Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №367/10775/23 — Ірпінський міський суд Київської області

Суд: Ірпінський міський суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: завданої майну фізичних або юридичних осіб

Дата: 14 жовтня 2026 р.

Справа: №367/10775/23

Суддя: Кухленко Д. С.

Справа № 367/10775/23

Провадження №2/367/3116/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючого судді Кухленка Д.С., за участю секретаря Шаповала О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Комунального підприємства «Бучасервіс» Бучанської міської ради про відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, у якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача майнову шкоду у розмірі 167492,06 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що позивач є власником нежитлового приміщення №31 за адресою: АДРЕСА_1 . 24.08.2023 відбулось залиття вказаного приміщення, на підставі заяви позивача здійснено обстеження КП «Бучасервіс» та складено акт від 25 серпня 2023 року, відповідно до якого в приміщенні №31 виявлено ознаки затоплення з верхніх поверхів, а саме з кв. АДРЕСА_2 , власником квартири є відповідач ОСОБА_2 . Відповідно до звіту, вартість збитків внаслідок залиття, пошкодження офісного приміщення складає 167942,06 грн. Відтак, вказана сума збитків підлягає стягненню з відповідача як заподіювача шкоди.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 27 грудня 2023 року задоволено заяву судді Ірпінського міського суду Київської області Чернової О.В. про самовідвід, цивільну справу передано для проведення повторного авторозподілу.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 22 лютого 2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі.

08.05.2024 до суду надійшов відзив, у якому представник відповідача Коваленко І.О. просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування зазначає, що відповідач з родиною із початком повномасштабного вторгнення рф на територію України залишили постійне місце проживання в м. Буча, а згодом виїхали до Німеччини. Відповідач із родиною станом на момент залиття приміщення 24 серпня 2023 року перебували в Німеччині і жодними діями не могли завдати шкоди приміщенню позивача. Крім того, у наданому позивачем акті не зазначено джерело аварійної ситуації, не визначено причину аварійної ситуації, не зазначено хто усунув аварійну ситуацію, із складеним актом нікого не ознайомлено, тобто акт складено із порушеннями.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 13 серпня 2024 року задоволено клопотання позивача та залучено співвідповідача у справі КП «Бучасервіс» Бучанської міської ради.

25.09.2024 через систему «Електронний суд» надійшли заперечення відповідача КП «Бучасервіс» Бучанської міської ради, у яких представник відповідача зазначає, що власник квартири чи нежитлового приміщення несуть відповідальність за технічне обслуговування водопровідної системи всередині своїх об`єктів і завдану шкоду при витоку води. Затоплення приміщення позивача відбулось з вини верхніх поверхів, а саме кв. АДРЕСА_2 , що було виявлено аварійною бригадою КП «Бучасервіс» Бучанської міської ради.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 20 листопада 2024 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання учасники не з`явились, повідомлялись належним чином.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч.2 ст.247 ЦПК України).

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та їх безпосередньому дослідженні, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, відповідно до копії договору купівлі-продажу від 23 листопада 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Бородянського районного нотаріального округу Гринюком П.Л., зареєстровано в реєстрі за №2529, ОСОБА_1 є власником офісного приміщення в цілому під АДРЕСА_3 (а.с.57).

Згідно з копією акту обстеження від 25 серпня 2023 року, складеного представника КП «Бучасервіс» Бучанської міської ради, за адресою: м. Буча, бульв. Б. Хмельницького, 19, приміщення 31, в приміщенні №31 виявлено явні ознаки затоплення (затікання) з верхніх поверхів, а саме кв. АДРЕСА_2 , що було виявлено аварійною бригадою КП «Бучасервіс». В ході обстеження виявлені явні пошкодження на стелі (підвісний армстронг) приблизно 55,1 кв.м. та стеля в коридорі приблизно пошкоджена 10 кв.м., також пошкодження стін (штукатурка з фарбуванням) площею приблизно 114 кв.м., підлогове покриття (лінолеум) площею 45,2 кв.м., а також сама підлога 45,2 кв.м. (а.с.56).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №358681830 від 15 грудня 2023 року, ОСОБА_2 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.5-6).

Згідно з копією звіту №20230902-09 від 02 вересня 2023 року про незалежну експерту оцінку вартості шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження – залиття рідиною, офісного приміщення (вартість матеріального збитку власника нерухомого майна), що розташоване в цокольному поверсі, дев`ятиповерхового багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5 , виконаного ФОП ОСОБА_3 , вартість матеріального збитку складає 167942,06 грн (а.с.7-54).

Так, за змістом положень ч.3 ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

У ч.ч.1-2 ст.22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому, такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому, такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.2 постанови від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Даний висновок зроблено КЦС ВС у постанові від 13 листопада 2019 року у справі №757/31418/15-ц.

Відповідно до ч.ч.4-5 ст.319 ЦК України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

За ст.322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.151 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

У п.2.3.6 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76 зазначено, що у разі залиття, аварії квартири складається відповідний акт, форма якого затверджена додатком №4.

Відповідно до даного додатку, акт повинен містити дані про події, які відбулись, наслідки таких подій, причину залиття, винну особу, яка здійснила неправомірні дії, та підписи осіб, у присутності яких такий акт складено.

Тобто, наданий позивачем акт за формою та змістом відповідає встановленим вимогам, не суперечить іншим доказам у справі, а наведені в ньому дані відповідачем не спростовані. Відтак, посилання представника відповідача про невідповідність акту вимогам законодавства не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Позивачем в обґрунтування розміру заподіяної шкоди до матеріалів справи додано копію звіту №20230902-09 від 02 вересня 2023 року про незалежну експерту оцінку вартості шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження – залиття рідиною, офісного приміщення (вартість матеріального збитку власника нерухомого майна), що розташоване в цокольному поверсі, дев`ятиповерхового багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5 . Відтак, позивачем доведено належними та допустимими доказами завдану шкоду у розмірі 167492,06 грн.

За ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.27 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Таким чином, вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст.4, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Комунального підприємства «Бучасервіс» Бучанської міської ради про відшкодування шкоди – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 / РНОКПП НОМЕР_1 / на користь ОСОБА_1 / РНОКПП НОМЕР_2 / майнову шкоду у розмірі 167492 (сто шістдесят сім тисяч чотириста дев`яносто дві) грн 06 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 / РНОКПП НОМЕР_1 / на користь ОСОБА_1 / РНОКПП НОМЕР_2 / судовий збір у розмірі 1674 (одна тисяча шістсот сімдесят чотири) грн 93 коп.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Д.С. Кухленко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua