Суд: Криничанський районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 08 жовтня 2026 р.
Справа: №178/1787/25
Суддя: Лісняк В. В.
Справа № 178/1787/25
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
09 жовтня 2026 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Лісняк В.В.
за участі секретаря: Гриценко К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-ще Кринички адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника Приходька Олега Миколайовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , третя особа: Верхньодніпровський відділ ДВС у Кам`янському районі про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з цим адміністративним позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, вказав
що 28 лютого 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 винесено постанову № 531/1, якою притягнуто його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за несвоєчасне з`явлення до ІНФОРМАЦІЯ_1 для надання та звірки військово-облікових даних, проходження ВЛК, порушення Правил військового обліку військовозобо`язаних в умовах особливого періоду.
ОСОБА_1 вважає зазначену постанову протиправною, такою, що винесена з порушенням норм процесуального та адміністративного права. Зазначив, що в лютому 2025 року він отримав повістку про необхідність явки 26 березня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення своїх персональних даних. У визначений день, позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де його повідомили, що він порушив чинне законодавство та знаходиться у розшуку, що стало для нього несподіваною новиною, оскільки до березня 2025 року він не отримував повісток про виклик та не розписувався у жодному з документів. 26 лютого 2025 року старшим офіцером ІНФОРМАЦІЯ_1 капітаном ОСОБА_4 було складено відносно нього протокол про адміністративне правопорушення № 70.
Позивач вказує, що його не було повідомлено про час та місце розгляду протоколу, про постанову дізнався у червні 2025 року. Тому ОСОБА_1 просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 531/2, винесену 28 лютого 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення відносно нього за ч. 3 ст. 210 КУпАП провадженням закрити, а також, стягнути з відповідачів на його користь судові витрати.
Представники відповідачів у судові засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи сповіщені в установленому законом порядку.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
26 лютого 2025 року старшим офіцером ІНФОРМАЦІЯ_1 капітаном ОСОБА_4 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 70, за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 26 лютого 2025 року о 09 год. 20 хв., ОСОБА_1 несвоєчасно прибув по електронній повістці, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Під час складення протоколу ОСОБА_1 під особистий підпис роз`яснено зміст ст. 63 Конституції України про те, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом, а також права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову у справі, та повідомлено час, дату і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Також йому було запропоновано дати пояснення, і зауваження щодо змісту протоколу та записати їх власноручно, що було зроблено позивачем.
В оспорюваному протоколі міститься пояснення ОСОБА_1 , в яких останній зазначив про те, що не з`явився по повістці, тому що не мав можливості.
Протокол підписано особою, стосовно якої останній складався, що підтверджується його підписом на протоколі.
28 лютого 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 винесено постанову № 531/2 за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., копію зазначеної постанови ОСОБА_1 отримав особисто 28 лютого 2025 року, про що свідчить відповідний підпис позивача у постанові.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Надаючи свою правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 7ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цьогоКодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Диспозиція ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинено в особливий період, і вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
До 19 травня 2024 року частини 3 ст. 210 КпАП України не існувало, а тому за вчинення (не вчинення) відповідних дій до цієї дати особа не може нести відповідальність за ч. 3 ст. 210 КпАП України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18 травня 2024 року, у новій редакції викладено ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме встановлено, що громадяни зобов`язані, зокрема, інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Так, особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
У зв`язку з військовою агресією російської федерації, Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в України», який затверджено Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року, введено в Україні воєнний стан, який продовжувався відповідними Указами Президента України та триває на момент розгляду справи.
Згідно з вимог статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Суд виходить з того, що уточнення військових облікових даних є не правом, а обов`язком військовозобов`язаного, за порушення якого може наставати відповідальність.
Судом встановлено, що зважаючи на не оновлення даних ОСОБА_1 , що й зафіксовано відповідним протоколом про адміністративне правопорушення, в діях останнього наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що позивач був ознайомлений з ним, знав про дату розгляду справи про що свідчать його особисті підписи, клопотань ніяких не надавав.
Фактично справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було розглянуто 28 лютого 2025 року, про що й було винесено відповідну постанову № 531/2, яку позивач отримав у цей же день, 28 лютого 2025 року.
Згідно ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 правомірно винесено оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Твердження позивача про незаконність та необґрунтованість постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.
У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Зважаючи на те, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати, позивачу не відшкодовуються.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 251, 252, 280 КУпАП, ст.ст. 5, 6, 18, 77, 139 246, 262, 286 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в особі представника Приходька Олега Миколайовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , третя особа: Верхньодніпровський відділ ДВС у Кам`янському районі про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – відмовити.
Постанову, винесену 28 лютого 2025 року ничальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 № 531/2 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, відносно ОСОБА_1 – залишити без змін.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Суддя: В. В. Лісняк
р
Оригінал: reyestr.court.gov.ua