигляді тримання під вартою.

Підстава для скасування - істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 384 КПК України). Суд першої інстанції під час підготовчого судового засідання не роз`яснив обвинуваченому ОСОБА_12 право на розгляд кримінального провадження судом присяжних

Щодо ОСОБА_15 та ОСОБА_16 вирок залишено без змін.

Дніпровський апеляційний суд змінював підсудність кримінального провадження щодо ОСОБА_12 :

- 02.03.2020 (ухвала № 11-п/803/319/20) - через неможливість утворення колегії в Нікопольському міськрайонному суді справу направлено до Апостолівського районного суду.

- 11.03.2020 (ухвала № 11-п/803/395/20) - через відпустки та відрядження суддів Апостолівського суду справу передано до Орджонікідзевського міського суду.

- 07.10.2021 (ухвала № 11-п/803/809/21) - у зв`язку із закінченням 5-річного строку повноважень головуючого судді в Орджонікідзевському суді справу повернуто до Нікопольського міськрайонного суду.

- 19.06.2023 (ухвала № 11-п/803/947/23) - через відсутність достатньої кількості суддів у Нікопольському міськрайонному суді справу направлено до Металургійного районного суду м. Кривого Рогу.

ІІ. Щодо складу суду

За змістом частин першої статті 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Згідно з положеннями частини третьої статті 31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд..

В той же час відповідно до частини 10 статті 615 КПК України (в редакції Закону № 2111-IX від 03.03.2022; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2137-IX від 15.03.2022; в редакції Закону № 2201-IX від 14.04.2022) кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, крім здійснення кримінального провадження у суді, в якому до моменту введення воєнного стану та набрання чинності цією частиною було визначено склад суду за участю присяжних.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який на теперішній час продовжено.

У підготовчому судовому засіданні головуючою суддею ОСОБА_12 роз`яснено право на здійснення кримінального провадження судом присяжних та положення частини 10 статті 615 КПК України про особливості судового розгляду під час дії правового режиму воєнного стану.

Обвинувачений не заперечував проти розгляду справи колегіальним судом у складі трьох суддів, враховуючи положення частини 10 статі 615 КПК України.

ІІІ. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

В середині жовтня 2014 року, більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , та особа, матеріали у відношенні якої виділені в окреме провадження, вступили в злочинну змову, спрямовану на заволодіння грошовими коштами шляхом розбійного нападу на одного з покупців автомобілів, розмістивши в мережі «Інтернет» на сайті «Авто Риа» повідомлення про продаж нібито наявного у них автомобіля «Тойота Ленд Крузер Прадо 2008».

З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_12 , за попередньою змовою з ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , та особою, матеріали кримінального провадження щодо якої виділені в окреме провадження, діючи спільно, групою осіб, розробили план нападу та розподілили ролі кожного, відповідно до якого ОСОБА_12 повинен був погрожувати потерпілому застосуванням зброї, яку він заздалегідь повинен підшукати та приготувати для вчинення розбійного нападу, ОСОБА_15 разом з ОСОБА_16 повинні були розмістити в мережі «Інтернет» на сайті «Авто Риа» повідомлення про продаж нібито наявного у них автомобіля «Тойота Ленд Крузер Прадо 2008» та підшукати автомобіль, для вчинення вказаного розбійного нападу, а під час вчинення злочину ОСОБА_15 повинен знаходитись за кермом вказаного автомобіля, щоб в разі виявлення їх спільних злочинних дій під час вчинення розбійного нападу, забезпечити швидку втечу, а ОСОБА_16 і особа, матеріали кримінального провадження щодо якої виділені в окреме провадження, повинні були заволодіти грошовими коштами потерпілих.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, діючи згідно раніше розробленого плану, з метою полегшення вчинення дій, спрямованих на розбійний напад та придушення можливого опору потерпілих, ОСОБА_12 приготував обріз мисливської рушниці, який згідно висновку експерта № 32/07- 408 від 02.12.2014 являється вогнепальною зброєю - обрізом, виготовленим саморобним способом з двоствольної гладкоствольної мисливської куркової рушниці моделі «ТОЗ-Б» № НОМЕР_1 (стволи та колодка), № НОМЕР_2 (цівка), 16 калібру 1964 року виготовлення, виробництва Тульського збройного заводу, шляхом вкорочення саморобним способом стволів до остаточної довжини 306 мм. та ложі.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, діючи відповідно до раніше розробленого плану ОСОБА_15 разом з ОСОБА_16 і особою, матеріали кримінального провадження щодо якої виділені в окреме провадження, за кілька днів до події злочину придбали в м. Дніпро автомобіль «ВАЗ 2101» жовтого кольору, який знаходився в гаражі, орендованому ОСОБА_12 ..

Після чого, 16.10.2014 ОСОБА_15 і ОСОБА_16 перебуваючи в місті Марганці, Дніпропетровської області, в інтернет-кафе в мережі «Інтернет» розмістили на сайті «Авто Риа» повідомлення про продаж автомобіля «Тойота Ленд Крузер Прадо 2008» з зазначенням номеру мобільного телефону, який ОСОБА_15 спеціально придбав для здійснення розмов з імовірними покупцями за розміщеним оголошенням. Після чого, цього ж дня о 20.00 год., на мобільний телефон вказаний ОСОБА_15 в оголошенні зателефонував ОСОБА_19 з пропозицією купівлі автомобіля «Тойота Ленд Крузер Прадо 2008». В ході розмови ОСОБА_15 домовився про зустріч з ОСОБА_19 під приводом огляду автомобіля для купівлі 17.10.2014 в с. Дмитрівка, Нікопольського району, Дніпропетровської області.

Домовившись з потерпілим ОСОБА_19 про купівлю автомобіля, ОСОБА_12 ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та особа, матеріали кримінального провадження щодо якої виділені в окреме провадження, діючи спільно, групою осіб, достовірно знаючи, що 17.10.2014 потерпілий ОСОБА_19 приїде в с. Дмитрівку, Нікопольського району, Дніпропетровської області для купівлі автомобіля та в нього при собі буде значна сума грошових коштів, з метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на розбійний напад на потерпілого ОСОБА_19 , діючи відповідно до розподілу між собою ролі кожного, на автомобілі «ВАЗ 2101» жовтого кольору, без номерних знаків, який попередньо підшукали для вчинення розбійного нападу, повинні були під`їхати до місця зустрічі з потерпілим, заблокувати його автомобіль і напасти на потерпілого.

При цьому, ОСОБА_16 , ОСОБА_12 і особа, матеріали кримінального провадження відносно якої виділені в окреме провадження, попередньо вдягнувши на обличчя маски, повинні вибігти з автомобіля та заволодіти грошовими коштами потерпілого. ОСОБА_12 повинен був, з метою придушення можливого опору потерпілого, погрожувати останньому застосуванням зброї, а саме: обрізу з двоствольної гладкоствольної мисливської куркової рушниці. ОСОБА_15 тим часом повинен знаходитись за кермом вказаного автомобіля, щоб в разі виявлення їх спільних злочинних дій, забезпечити швидку втечу.

Щоб не бути впізнаними, ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 і особа матеріали кримінального провадження щодо якої виділені в окреме провадження, попередньо підготували маски.

17.10.2014 приблизно о 15.30 год. ОСОБА_12 , за попередньою змовою з ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , та особою, матеріали кримінального провадження відносно якої виділені в окреме провадження, діючи спільно, групою осіб, з корисливих мотивів, з єдиним умислом, направленим на заволодіння чужим майном, згідно з розробленим планом, на автомобілі «ВАЗ-2101» жовтого кольору, без номерних знаків, під керуванням ОСОБА_15 , виїхали з м. Нікополя, Дніпропетровської області до с. Дмитрівка, Нікопольського району Дніпропетровської області, де була призначена зустріч з ОСОБА_19 під приводом огляду автомобіля «Тойота Ленд Крузер Прадо 2008».

Приїхавши в с. Дмитрівка, Нікопольського району Дніпропетровської області, ОСОБА_15 , згідно раніше досягнутої домовленості з ОСОБА_12 , ОСОБА_16 та особою, матеріали кримінального провадження щодо якої виділені в окреме провадження, з метою недопущення виявлення вчинення ними розбійного нападу випадковими свідками, зателефонував ОСОБА_19 та, ввівши його в оману, запропонував зустрітися на околиці с. Дмитрівка, а саме біля східного виїзду з вказаного села, на що останній погодився.

Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, ОСОБА_12 , ОСОБА_15 разом з ОСОБА_16 та особа матеріали кримінального провадження щодо якої виділені в окреме провадження, діючи спільно, групою осіб, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, згідно з розробленим раніше планом, на автомобілі «ВАЗ-2101» жовтого кольору, без номерних знаків, яким керував ОСОБА_15 , приїхали до східного виїзду з с. Дмитрівка Нікопольського району, де побачили автомобіль «Хюндай Аксент» д.н.з. НОМЕР_3 , який стояв задньою частиною до закритих воріт АЗС ТОВ «Агро Дніпро Нікополь», розташованої по вул. Шкільній, в с. Дмитрівка, Нікопольського району, Дніпропетровської області. В салоні вказаного автомобіля за кермом знаходився ОСОБА_19 , а на передньому пасажирському сидінні перебував ОСОБА_20 ..

Діючи згідно раніше розробленого плану, ОСОБА_12 , ОСОБА_21 , ОСОБА_16 , та особа, матеріали кримінально провадження щодо якої виділені в окреме провадження, діючи узгоджено, під`їхали на автомобілі «ВАЗ-2101» під керуванням ОСОБА_21 , впритул до автомобіля «Хюндай Аксент», в якому знаходились потерпілі ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , заблокувавши тим самим вказаний автомобіль. При цьому ОСОБА_21 залишався за кермом автомобіля «ВАЗ-2101» без номерних знаків і не вимикав двигун, спостерігаючи за обстановкою і забезпечуючи швидкий відхід у разі викриття їх злочинних дій.

ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , та особа, матеріали кримінального провадження щодо якої виділені в окреме провадження, діючи узгоджено, з метою унеможливлення ідентифікації та подальшого викриття їх злочинних дій, одягли на обличчя заздалегідь підготовлені маски та вчинили розбійний напад на потерпілих ОСОБА_19 і ОСОБА_20 .

Так, діючи узгоджено, згідно попередньо розподілених ролей, ОСОБА_16 , ОСОБА_12 і особа, матеріали кримінального провадження щодо якої виділені в окреме провадження, взявши з собою заздалегідь заготовлений ОСОБА_12 обріз мисливської рушниці, який був споряджений патронами, попередньо вдягнувши на обличчя маски, вибігли з автомобіля «ВАЗ-2101» та підбігли до автомобіля «Хюндай Аксент», в якому знаходились потерпілі ОСОБА_19 і ОСОБА_20 .

Діючи узгоджено, ОСОБА_16 підбіг до правих передніх дверей автомобіля, а ОСОБА_12 і особа щодо якої матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, до лівих передніх дверей автомобіля і заблокували їх, тим самим унеможливлюючи вільний вихід потерпілих з автомобіля.

ОСОБА_12 , згідно раніше досягнутої домовленості та розподілених ролей, діючи узгоджено, утримуючи в правій руці раніше заготовлений обріз мисливської рушниці, підійшов до автомобіля та через відкрите скло лівих передніх дверей направив ствол рушниці в бік ОСОБА_19 і ОСОБА_20 тобто погрожував потерпілим застосуванням насилля яке є небезпечним для їх життя і здоров`я.

При цьому, ОСОБА_12 , помітивши, що потерпілий ОСОБА_20 почав здійснювати рухи сидячи в машині, діючи в стані ексцесу виконавця, оскільки його дії вийшли за межі попередньої домовленості з іншими учасниками розбійного нападу, без відома інших співучасників, реалізуючи раптово виниклий у нього злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_20 з корисливих мотивів, з метою умисного вбивства, без відома інших співучасників розбійного нападу, умисно здійснив один постріл з обрізу мисливської рушниці, який тримав в правій руці, в ОСОБА_20 , який перебував в салоні автомобіля «Хюндай Аксент» д.н.з. НОМЕР_3 . Внаслідок чого спричинив потерпілому ОСОБА_20 згідно висновку судово - медичного експерта № 516 від 03.12.2014 тілесні ушкодження у вигляді вогнепального дробового, сліпого поранення передньої поверхні грудей зліва, проникаючого в плевральну порожнину з ушкодженням ребер, грудини, серцевої сорочки, серця, правої легені; наявність в тканинах, порожнинах та органах грудей шроту; наявність в правій плевральній порожнині 1500 мл. рідкої крові; ознаки зовнішньої кровотечі; інфільтруючі крововиливи в м`яких тканинах грудей та серцевій сорочці, інфільтруючі крововиливи в епікардіальній жировій клітковині і субепікардіальних відділах міокарда; крововиливі в легенях, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя, тобто застосував насильство небезпечне для життя та здоров`я, від яких потерпілий ОСОБА_20 помер на місці. Смерть потерпілого ОСОБА_20 настала внаслідок вогнепального дробового, сліпого поранення грудей проникаючого в плевральну порожнину з ушкодженням ребер, грудини, серця, легені, що супроводжувалось внутрішньою та зовнішньою кровотечею, з розвитком гострої крововтрати. Внаслідок умисного вбивства з корисливих мотивів, ОСОБА_12 умисно заподіяв ОСОБА_20 тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння, які знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті у вигляді вогнепального, проникаючого поранення грудей з ушкодженням внутрішніх органів.

Крім того, внаслідок пострілу, здійсненого ОСОБА_12 з обрізу мисливської рушниці в бік потерпілого ОСОБА_20 , потерпілому ОСОБА_19 , який в той моменті перебував в салоні автомобіля «Хюндай Аксент» за кермом, згідно висновку судово - медичного експерта № 9 від 09.01.2015 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді вогнепального поранення носу, садна лівої скроневої області, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень

Після чого, ОСОБА_12 разом з особою, матеріали кримінального провадження щодо якої виділені в окреме провадження, відчинили ліві передні двері, витягнули з автомобіля потерпілого ОСОБА_19 і продовжили вимагати передачу їм грошових коштів, які останній мав при собі для купівлі автомобіля. Однак потерпілий зазначив, що грошей у нього особисто немає.

Почувши відмову, особа, матеріали кримінального провадження відносно якого виділені в окреме провадження, руками і обутими ногами завдав потерпілому ОСОБА_19 декілька ударів в область голови та тулубу, спричинивши різкий фізичний біль, а ОСОБА_12 тим часом, з метою придушення волі до опору потерпілим, демонстрував обріз мисливської рушниці, який тримав в руці. Потерпілий ОСОБА_19 , побачивши в руці ОСОБА_12 обріз мисливської рушниці, злякавшись та реально сприймаючи її як загрозу своєму життю та здоров`ю, перестав чинити опір та повідомив нападникам, що грошові кошти знаходяться в бардачку автомобіля. Після чого, ОСОБА_16 , виявив в бардачку автомобіля грошові кошти у сумі 25000 доларів США.

А особа, матеріали кримінального провадження щодо якої виділені в окреме провадження, в цей час застосував до потерпілого ОСОБА_19 балончик із сльозогінним газом, який розпилив в обличчя потерпілого. Після чого, обвинувачені, заволодівши грошовими коштами і утримуючи їх при собі, залишили місце вчинення злочину на автомобілі «ВАЗ-2101» під керуванням ОСОБА_15 .. Викрадені грошові кошти розділили між собою та розпорядились ними за власним розсудом.

В результаті розбійного нападу ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , та особа, матеріали кримінального провадження щодо якої виділені в окреме провадження, діючи спільно, групою осіб, з корисливих мотивів, з єдиним умислом, направленим на заволодіння чужим майном, шляхом розбійного нападу, поєднаного з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілих, а ОСОБА_12 зі спричиненням потерпілому ОСОБА_20 тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого, заволоділи грошовими коштами в сумі 25000 доларів США, які належали потерпілому ОСОБА_9 , чим завдали останньому матеріальну шкоду в сумі 25000доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 17.10.2014 складає 12,951220 грн. за 1 долар США, на загальну суму 323780 грн. 50 коп., що більше ніж в 250 разів (в 531,7 разів) перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та відповідно до п.3 примітки до ст. 185 КК України є великим розміром.

Умисні дії ОСОБА_12 кваліфікуються як кримінальні правопорушення (злочини), передбачені:

- п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України за ознаками: умисного вбивства, тобто умисного заподіяння смерті іншій людині з корисливих мотивів;

- ч. 4 ст. 187 КК України за ознаками: нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), та поєднаного з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненого за попередньою змовою групою осіб спрямованого на заволодіння майном у великих розмірах, та поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Крім того ОСОБА_12 восени 2009 року у невстановленої особи в м. Нікополь Дніпропетровської області незаконно навмисно придбав за 250 гривень обріз мисливської рушниці та набої до неї, які зберігаючи при собі незаконно перевіз до гаражу по АДРЕСА_2 та зберігав без передбаченого законом дозволу до 2013 року, коли переніс їх до приміщення гаражу № НОМЕР_4 гаражного кооперативу «Жигулі», розташованого по вул. Станіславського в м. Нікополь, де зберігав до моменту вилучення працівниками.

Так 18.10.2014 року в період часу з 23:05 год. по 23:30 год., працівниками міліції в ході проведення огляду приміщення гаража № НОМЕР_4 гаражного кооперативу «Жигулі», розташованого по вул. Станіславського в м. Нікополі, Дніпропетровської області було виявлено та вилучено предмет, який, згідно висновку експерта № 32/07-408 від 02.12.2014 р., являється вогнепальною зброєю - обрізом, виготовленим саморобним способом з двоствольної гладкоствольної мисливської куркової рушниці моделі «ТОЗ-Б» № НОМЕР_1 (стволи та колодка), № НОМЕР_2 (цівка), 16 калібру 1964 року виготовлення Тульського збройного заводу, шляхом укорочення саморобним способом стволів до остаточної довжини 306 мм та ложі, та 22 предмети, які згідно висновку експерта № 32/07-408 від 02.12.2014 р. являються боєприпасами - патронами до гладкоствольної мисливської вогнепальної зброї 16 калібру, які призначені для стрільби з гладкоствольної мисливської вогнепальної зброї 16 калібру і до стрільби придатні, що належить ОСОБА_12 .

Умисні дії ОСОБА_12 кваліфікуються як кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст. 263 КК України за ознаками незаконного носіння, придбання, зберігання вогнепальної зброї та боєвих припасів без передбаченого законом дозволу.

IV. Докази на підтвердження встановлених колегією суддів обставин, а також мотиви їх оцінки

Відповідно до статті 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. За вимогами статті 95 КПК України суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.

На виконання вимог статті 349 КПК України судом з`ясовано думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та про порядок їх дослідження.

Згідно з вимогами кримінального процесуального закону, тягар доведення обґрунтованості обвинувачення та, відповідно, надання доказів винуватості покладено на сторону обвинувачення, суд з власної ініціативи не може вживати активних дій для забезпечення явки свідків, які були допитані на стадії досудового розслідування, оскільки це суперечитиме засаді об`єктивності і неупередженості суду, відображеної, зокрема, у частині 6 статті 22 КПК (Постанова ВС від 29.07.2020р. у справі № 740/526/19 провадження № 51-212 км 20). Аналогічно, суд самостійно не визначає обсяг письмових доказів, якими обґрунтовується обвинувачення.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_12 вину визнав у повному обсязі обвинувачення. Надав показання, що у жовтні місяці 2014 року йому зателефонував ОСОБА_22 , який запропонував зустрітися. При зустрічі він був з ОСОБА_23 і з особою, матеріали кримінального провадження стосовно якої виділено в окреме провадження. У ході розмови хлопці запропонували заробити гроші, оскільки вони знають де саме та коли будуть їхати люди з грошима, запропонували їх налякати та забрати гроші. ОСОБА_25 спочатку сумнівався, але потім погодився. ОСОБА_24 запитав ОСОБА_25 , чи в нього є знайомий, який він міг їх всіх забрати в село Борисівка, на що останній відповів що є. ОСОБА_25 попросив свого знайомого ОСОБА_26 відвести їх на автомобілі, але не повідомив йому з якою метою. ОСОБА_24 сказав якщо ОСОБА_25 має щось, чим можливо налякати людей, то це необхідно взяти з собою. У ОСОБА_25 в гаражі була мисливська рушниця і пачка патронів, які він взяв з собою аби налякати цих людей. Приблизно через два дні зателефонував ОСОБА_24 і сказав, що завтра всім треба буде їхати по цій справі та домовилися зустрітися біля гаражу в місті Нікополь, який винаймав ОСОБА_25 . Коли обвинувачений прийшов, на місці стояв жовтий Жигулі , були ОСОБА_24 , і особа, матеріали кримінального провадження стосовно якої виділено в окреме провадження та ОСОБА_23 . Всі разом сіли в автомобіль, за кермом був ОСОБА_23 . Коли виїжджали з міста селами була вже перша половин дня. Проїхали Дмитрівку , звернули на Борисівку і там зупинилися. ОСОБА_24 вийшов з машини і сказав, що треба ще почекати. Через деякий час він зателефонував комусь, після чого підійшов до них і сказав, що зараз будуть їхати. ОСОБА_25 сидів спереду, в руках у нього був обріз мисливський. Поїхали знову до Дмитрівки , і ОСОБА_24 звернув в з`їзд, після чого під`їхав впритул до автомобіля Хюндай акцент ззаду і зупинився. Після зупинки ОСОБА_25 вийшов з машини і пішов до автомобіля Хюндай акцент, позаду нього йшла особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, а збоку ОСОБА_23 . Коли він підійшов до цієї машини, то побачив, що у водія на половину відкрите вікно, водій просто сидів за кермом, а пасажир почав робити різкі рухи, ніби тягнувся до поясу на штанах. ОСОБА_25 злякався, подумав що пасажир дістає зброю, та натиснув на спусковий гачок рушниці, але куди саме потрапила куля не бачив. Потім ОСОБА_25 обійшла особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження і відкрив двері автомобіля, почав бризкати в салон автомобіля сльозоточивий газ. ОСОБА_23 відкрив пасажирські двері автомобіля, а особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження - двері водія, витягнув водія з транспортного засобу та питав де гроші. Водій сказав, що не має грошей, особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, його вдарив і водій сказав, що гроші в бардачку автомобіля. Гроші забирав ОСОБА_23 , яка була загальна сума ОСОБА_25 не знає. Останньому дали 5500 доларів. Особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, забрав ключі від машини. Водій був живий, ОСОБА_25 його не бив взагалі. Коли стояли у селі Борисівка та чекали дзвінка, то в пакеті були інший одяг, балаклави, кофти, толстовки. Всі переодягалися.

На уточнюючі питання прокурора повідомив, що це дійсно було в жовтні 2014 році, в обвинувальному акті правильно зазначена дата. ОСОБА_26 це приятель ОСОБА_25 , спілкувалися тісно, але про деталі того дня йому не казав. Звідки взявся сльозоточивий газ не знає, він був у особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження в руці, побачив його тільки тоді, коли особа, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження відкрив двері автомобіля та почав бризкати. ОСОБА_25 взяв зброю зі свого гаража, оскільки вона там зберігалася. Обріз та пачку патронів купив задовго до вказаних подій. Приклад на обрізі був спиляний, була коротка ручка. Не надав медичну допомогу потерпілому тому, що не знав що влучив у потерпілого, в наслідок чого і не знав куди взагалі влучив після вистрілу. Після того як влучив у потерпілого, присів і сидів увесь час біля автомобіля, вся увага була на водія. Коли вже їхали назад з місця подія він запитав у ОСОБА_23 , що трапилося з пасажиром, він сказав що все добре, але бачив каплі крові. Не планували конкретно ділити ці гроші. ОСОБА_24 казав що якщо є чим налякати, то треба брати з собою. Але про застосування і розмови не було, не планували застосовувати зброю, лише збиралися налякати. Коли їхали назад, то інші хлопці питали навіщо ОСОБА_25 взагалі вистрелив.

На запитання колегії суддів ОСОБА_12 зазначив, що дійсно ролі між собою розподіляли, обговорювали хто і куди буде йти, де стояти, що робити. Проте ніхто не хотів завдавати шкоду потерпілим, хотіли лише налякати та забрати кошти, домовленості про те, що він буде стріляти в когось не було . Зброєю користуватися не вміє, з мисливської рушниці стріляв лише один раз, потім вона весь час лежала в гаражі. Дійсно рушниця була заряджена, палець був на курку, але стріляти він не хотів, машинально зреагував на рухи пасажира. Після того, як всі разом поїхали з місця події, їх знову зустрів знайомий ОСОБА_26 , до якого всі пересіли в автомобіль. Питань у нього не виникало ніяких, оскільки він нічого не знав, зброю не бачив. Зазначив, що дуже шкодує про вчинене, матеріальну шкоду визнає в повному обсязі.

Сторони обвинувачення та захисту, обвинувачений не наполягали на допиті у судовому засіданні свідків, потерпілих, обвинувачений визнає фактичні обставини, за яких відбулася подія злочинів, які йому інкримінуються. Показання обвинуваченого логічні та послідовні, узгоджуються між собою, та не суперечать дослідженим у судовому засіданні письмовим доказам, висновкам експертиз, а саме:

- відповідно до протоколу огляду місця події від 17.10.2014 року проведеним оглядом встановлено, що місцем події є автомобільна дорога, яка веде до автозаправної станції. Перед територією автозаправної станції на відстані 10 метрів від воріт території, на узбіччі знаходиться автомобіль «Хюндай Акцент» сірого кольору, державний номер НОМЕР_3 . У вказаному автомобілі відчинені пасажирські передні двері, біля яких на асфальтному покритті знаходиться труп чоловіка, який лежить в положенні на спині, ногами звернений до переднього правого колеса автомобіля, головою в бік автозаправної станції. На трупі одягнута куртка синтетична синього кольору, на момент огляду блискавка куртки розстебнута. На лівій частині куртки в області проекції серця є наскрізний дефект овальної форми, розміром близько 5,5 х 4 см., розташований вертикально, з нерівними, вірогідно з опеченими краями. Тканина куртки практично на всьому протязі забруднена рідкою кров`ю. На передній поверхні футболки, в районі проекції серця є наскрізне ушкодження серця розміром 4,5 см. х 3 см., розташоване косо-горизонтально з нерівними, вірогідно опеченими краями. Справа від нього на ділянці розміром 2х см. є проникаючі наскрізні ушкодження аналогічного характеру округлої форми, діаметром близько 0,5 см. кожна. Тканина футболки рясно забруднена кров`ю. Тканина передньої поверхні джинсів в області паху і передньої внутрішньої поверхні джинсів в області стегон рясно забруднена рідкою кров`ю. На трупі виявили годинник червоно-жовтого кольору «УАХІ», золотий ланцюжок, каблучка, браслет з чорного пластику і жовтого металу. На трупі були виявлені видимі ушкодження в лівій тьмяно скроневій області по краю росту волосся є шкіряна рана приблизно смугастої форми розміром 1 на 0,2 см., рана сягає глибоких нервів шкіри, детальний її опис унеможливлюється рясним забрудненням крові. На передній поверхні грудей зліва в області лівого соска є рана у вигляді дефекту шкіряних покривів, неправильної овальної форми розмірами близько 4,5 см. х 4 см., який розташований косо горизонтально. Справа від рани є три аналогічного характеру округлі рани діаметром близько 0,5 см. кожна. Одна рана аналогічного характеру розміром близько 1,5 х 05, см. поряд з лівим краєм рани є дві аналогічного характеру рани розміром 0,5 х 0,3 см. На тильній поверхні лівої кисті в проекції 3-4 п`ястних кісток є поодинокі садна смугастої форми розмірами від 0,5 х 0,3 см до 1,5 х 0,2 см. Інших ушкоджень при огляді трупа на місці не виявлено. Біля лівої руки трупа знаходяться сонце захисні окуляри, оправа яких деформована між склом, на відстані приблизно 27 см від лівої руки трупа, в плямі виявлено контейнер з мисливської зброї біля якого на асфальтному покритті виявлено три дробини. На асфальті біля водійських дверцят виявлено речовину бурого кольору, яку вилучено шляхом змиву на марлевий тампон. В районі заднього лівого колеса на землі виявлено слід низу взуття, який вилучено на гіпсовий зліпок. При обробці поверхні автомобіля на задній правій дверцяті виявлено сліди пальців рук, які вилучено на два відрізки липкої стрічки. При огляді салону автомобіля, скло дверцят водія наполовину опущене. На передньому пасажирському сидінні є сліди речовини бурого кольору. З передніх ручок дверей було проведено вилучення ДНК профілю, шляхом змиву на марлевий тампон, змочений фізичним розчином. Аналогічний змив було проведено на ручці бардачку автомобіля. (том 1 а.с. 30-52 з фотознімками);

- проведеним оглядом ділянки місцевості, поблизу автодороги Нікополь - Борисівка, на ґрунті є вдавлені сліди протектору шин в кількості 2 слідів, протяжністю 7 метрів 10 сантиметрів, шириною 12 сантиметрів. Сліди не чіткі, без чіткої конфігурації контурів та відобразились у вигляді однієї смуги. Найбільш чіткий та видимий фрагмент сліду протектора шини вилучено на гіпсокартоний зліпок (том 1 а.с. 53-56 з фотознімками);

- відповідно до протоколу обшуку від 18.10.2014 року, за місцем мешкання ОСОБА_12 , а саме приміщення квартири АДРЕСА_3 , було вилучено одяг обвинуваченого, а саме: спортивну кофту сірого кольору, спортивна кофта чорного кольору з сірими вставками, спортивну куртку чорного кольору, з синіми вставками, спортивні штани, чорного кольору з білими смугами, джинсові штани темно синього кольору, а також були вилучені мобільні телефони «Nokia» 310 з імеі 1: НОМЕР_5 , імеі 2: НОМЕР_6 , сім карта МТС № НОМЕР_7 , мобільний телефон «Nokia 700» імеі: НОМЕР_8 , сім карта МТС № НОМЕР_9 та інші мобільні телефони без сім карти, мобільний телефон «Айфон5s». В шухляді з одягом виявлено пакунок з під шоколадних драже ММДМС, в якому знаходяться долари США перев`язані гумовою стрічкою, номіналом по 100 доларів США в кількості 55 штук та грошові кошти у сумі 30 тис. гривень. Виявлено сім карту оператора Київстар, а також взуття обвинуваченого мобільний телефон Nokia N95-1 імеі: імеі НОМЕР_10 без сім карти, коробку «LIFE», в якій є дві сім карти НОМЕР_11 , та «LIFE» № НОМЕР_12 . В Ванній кімнаті виявлено та вилучено три футболки та чорну кофту. (том 1 а.с. 68-73);

- ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.10.2014 року накладено арешт на грошові кошти в сумі 5500 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів кожна, які були вилучені під час проведення обшуку за адресою мешкання ОСОБА_12 (том 1 а.с. 80);

- ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.10.2014 року накладено арешт на грошові кошти в сумі 30000 гривень купюрами номіналом по 100 гривень кожна, які були вилучені під час проведення обшуку за адресою мешкання ОСОБА_12 (том 1 а.с. 84);

- постановою про долучення до кримінального провадження речових доказів від 22.10.2014 року грошові кошти в сумі 30000 гривень, вилучені під час проведення обшуку за адресою мешкання ОСОБА_12 , визнано речовим доказом та передано в бухгалтерію Нікопольського МВ за квитанцією №1 (том 1 а.с. 85-86);

- відповідно до протоколу обшуку автомобіля від 18.10.2014 року в ході проведення обшуку автомобіля Део ланос, який належить ОСОБА_12 виявлено та вилучено предмет, схожий на пістолет, номер НОМЕР_13 та номер НОМЕР_15 на корпусі, паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_12 , копія ІНН на ім`я ОСОБА_12 , чотири коврика з передніх та задніх сидінь (том 1, а.с.89-95);

- відповідно до протоколу огляду від 18.10.2014 року, оглянуто автомобіль ВАЗ 2101 жовтого кольору, який знаходиться у лісосмугі перед в`їздом в с. Борисівка. Автомобіль зовні має ряд механічних пошкоджень, а саме: розбитий задній правий габарит. Скло автомобіля вкриті плівкою чорного кольору, прозорість, яких складає приблизно 30%, номер кузова автомобіля відсутній, оскільки на місці номеру є вирізаний отвір. Двері в автомобілі відчинені, відсутній державний номер. Біля багажника на землі знаходиться фрагмент пластикового кожуху для номерного знаку. В середині автомобіля було знайдено патрон 16 калібру з маркуванням НОМЕР_16 грам, червоного кольору. Під час огляду було вилучено пото-жирові сліди з дверей зі сторони водія, біля ручки, а також на склі, з верхньої правої сторони відібрані змиви з руля; дверної ручки зі сторони пасажира та водія. (т.1 а.п.151-155). Під час огляду зазначеного автомобіля 19.10.2014 року, на території Нікопольського ВП ГУ НП по вул. Станіславського, 1 в м. Нікополь, потерпілий ОСОБА_19 вказав, що саме на цьому автомобілі із тонованими вікнами 17.10.2014 р. невідомі під`їхали до нього і його товариша та скоїли на них напад, в ході якого заволоділи грошима та вистрілили в його товариша (т.1 а.п.156-158);

- під час огляду автомобіля Audi А4 виявлено протокол про адміністративне правопорушення, постанову про адміністративне правопорушення, довіреність на управління транспортним засобом, облікові картки, свідоцтво про реєстрацію, конверт з під сім-карти МТС з номером НОМЕР_14 . Автомобіль разом з виявленими речами вилучено (т.1 а.п.160-162);

- постановою про долучення до справи речових доказів від 23 жовтня 2014 року визнано пакет, в якому знаходиться стартовий пакет МТС НОМЕР_17, вилучений в ході огляду автомобіля АУДІ А4 визнано речовим доказом, який визначено зберігати в матеріалах справи(т.1 а.п.163-164);

- постановою про долучення до справи речових доказів від 24 жовтня 2014 року визнано автомобіль АУДІ А4 речовим доказом, та передано на зберігання ОСОБА_30 на зберігання (т.1 а.п.172);

- 27.10.2014 року були оглянуті речі потерпілого ОСОБА_19 , а саме спортивна кофта синього кольору з нашивкою в лівому куті «adidas» з полосами білого кольору на рукавах. На кофті спереду є плями рідини бурого кольору, неправильної форми, різного розміру. Спереду на правій та лівій калоші штанів є плями рідини бурого кольору, різного розміру неправильної форми.(т.1а.п.174-176 з фотознімками);

- постановою про долучення до справи речових доказів від 10 листопада 2014 року визнано три пакети зі змивами рідини бурого кольору вилучених в ході ОМП та зразками крові Чаркіна, три пакети з речами Чаркіна, а саме спортивні штани, футболка та спортивна кофта, спец пакет №1093589 з упаковкою шоколадного драже, спец пакет №1092933 з запальничкою, спец пакет №1092471 з частиною мобільного телефону, спец пакет №1677435 зі спортивними штанами ОСОБА_24, спец пакет №2081739 з ковбиком з багажнику автомобіля ОСОБА_25, спец пакет №1677444, №11677394, №1677425 з автомобільними ковбиками, спец пакет №1677444, №1677443, №1677412 з молотком, металевим фрагментом та зубилом з огляду гаражу ОСОБА_25, спец пакет №1677421, №2081764 з чохлами, вилученими під час огляду автомобіля марки ВАЗ 2101 визнано речовими доказами та передано на зберігання до Нікопольського МВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області за квитанцією №002063 (т.1 а.с.177-179);

- 19.10.2014 року за адресою: АДРЕСА_4 , де проживає свідок ОСОБА_31 , яка добровільно видала грошові кошти, які їй надав для зберігання ОСОБА_15 , а саме пакет з доларами США в кількості 72 купюр номіналом 100 доларів США на загальну суму 7200 доларів США. (т.1 а.п. 181-186 з фотознімками);

- 23.10.2014 року свідок ОСОБА_32 , в приміщенні службового кабінету №69 Нікопольського МВ по вул. Станіславського, 1 в м. Нікополі видала співробітникам поліції згорток, перев`язаний гумовою стрічкою червоного кольору з грошовими коштами долари США номіналом по 100 доларів в кількості 50 купюр (т.1 а.п. 192-194);

- постановою про долучення до справи речових доказів від 27 листопада 2014 року визнано спец пакети №1677439, №2081719, №2081724, №2081723 зі штанами, спец пакет №2081721 зі светром визнано речовими доказами та передано на зберігання до Нікопольського МВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області за квитанцією №002089 (т.1 а.с.213-214);

- постановою про долучення до справи речових доказів від 09 січня 2015 року спец пакет №1677391, в якому знаходиться обріз двоствольної мисливської рушниці «ТОЗ-Б», спец пакет №1677426, в якому знаходиться револьвер «Сафарі Магнум», 7 патронів та 1 гільза, картонна коробка з 16 патронами 16 калібру та 2 стріляними гільзами, конверт з ватними тампонами, які протягнуті через канали стволів обрізу мисливської рушниці «ТОЗ-Б», пакет з трьома предметами округлої форми, пакет з контейнером, визнано речовими доказами та передано на зберігання до Нікопольського МВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області за квитанціями №001995, №001994 (т.1 а.с.215-217);

- постановою про долучення до справи речових доказів від 02 січня 2015 року спец пакет №1677894, в якому знаходяться зліпок сліду низу взуття, три пакети з взуттям, визнано речовими доказами та передано на зберігання до Нікопольського МВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області за квитанціями №002213 (т.1 а.с.218-219);

- постановою про долучення до справи речових доказів від 26 грудня 2014 року п.пакет в якому знаходиться одяг потерпілого ОСОБА_20 , а саме труси, джинсові штани з поясом, чорна футболка, чорні кросівки, визнано речовими доказами та передано на зберігання до Нікопольського МВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області за квитанцією №002202 (т.1 а.с.220-221);

- постановою про долучення до справи речових доказів від 18 жовтня 2014 року гроші в сумі 5500 доларів США, які було вилучено у ОСОБА_12 , визнано речовими доказами та передано на зберігання ОСОБА_19 (т.1 а.с.222);

- постановою про долучення до справи речових доказів від 18 жовтня 2014 року гроші в сумі 3300 доларів США, які було вилучено у ОСОБА_16 , визнано речовими доказами та передано на зберігання ОСОБА_19 (т.1 а.с.223);

- постановою про долучення до справи речових доказів від 19 жовтня 2014 року гроші в сумі 7200 доларів США, які було вилучено у ОСОБА_33 , визнано речовими доказами та передано на зберігання ОСОБА_19 (т.1 а.с.224);

- постановою про долучення до справи речових доказів від 20 жовтня 2014 року гроші в сумі 5000 доларів США, які було вилучено у ОСОБА_34 , визнано речовими доказами та передано на зберігання ОСОБА_19 (т.1 а.с.226);

- постановою про долучення до справи речових доказів від 13 січня 2015 року спец пакет №0700156, в якому знаходяться 2 відрізки липкої стрічки, спец пакет №10929934, в якому знаходяться зразки ґрунту, спец пакет №1092463, в якому знаходиться фрагмент липкої стрічки, спец пакет №109,581, в якому знаходиться 2 фрагменти темної плівки, спец пакет №1092977, в якому знаходяться пото-жирові сліди рук, спец пакет №1093069, в якому знаходяться ключі від автомобіля ВАЗ 2101, визнано речовими доказами та передано на зберігання до Нікопольського МВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області за квитанцією №002233 (т.1 а.с.229-230);

- 06.01.2014 року потерпілий ОСОБА_19 , прослухавши, заздалегідь заготовлений текст прочитаний різними особами, по голосу впізнав особу під №2, а саме ОСОБА_21 , як особу, з якою він спілкувався по телефону з приводу продажу автомобіля «Toyota Land Cruiser Prado 2008» (т.2 а.с.48-51 з диском);

- під час слідчого експерименту свідок ОСОБА_35 показав, що приблизно через 4 км від знаку с. Червоногригорівка перед військовою ракетною частиною на з`їзді з траси вказав на кущі і повідомив, що саме в сторону цих кущів його знайомий ОСОБА_12 викинув пакет з речами, які залишилися на задньому сидінні автомобіля, коли вийшли його знайомі в м. Марганець. Надалі свідок вказав, що необхідно їхати в м. Нікополь на перехрестя вул. Г. Чорнобики - Чубаря, де він вкаже місце, де викинув в`язану шапку. Приїхавши на місце ОСОБА_36 попросив зупинитися по вул. Чубаря біля паркану домоволодіння АДРЕСА_5 та показав, що сюди викинув, виявлену в машину, в`язану шапку (т.2 а.с.96-97);

- відповідно до протоколу огляду від 19.10.2014 року, на території приблизно в 4 км від знаку с. Червоногригорівка перед військовою ракетною частиною, («карман» з`їзду з траси Нікополь-Марганець) справа від заїзду приблизно в 7 м на розташованих кущах та під ними виявлено: штани джинсові синього кольору, які пошкоджень не мають, штани спортивні, чорно кольору утеплені, без пошкоджень. Штани спортивні сірого кольору, на штанах збоку є три нашиті впоперек смужки білого кольору. На передній частині штанів є пошкодження у вигляді розривів тканин. Футболка, толстовка з капюшоном, синього кольору, накладки на карманах сірого кольору. На капюшоні і карманах є ґудзики сірого кольору. В лівій кишені виявлено фрагмент зім`ятого паперу. При розгортанні одна сторона з клейковиною, а інша сторона з малюнком на якому зображено пляшки шампанського даний фрагмент паперу є частиною весільної наклейки на номерний знак автомобіля. Всі оглянуті речі були вилучені, кожна окремо (т.2 а.с. 98-104);

- відповідно до протоколу огляду від 19.10.2014 року, на території узбіччя біля паркану домоволодіння №62 по вул. Чубаря в м. Нікополь виявлено шапку тряпчану в`язану чорного кольору. На відвороті передньої частини шапки мається логотип у вигляді червоного кольору кола. У верхній частині напис «1889», в нижній частині напис «BLADES», в центрі кола два схрещених меча білого кольору. Також на передній частині шапки вище відвороту маються вирізані два отвори для очей (т.2 а.с.105-107);

- за висновком судово-медичної експертизи №9 від 09.01.2015 року у потерпілого ОСОБА_19 виявлені тілесні ушкодження у вигляді вогнепальної рани носу, садна верхньої губи та лівої скроневої області відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (згідно пункту 2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень). Виявлене тілесне ушкодження у вигляді вогнепальної рани носу утворилося від пострілу з вогнепальної зброї, можливо і з обрізу мисливської рушниці спорядженої шротом. Виявлені тілесні ушкодження у вигляді садна верхньої губи, садна лівої скроневої області утворились від дії додаткових факторів пострілу. Давність спричинення тілесних ушкоджень може відповідати строку, вказаному у постанові слідчого. (т.3 а.п.3-4).

- за участю потерпілого ОСОБА_19 проведено слідчий експеримент від 06.01.2015 р. під час якого він зазначив обставини розбійного нападу, вказав скільки було нападників і зазначив механізм здійснення пострілу і спричинення стосовно нього тілесних ушкоджень(т.3 а.с.8-10);

- згідно акту судово-медичного дослідження трупа №516 від 17.11.2014 року, при дослідженні трупа ОСОБА_37 виявлено: садна обличчя; садна передньої поверхні колінних суглобів; вогнепальне дробове, сліпе поранення передньої поверхні грудей зліва, проникаюче в плевральну порожнину з ушкодженням ребер, грудини, серцевої сорочки, серця, правої легені; наявність в тканинах, порожнинах та органах грудей шроту; наявність в правій плевральній порожнині 1500 мл. рідкої крові; ознаки зовнішньої кровотечі; крововиливи під ендокард (плями Мінкова); інфільтруючи крововиливи в м`яких тканинах грудей та серцевій сорочці; інфільтруючи крововиливи в епікардіальній жировій клітковині і субепікардіальних відділах міокарда; крововиливи в легенях, гостра емфізема легень, периваскуляторний кардіосклероз, жировий гепатоз. Смерть його настала від вогнепального дробового, сліпого поранення грудей, проникаючого в плевральну порожнину з ушкодженням ребер, грудини, серця, легені, що супроводжувалось внутрішньою та зовнішньою кровотечею, з розвитком гострої крововтрати, що слід вважати безпосередньою причиною смерті. Виявлені тілесні ушкодження у вигляді вогнепального поранення грудей, проникаючого у плевральну порожнину з ушкодженням ребер, грудини, серця, легені спричинені незадовго до смерті, при пострілі з вогнепальної зброї дробовим снарядом, що володів високою кінетичною енергією та пробивною дією, і в склад якого входили з`єднання свинцю та двовалентного заліза; постріл зроблений з неблизької дистанції, поза межами дії додаткових факторів пострілу (не виключена можливість пострілу через перешкоду), і в межах відносно суцільної (компактної) дії дробового снаряда. Дані ушкодження відносяться до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, що спричинили смерть потерпілого. Виявлені тілесні ушкодження у вигляді саден обличчя та колінних суглобів спричиненні незадовго до смерті від дії тупих твердих предметів або при ударі об такі предмети, відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень (т.3а.п.21-24);

- за висновком експерта №516 від 03.12.2014 року при дослідженні трупа ОСОБА_37 виявлено: садна обличчя; садна передньої поверхні колінних суглобів; вогнепальне дробове, сліпе поранення передньої поверхні грудей зліва, проникаюче в плевральну порожнину з ушкодженням ребер, грудини, серцевої сорочки, серця, правої легені; наявність в тканинах, порожнинах та органах грудей шроту; наявність в правій плевральній порожнині 1500 мл. рідкої крові; ознаки зовнішньої кровотечі; крововиливи під ендокард (плями Мінкова); інфільтруючи крововиливи в м`яких тканинах грудей та серцевій сорочці; інфільтруючи крововиливи в епікардіальній жировій клітковині і субепікардіальних відділах міокарда; крововиливи в легенях. Ушкодження у вигляді вогнепального поранення грудей з ушкодженням внутрішніх органів могло бути спричинено в результаті пострілу. Напрямок пострілу, відносно потерпілого, направлений зліва направо, спереду дозаду. Враховуючи напрямок та хід ранового каналу, дульний зріз зброї в момент пострілу знаходився з лівого боку та декілька спереду потерпілого. Смерть настала від вогнепального дробового, сліпого поранення грудей, проникаючого в плевральну порожнину з ушкодженням ребер, грудини, серця, легені, що супроводжувалось внутрішньою та зовнішньою кровотечею, з розвитком гострої крововтрати, що слід вважати безпосередньою причиною смерті. Виявлені тілесні ушкодження у вигляді вогнепального, проникаючого поранення грудей з ушкодженням внутрішніх органів знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті потерпілого. При судового-токсикологічному досліджені крові з трупа не виявлено метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутильовий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти. Тобто на момент смерті ОСОБА_20 був тверезий (т.3а.п.25-26);

- за висновком додаткової судово-медичної експертизи №516 від 10.01.2015 року, експерт прийшов до висновку, що враховуючи характер та локалізацію виявленого у гр. ОСОБА_37 вогнепального поранення, а також хід ранового каналу, вогнепальне поранення могло бути спричинено при обставинах та механізмі, вказаних ОСОБА_19 , в ході слідчого експерименту за його участю від 06.01.2015 р., а саме при пострілі з обрізу мисливської рушниці, при знаходженні нападника, що здійснював постріл, зліва від потерпілого(т.3 а.с.13-14);

- за висновком експерта №830/МГЕ від 21.11.2014 року встановлені генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка крові ОСОБА_20 (об`єкт№1) та зразків слини ОСОБА_19 (об`єкт №2), ОСОБА_15 (об`єкт №3), ОСОБА_12 (об`єкт№4), ОСОБА_16 (об`єкт№5) (т.3 а.с.43-55 з таблицею);

- витрати на проведення експертизи №830/МГЕ від 21.11.2014 року складають 1774,08 грн. (т.3 а.с.44);

- за висновком експерта №832/МГЕ від 20.11.2014 року, на наданих на дослідження речах: на штанах чорного кольору (об`єкти №№1-3), на штанах сірого кольору (об`єкти №№4-6), на светрі (об`єкти №№7-9) на штанах джинсових сіро-синього кольору (об`єкти №№10-12) виявлені поодинокі напівзруйновані клітини, генетичні ознаки (ДНК-профіль) яких невстановлено. На шапці (об`єкт №13) виявлені поодинокі епітеліальні клітини з ядрами та встановлені їх генетичні ознаки (ДНК-профіль). В результаті проведеного дослідження встановлено, що генетичні ознаками (ДНК-профіль) епітеліальних клітин на шапці (об`єкт№13) є змішаними, містять генетичні ознаки зразка слини ОСОБА_12 (об`єкт №4 у висновку експерта НДЕКЦГУ МВС України в Київській області №830МГЕ від 20.11.2014) та невстановленої особи і не містять генетичні ознаки зразків крові потерпілих ОСОБА_20 та ОСОБА_19 та зразків слини підозрюваних ОСОБА_15 і ОСОБА_16 . Таким чином, походження епітеліальних клітин на шапці від ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 виключається (т.3 а.с.65-75 з таблицею);

- витрати на проведення експертизи №832/МГЕ від 20.11.2014 року складають 1774,08 грн. (т.3 а.с.64);

- за висновком експерта №831/МГЕ від 14.11.2014 року на наданих на дослідження частинах обрізу мисливської рушниці в об`єктах №1,2 клітини не виявлені (т.3 а.с.83-87);

- витрати на проведення експертизи №831/МГЕ від 14.11.2014 року складають 1475,76 грн. (т.3 а.с.81);

- за висновком імунологічної експертизи №562/К від 23.10.2014 року, кров потерпілого ОСОБА_19 належить до групи крові АВ, за ізосерологічною системою АВ0 (т.3 а.с.97);

- згідно висновку експерта №1032 від 04.11.2014 року, в слідах на спортивних штанах (об`єкти №№1-13) і футболці (об`єкти №№14-16) вилучених у потерпілого ОСОБА_19 встановлена кров людини. При серологічному дослідженні слідів крові об`єктів №№1-16, виявлені антигени А і В. Отримані результати дослідження не виключають можливості походження даних слідів крові, як від однієї особи, з групою крові АВ, яким являється потерпілий ОСОБА_19 , так і при суміші крові від 2-х і більше осіб з виявленими груповими властивостями, тобто з групами крові А з ізогемаглютиніном анти В, В з ізогемаглютиніном анти А і АВ, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_20 , оскільки виявлений антиген А властивий груповим характеристикам крові (т.3 а.с.105-108);

- згідно висновку експертизи №1031 від 29.10.2014 року, в слідах на двох марлевих тампонах, вилучених з асфальтного покриття, зі сторони водія, та з переднього пасажирського сидіння автомобіля, встановлена кров людини. При серологічному дослідженні слідів крові об`єктів №№1,2 виявленні антигени А і В. Отримані результати дослідження не виключають можливості походження даних слідів крові, як від однієї особи, з групою крові АВ, яким являється потерпілий ОСОБА_19 , так і при суміші крові 2-х і більше осіб з виявленими груповими властивостями, тобто з групами крові А з ізогемаглютиніном анти-В, В з ізогемаглютиніном анти-А і АВ, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_20 , оскільки виявлений антиген А властивий груповим характеристикам його крові (т.3 а.с.116-118);

- згідно висновку експерта №32/07-360 від 12.11.2014 року, три фрагменти металу, вилучені в ході огляду місця події злочину, є складовою частиною снаряда вистріляними шротинами діаметром близько 4-4,5 мм (встановити точний діаметр не представляється можливим через деформацію). Дані снаряди є елементами спорядження бойових припасів мисливських набоїв до гладкоствольної мисливської вогнепальної зброї. Пластиковий предмет, вилучений в ході огляду місця події, являється частиною боєприпаса і є елементом спорядження мисливського патрона пиж-контейнером, вистріляним з патрона мисливської гладкоствольної вогнепальної зброї 16 калібру (т.3 а.с.126-129);

- витрати на проведення експертизи №32/07-360 від 12.11.2014 року складають 393,12 грн. (т.3 а.с.125);

- згідно висновку експерта №32/07-376 від 11.11.2014 року, револьвер, вилучений 18.10.2014 року в ході проведення обшуку автомобіля Део Ланос, що належить ОСОБА_12 , вогнепальною зброєю не являється, є револьвером Safari Magnum РФ 440 НОМЕР_18 калібру 4 мм Flobert. Даний револьвер виготовлений заводським способом як спортивно-тренувальна зброя, призначений для стрільби патронами Флобера калібру 4 мм для тренувальної зброї поза спеціальними приміщеннями і майданчиками (тири, стрільбища). Наданий на дослідження револьвер до стрільби придатний (т.3 а.с.136-138);

- витрати на проведення експертизи №32/07-376 від 11.11.2014 року складають 393,12 грн. (т.3 а.с.125);

- за висновком №32/01-361 від 21.11.2014 року обидва сліди нігтьових фалангів пальців рук розмірами 20х11 мм та 21х12 мм на двох відрізках липкої стрічки розмірами 48х33 мм та 48х30 мм, вилучені 17.10.2014 року з автомобіля Хюндай д.н. НОМЕР_3 , що знаходився біля АЗС агрофірми с. Дмитрівка в Нікопольському р-ні, для ідентифікації особи придатні. Слід нігтьової фаланги пальця руки розмірами 20х11 мм на відрізку липкої стрічки розмірами 48х33 мм, залишений підмізинними пальцем правої руки гр. ОСОБА_19 . Слід нігтьової фаланги пальця руки розмірами 21х12 мм на відрізку липкої стрічки розмірами 48х30 мм, залишений не особами, дактокартки, яких надані на дослідження, а іншою особою (т.3 а.с.146-155);

- витрати на проведення експертизи №32/01-361 від 21.11.2014 року складають 294,84 грн. (т.3 а.с.145);

- за висновком №32/02-359 від 19.11.2014 року слід протектору шини транспортного засобу, виявлений та вилучений на гіпсовий зліпок 17.10.2014 року в ході огляду території покинутих ангарів біля траси направлення Дніпропетровськ-Нікополь на повороті у с. Борисівка Дніпропетровської області - придатний для ідентифікації об`єкта, що його залишив за груповою належністю. Питання про ідентифікаційну значимість сліду може бути вирішене тільки при наявності на дослідженні конкретного об`єкту, яким він міг бути залишений (т.3 а.с.163-165);

- витрати на проведення експертизи №32/02-359 від 19.11.2014 року складають 196,56 грн. (т.3 а.с.162);

- за висновком №32/07-408 від 02.12.2014 року предмет, вилучений 18.10.2014 року в ході огляду приміщення гаража АДРЕСА_6 , являється вогнепальною зброєю - обрізом, виготовленим саморобним способом з двоствольної гладкоствольної мисливської куркової рушниці моделі ТОЗ-Б № НОМЕР_1 (стволи та колодка), № НОМЕР_2 (цівка), 16 калібру, 1964 року виготовлення, виробництва Тульського збройного заводу, шляхом вкорочення саморобним способом стволів для остаточної довжини 306 мм, та ложі. 22 предмети, вилучені 18.10.2014 року в ході огляду приміщення гаража АДРЕСА_6 , являються боєприпасами - патронами до гладкоствольної мисливської вогнепальної зброї 16 калібру. Дані патрони призначені для стрільби з гладкоствольної мисливської вогнепальної зброї 16 калібру і до стрільби придатні (т.3 а.с.172-177);

- витрати на проведення експертизи №32/07-408 від 02.12.2014 року складають 393,12 грн. (т.3 а.с.171);

- за висновком №32/01-08 від 12.01.2015 року на двох фрагментах плівки, виявлених та вилучених 20.10.2014 року в ході огляду приміщення гаража АДРЕСА_6 , слідів рук, придатних для ідентифікації особи, не виявлено (т.3 а.с.183-187);

- витрати на проведення експертизи №32/01-08 від 12.01.2015 року складають 294,84 грн. (т.3 а.с.182);

- відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.10.2014 року, підозрюваний ОСОБА_12 вказав на особу, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, як на особу, яка скоїла злочин разом з ним (т.4 а.с. 51-53);

- за участю ОСОБА_16 проведено слідчий експеримент від 20.10.2014 р. під час якого він зазначив обставини розбійного нападу, вказав усіх нападників, які були разом з ним, маршрут яким рухалися на транспортному засобі ВАЗ, зазначив механізм здійснення пострілу, спричинення тілесних ушкоджень потерпілим (т.4 а.с. 124-128);

- відповідно до протоколу огляду предмету 20.10.2014 року, проведеного разом з ОСОБА_16 , місцем огляду являється узбіччя проїзної частини напрямку від траси Нікополь-Дніпропетровськ в сторону с. Борисівка навпроти ґрунтового аеродрому. В ході огляду на узбіччі в траві виявлено та вилучено частини мобільного телефону, а саме: фронтальна камера, екран та кріплення екрану (т.4 а.с.129-140);

- згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.10.2014 року, підозрюваний ОСОБА_16 вказав на особу, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, як на особу, яка скоїла злочин разом з ним. Також зазначив, що злочин вчинив разом з ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження (т.4 а.с. 144-145);

- за участю ОСОБА_15 проведено слідчий експеримент від 20.10.2014 р. під час якого він зазначив обставини розбійного нападу, вказав усіх нападників, які були разом з ним, маршрут яким рухалися на транспортному засобі ВАЗ, зазначив механізм здійснення пострілу, спричинення тілесних ушкоджень потерпілим (т.4 а.с. 208-212);

- згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.10.2014 року, підозрюваний ОСОБА_15 вказав на особу, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, як на особу, яка скоїла злочин разом з ним. Також зазначив, що злочин вчинив разом з ОСОБА_23 , ОСОБА_25 та особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження (т.4 а.с. 214-215);

- 20.10.2014 року, в лісосмузі, яка знаходиться поблизу автодороги від с. Борисівка, Нікопольського району, на відстані близько 5 км. в траві, за 20 м від узбіччя виявлено зв`язку з трьох ключів від автомобіля ВАЗ (т.4 а.с. 213);

- до Нікопольського МВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області за квитанцією №002236 передано гіпсовий зліпок сліду протектора шин; за квитанцією №002233 2 відрізки липкої стрічки, зразки ґрунту, фрагмент липкої стрічки, 2 фрагменти темної плівки, потожирові сліди рук, ключі від автомобіля ВАЗ 2101, упаковані в спецпакети №0700156, №1092934, №1092463, №1093581, №1092977, №1093069; за квитанцією №002213 зліпок сліду низу взутті, три пари взуття, упаковані в спецпакет №1677894; за квитанцією №001995 револьвер «Сафарі Магнум», патрони та гільза, картону коробку з патронами 16 калібру та 2 стріляними гільзами, конверт з ватними тампонами, п/пакет з 3-ма предметами, упаковані в спецпакет №1677426; за квитанцією №001994 обріз, виготовлений саморобним способом, з двоствольної гладкої мисливської куркової рушниці, моделі ТОЗ НОМЕР_19 (стволи та колодка), № НОМЕР_2 (цівка), упакований у спецпакет №1677391; за квитанцією №002202 труси, джинсові штани з поясом, чорна футболка, чорні кросівка; за квитанцією №002089 п`ять штанів, светр, упаковані у спецпакети №1677439, №2081719, №2081724, №2081721, №2081723; за квитанцією №002063 речі та предмети згідно постанови слідчого (т.7 а.с.61-68);

- за заявами обвинувачених, в тому числі ОСОБА_12 щодо застосування відносно кожного з них фізичного та психологічного насильства винесено ухвало про внесення відомостей до ЄРДР. Доказів, які б підтверджували саме факт застосування такого насильства відносно ОСОБА_12 під час досудового розслідування не встановлено. У зв`язку з чим, відповідно до постанови слідчого в ОВС слідчого відділу СУ прокуратури Дніпропетровської області від 12.02.2016 року кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №42015040000000914 закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України. Зазначена постанова, а відповідно і встановлені під час досудового розслідування обставини стороною захисту і самими обвинуваченими не оскаржені (т.8 а.с.40-49);

Усі слідчі дії в цьому кримінальному провадженні проведені уповноваженими особами, у порядку встановленому кримінально-процесуальним законом, із дотриманням належної процедури, протоколи слідчих дій відповідають положенням статей 104-106 КПК; експерти залучені з урахуванням статтям 242, 243, 332 КПК за наявності достатніх підстав для проведення експертиз, а висновки експертів належним чином вмотивовані.

Сторона захисту та обвинувачений не оспорює допустимість та належність доказів, покладених в основу обвинувачення, погоджується з їх змістом. Клопотань про дослідження інших доказів не надходило.

Згідно з статтею 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

При оцінці доказів суд керується критерієм доведення винуватості поза розумним сумнівом. Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою. Відповідно до статті 94 КПК України суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінювати кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку.

Стандарт доведення винуватості поза розумним сумнівом в контексті рішень ЄСПЛ означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння, як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Оцінюючи досліджені у судовому засіданні докази, колегія суддів доходить висновку про їх належність, допустимість, достовірність та узгодженість у сукупності. Усі докази отримані відповідно до вимог чинного законодавства, без порушення прав і свобод людини, гарантованих Конституцією України та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

V. Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Зібрана та безпосередньо досліджена сукупність доказів є повністю достатньою для беззаперечного доведення винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 та ч. 1 ст. 263 КК України за встановлених судом обставин з огляду на таке.

Стаття 115 КК України передбачає відповідальність за умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. Кримінальне правопорушення, передбачене статтею 115 КК України, характеризується діянням у виді посягання на життя іншої людини, наслідком у вигляді смерті людини та причинним зв`язком між указаними діянням та наслідком. Із суб`єктивної сторони це правопорушення характеризується умисною формою вини (прямим або непрямим умислом, кожен із яких може бути як визначеним, так і невизначеним), коли винний усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння і передбачає його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини як тоді, коли особа бажає, так і тоді, коли вона хоч і не бажає але свідомо припускає її настання.

Під час кваліфікації злочинів проти життя і здоров`я особи питання про наявність чи відсутність умислу на вбивство необхідно вирішувати з огляду на сукупність усіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного й потерпілого, що передувала події, їхні стосунки. Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.

Спосіб відображає насамперед причинний зв`язок між діяннями і наслідками. Певна залежність між способом і метою вчинення тих чи інших діянь виявляється в тому, що спосіб і засоби вчинення злочинів обираються особою відповідно до поставленої цілі. Ціль є передумовою усвідомлення особою результатів і наслідків своїх діянь, що проявляє свою конкретизацію в способі вчинених діянь.

Залежно від характеру передбачення суспільно небезпечних наслідків виділяють умисел конкретизований і неконкретизований. Конкретизований умисел - це умисел, за якого особа передбачає конкретний характер суспільно небезпечних наслідків свого діяння, а неконкретизований - за якого особа передбачає можливість настання альтернативних суспільно небезпечних наслідків.

Вчиняючи злочин за неконкретизованого умислу, винний хоча і передбачає можливість настання різних шкідливих наслідків, але до кінця не усвідомлює їх характер і тяжкість. Оскільки особа за невизначеного умислу одночасно передбачає різні за характером і тяжкістю наслідки, кримінальна відповідальність настає за наслідки, що настали фактично.

Коли умисне вбивство вчинюється з метою одержання грошей, матеріальних цінностей чи інших вигод матеріального характеру (тобто з корисливих мотивів), такі дії кваліфікуються за пунктом 6 ч. 2 ст. 115 КК України.

Крім того, ексцес виконавця (вихід за межі задуманого) має місце там, де виконавцем вчинені такі злочинні діяння, що не охоплювалися ні прямим, ні непрямим умислом інших співучасників. При ексцесі виконавця співучасник, учиняючи злочин, виходить за межі угоди на вчинення конкретного злочину, а інші співучасники не бажають і свідомо не допускають учинення виконавцем цих злочинних діянь.

Колегія суддів вважає, що ОСОБА_12 діяв з неконкретизованим умислом щодо вбивства ОСОБА_37 , тому має нести кримінальну відповідальність за наслідки, що настали фактично, тобто за навмисне вбивство, з огляду на таке.

ОСОБА_12 , реалізуючи заздалегідь узгоджений план щодо нападу та залякування потерпілих з корисливою метою (налякати та заволодіти коштами), в день вчинення нападу, взяв із собою мисливську рушницю (обріз) та патрони. У подальшому, на місці подій, тримаючи перед собою заряджену рушницю, для здійснення пострілу в бік потерпілих, стоячи перед автомобілем Хюндай акцент, в якому сиділи водій ( ОСОБА_19 ) та пасажир ( ОСОБА_38 ), у яких він зі співучасниками нападу планували забрати кошти, виходячи за межі обумовленого плану, ОСОБА_12 , вважаючи рухи пасажира ОСОБА_37 різкими, направив обріз рушниці у вікно, яке було наполовину відкритим, натиснув на спусковий гачок рушниці в напрямку водія та пасажира.

Спорядження обрізу патронами свідчить про те, що ОСОБА_12 передбачав застосування зазначеного обрізу не лише з метою демонстрації і залякування потерпілих, алей з метою здійснення пострілів. До того ж, направлення раневого каналу та обставини здійснення пострілу свідчать про умисел ОСОБА_12 , який діяв в стані ексцесу виконавця, виходячи за межі попередньої домовленості з іншими співучасниками розбійного нападу.

Внаслідок пострілу ОСОБА_39 завдано вогнепальне дробове, сліпе поранення передньої поверхні грудей зліва, проникаюче в плевральну порожнину з ушкодженням ребер, грудини, серцевої сорочки, серця, правої легені, що супроводжувалось внутрішньою та зовнішньою кровотечею, з розвитком гострої крововтрати, від чого настала його смерть.

Здійснюючи постріл з обрізу мисливської рушниці (вогнепальної зброї) у вікно транспортного засобу на близькій відстані перед транспортним засобом, де перебували дві обеззброєнні особи, ОСОБА_12 не міг не усвідомлювати, що ушкодження від дії дробового снаряда від пострілу в напрямку життєво важливих органів становлять небезпеки для життя і можуть завдати смертельного наслідку.

З врахуванням встановлених обставин у розглядуваній справі, оскільки здійснити нападу ОСОБА_12 спонукав корисливий мотив - не лише налякати, а й забрати гроші, а під час реалізації нападу він допустив ексцес виконавця, тому його дії підлягають кваліфікації за пунктами 6 частини 2 статті 115 КК України.

За загальним визначенням розбій як злочин проти власності, це напад із метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства. Розбій належить до усічених складів злочину, вважається завершеним з моменту вчинення самого нападу. У разі вчинення розбою посягання відбувається на основний безпосередній об`єкт - право власності, на який насамперед спрямований цей злочин, та на додатковий безпосередній об`єкт, у зв`язку із посяганням на право власності, - життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу. Однією з ознак, що характеризують розбій, є саме насильство, метою якого є намір одразу подолати опір потерпілого й упередити його протидію нападу. Агресивність, раптовість, небезпечність й спрямованість таких дій на подолання опору щодо особи, яка зазнала нападу, є відмінною ознакою розбою від грабежу. При розмежуванні грабежу та розбою визначальним є не тільки наслідки, що настали в результаті застосування насильства до потерпілого, але й сам спосіб дії винних осіб

До фізичного насильства, що є ознакою розбою, також належить насильство, яке реально не завдало шкоди життю, але за фактичних обставин у момент застосування створювало реальну загрозу для життя потерпілого.

При розбої характер і тяжкість застосованого насильства як способу заволодіння чужим майном є небезпечним для життя і здоров`я. У розумінні статті 187 КК небезпечним для життя чи здоров`я насильством є умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров`я в момент їх вчинення. Намір протиправно вилучити чуже майно й обраний спосіб його досягнення, який зазвичай включає в себе сукупність цілеспрямованих дій, становлять нерозривне як елементи складу одного злочину.

Оцінка небезпечності насильства проводиться з урахуванням дійсності, реальності й характеру можливого насильства, коли така загроза не викликає сумніву щодо небезпечності дій винної особи.

Відповідно до встановлених колегією суддів фактичних обставин, зіставивши показання обвинуваченого з матеріалами кримінального провадження, вбачається, що ОСОБА_12 , за попередньою змовою групою осіб, вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу та поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), спрямований на заволодіння майном у великих розмірах, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, тому його дії підлягають кваліфікації за ч. 4 ст. 187 КК України.

За диспозицію частини першої статті 263 КК забороняються носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв.

Відсилка до іншого «закону» міститься не в диспозиції цієї норми, а у формулюванні умови, яка визначає, коли її диспозиція може бути застосована: «без передбаченого законом дозволу». Якщо «дозвіл» відсутній умова виконана, і діє диспозиція частини першої статті 263 КК, тобто заборона «носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв». Навпаки, наявність відповідного дозволу свідчить про відсутність передбаченої законом умови, за якої диспозиція цього положення може бути застосована.

Відповідно до усталеної судової практики, дозвіл, отриманий відповідно до законодавства в широкому розумінні цього терміну, виключає застосування частини першої статті 263 КК.

Встановлено, що вилучені з гаражу 18.10.2014 року, яким користувався обвинувачений, зазначені у протоколі огляду предмет, згідно висновку експерта №3207-408 від 02.12.2014 року, являється вогнепальною зброєю обрізом, виготовленим саморобним способом з двоствольної гладкоствольної мисливської куркової рушниці моделі «ТОЗ-Б» № НОМЕР_1 (стволи та колодка), № НОМЕР_2 (цівка), 16 калібру 1964 року виготовлення виробництва Тульського збройного заводу, шляхом вкорочення саморобним способом стволів до остаточної довжини 306 мм. та ложі. Обріз до проведення пострілів придатний (т. 3 а.с. 172-177). 22 предмети, вилучені 18.10.2014 року, згідно цього ж висновку експерта, являються боєприпасами - патронами до гладкоствольної мисливської вогнепальної зброї 16 калібру, які призначені для стрільби з гладкоствольної мисливської вогнепальної зброї 16 калібру і до стрільби придатні.

При цьому, ОСОБА_12 не мав жодного дозволу на «носіння, зберігання, придбання, передачау чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв, тому його дії підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 263 КК України.

Таким чином, на підставі всебічно досліджених доказів та встановлених обставин, колегія суддів вважає вину обвинуваченого ОСОБА_12 повністю доведеною та кваліфікує його діяння за:

-п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України за ознаками: умисного вбивства, тобто умисного заподіяння смерті іншій людині з корисливих мотивів;

- ч. 4 ст. 187 КК України за ознаками: нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), та поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненого за попередньою змовою групою осіб спрямованого на заволодіння майном у великих розмірах, та поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень;

-ч. 1 ст. 263 КК України за ознаками незаконного носіння, придбання, зберігання, вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

VI. Мотиви призначення відповідного покарання.

Згідно зі статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до частини 2 статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Вказані норми наділяють суд правом вибору у визначених законом межах заходу примусу певного виду і розміру. Названа функція суду за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки передбачає вибір однієї з альтернативних форм реалізації кримінальної відповідальності і потребує взяття до уваги й оцінки відповідно до визначених законом орієнтирів усіх конкретних обставин справи, без урахування яких обрана міра покарання не може вважатися справедливою. Справедливість покарання має визначатися з урахуванням інтересів усіх суб`єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових злочинів і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави, що є важливим чинником юридичної захищеності людини.

Згідно з статті 12 КК України вчинені обвинуваченим кримінальні правопорушення за пунктом 6 частини 2 статті 115 та частиною 4 статті 187 КК України є особливо тяжкими злочинами, а за частиною 1 статті 263 КК України є тяжким злочином.

Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому, колегія суддів виходить з вимог статті 50 КК України, та враховує, що покарання є заходом примусу, який застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до статті 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини КК України; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити питання, зокрема, чи є обставини, що обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченого, і які саме.

За пунктом 4 частини 1 статті 91 КПК України обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому колегія суддів визнає щире каяття. Обставинами, які обтяжують покарання не встановлено.

Обставин, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження не встановлено.

Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину, оскільки категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права передусім є недискримінаційним підходом, та не є неупередженістю, оскільки це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину за статтею 12 КК України та межі покарання за санкцією статті КК України відповідатимуть один одному, ай те, що покарання перебуватиме у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного, особою винного. До того ж складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті, видом та розміром покарання й тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги під час призначення покарання.

Визначаючи ступінь тяжкості злочину необхідно виходити з особливостей конкретного злочину та обставин його вчинення, а саме: форми вини, мотивів, мета, спосіб, кількість епізодів злочинної діяльності, характер та ступінь наслідків). Отже, ступінь тяжкості злочину визначається характером того діяння, яке було вчинено у конкретному випадку.

Покарання як захід примусу за своїм видом і розміром має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, а також з урахуванням обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_12 вчинив особливо тяжкі та тяжке кримінальні правопорушення, до кримінальної відповідальності притягується вперше, раніше не судимий, понад 4 роки утримувався під вартою, ЄСПЛ постановив порушення пункту 3 статті 5 Конвенції у зв`язку з надмірною тривалістю тримання його під вартою під час досудового розслідування, має міцні соціальні зв`язки, працює, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, характеризується позитивно, цивільні позови визнає, готовий відшкодувати завдану шкоду.

Відповідно до акту комісії судово-психіатричної експертизи №258 від 11.12.2014 року, ОСОБА_12 будь-якою хронічною психічною хворобою, слабоумство чи іншим хворобливим порушенням психічної діяльності раніше не страждав і в теперішній час не страждає. В період часу, що відноситься до інкримінованих йому діянь, він не проявляв ознак будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, коли він міг віддавати звіт собі в своїх діях (бездіяльності) та керувати ними. В теперішній час він також відає звіт собі в своїх діях (бездіяльності) та може керувати ними. Застосування стосовно нього примусових заходів медичного характеру не потребує. В зазначеній ситуації ОСОБА_12 в стані фізіологічного афекту не перебував (т.3 а.с.201-204).

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд виходить із меж, установлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховує положення Загальної частини Кримінального кодексу України, ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Колегія суддів враховує, що обвинувачений під час судового розгляду визнавав свою вину.

При визначені строку покарання, колегія суддів враховує невідворотність наслідків вчиненого злочину; ступінь участі в реалізації злочину, оцінку скоєного обвинуваченим, характер та конкретні обставини вчиненого, що свідчать про підвищений ступінь їх суспільної небезпечності та таке психічне ставлення обвинуваченого до вчиненого на момент вчинення злочинів.

Суд, виходячи із положень статті 65 КК України, принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових злочинів, тяжкість злочинів, один з яких є необережним, негативні наслідки, що настали - смерть потерпілого, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину і вважає, що ОСОБА_12 має бути призначене покарання виключно у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.

Таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Покарання у виді позбавлення волі перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Підстав для застосування положень статтей 69, 75 КК України не вбачається.

Остаточне покарання ОСОБА_12 слід визначити за правилами статті 70 КК України - за сукупністю кримінальних правопорушень, застосувавши принцип часткового складання покарань огляду на таке.

Згідно з частиною 1 статті 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

При складанні покарань остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень визначається в межах, встановлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає більш суворе покарання. Якщо хоча б одне із кримінальних правопорушень є умисним тяжким або особливо тяжким злочином, суд може призначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. Якщо хоча б за один із вчинених кримінальних правопорушень призначено довічне позбавлення волі, то остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень визначається шляхом поглинення будь-яких менш суворих покарань довічним позбавленням волі.

VІІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються колегією суддів при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувалася колегія суддів

Щодо цивільного позову

При вирішенні цивільного позову потерпілих колегія суддів враховує, що 15 січня 2020 року постановою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (справа № 182/166/15-к, провадження № 51-3170км19) вирок Нікопольського міськрайонного суду від 26.10.2018, ухвалу та вирок Дніпровського апеляційного суду від 31.05.2019 щодо ОСОБА_12 скасовано, призначено новий розгляду в суді першої інстанції.

В іншій частині - щодо ОСОБА_15 та ОСОБА_16 - залишено без змін.

Вироком Нікопольського міськрайонного суду від 26.10.2018 вирішено питання щодо солідарного стягнення з ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_12 матеріальної і моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_19 .

Проте оскільки вирок скасовано щодо ОСОБА_12 , колегія суддів розглядає питання про стягнення матеріальної шкоди безвідносно стягнень з ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .

Відповідно до статті 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально протиправними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом (ст. 62 ч. 1 КПК України).

Пунктом 7 частини першої статті 368 КПК України передбачено, що ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити чи підлягає задоволенню пред`явлений цивільний позов і, якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 ЦК України. Відповідно до цієї правової норми шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Таким чином, єдиною підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає такі елементи, як шкода, протиправність поведінки, причинний зв`язок між ними, а також за виключенням передбачених законом випадків, вина заподіювача шкоди, тобто відшкодуванню підлягає тільки та шкода, яка є об`єктивним наслідком протиправної дії чи бездіяльності.

В силу статті 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з пунктом 9 частини 2 статті 16 ЦК одним із способів захисту цивільних прав та інтересів у суді може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. За змістом статті 23 ЦК особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до статті 1201 ЦК особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, ці витрати. Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.

Згідно з статті 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» поховання померлого комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству.

Матеріалами кримінального провадження підтверджується, що потерпіла ОСОБА_40 понесла витрати на ритуальні послуги, поховання та обід, послуги моргу відповідно до наданих товарних чеків у розмірі 31961грн.84коп. Крім того, просила стягнути з ОСОБА_12 понесені витрати на організацію поминального обіду (сорок днів з дня смерті), який є обов`язковим, враховуючи звичаї, обряди і церковні канони. Їх вартість становить 6040 грн.

На підставі викладеного з ОСОБА_12 на користь потерпілої ОСОБА_41 слід стягнути 38001,84 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, оскільки саме внаслідок його протиправних дій настала смерть потерпілого ОСОБА_20 .

Колегія суддів також враховує глибину душевних страждань потерпілих ОСОБА_41 та ОСОБА_42 , які внаслідок протиправних дій ОСОБА_12 втратили чоловіка і батька відповідно, який утримував фінансово родину, не мав шкідливих звичок, був підтримкою і опорою своєї родини і законослухняним, добропорядним громадянином.

З огляд на встановлені обставини, позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди на користь кожної з потерпілих у сумі 60000,00 гривень є відповідними глибині душевних страждань потерпілих, понесених внаслідок вогнепального поранення ОСОБА_20 , що стало причиною його смерті у віці 40 років під час збройного нападу на іншого потерпілого.

Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_19 щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди підлягають частковому задоволенню з урахуванням сум, які були повернуті йому під час досудового розслідування за рахунок проведених обшуків. Під час досудового розслідування потерпілому ОСОБА_19 повернуто відповідно до розписок 21000,00 доларів США.

Враховуючи ступінь участі ОСОБА_12 у розбійному нападі, а так само й наявності вироку щодо співучасників, яким задоволено частково цивільний позов ОСОБА_19 , у цьому провадженні колегія суддів, виходячи із розміру не відшкодованої шкоди, а також за відсутності доказів понесення інших витрат, вважає, що з ОСОБА_12 на користь потерпілого ОСОБА_19 стягнути 20 000 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Крім того колегія суддів, з урахуванням обставин вчиненого розбійного нападу, оскільки потерпілому ОСОБА_19 були спричинені легкі тілесні ушкодження, та відчуття страху, приниження та фізичного болю під час вчинення злочину щодо нього, яке вчинив обвинувачений разом з іншими особами за попередньою змовою, вважає, що він безумовно зазнав моральної шкоди, яка підлягає стягненню, з урахуванням вже стягнутих сум з інших нападників, з ОСОБА_12 у розмірі 30000,00 гривень.

Щодо запобіжного заходу та зарахування строку попереднього ув`язнення

19 жовтня 2014 року ОСОБА_12 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому продовжувався.

ОСОБА_12 утримувався під вартою до 13 березня 2020 року включно.

З 14 березня 2020 року до 02 червня 2020 року включно перебував під цілодобовим домашнім арештом.

Вирішуючи питання про зарахування до строку відбування покарання обвинуваченому у терміну попереднього ув`язнення на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, колегія суддів вважає, що у строк відбуття покарання необхідно зарахувати період попереднього ув`язнення з 19 жовтня 2014 року по 13 березня 2020 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Крім того, враховуючи положення статті 5 КК України, на підставі частини 7 статті 72 КК України слід зарахувати ОСОБА_12 , у строк відбуття покарання період цілодобового домашнього арешту з 14 березня 2020 року до 02 червня 2020 року включно з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Щодо витрат та долі речових доказів

Так, відповідно до п.п. 13 ч.1, ч. 3 ст. 368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити, на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі, якщо обвинувачуються декілька осіб суд вирішує питання, зазначені в цій статті, окремо щодо кожного обвинуваченого та на підставі п. 2 ч.4 ст. 374 КПК України, у разі визнання особи винуватою, у резолютивній частині вироку зазначаються рішення про відшкодування процесуальних витрат.

Процесуальні витрати, пов`язані із проведенням судових експертиз, відповідно до статті 124 КПК, слід стягнути з обвинуваченого, з урахуванням стягнень з ОСОБА_15 , ОСОБА_16 за вироком Нікопольського міськрайонного суду від 26.10.2018 та ухвали Дніпровського апеляційного суду від 31.05.2019р.

З ОСОБА_12 слід стягнути на користь держави 2 428 грн. 12 коп. у рахунок відшкодування витрат на залучення експерта.

Доля речових доказів вирішена за вироком Нікопольського міськрайонного суду від 26.10.2018.

Щодо арешту майна.

Відповідно до частини 4 статті 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Арешт, накладений ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.10.2014 року, на грошові кошти в сумі 30000 гривень купюрами номіналом по 100 гривень кожна, які були вилучені під час проведення обшуку за адресою мешкання ОСОБА_12 скасувати після набрання вироком законної сили.

Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Керуючись ст.12, ч.3 ст. 349, ч.2 ст.373, ст.374, ст. 376, п.1 ч.2 ст. 395 КПК України,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених пунктом 6 частина 2 статті 115, частини 1 статті 263, частини 4 статті 187 КК України та призначити йому покарання:

-за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України - на строк 10 (десять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

-за ч. 4 ст. 187 КК України - на строк 9 (дев`ять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

-за ч. 1 ст. 263 КК України - на строк 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК за принципом частково складання призначених покарань остаточно призначити ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років 10 місяців 15 днів з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК зарахувати ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у строк покарання період попереднього ув`язнення з 19 жовтня 2014 року по 13 березня 2020 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

На підставі частини 7 статті 72 КК України зарахувати ОСОБА_12 , у строк відбуття покарання період цілодобового домашнього арешту з 14 березня 2020 року до 02 червня 2026 року включно з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Вважати ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що повністю відбув призначене основне покарання у виді позбавлення волі.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_2 , до набрання вироку законної сили - не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави 2 428 грн. 12 коп. у рахунок відшкодування витрат на залучення експерта.

Задовольнити цивільний позов потерпілої ОСОБА_43 , стягнувши з ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_43 матеріальну шкоду в розмірі 38001,84 грн та моральну шкоду в розмірі 60 000 грн.

Задовольнити цивільний позов потерпілої ОСОБА_44 , стягнувши з ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_44 моральну шкоду в розмірі 60 000 грн.

Цивільний позов ОСОБА_19 задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь потерпілого ОСОБА_19 20 000 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 30 000 грн - моральної шкоди.

Арешт, накладений ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.10.2014 року, на грошові кошти в сумі 30000 гривень купюрами номіналом по 100 гривень кожна, які були вилучені під час проведення обшуку за адресою мешкання ОСОБА_12 скасувати після набрання вироком законної сили.

Матеріали кримінального провадження №12014040340004248 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі №182/166/15-к, провадження №1-кп/210/152/26.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.

Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити обвинуваченому його право подати клопотання про помилування Президенту України, право ознайомитись із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції (у разі перебування під вартою).

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок складено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.

Головуюча суддя: ОСОБА_1

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_2