Постанова від 15 жовтня 2026 р. у справі №365/809/26 — Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/809/26

Номер провадження: 3/365/226/26

ПОСТАНОВА

іменем України

"16" жовтня 2026 р. селище Згурівка

Суддя Згурівського районного суду Київської області Кучерява Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за адміністративними матеріалами, які надійшли від Сектору поліцейської діяльності № 2 Відділу поліції № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , працюючою на посаді водія ТОВ «Нива Переяславщини», РНОКПП невідомий,

за ст. 185, ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И Л А :

До Згурівського районного суду Київської області 19.08.2026 надійшли два адміністративних матеріали відносно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП та ст. 173 КУпАП.

Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями у провадження судді Кучерявій Л.М. 19.08.2026 передані справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173, ст. 185 КУпАП .

Згідно вимог ч. 1 ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи викладене, вказані справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 об`єднано в одне провадження за єдиним унікальним номером № 365/809/26, провадження номер 3/365/226/26, про що не заперечували учасники розгляду справи.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 973750 від 20.07.2026, складеного інспектором РПП СПД № 2 ВП № 1 Броварського РУП ГУ НП в Київській області старшим лейтенантом поліції Кравченко В.В., 20.07.2026 приблизно о 22 год. 30 хв. в селищі Згурівка, вул. Кирія, громадянин ОСОБА_1 , не надав для перевірки документи поліцейському, висловлювався нецензурною лайкою в бік поліцейських, уникав затримання та фізичною силою перешкоджав законній діяльності поліції, чим вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського.

Дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , кваліфіковано за ст. 185 КУпАП - як злісна непокора законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 973777 від 20.07.2026, складеного інспектором РПП СПД № 2 ВП № 1 Броварського РУП ГУ НП в Київській області старшим лейтенантом поліції Кравченко В.В., 20.07.2026 приблизно о 22 год. 30 хв. в селищі Згурівка, вул. Кирія, громадянин ОСОБА_1 , перебуваючи в громадському місці, висловлювався в бік поліцейських нецензурною лайкою, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.

Дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , кваліфіковано за ст. 173 КУпАП, а саме: дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, що порушує громадський порядок і спокій громадян.

Прокурор, залучений до справи, з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 у справі «Карелін проти Росії» щодо визнання порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони звинувачення у справі про адміністративне правопорушення, а також з огляду на повноваження прокурора, визначені статтею 250 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не з`явився, що не перешкоджає розгляду справи.

У судовому засіданні 04.09.2026 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , свою вину не визнав, зазначив, що дійсно 20.07.2026 він разом з дружиною ОСОБА_2 приблизно о 21 год. прийшов на відпочинок до ставка «Заводський». Там вони алкоголь не вживали, інших людей на ставку не було, не планував порушувати громадський порядок та чинити опір поліцейським. Між ним та поліцейськими ОСОБА_3 і ОСОБА_4 виник конфлікт через те, що останні на службовому транспорті заїхали на територію ставка, де рух транспортними засобами заборонений. ОСОБА_3 це не сподобалося, і поліцейський почав йому погрожувати зняттям бронювання і позбавленням права на зброю. При цьому у нього почали вимагати документи, які посвідчують особу. У нього з собою документів не було, а додаток «Резерв+» не відкривався. Він, ОСОБА_1 , погрози сприйняв реально. У його присутності ОСОБА_3 почав телефонувати до керівника ТОВ «Нива Переяславщини» та до керівника дозвільної системи. Вважає, що він особисто ніяких нецензурних слів по відношенню до поліцейських не говорив, всі слова були сказанні на емоціях. Вважає, що якби не конфлікт, нічого б не сталося. Зазначив, що крім вимоги поліцейських надати документи, які посвідчують особу, інших вимог не було. До нього двічі застосували газ дратівливої дії, застосовували кайданки і завезли в поліцію примусово. У поліції він посидів декілька годин, ніяких пояснень не надавав. Вважає себе не винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 та ст. 185 КУпАП.

У судовому засіданні 15.10.2026 ОСОБА_1 надав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що свою вину у вчиненні правопорушень передбачених ст. 173 та ст. 185 КУпАП він не визнає. Зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення відносно нього за ст. 185 КУпАП не розкрито об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, а саме: не зазначено жодної висунутої працівником поліції до нього вимоги; відсутня інформація відносно яких вимог чи розпоряджень працівників поліції він вчинив злісну непокору, в чому вона конкретно виражалася та які конкретні службові обов`язки виконували працівники поліції. Натомість у протоколі зазначено, що він не надав документи на перевірку, яких в дійсності він не мав при собі, про що повідомив поліцейських та запропонував їм поїхати до нього додому, де він міг надати їм відповідні документи. Однак на таку пропозицію поліцейські не погодилися. Суть правопорушення за ст. 185 КУпАП у протоколі зазначена формально та не відображає усіх його кваліфікуючих ознак. Тобто, не вказано вимоги поліцейського про надання ним документів, що ці вимоги були наполегливими та неодноразовими та які документи він мав надати; якій конкретній законній діяльності працівників поліції він фізично перешкоджав та кому саме; кому конкретно із працівників поліції ним було вчинено злісну непокору при виконанні ними службових обов`язків. Крім того, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП його дії – висловлювання нецензурною лайкою у бік поліцейських, уникнення затримання та перешкоджання законній діяльності працівників поліції, не відносяться до складу правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП. Протокол про затримання не складався, однак працівники поліції протиправно позбавили його права на свободу на пересування більше ніж на три години застосувавши до нього фізичне насильство. Із відео вбачається, що поліцейським ОСОБА_4 до нього застосовано газ дратівливої дії на місці події на початковій стадії, що спровокувало його агресію до поліцейських. Крім того, нецензурна лексика поліцейських під час спілкування із ним, залякування та шантаж позбавити його відстрочки від бронювання від призову на військову службу та дозволу на зберігання мисливської зброї, також фактично підбурювали його до агресивності. Тобто, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до поліцейських у нього відбулося сильне емоційне збудження, тому умисел у нього був направлений на ненадання документів поліцейським, а на чинення їм фізичного опору (фізичної дії), що є відмінним від злісної непокори (пасивної поведінки особи). Відеозапис містить підтвердження того, що поліцейським ОСОБА_4 за допомогою планшета отримано дані про його особу, тому у поліцейського Хижкового В.В. фактично відпала необхідність надалі вимагати у нього документи, що посвідчують особу. Письмові пояснення від 20.07.2026, які написані від його імені, не може бути використано як доказ, оскільки він їх не писав, не підписував. Просив закрити провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачених ст. 173 та ст. 185 КУпАП відносно нього за відсутності у його діях події та складу цих правопорушень.

У судовому засіданні 04.09.2026 поліцейський ОСОБА_3 (який у протоколі за ст. 173 КУпАП зазначений як потерпілий) пояснив, що 20.07.2026 він разом з ОСОБА_4 заступив на чергування. Здійснюючи патрулювання, помітили на березі ставка «Заводський» автомобіль, який був припаркований на території, в`їзд на яку заборонено (3.1 ПДР та п. 5.36 ПДР). Вони під`їхали до автомобіля правопорушника, стали чекати на нього, оскільки в автомобілі останнього не було. Самі залишалися у службовому автомобілі, відкрили вікна. Почули, що в цей час із однієї із альтанок невідомі люди висловлювалися в їхній бік нецензурними словами. Після чого вони під`їхали до альтанки, з якої лунали висловлювання, та побачили знайомих їм людей. ОСОБА_4 підійшов до альтанки та зробив зауваження особам, які там знаходилися там – ОСОБА_1 та його дружині ОСОБА_5 . Зі слів ОСОБА_4 вказані особи відреагували на зауваження агресивно. Потім ОСОБА_1 підійшов до їхнього службового автомобіля і почав видавлювати скло. ОСОБА_1 почав згадувати свого батька, на якого колись було складено протокол по ст. 124 КУпАП, поводив себе агресивно, перебував у п`яному вигляді (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці). Він, поліцейський, зробив ОСОБА_1 зауваження. Лише після цього ним було включено нагрудну відеокамеру. ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» поставлена вимога до ОСОБА_1 про надання документів, які посвідчують особу. Однак ОСОБА_1 ухилявся від виконання законних вимог поліцейського, вів себе агресивно, не реагував на зауваження, його було попереджено про застосування до нього спеціальних засобів. Також ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_1 про затримання. До ОСОБА_1 було застосовано газ дратівливої дії через його агресивну поведінку. Після чого у альтанці ОСОБА_4 склав протокол про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП відносно ОСОБА_5 (дружини ОСОБА_1 ). В цей час ОСОБА_1 сидів у альтанці, кричав, виражався нецензурною лайкою в їхній бік, кидався в бійку. ОСОБА_4 знову попередив ОСОБА_1 про його неправомірну поведінку, останній не відреагував та до нього ОСОБА_4 було застосовано кайданки, оскільки він ніс загрозу не лише їм поліцейським, а й сам собі. Вважає, що протоколи складено правильно, вірно зазначено місце вчинення правопорушень – вул. Івана Кирія, оскільки ставок «Заводський» знаходиться поряд з цією вулицею. Йому шкоди як потерпілому не заподіяно. Зазначив, що він зобов`язаний був повідомити керівника підприємства і керівника дозвільної системи про події, які відбувалися, оскільки він не знав про подальші дії ОСОБА_1 . Всі ці події відбувалися у громадському місці, поряд на лавках були діти, був водій-правопорушник.

У судовому засіданні 15.10.2026 свідок ОСОБА_5 , яка є дружиною ОСОБА_1 , пояснила, що 20.07.2026 вона разом із своїм чоловіком відпочивали на пляжу ставка «Заводський», алкогольні напої не вживали. Коли вони збиралася вже йти додому, під`їхали поліцейські ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на службовому автомобілі. ОСОБА_1 зробив їм зауваження про те, що на пляж на автомобілі заїжджати не можна, на що поліцейські агресивно відповіли. До її чоловіка було застосовано газ дратівливої дії, кайданки та його «повалили» на землю, чоловік чинив опір. Поліцейські вимагали від них документи, але документів у них при собі не було, тому надати їх вони не мали можливості. Просили поїхати додому, де вони могли б надати документи, однак поліцейські відмовилися. Вважає, що ОСОБА_1 чинив фізичний опір для самозахисту, злісної непокори у діях чоловіка не було.

Також свідок ОСОБА_5 надала суду 15.10.2026 письмові пояснення, в яких зазначила, що поліцейські вимагали у неї та ОСОБА_1 документи, що посвідчують особу, однак вони неодноразово повідомляли, що документів у них із собою немає, пропонували поїхати до них додому для того, щоб надати документи для перевірки, на що поліцейські не погодилися. Тому, якби у ОСОБА_1 були документи, він би їх надав. У чоловіка злісної непокори діяльності працівникам поліції не було, він фізичною силою перешкоджав, хапав за одяг та руки поліцейських, що виключає ст. 185 КУпАП. Вважає, що до ОСОБА_1 було застосовано надмірне насильство, усі його дії були спрямовані на протидію такому насильству. Тому всі дії її чоловіка були як самозахист, ситуація, яка склалася, не вимагала застосування газу дратівливої сили, фізичного насильства та кайданок.

У судовому засіданні 15.10.2026 поліцейський ОСОБА_4 , який був викликаний до суду для надання пояснень щодо складених матеріалів про адміністративні правопорушення за клопотанням ОСОБА_1 , пояснив, що 20.07.2026 він разом із ОСОБА_3 перебував на чергуванні. На території рекреаційної споруди – альтанці на пляжі біля ставка «Заводський», вони за 20-25 метрів від зупинки свого службового автомобіля побачили ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , які в їхній бік виражалися нецензурною лайкою. Вважає, що у протоколах про адміністративні правопорушення правильно зазначені місця вчинення правопорушень: вул. Івана Кирія, с. Згурівка, це місце є громадським місцем. Вважає свою вимогу до ОСОБА_1 про надання документів що посвідчують особу, законною та такою, що відповідає п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про національну поліцію», оскільки у нього були підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачені ст. 173 КУпАП (так як ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою в його бік) та ст. 178 КУпАП ( ОСОБА_1 візуально перебував у громадському місці у п`яному вигляді). До ОСОБА_1 було застосовано поліцейським Хижковим В.В. газ дратівливої дії, оскільки ОСОБА_1 хапав його – ОСОБА_4 за форменний одяг, чинив фізичний опір. У протоколі про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП зафіксовано подію правопорушення, тобто вказано фактичні дії (бездіяльність) ОСОБА_1 як результат на вимогу поліцейських про надання документів, що посвідчують особу. Зазначення у протоколі «висловлювався нецензурною лайкою в бік поліцейських» підтверджує злісність непокори законній вимозі поліцейських. «Уникав затримання» ОСОБА_1 шляхом намагання піти додому. При цьому фактичного затримання не було, протокол про затримання не складався. Були лише намір затримати ОСОБА_1 «Фізичною силою перешкоджав законній діяльності поліції» означає, що ОСОБА_1 «виривався» від нього, «замахувся» нанести йому удари. ОСОБА_1 чинив фізичний опір працівникам поліції. До ОСОБА_1 двічі застосовувався газ дратівливої дії - один раз ОСОБА_3 після невиконання ОСОБА_1 вимоги про надання документів, що посвідчують особу та вчинення ОСОБА_1 спротиву, другий – під час складання адміністративних матеріалів. Щодо того, що у протоколі про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП не вказано, що вимоги поліцейських були заявлені під час виконання ними службових обов`язків, то вважає, що цього зазначати не потрібно, оскільки їхні повноваження вже визначені Законом України «Про Національну поліцію». Фабула події у протоколі про адміністративне правопорушення викладається у довільній формі, закон не вимагає вказувати конкретно чию законну вимогу ( ОСОБА_3 чи ОСОБА_4 ) не виконав правопорушник, кому конкретно він чинив опір, кому перешкоджав. Вимога до ОСОБА_1 надати документи, що посвідчують особу, пред`являлася особисто ним не менше 5 разів, на що правопорушник повідомив, що документів у нього то немає, то не буде надавати. ОСОБА_1 дійсно пропонував поїхати до нього додому, де він зможе надати документи, які посвідчують особу. На таку пропозицію вони відмовилися, оскільки він вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення за ст. 178 КУпАП повинна виноситися на місці вчинення адміністративного правопорушення. Тому у ОСОБА_1 не було поважної причини ненадання документів, що посвідчують особу. Інформацію для винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 178 КУпАП вони отримали із своєї системи ІПНП, після цього він не вимагав у ОСОБА_1 надати документи, які посвідчують особу. Письмові пояснення ОСОБА_1 від 20.07.2026 написано власноручно ним – ОСОБА_4 за наслідками спілкування із ОСОБА_1 .

У судовому засіданні16.10.2026 захисник ОСОБА_1 – адвокат Шевченко В.І. у своїй промові просив на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закрити провадженні у справі за відсутності події та складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 185 та ст. 173 КУпАП. Наголосив, що фабула правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП викладена не належним чином, без зазначення усіх фактичних обставин, при яких було вчинено і в чому виражалося. Так, відсутня сама законна вимога поліцейського, що ця вимога була наполеглива та неодноразова, які саме документи мав надати ОСОБА_1 . Усі зібрані по справі за ст. 185 КУпАП докази (рапорт поліцейського, пояснення від імені ОСОБА_1 , постанова та довідка) не підтверджують існування обставин, викладених у протоколі, більше того вони підтверджують обставини, які стосуються фабули порушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. ОСОБА_1 навіть не було вручено протоколу про адміністративне правопорушення, що призвело до порушення його права на захист. Вважає, що дії ОСОБА_1 поліцейськими ОСОБА_4 та ОСОБА_3 необґрунтовано та помилково кваліфіковано за ст. 185 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП слід визнати недопустим доказом, оскільки він оформлений з порушенням порядку, встановленого КУпАП. Протокол також містить протиріччя щодо того чи притягався ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності (за ч. 1 ст. 178 КУпАП винесена постанова 20.07.2026 о 17 год. 42 хв., тоді як протокол за ст. 185 КУпАП складено 20.07.2026 о 22 год. 30 хв.). Під час складення матеріалів про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 не був опитаний, не надано можливості надати зауваження до протоколу. Під час складення даного протоколу ОСОБА_1 хоча і був присутнім у приміщенні поліції при здійсненні відповідної процесуальної дії, однак матеріали справи не містять відповідних документів законності його затримання та доставлення до приміщення поліції. Крім того, вважає за важливе визначити критерій розмежування «злісної непокори» і «опору», як кримінально караного діяння. Так, «злісна непокора» є свідомо несуміснним, упертим небажанням підкоритися наказу поліцейського, виданого в межах повноважень. Особливістю злісної непокори є те, що вона: 1) проявляється в ігноруванні не раз повторених законних вимог або розпоряджень; 2) не має асоціюватися з активними діями, інакше такі дії будуть кваліфіковані як опір поліцейському; 3) відмова, виражена у зухвалій формі, яка має свідчити про явну зневагу до осіб, які охороняють публічний порядок; 4) можлива не лише у випадку вербальної вимоги, а може бути наслідком конклюдентних дій поліцейського. При опорі ж мають місце активні дії винної особи у вигляді фізичної сили, які спрямовані безпосередньо на поліцейського. У п. 7 ППВС від 26.06.1992 № 8 вказано, що адміністративна відповідальність за ст. 185 КУпАП настає лише при відсутності застосування фізичної сили винною особою. У самому протоколі поліцейським вказано, що ОСОБА_1 фізичною силою перешкоджав законній вимозі поліції. У рапорті вказано, що ОСОБА_1 чинив опір поліцейським, що виражалося в хапанні за форменний одяг та намаганні завдати ударів руками. ОСОБА_1 не міг надати документи, які посвідчують його особу, оскільки їх у нього в той момент не було, умислу не надати документи у ОСОБА_1 не було. Також свідок ОСОБА_5 та поліцейський Кравченко В.В. у судовому засіданні підтвердили те, що ОСОБА_1 з дружиною просили поліцейських поїхати до них додому щоб надати там їм документи, на що поліцейські відмовилися. Вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

У судовому засіданні досліджено:

- протокол про адміністративне правопорушення Серії ВАД № 973750 від 20.07.2026 відносно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП, в якому зазначено, що ОСОБА_1 від підпису відмовився, пояснення надано усно, що зафіксовано на нагрудний відеореєстратор поліцейського 855849;

- протокол про адміністративне правопорушення Серії ВАД № 973777 від 20.07.2026 відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП, в якому зазначено, що ОСОБА_1 від підпису відмовився, пояснення надано усно, що зафіксовано на нагрудний відеореєстратор поліцейського 855849;

- рапорт інспектора РПП СПД № 2 ВП № 1 Броварського РУП ГУ НП в Київській області Кравченка В.В., в якому вказано, що 20.07.2026 під час патрулювання спільно з ОСОБА_3 в с. Згурівка по вул. І.Кирія на території пляжу було виявлено громадян, що розпивали алкогольні напої та перебували в п`яному виді в громадському місці. В ході спілкування встановлено, що цими громадянами є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , які поводили себе агресивно та неадекватно, висловлювалися нецензурною лайкою в їх бік, відмовилися надати документи, що посвідчують особу або назвати свої анкетні дані. В ході спілкування було встановлено, що чоловік ОСОБА_6 на неодноразову вимогу надати документи для перевірки в порядку п. 2 ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» поводився агресивно, висловлювався нецензурною лайкою в бік поліцейських та законну вимогу не виконав, у зв`язку з чим його неодноразово було попереджено про можливість затримання із застосуванням фізичної сили та спеціальних засобів для встановлення особи та складання адміністративних матеріалів, на що ОСОБА_6 зухвало відповів та від співпраці з поліцейськими відмовився. У зв`язку з цим відносно нього було застосовано фізичну силу для зупинення правопорушення так як інші заходи забезпечення не забезпечували повноважень поліції. Під час застосування фізичної сили ОСОБА_6 чинив опір поліцейським, хапав за форменний одяг та намагався завдати удари руками. У зв`язку з чим було застосовано спецзасіб дратівливої дії для відбиття нападу на поліцейського в порядку пп. А п. 3 ч. 3 ст. 45 ЗУ «Про національну поліцію». В подальшому було встановлено, що порушником є ОСОБА_1 , який під час складання адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 178 КУпАП знову поводив себе неадекватно та агресивно, пропонував поліцейським бійку, тому відносно нього було застосовано спецзасіб кайданки для проведення процесуальних дій та забезпечення безпеки для них та для подальшого доставлення ОСОБА_1 для оформлення відповідних матеріалів в приміщення СПД;

- пояснення ОСОБА_1 від 20.07.2026, які не містять підпису ОСОБА_1 ;

- копія постанови ЕГА № 2070676 по справі про адміністративне правопорушення від 20.07.2026 відносно ОСОБА_1 , якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП;

- довідка про те, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протягом року притягувався за ч. 1 ст. 178 КУпАП ;

- диски (5 шт) з відеофайлами від 20.07.2026, на яких відображено події, які відбуваються на відкритій території, де розміщені альтанки для відпочинку людей. Починається запис із відображенням того, як поліцейські вимагають у ОСОБА_1 та його дружини надати документи, що посвідчують особу. ОСОБА_1 підійшовши до службового автомобіля поліцейських, поводився агресивно. До нього поліцейським застосовано спецзасіб дратівливої дії, ОСОБА_4 «повалив» ОСОБА_1 на землю та повідомив, що він не виконав законних вимог поліцейського, тому до нього застосовано фізичну силу відповідно до вимог закону. Із відео вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово виражається нецензурною лайкою в бік поліцейських, поводив себе зухвало, на зауваження не реагував. Також встановлено, що у ОСОБА_1 неодноразово поліцейські вимагали надати документи, що посвідчують особу. При цьому ОСОБА_1 та його дружина повідомили, що документів при собі не мають, оскільки документи знаходяться у них вдома. Пропонували поїхати до дому і там надати відповідні документи. Поліцейський роз`яснив їм про можливість надати відомості із застосунків «Резерв+» та «Дія». Пізніше, як вбачається із відео, поліцейський Кравченко В.В. за допомогою планшету встановив особу ОСОБА_1 , та виніс постанову за ч. 1 ст. 178 КУпАП. Роз`яснив права відповідно до ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Потім поліцейський ОСОБА_4 склав протокол за ст. 173 КУпАП відносно дружини ОСОБА_1 – ОСОБА_5 . При цьому ОСОБА_1 перебуваючи в альтанці продовжує вживати нецензурні слова відносно поліцейського ОСОБА_3 , пропонує побитися. ОСОБА_3 попереджає ОСОБА_1 про те, що він затриманий та буде доставлений у відділ поліції. Поліцейський ОСОБА_3 зателефонував керівнику ТОВ «Нива Переяславщини» та до керівника дозвільної системи, повідомив їх про події, які сталися. Із відео також встановлено, що дружина ОСОБА_2 під час спілкування з поліцейським підтвердила те, що поліцейські коли приїхали на беріг ставка, не чіпали їх. ОСОБА_4 повідомляє ОСОБА_1 про те, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП, на що він відреагував нецензурними словами. ОСОБА_4 за межами альтанки вдягнув кайданки ОСОБА_1 . Під час оголошення протоколу ОСОБА_1 вживав ненормативну лексику по відношенню до поліцейських. Поліцейський повідомив, що через те, що він – ОСОБА_1 несе загрозу працівникам поліції, він буде доставлений до відділу поліції. Поліцейський оголосив протокол про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП, а саме, що ОСОБА_1 не надав документи на вимогу поліцейських, фізично протидіяв та уникав затримання. Від підпису ОСОБА_1 відмовився, йому повідомлено про причини застосування кайданків. Також із відео встановлено, що ОСОБА_1 доставлено у відділ поліції. У відділку поліції ОСОБА_1 поліцейський зачитав пояснення, які були написанні останнім, запитання ОСОБА_1 не задавалися. Через деякий час з ОСОБА_1 знято кайданки та поліцейські завезли його до дому;

- копія свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 ;

- витяг з інтернет-ресурсу карти із відображенням місця, де відбувалися події;

- відеодиск, наданий поліцейським ОСОБА_4 , який містить короткі відео, де ОСОБА_1 вживає нецензурні слова по відношенню до поліцейських.

У судовому засіданні 04.09.2026 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав письмове клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю у його діях події та складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 185 та ст. 173 КУпАП з наступних підстав.

Так, суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого умислу. Із протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП не вбачається, на які конкретно законні вимоги чи розпорядження працівників поліції, він вчинив злісну непокору, неодноразове повторення вимог та розпоряджень, в чому конкретно ця непокора виразилася та які конкретно службові обов`язки при цьому виконували працівники поліції. Нецензурна лайка в бік поліцейських не відноситься до складу та обставин правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП. У рапорті поліцейського не вказано, що не надання ним для перевірки документів, висловлювання нецензурною лайкою в бік поліцейських, уникнення від затримання та фізичне перешкоджання законній діяльності поліції було злісною непокорою. Щодо письмових пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, то він їх не писав, це написав власноручно поліцейським, тобто вони є підробленими.

Щодо правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, то зазначає, що конфлікт склався через самого поліцейського ОСОБА_3 , який першим почав вчиняти протиправні дії відносно нього, а саме безпідставно вимагав від нього документи та залякував скасуванням відстрочки від мобілізації та дозволу на мисливську зброю. Через це у нього виникла раптова неприязнь до поліцейського Хижкового В.В., а тому нецензурні слова, які він сказав, були вжиті не з хуліганських мотивів, щоб показати свою зневагу до існуючих правил та норм поведінки в суспільстві чи самозатвердитись, а виключно на ґрунті неприязних відносин. Крім того, він оскаржує у судовому порядку винесену постанову за ч. 1 ст. 178 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення містить розбіжності, зокрема в часі вчинення правопорушення. 20.07.2026 він знаходився не на вул. І.Кирія, а на земельній ділянці біля «заводського» ставка, яка не громадським місцем. У протоколі місцем вчинення правопорушення зазначено вул. Івана Кирія селище Згурівка, що є неправильним, оскільки фактично події відбувалися на частині земельної ділянки біля ставка «Заводський» в селищі Згурівка, яка не розташована на цій вулиці і відповідно до чинного законодавства України не є громадським місцем. На прилеглій до цього ставка території відсутні таблички із написами, знаками чи малюнками, які б передавали інформацію про наявність пляжу чи організованих місць для купання людей або масового відпочинку населення. У протоколі не вказано свідків події, не відібрано у них пояснень. ОСОБА_3 у протоколі зазначено як потерпілого, якому матеріальну шкоду не завдано, однак у матеріалах справи відсутні його пояснення. У рапорті поліцейського не видно, що на території пляжу він особисто звертався нецензурною лайкою до поліцейських, зокрема до ОСОБА_3 , використовуючи ненормативну лексику. Крім того, пояснення від його імені писав сам поліцейський, він цих пояснень не читав та не підписував.

14 вересня 2026 року ОСОБА_1 подав заперечення на протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 185 та ст. 173 КУпАП, в яких зазначає, що у протоколі по ст. 185 КУпАП має обов`язково вказуватися які конкретно вимоги чи розпорядження до нього ставилися та чи поліцейські знаходилися при виконанні службових обов`язків, що було не виконано. При цьому суть правопорушення викладена формально, неконкретизовано, загальними фразами і не відображає всіх кваліфікуючих ознак правопорушення. Не зазначено якій конкретно законній діяльності працівника поліції він фактично перешкоджав та кому саме чинив опір. Крім того, його дії такі як висловлювання нецензурною лайкою в бік поліцейських, уникнення затримання та перешкоджання законній діяльності працівника поліції, згідно диспозиції ст. 185 КУпАП жодним чином не відносяться до складу та обставин адміністративного правопорушення, передбаченого цією статтею.

Особа, яка притягається до відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Шевченко В.І., клопотання про закриття провадження у справі підтримали.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, потерпілого ОСОБА_3 , свідка ОСОБА_5 , поліцейського Кравченка В.В.,дослідивши у судовому засіданні всі докази, які містяться в матеріалах справи, суддя приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину конкретній особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. При цьому, за змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що дійсно повинен засвідчувати подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одним з джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення.

Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи, яка вказана в протоколі до адміністративної відповідальності за конкретні дії.

Відповідно до ст. 173 КУпАП дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок – це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організації.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме – громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під`їзди, а також підземні переходи, стадіони.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.

Суб`єктом правопорушення можуть бути особи, яким виповнилося 16 років.

Щодо тверджень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника про те, що події відбувалися не в громадському місці, то суддя з цим не погоджується. Як вбачається із відеозапису подій, події відбуваються на відкритій території біля ставка. Ця територія освітлена, облаштована для відпочинку людей, тут знаходиться альтанки, тобто це місце доступне, відкрите для населення вільно, що є підставою вважати його громадським місцем. Крім того, сам ОСОБА_1 у судовому засіданні повідомив, що він зробив зауваження поліцейським, оскільки вони службовим автомобілем заїхали на територію біля ставка, на яку заїзд заборонено. Поліцейські у судовому засіданні також підтвердили, що на місце, де відбувалися події, в`їзд транспортними засобами заборонено, оскільки це є зоною відпочинку населення. Щодо тверджень, що у протоколі про адміністративне правопорушення місцем вчинення правопорушення вказано вул. Івана Кирія, на якій ОСОБА_1 не знаходився, то суддя зазначає, що територія біля ставка «Заводський» (пляж) знаходиться, як встановлено у судовому засіданні, вздовж вулиці І.Кирія. Ставок і берег ставка можуть визначатися лише географічними координатами. Тому у протоколі про адміністративне правопорушення, на думку судді, правильно вказано місце події, яка відбулася 20.07.2026.

Щодо того, що у ОСОБА_1 виникла раптова неприязнь до поліцейського Хижкового В.В., який спровокував конфлікт, то це не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні, зокрема із відеозапису подій від 20.07.2026. Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Словесне хуліганство не загрожує життю та здоров`ю людей, проте використання нецензурних слів виявляє, перш за все, грубе, образливе ставлення до оточуючих. Воно, знижує рівень людського спілкування та завдає моральної шкоди духовному стану суспільства, ображає людську гідність. Із відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово вживав нецензурні слова в бік поліцейських. Поведінка ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейськими була неправомірною, оскільки ним використовувалися нецензурні слова як прояв грубого, образливого ставлення до оточуючих, зокрема поліцейського ОСОБА_3 . На думку судді поведінка ОСОБА_1 відображала неповагу до суспільства, зневагу до існуючих правил та норм поведінки у суспільстві. Така поведінка виходить за межі емоційної реакції та має характер демонстративної неповаги до суспільства, що є обов`язковою ознакою хуліганських дій. Крім того, дії ОСОБА_1 відбувалися у місці, доступному для сторонніх осіб, у присутності працівників поліції, які виконували службові обов`язки щодо забезпечення публічного порядку.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, - дрібного хуліганства, яке виразилося у порушенні громадського порядку і спокої громадян шляхом висловлювання нецензурною лайкою в громадському місці в бік поліцейських, дане правопорушення було вчинено ОСОБА_1 , який винний в його вчиненні, підлягає адміністративній відповідальності, речі не вилучались, майнова шкода не заподіяна.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин, суддя вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Диспозиція ст. 185 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Щодо складу правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, то об`єктом такого правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління. Об`єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі поліцейського під час виконання ним службових обов`язків, а також в учиненні таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця через їхню участь в охороні громадського порядку. Суб`єктивна сторона даного адміністративного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу. Суб`єкт вказаного правопорушення загальний,

Відповідно до визначення, яке міститься в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 26 червня 1992 року «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду № 12 (v0012700-97) від 03.12.97) злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Таким чином, для притягнення особи до відповідальності за ст. 185 КУпАП необхідні дві складові: законне розпорядження або вимога працівника поліції при виконанні ним службових обов`язків та злісна непокора порушника.

Слід зазначити, що злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського перешкоджає нормальній діяльності поліції, виконанню представниками влади своїх службових обов`язків по охороні суспільного порядку та забезпеченню суспільної безпеки.

Дане правопорушення виражається у злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов`язків. Тобто, виражається у відмові від обов`язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок. Відмова правопорушника проявляється в недвозначній формі словами, жестами, мовчанням та ін.

Правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, обов`язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні службових обов`язків, оскільки вимога або розпорядження поліцейського - це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі та має бути законодавчо обґрунтованим.

Частиною 2 ст. 62 Закону України «Про національну поліцію» передбачено, що законні вимоги поліцейського є обов`язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 2 вказаного закону одним з завдань поліції є забезпечення публічної безпеки і порядку.

Із відеозаписів із боді камери працівників поліції убачається, що ОСОБА_1 усвідомлював факт спілкування саме з працівниками поліції, які неодноразово вимагали у нього надати документ, що посвідчує особу. Також це у судовому засіданні підтвердив і сам ОСОБА_1 . Дана вимога поліцейських, на думку судді, є законною та відповідає вимогам ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію».

Разом з тим, не зазначення, як стверджує ОСОБА_1 та його захисник Шевченко В.І. у протоколі про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП самої вимоги поліцейського у фабулі протоколу, на думку судді є «надмірним формалізмом», оскільки фабула протоколу містить положення про ненадання для перевірки документів поліцейському як наслідок вимоги поліцейського. Пред`явлення вимоги про надання документів, що посвідчують особу ОСОБА_1 також підтверджується відеозаписом події.

Однак, як було встановлено у судовому засіданні та підтверджено відеозаписами із боді камер поліцейських, ОСОБА_1 не надав відповідних документів, що посвідчують особу, оскільки таких документів у нього при собі не було. Як він зазначив, що він разом з дружиною відпочивав на пляжу, документи знаходилися вдома за місцем його проживання. ОСОБА_1 і ОСОБА_5 пропонували поліцейським поїхати до місця їх проживання, де вони зможуть надати відповідні документи. Однак, таке прохання поліцейські відхилили, що підтвердив у судовому засіданні сам поліцейський ОСОБА_4 .

Таким чином, на думку судді ненадання громадянином ОСОБА_1 документів, що посвідчують його особу у зв`язку з відсутністю таких документів на момент їх перевірки, не може бути кваліфіковано за ст. 185 КУпАП у зв`язку з відсутністю умислу особи, направленого на невиконання законних вимог поліцейського. Тобто, у даному випадку непред`явлення документу поліцейському, який посвідчує особу, через об`єктивну відсутність такого документу, не є невиконання ОСОБА_1 законної вимоги поліцейського. За таких обставин, відсутня суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

Суддя не визнає письмові пояснення ОСОБА_1 від 20.07.2026 належним доказом вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП та ст. 173 КУпАП, оскільки як встановлено у судовому засіданні вони не написані особисто ОСОБА_1 , ним не підписані та не містять відомостей, що він відмовився їх підписувати.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно до ч. 2 ст. 251 КПК України обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08), суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, суддя приходить до висновку про те, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

У відповідність до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, коли відсутні подія та склад адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищезазначене, суддя вважає, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП підлягає закриттю, оскільки відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 185 КУпАП, у зв`язку з чим ОСОБА_1 не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності. Разом з тим, ОСОБА_1 визнається винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та на нього покладається стягнення у виді штрафу у межах санкції ст. 173 КУпАП.

На підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави.

Керуючись ст. 7, 9, 173, 185, 245, 247, 265-1, 266, 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі семи неоподатковуваних доходів громадян, що становить 119 (сто дев`ятнадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Постанова судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Постанова про накладення адміністративного стягнення може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Суддя Кучерява Л.М.